Використання різних методів навчання для формування логічного мислення на уроках історії

Використання різних методів навчання для формування логічного мислення на уроках історії

Вступ

Реформування освіти триває, втілюються в життя основні положення Національної доктрини розвитку освіти України ХХІ ст., які підпорядковані головній меті – створенню умов для розвитку і самореалізації кожної особистості. А вивчення історії та правознавства є одним з найважливіших чинників формування свідомості народу. „Без знання минулого неможливе точне поняття про сучасне”, - справедливо наголошував український історик і державний діяч Михайло Сергійович Грушевський.

Національна доктрина розвитку освіти України наголошує на необхідності забезпечення переходу до нової гуманістично-інноваційної філософії освіти. Реалізація цього завдання багато в чому залежить від усвідомлення нами, вчителями, сутності нових завдань і уміння їх втілювати у власній діяльності. Кожен вчитель сьогодні відчуває необхідність орієнтації навчання на розвиток особистості учня. Всі педагогічні технології мають бути спрямовані на виховання соціально  адаптованого, свідомого громадянина України, здатного творчо й виважено розв’язувати проблеми у процесі самореалізації особистості. Формування історичної свідомості має стати безпосередньою метою шкільної історичної освіти. Формування історичної свідомості включає в себе розвиток логічного мислення, виховання духовних ціннісних орієнтацій, формування основ історичних знань, які спрямовані на допомогу учням в їх інтелектуальному і соціальному розвитку. Педагогічні набутки та навчальні технології повинні сьогодні працювати не так на поглиблення знань (хоча зацікавлений учень і сам прагне до цього), як на формування особистості дитини, її світогляду, уміння самостійно вчитися, критично мислити, аргументовано відстоювати свою точку зору, пробудження в дитині прагнення до самореалізації своєї особистості. Саме цим аспектам вчителі історії повинні приділяти першочергову увагу. Кожен вчитель повинен намагатися зробити урок цікавим та захоплюючим для учнів, зробити так, щоб учні отримували від процесу навчання справжнє задоволення, і як результат – справжні знання.

Демократизація всіх сфер суспільного життя, руйнування віджилих суспільно-політичних інтересів і формування нових, соціальна деідеологізація, створення національної школи, мета якої – звільнення від нав’язування будь-яких ідеологічних догм та стереотипів, сприяння розвиткові творчих задатків особистості, поставили перед вчителями історії та правознавства завдання не тільки передачі учневі не заідеологізованої повноцінної інформації, а й рівнобічного розвитку його розумових здібностей, націлювання на самостійне здобуття знань. Для цього в навчанні відбуваються важливі якісні зміни. Провідними методами під час викладання історії стають такі, які не дозволять учням залишатися байдужими до незрозумілої їм ситуації, які викликають зацікавленість, спонукають до аналізу.

„Найважливіше завдання цивілізації – навчити людину мислити ”. Цей вислів Т. Едісона став класичним і відбиває проблеми людства протягом тисяч років. Це завдання актуальне і сьогодні.

Кожен вчитель у своїй роботі не раз зустрічався з учнями, які ремствують, що вони все знають, багато чого сказали, розповіли, але їх недооцінили. Причина ж такої оцінки знань полягає у відсутності в учня культури мислення, тобто вміння правильно висловити свою думку, чітко сформулювати поняття, розкрити проблемну ситуацію, вміння виділити головне і зробити висновок.  Іншими словами, у відповіді відсутня логіка.

Логіка – наука про закони правильного мислення, про вимоги, які висуваються до послідовного і доказового міркування. Логічні операції – визначення, класифікація, доведення, узагальнення тощо, що застосовується кожною людиною в розумовій діяльності.

Людина постійно прагне розширити свої знання і збагатити свою пам’ять. Але,як сказав ще давньогрецький філософ Геракліт, велика кількість знань не навчає мудрості. Мудрість – знання основ і причин. І, зокрема, логічних основ тих положень, які приймаються. Без здатності обґрунтовувати свої переконання немає істинних і твердих знань.

Древній символ мудрості – сова. В Стародавній Греції вона вважалася супутницею богині Афіни Паллади, яка допомагала людям у роботі і битвах, уособлювала також мудрість. Навряд чи сова розумніша за інших птахів, але старий символ залишається, залишилась глибока думка, що мудрість – це не просто глибокі знання, а насамперед уміння розмірковувати.

