Використання рольової гри при навчанні іншомовного спілкування

МОЗ УКРАЇНИ

Ковельський медичний коледж

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОПОВІДЬ

НА ТЕМУ:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

1. Вступ
2. Обґрунтування доцільності використання рольових ігор на заняттях іноземної мови
3. Вікові особливості студентів, які необхідно враховувати при організації рольових ігор
4. Характеристика рольової гри як ефективного прийому навчання іноземним мовам
5. Навчальні і виховні можливості рольової гри
6. Вимоги до  рольових ігор на занятті
7. Місце рольової гри в навчальному процесі
8. Структура рольової гри
9. Етапи рольової гри

1.     Підготовка до рольової гри
2.     Проведення рольової гри
3.    Обговорення рольової гри. Аналіз помилок студентів.            

10. Класифікація ролей. Форми проведення рольових ігор
11. Висновки
12. Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Комунікативний підхід до навчання іноземним мовам є сьогодні методичним стандартом. Реалізація комунікативного підходу у навчальному процесі з іноземної мови  означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і умінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню студентом іншомовної мовленнєвої діяльності. Іншими словами, оволодіння засобами спілкування (фонетичними, лексичними, граматичними) спрямоване на їх практичне застосування у процесі спілкування. Оволодіння уміннями говоріння, аудіювання, читання та письма здійснюється шляхом реалізації цих видів мовленнєвої діяльності у процесі навчання в умовах, що моделюють ситуації реального спілкування.

 Комунікативний підхід зумовлює цілі, принципи, зміст і методи навчання іноземних мов, а методи навчання, у свою чергу, реалізуються в методичних прийомах. Одним з найбільш ефективних і доцільних прийомів при роботі з студентами є  рольова гра.

Досягти високого рівня  комунікативної компетенції в англійській мові, не знаходячись серед її носіїв, дуже  важко.  Тому важливою задачею викладача є створення на  занятті іноземної  мови реальних і уявлюваних ситуацій спілкування,  використовуючи для цього різні  прийоми роботи. Одним з таких прийомів є рольова гра.

Що  ж таке рольова гра ?

Рольова гра подібна виставі в театрі. Це виконання студентами ролей, заданих певними ситуаціями, які вимагають використання особливої поведінки та відповідної лексики. Гра забезпечує невимушену обстановку, в якій студенти є настільки винахідливими і жвавими, наскільки це можливо. Група студентів, яка успішно виконує рольову гру, дуже схожа на групу маленьких дітей, яка грається у лікарів, школу, батьків тощо. Вони підсвідомо творять свою власну реальність. Таким чином, вони експериментують, використовуючи свої знання про реальний світ, і  водночас розвивають здатність взаємодіяти з іншими людьми. Ця діяльність є захоплюючою. 

Рольова гра –  простий спосіб пізнання людиною навколишньої дійсності, один із найдоступніших шляхів до оволодіння  знаннями, уміннями, навичками. Необхідність   раціональної побудови, організації і застосування  рольових ігор у процесі навчання і виховання студентів засобами іноземної мови вимагає  ретельного і детального вивчення цього питання.

 

Обґрунтування доцільності  використання рольових ігор на заняттях іноземної мови.

Гра поряд із працею й навчанням – один з основних видів діяльності людини, дивний феномен нашого існування. Гра як феномен культури навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок. 

За визначенням, “ гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, у якому складається й удосконалюється самоврядування поводженням”.

У людській практиці рольова гра  виконує такі функції:

- розважальну (це основна функція гри  - розважити, надихнути, викликати інтерес);

- комунікативну: освоєння діалектики спілкування;

- самореалізації у грі;

- терапевтична: подолання різних труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;

- діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;

- функцію корекції: внесення позитивних змін у структуру особистісних показників;

-  міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей;

- соціалізації: включення в систему суспільних відносин, засвоєння норм.

Рольові ігри мають  чотири головні риси:

1.          Вільна розвиваюча діяльність, що починається лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності (процедурне задоволення).
2.          Творчий, значною мірою імпровізаційний, дуже активний характер цієї діяльності («поле творчості»).
3.          Емоційна піднесеність діяльності,  емоційна напруга.
4.          Наявність прямих чи непрямих правил, що відбивають зміст гри, логічну послідовність її розвитку.

У структуру рольової гри як діяльності органічно входить з’ясування мети, планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, у яких особистість цілком реалізує себе як суб'єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю, можливостями вибору й елементами змагальності, задоволення потреби в самоствердженні, самореалізації.

У структуру гри як процесу входять:

а) ролі, узяті на себе граючими;

б) ігрові дії як засіб реалізації цих ролей;

 в) ігрове вживання предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими, умовними;

г) реальні відносини між граючими;

д) сюжет (зміст) - область дійсності, умовно відтворена в грі.

Значення рольової гри неможливо вичерпати й оцінити розважальними можливостями. У тім і складається її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, у творчість, у модель людських відносин і проявів у праці.

  Сюжетно–рольові ігри розрізняються:

 по змісту (відображення побуту, праця дорослих, громадське

 життя);

•             по організації, кількості учасників (індивідуальні, групові,

колективні);

•             по виду (ігри, сюжет яких придумують самі діти,

ігри-драматизації – розігрування казок і оповідань) [10: 113].

 

Вікові особливості студентів, які необхідно враховувати при організації рольових ігор

Розглядаючи питання про використання рольових ігор на заняттях іноземної мови, необхідно зазначити те, що потрібно, безперечно, враховувати вікові особливості студентів, їх вікові характеристики.

Таким чином, якщо ми досліджуємо питання про використання рольових ігор на І-ІІ курсах, то, відповідно потрібно пам’ятати