Комусь із великих належать слова: „Логіка – великий гонитель темного і заплутаного мислення, вона розсіює туман, який ховає від нас наше невігластво і змушує нас думати, що ми розуміємо предмет, тоді як ми його не розуміємо. Ніщо не приносить більшої користі для вироблення точних думок, які залишаються вірними змісту слів і речень і стоять постійно на сторожі термінів, невизначених і двозначних як логіка. ”

1. Проблеми формування логічного мислення в процесі вивчення нового матеріалу

Формуванню логічного мислення, найбільш повному використанню розумових можливостей учнів сприяють методи пошуково-проблемного навчання. Якщо при використанні пояснювально-ілюстративного методу вчитель у кращому випадку домагається хоч і свідомого, але пасивного засвоєння матеріалу, то активізація учнів шляхом самостійного розв’язання тих чи інших проблем розвиває творчі здібності та вміння логічно мислити. Проблемне навчання відрізняється від традиційного тим, що розв’язуючи в ході вивчення матеріалу поставлене завдання, учні разом з вчителем, під його керівництвом більш самостійно добувають, відкривають і засвоюють нові для них суттєві знання.

Навчання – не механічна передача знань від учителя учням. Це розвиток мислення учня під керівництвом учителя на основі тих знань, якими потрібно оволодіти. Завдання вчителя – докласти максимум зусиль, щоб сформувати в учнів культуру мислення, логічне мислення – вміння правильно і чітко будувати свою відповідь, висловлювати свої думки логічними  змістовними реченнями. Найважливіша ознака будь-якого мислення, незалежно від індивідуальних особливостей – уміння виділити суттєве, самостійно приходити до нових узагальнень. Використання елементів проблемного навчання сприяє формуванню атмосфери пошуку, вміння аналізувати та синтезувати, в учнів з’являється особиста відповідальність за якість набутих знань. Вони звикають не механічно заучувати, а осмислювати навчальний матеріал, розвивається їхнє діалектичне мислення.

Так вивчаючи в 7 класі тему „Галицько – Волинська держава за князя Данила Галицького та його наступників ”, можна на початку уроку поставити проблемне питання: „Чи справедливо літописець назвав князя Данила Галицького „другім по Соломоні”?  Вивчаючи тему „Селяни в ХІ-ХІІІ столітті ” доцільно на початку уроку поставити таке проблемне питання: „Чи правильне твердження: з одного боку – селяни найнижчий, найбезправніший стан, а з іншого – найнеобхідніша частина суспільства?”.   У 9 класі під час розгляду теми „Утворення українських політичних партій Галичини”  доречним буде таке проблемне завдання: „Чи можна стверджувати, що центр національно-визвольного руху в кінці ХІХ століття перемістився з Наддніпрянщини на західноукраїнські землі?”.

А наприклад, вивчаючи в 10 класі тему «Польща», можна під час розгляду першого питання „Відновлення державної незалежності Польщі організувати роботу в малих групах: перша група досліджує питання „Коли і за яких обставин було відновлено незалежність Польщі?”, друга – „Які внутрішні та міжнародні чинники сприяли відновленню незалежності Польщі?”, третя група – „Які внутрішні та міжнародні чинники перешкоджали відновленню незалежності Польщі?”. Працюючи в малих групах, учні не тільки усвідомлюють свою відповідальність за завдання, які вони виконують, а й відчувають себе рівноправними творцями уроку. А потім працюючи у великій групі, тобто всім класом, можна підбити підсумки цих досліджень і зробити висновки. Використання саме цього методу спонукає учнів в процесі розв’язання проблеми  до аналізу припущень, висування гіпотез та перевірки їх правильності.

Під проблемним навчанням розуміють сукупність методів, за допомогою яких перед учнями створюється проблемна ситуація, формулюються проблеми, знаходяться шляхи їх розв’язання та саме розв’язання. Умовою для створення проблемної ситуації є винесення на урок кількох, інколи суперечливих поглядів на проблему, яка вивчається. Учні повинні вибрати свою позицію та обґрунтувати її. Так, скажімо, можна в 10 класі запропонувати таке завдання: «Порівняйте протилежні точки зору на причини і час падіння Веймарської республіки; яку сторону ви підтримуєте у цій дискусії?» Цей метод, який ми ще називаємо „займи позицію ”, дає учням можливість висловити власну точку зору, спираючись на конкретні аргументи, а наприкінці уроку оцінити засвоєння теми.

На відміну від звичайних уроків, проблемне навчання спирається не тільки на пізнання історичних фактів та подій, а й на розкриття причинно-наслідкових зв’язків. Правильне формулювання навчальної проблеми – одне з головних завдань, від якого залежить успіх та результативність уроку. На таких уроках через розв’язання певної проблеми, через пошук клас приходить до відповідного результату. Проблемне навчання не має якогось стандарту, воно постійно вимагає творчого підходу. Умовно проблемне навчання можна розділити на три різновиди (у порядку зростання складності та збільшення частки самостійної роботи учнів): проблемний виклад матеріалу, пошукова бесіда, дослідницький метод. Під час проблемного викладу матеріалу самостійність учнів ще невелика, вони лише слідкують за пошуком, який веде вчитель. У цьому варіанті вчитель не тільки називає факти і робить висновки, як при пояснювально- ілюстративній розповіді, а й створює атмосферу пошуку, змушує клас думати, шукати правильний шлях.

Пошукова бесіда передбачає зростання самостійності учня. Вчитель, час від часу перериваючи свою розповідь, звертається до класу із запитаннями типу: „А чому?”, „Як ви вважаєте?”, „Підтвердіть або спростуйте мою думку ”. Важливо повідомити учням не тільки необхідні для узагальнення факти, а й використати опорні знання, вміння, навички, переконання учнів. На допомогу пошуковій бесіді може прийти „мозковий штурм ”, який спонукає учнів проявити власну уяву та творчість, що досягаються шляхом вираження думок учнів і допомагає знайти рішення з конкретної проблеми. Його мета – зібрати якомога більше ідей щодо специфічних проблем та вибудувати з них чітку конструкцію аргументів.

У дослідницькому методі самостійність учнів досягає найвищого рівня. Дослідження охоплює  всі етапи пошукової діяльності: усвідомлення проблеми; пошуки доказів; формування висновків. Мета дослідницького методу – навчити учнів самостійно здійснювати процес пізнання. При цьому вчитель ставить проблему, створює проблемну ситуацію, забезпечує учнів необхідним фактичним матеріалом, керує їхньою діяльністю. Дослідницький метод вимагає від учнів використання різноманітних джерел: періодичних видань, документів, фотоілюстрацій, схем, таблиць, додаткової довідникової літератури, доступу до Інтернету. Що ж до вивчення історії ХХ століття, то можна використати хрестоматію з історії України для учнів 10 класу, де зібрані такі за змістом і характером документи або витяги з них, які спонукають учнів до роздумів, дають фактичний матеріал для дискусій.

Уявити сьогодні викладання історії в старших класах без вивчення писемних джерел взагалі неможливо. Історичні документи вимагають їх поглибленого опрацювання, аналізу та активного використання в процесі навчання. Щоб досягти цього, історичний документ повинен не тільки бути додатковим матеріалом для виконання різних пізнавальних завдань, а й стати їх основою. Такі завдання допоможуть у розвитку інтелектуальних здібностей та у формуванні громадянських рис особистості. Цікаві документи містять наші підручники із всесвітньої історії П.Полянського і з історії України Ф.Турченка, але хотілося б мати хрестоматію як із всесвітньої історії, так і з історії України для 11 класу.

Безумовно, одним з основних джерел знань учнів залишається шкільний підручник. Тому вчителі історії  та правознавства повинні навчити учнів самостійно працювати  з підручником, розуміти текст підручника, швидко знаходити в підручнику відповідь на поставлене питання. Правильно організована робота з підручником сприяє формуванню логічного мислення учнів. В молодших класах учням можна запропонувати знайти відповідь на якесь питання, знайти в підручнику ту чи іншу дату чи поняття. Іншою формою роботи з підручником є складання плану до параграфа, чи складання самими учнями запитання до тексту. Учням можна запропонувати скласти як простий так і складний план. Така робота сприятиме формування в учнів вміння виділяти в тексті головне. В старших класах учні вже без допомоги вчителя можуть знаходити в тексті головне, порівнювати події і явища, виділяти спільні риси і особливості. Так, вивчаючи в 9 класі тему „США у 1870 – 1914рр.” учні опрацювавши відповідний матеріал підручника зможуть порівняти діяльність двох американських президентів: Рузвельта і Вільсона і зробити відповідні висновки.

Організовуючи роботу з підручником доцільно спочатку ставити завдання і регламентувати час. В старших класах, працюючи з підручником можна використати завдання типу: „Знайти факти на підтвердження такої точки зору...”, „Чи  згодні ви з думкою автора?”, „Відповідь обґрунтуйте ”, „Висловіть свою оцінку щодо проблеми, викладеної в тексті підручника ”.

Однією з форм роботи з підручником є складання таблиць, що забезпечує формування таких вмінь і навичок як порівняння, абстрагування та конкретизація. Так вивчаючи тему "Політика українізації", можна запропонувати учням скласти таку таблицю:

Політика українізації

 

 

При вивченні теми „Суспільно-політичний рух у 60- першій половині 70-х рр. ХІХ століття ” доцільно скласти порівняльну таблицю.

Основні течії  суспільно- політичного руху.

 

 

 

Опрацювавши відповідний матеріал підручника учням можна запропонувати скласти схему. Складання схем розвиває такі форми логічного мислення як класифікація, синтез, узагальнення, систематизація.

Так, при розгляді теми "Селяни в ХІ-ХІІІ столітті" доцільно запропонувати скласти такі схеми.

 

 

 

 

            ↓                          ↓                                       ↓

 

Робота з підручником допомагає учням навчитися формувати свій погляд на ті чи інші події та історичні явища, аргументувати, логічно його викладати і доводити, зіставляти різні точки зору. Добір відповідних аргументів у ході обговорення проблеми, відстоювання власної точки зору не лише заохочує учнів до творчого мислення, до логічного мислення, а й навчають приймати відповідні рішення, формують соціальну активність.

Найбільш плідним моментом для розвитку логічного мислення є семінарські заняття. Саме тут формується і закріплюється вміння виступати в ролі доповідачів і опонентів, доводити, заперечувати чи підтримувати, відстоювати власну точку зору. Всі інші завдання семінару – повторення і закріплення знань, контроль – повинні підпорядковуватись цій головній меті. Семінарське заняття – це гнучка форма навчання, яка передбачає інтенсивну самостійну роботу. Семінарські заняття мають різні форми, такі, як обговорення питань, дискусії під керівництвом викладача. Особливо заслуговують на увагу „круглі столи ” під час проведення семінарів. Розміщення учасників лицем один до одного, а не в потилицю, як на звичайних уроках, сприяє зростанню їхньої активності, веде до більш серйозного характеру дискусії. Це створює можливість для особистої участі кожного в спілкуванні, підвищує мотивацію учнів, залучає невербальні засоби спілкування: міміку, жести, емоційні прояви і тому подібне.

„Круглі столи” належать до найбільш активних форм організації семінарського заняття – колективних. Приклад такого семінарського заняття  - „Прес-конференція представників найбільших країн світу” на підсумковому уроці з теми „Найбільші країни світу на початку XXI ст.”. На конференції присутні „керівники урядів” і „міністри іноземних справ” США, Великобританії, Франції, Німеччини, Японії, Італії, Китаю. На столах – прапорці держав і таблички з назвами країн, які вони представляють. Напроти них розмістилися кореспонденти найбільш відомих газет світу. Кожен голова уряду коротко характеризує внутрішню політику своєї країни, міністр іноземних справ – зовнішню політику. Після кожного виступу журналісти мають право поставити питання щодо внутрішнього і зовнішнього становища країни.

Розвитку логічного мислення на уроках історії під час усного опитування сприяє таке завдання як рецензія на відповідь учнів. Рецензуючи відповіді товаришів, учні привчаються вслуховуватися, вдумуватися, критично сприймати матеріал, викладати власні думки, судження з проблеми і головне – вчаться самостійно висловлюватись.

Доцільно використовувати художню літературу на уроках  історії,  проте було б помилкою перевантажувати виклад літературними образами, посиланнями, цитатами. Використання художньої літератури на уроці – не самоціль. Художній образ вводиться не для урізноманітнення уроку і розваги учнів, а для того, щоб допомогти пізнанню історичного минулого, для розв’язання освітніх і виховних завдань уроку. Вивчаючи героїчну сторінку нашої історії „Бій під Крутами”, можна запропонувати учням таке проблемне завдання: «Доведіть або спростуйте ці твердження: „Краще смерть достойна слави, аніж зганьблене життя” (Ф.Достоєвський.), „Немудрій людині достатньо вмерти заради своєї справи, а мудрій потрібно жити і терпіти заради своєї справи” (Дж.Д.Селінджер).Отже, перед учнями постає проблема: чи варто віддавати життя за ідею, за незалежну державу, чи варто взагалі щось робити заради людей? Можна в процесі діалогу навести легенду про Данко, рядки поезії Б.Олійника, запропонувати учням висловити свою оцінку цих рядків:   Страшно зустріти смерть,

    Страшно, не будьмо лукаві,

    Страшно безсило малим

    Відчувати себе перед смертю.

    Але страшніше, коли ні за що вмерти.

Розглядаючи тему „Опозиційний рух” у 11 кл. можна розпочати урок віршем В.Симоненка:  Можна вірить другові чи милій,

        Марить уві сні чи наяву,

        Білизну червневих ніжних лілій

        Заплітать букетами в пісні.

        Можна жить, а можна існувати,

        Можна думать – можна повторять,

        Та не можуть душу зігрівати

        Ті, що не палають, не горять

        Люди всі по-своєму уперті,

        Народившись помирає кожна,

         А  живуть століття після смерті

        Ті, що роблять те, чого не можна.

         Учням ставляться питання: Що ж робили дисиденти? Чи будуть вони жити століття після смерті?

В підлітковому віці спостерігається потреба у створенні свого власного світогляду, бурхливий розвиток уяви та фантазії. Тому у цьому віці продуктивним є застосування ділових ігор, які залучають учнів до розв'язання завдань і проблем, ставлять його у позицію причетності до історичних подій. Ділова гра використовується для розв'язання комплексних завдань, засвоєння нового та закріплення вивченого матеріалу, розвитку творчих здібностей, формування логічного мислення, дає можливість учням зрозуміти і засвоїти навчальний матеріал з різних позицій. Під час ігор формуються такі елементи логічного мислення: вміння аналізувати історичні факти, події, діяльність історичних осіб, розкривати причини і наслідки, давати оцінку історичним явищам , історичним діячам, порівнювати.

На мою думку формуванню логічного мислення найбільше сприяє рольова гра. Для рольових ігор характерне переважання самонавчання над навчанням, а пошуковий, розумовий та організаційний компоненти ігрової діяльності формують дослідницьке творче ставлення до предмета. За допомогою рольових ігор розв'язуються такі навчально-виховні завдання, що є умовою активної пізнавальної та творчої діяльності школярів:

- формуються уміння аналізувати історичні факти, причини, результати та значення подій, що розглядаються;

- здатність давати характеристику та оцінювати історичні факти, явища, діячів;

- поглиблюється знання історичних обставин;

- досягається проникнення в сутність подій, що вивчаються.

Під час планування і розроблення гри продумуються різноманітні види випереджальних завдань для всього класу. Не можна обмежуватися завданнями лише для учнів, що отримали ролі. У змісті гри має бути присутній конфлікт позицій, поглядів, переконань, тобто рольова гра повинна бути проблемною за своїм змістом. Тож крім власних перевтілень можна також практикувати дискусії на основі розподілу ролей, прес-конференції, уроки-суди, тощо. Готувати дітей до участі в рольовій  грі слід  з найпростіших завданнь, як-от оповідання від першої особи про історичні події, факти з історії, в яких відпрацьовується тактика поведінки, дій, виконання функцій та обов'язків конкретної особи. Так, під час вивчення теми "Повстання Спартака" у 6 класі можна запропонувати учням гру  "Я – Спартак" , де кожен з виконавців має перевтілитися у знаменитого ватажка рабів, скласти власну програму повстанського війська. Завдання героя залучити до лав повстання  якомога більше "рабів".

У старших класах розповіді від першої особи стають більш складними. Під час роботи над темою "Вітчизняна війна 1812 р." дев'ятикласники повинні скласти оповідання  на вибір: а) від іменні головнокомандувача російських військ  М. Кутузова; б) від іменні головнокомандувача французів  Наполеона; в) від імені рядового російського воїна; г) від імені солдата француза; д) від імені кореспондента іноземної газети з нейтральної країни, який опинився на місці події.                           

Розвиває логічне мислення і метод "озвучування" ілюстрації у підручнику чи учбової картини. Так, вивчаючи тему "Селяни в ХІ-ХІІІ ст." учням пропонується завдання до ілюстрації "Здавання оброку": Про що можуть говорити зображенні тут люди?              Розглядаючи тему "Гуситські війни" у 7 класі, учням пропонується завдання до ілюстрації "Ян Гус перед судом собору у Констанці": Уявіть, про що, в момент зображений на ілюстрації, говорить Ян Гус, що викрикують його противники, які докази на захист Яна Гуса  і його вчення наводять його прибічники?    При вивченні теми "Англія у ХVІ ст." у 8 класі до картини "Англійська суконна мануфактура  ХVІ ст." учням можна запропонувати скласти діалог власника мануфактури і найманого робітника, який прийшов влаштовуватися на роботу.

Основне завдання рольової гри на уроках історії та права полягає у створенні умов, які викликають прагнення аналізувати, зіставляти і досліджувати причини та наслідки суспільних явищ. Гра повинна пробуджувати у свідомості учнів певну думку, яка стає предметом дискусії та матеріалізується в запропонованих обставинах. Рольова гра може бути як формою уроку, так і його елементом. Рольова гра є найбільш ефективним засобом організації проблемного навчання. Проблемні ситуації виникають природно. У ході рольової гри учні шукають способи розв'язання проблеми. Так, „суд присяжних” вирішує, чи є Україна правовою державою на уроці "Україна в період незалежності", учасники гри обговорюють оптимальний шлях розвитку України.  Альтернативи розвитку України учні визначають на уроці "Україна 1917-1918 рр.". Шляхи  розв'язання балканської проблеми пропонуються під час уроку "Балканські війни".

Організації дослідницької та пошукової роботи сприяє принцип використання  ролей (соціалізація). Наприклад, політологи аналізують факти і розвиток ситуації, соціологи здійснюють опитування різних соціальних груп на уроці "Україна в період незалежності".  „Селяни" і "феодали" вивчають основні проблеми станів. У запропонованих ситуаціях учні мислять та діють так, як повинні діяти люди, чиї ролі вони беруть на себе. Це може бути роль конкретного історичного діяча (гетьман Б. Хмельницький, перший Президент України), представників соціальних груп конкретної епохи (феодали, селяни, козаки), ролі, пов'язані з характером діяльності (референти, адвокати, прокурори, юридичні консультанти).

Уроки, що проводяться у формі рольової гри будуються за принципом структурної системності. Тема "Сімейне право" вивчається відповідно до Кодексу про шлюб і сім'ю. Вивчення теорії постійно закріплюється консультаціями, які надають "юристи" з питань, що стосуються певного розділу. Розгляд "справ" у суді присяжних відбувається  за нормами Процесуального кодексу. Рольова  гра забезпечує зворотній зв'язок між учнями, які несуть знання, і тими, хто їх сприймає. Вибір кращого гетьмана є результатом оцінювання учнями діяльності конкретної особи, рішення "присяжних" ґрунтується на вивченні фактів, наданих адвокатами та прокурорами за допомогою свідків.

Реалізація вищеназваних принципів допомагає розв'язанню психологічних проблем самореалізації та комунікації. Учні здобувають навички самонавчання. Рольова гра допомагає учням здійснити перехід від засвоєння матеріалу на репродуктивному рівні до репродукування ідей.

Рольова гра виховує потребу знати, щоб не опинитися поза грою. Одним з видів рольової гри є урок – суд. Урок–суд це заняття, на якому розвиваються такі елементи логічного мислення: оцінка особистості, подій, явищ; вміння аналізувати, систематизувати, усвідомлено і аргументовано доводити важливість, прогресивність чи негативність певних явищ або історичних особистостей на судовому засіданні, спираючись на здобуті  в ході самостійної роботи знання, "обвинувачів" та "захисників", дати власну оцінку "обвинувачених", над якими вершився суд, винести їм вирок чи виправдати.

Так, розглядаючи у 8 класі тему "Становище української держави в роки гетьманування І. Мазепи", дуже важливим є питання, щодо того ким же був Іван Мазепа насправді:  зрадником України  чи ні? Тому пошук відповіді на це запитання доцільно провести у формі рольової гри "Суд історичної пам'яті".              Можна провести урок – суд над історичною особою чи суспільним явищем (наприклад: расизмом, фашизмом). Так,  підсумково – узагальнюючий урок по темі "Перша світова війна” можна провести у вигляду уроку – суду над Першою світовою війною.      

 Одним з найбільш виразних видів сюжетно – рольової гри є театралізована гра. Це така форма діяльності учнів, коли за допомогою інсценування та театралізованих засобів відбуваються вивчення, закріплення чи узагальнення програмового матеріалу. Театралізована гра це захопливий творчий процес, який сприяє гармонічному розвитку особистості, розв'язанню в контексті гри завдань розумового, морального, естетичного та творчого розвитку школярів. Такі уроки можна проводити, вивчаючи конкретну подію чи історичну особу.

Театралізована гра тільки тоді буде сприяти формуванню логічного мислення, коли учні не будуть простими спостерігачами. Доцільно на такому уроці перед учнями поставити завдання типу: проаналізувати ситуацію, визначити причини події, наслідки, порівняти становище. Так, при вивченні теми "Країни Азії (до кінця ХV ст.)" у 7 класі можна організувати таку інсценівку: на місці обміну товарами зустрічаються представники 3-х держав – Індії, Японії, Китаю. Пропонуючи один одному свої товари, вони розповідають про основні заняття своїх народів, суспільний устрій, культуру. Після інсценування учні визначають заняття, суспільний устрій і досягнення культури цих країн, порівнюють, роблять висновки.

Розглядаючи тему "Відкриття європейців і створення перших колоніальних імперій" у 8 класі можна розіграти таку театралізовану гру. У човні, який направляється до одного з островів Карибського моря пливуть 3 індіанця, представники трьох різних племен, підкорених європейцями. Вони рятують людину. Це був африканець, якого захопили в полон європейці, продали в рабство до Америки і який випадково врятувався. Він  розповідає індіанцям страшну історію захоплення  Африки колонізаторами, індіанці також по черзі розповідають про свою долю. Потім розігрується друга гра. Іспанський та португальський конкістадори пишуть  донесення своїм королям, де вихваляються своїми завоюваннями. Урок завершується невеликою бесідою.

Щоб визначити причини Національно – визвольної війни під час вивчення теми "Передумови і початок Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування" у 8 класі учням пропонується переглянути, а  потім проаналізувати інценування. По дорозі на Січ зустрілися селянин, міщанин, священик. Вони по дорозі розповідають про утиски поляків. Після перегляду проводиться бесіда за такими питаннями: «Які причини Національно-визвольної війни? Чого вони намагалися досягти в ході війни? Чи можна було уникнути війни?»

2. Шляхи формування логічного мислення

  під час закріплення  нового  матеріалу

Активізації навчального процесу, розвитку творчого, логічного, нестандартного мислення повинен відповідати такий етап уроку, як закріплення нового матеріалу. Адже саме під час закріплення учні навчаються творчо застосовувати  на практиці набуті теоретичні знання, вони вчаться мислити не тільки правильно, а й швидко. Щоб домогтися максимального ефекту треба вміло складати запитання. Запитання бувають таких типів:

  1."Закінчіть фразу"

Для відповіді на запитання цього типу потрібно мати не тільки знання з історії, а також вміти логічно мислити .

Наприклад."Коли посол Дарія ІІІ запропонував Македонському півцарства, друг Александра Парменіон сказав, що якби він був царем, то погодився б на таку пропозицію. На  це Македонський відповів, що  він теж погодився б, якби …"

Відповідь. „.я  був Парменіоном".

2. "Хто (що) зайвий (зайве) і чому?"

Наприклад.  Кий, Святослав, Володимир, Ярослав, Данило.

Відповідь. Данило, тому що він князь Галицько-Волинської держави, а всі інші князі Київської Русі.

3. "Кого (чого) не вистачає в цьому списку і чому?"

Наприклад. Ремесло, бортництво, скотарство, рибальство, полювання.

Відповідь. У списку не вистачає землеробства (це заняття жителів Київ. Русі).

 4. "Історичні рівняння".

Наприклад. Народ по-грецьки + прилад для укладання волосся = історичний діяч Греції.

Відповідь. Демосфен.

 5. "Вставити пропущені слова"

Наприклад. Перший український журнал … існував у … рр., виходив … мовою. Видавцями були …. Там друкувались твори … .Він не торкався … питань, а всю діяльність зосередив на ….

 6. "Знайти у тексті помилку "

Наприклад. Нові дворяни виробляли продукти для продажу на ринку, експлуатували батраків, будували мануфактури, збирали із селян оброк.

Відповідь. Нові дворяни не збирали з селян оброку (це було характерно для старих дворян).

 7."Зіпсований телефон".

Суть завдання полягає в тому, що вислів, який у підручнику виділено жирним шрифтом чи взято в лапки зачитується учням у вигляді,  де кожне слово замінено антонімом, а де це неможливо іншим словом.

Наприклад. "Гірше жити з деревом, ніж із переїданням".

Відповідь. "Краще вмерти від заліза, ніж від голоду".

8. Велику роль у розвитку логічного мислення відіграють такі запитання, відповідаючи на які, треба пояснювати дії того чи іншого діяча, коментувати історичне явище, характеризувати розвиток матеріальної та духовної культури. Для відповіді на запитання цього типу замало знання фактичного матеріалу. Тут потрібно проявити кмітливість, нестандартність, логічність мислення.

Наприклад. У стародавніх австрійців був такий метод полювання на кенгуру, як підпалювання трави і переслідування звірів, що тікали. Підпалювати траву доручали старим. Чому?

Відповідь. Тому що на інше вони були не здатні.

9. "Розшифруйте запис".

Щоб виконати це завдання необхідно, використовуючи перелічені факти скласти вислів чи просте речення.

Наприклад. В одному з візантійських документів збереглися такі слова: "Юстиніан, 5 років, 10000".

 Відповідь. "В часи Юстиніана 10000 будівельників за 5 років збудували Софійський собор".

10. "Упізнай подію, явище, діяча".

 Запитання типу "упізнай подію, явище, діяча" досить легкі. Для того щоб таке питання сприяло формуванню в учнів логічного мислення, його потрібно скласти таким чином, щоб на перший погляд воно мало кілька варіантів правильних відповідей і тільки зваживши увагу на всі деталі можна було вибрати правильну відповідь.

Наприклад. "Жителі шукали порятунку у вежі, до якої було прикріплено ланцюг, але венеціанські кораблі його прорвали. По драбинах почався штурм з моря". Про яку подію йдеться в тексті.

Відповідь. Неважко здогадатися, що йдеться про штурм Константинополя. Однак можливо два варіанти – 1204 р. і 1453 р. Тому учні повинні звернути увагу на таку деталь, як участь у ньому венеціанських кораблів і вони зможуть дати правильну відповідь (1204 р).

11. Запитання на міжпредметні зв'язки.

 Відповіді на запитання такого типу передбачають з одного боку, знання фактичного матеріалу з декількох предметів, а з іншого вміння логічно мислити.

Наприклад. Про цього короля говорили, що його потягнуло до прохолодного повітря. Про якого саме короля і чому?

Відповідь. Філіп ІІ (король Іспанії) переніс свою столицю до Мадрида . Назва цього міста в перекладі з арабської означає "потік холодного повітря".

Щоб  відповісти на це запитання, учні повинні знати, що означає в перекладі з арабської слово "Мадрид", знати, що Філіп ІІ переніс сюди

столицю Іспанії, а вже після цього, проявивши логічність мислення, пояснити вислів "потягнуло до прохолодного повітря". Тобто, учні за короткий проміжок часу повинні виконати декілька розумових операцій.

12. Завдання типу "Чого не вистачає у списку і чому?"

Наприклад. Чого не вистачає: смерди, закупи.

Відповідь. Смерди, закупи – це категорії селян К. Русі,не вистачає  рядовичів.

Формуванню  в учнів умінь і навичок логічного, творчого мислення, пізнавальних здібностей сприяє одна з таких активних форм роботи як розгадування кросвордів. Ці дидактичні завдання пробуджують в учнів інтерес до самостійної пізнавальної діяльності, розвивають логічне мислення школярів і активізують їхні творчі здібності, виробляють вміння систематизувати і узагальнювати вивчений матеріал, формують навички самостійної роботи з додатковою історичною літературою. Розгадування кросвордів можна включити як під час закріплення нового матеріалу, так і під час актуалізації опорних знань. Розгадувати кросворди можна як колективно (всім класом) так і в групах.             

Наприклад. Вивчаючи тему "Галицько-Волинська держава за князя Данила Галицького" можна запропонувати учням під час закріплення нового матеріалу розгадування кросвордів в групах. Розгадавши всі слова по горизонталі учні повинні з'ясувати прізвисько князя Данила.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Кочовики які прийшли з Азії.

2. Батько Данила.

3. Столиця Галицько-Волинського князівства.

4. Грамота на князювання.

5. Автор, упорядник літопису.

6. Титул Данила Галицького з 1253 року.

7. Молодший брат Данила.

8. Великі землевласники.

9. Монголо – татарський хан.

Таким чином, важливою умовою глибокого вивчення нового матеріалу є засвоєння і систематичне закріплення, можливість учнів запам'ятати вивченні факти, імена історичних діячів, географічні назви, історичні поняття. Ця форма роботи дає можливість для учня стати активним учасником процесу навчання, а для вчителя зміна різноманітних форм роботи дає можливість підтримати інтерес учнів на уроці, розвивати їх мислення .

Доцільно для формування логічного мислення використовувати і домашні завдання. Можна запропонувати такі завдання додому:

1. Скласти оповідання.

Наприклад. "Один день з життя феодала" (тема „Феодали в ХІ – ХІІІ ст.”)

 2. Скласти розповідь – небилицю.

 3. Скласти кросворд.

 4. Скласти шараду.

 5. Скласти ребус.

 6. Скласти порівняльну таблицю.

 В старших класах можна запропонувати учням питання логічного характеру. Наприклад, при вивченні теми "Утворення Союзу РСР” у 10 класі можна задати завдання: Чи була альтернатива утворенню Союзу РСР?              Таким чином, для формування логічного мислення необхідно використовувати різноманітні методи і форми навчання.

Заключна частина

Отже, ми бачимо, що формування логічного мислення дуже важлива складова всього навчання.  Існує  багато різноманітних методів і шляхів формування логічного мислення.

Вся навчальна діяльність має бути орієнтована на розвиток творчості. Слід прагнути не того, щоб учні дістали готові відповіді, сприймаючи їх як незаперечну істину, а навчити їх самостійно здобувати знання і, головне, вільно висловлювати особисте ставлення до історичних подій. Недаремно кажуть, що немає кращого способу вчитися, як тоді, коли навчаємо іншого. Якщо це так, то ми повинні дати учням найбільше можливостей навчатися самим. Ми повинні діяти як люди, які сприяють навчанню. Треба враховувати і той факт, що кожен учень має безліч особливостей і можливостей для навчання, тому те, що спрацьовує стосовно одного учня, не дає результати іншим. Звідси випливає, що всі учні повинні самі себе навчати, тому що вони повинні відчувати відповідальність за те, знайдуть вони відповідні методи для вирішення проблеми чи ні. Навчити мислити це не так просто. І тому ми вчителі, повинні зробити все можливе, щоб цього досягти.

Адже, історія як наука і уроки історії формують громадянську позицію, суспільну свідомість. Історія  є могутньою зброєю, що створює  грунт для інтелектуального осмислення пройденого народом, суспільством, державою шляху. Є досить підстав, щоб стверджувати :  людина, яка не знає минулого свого народу або уникає цього, позбавлена можливості належним чином визначити орієнтири сьогодення, "зазирнути" у прийдешнє.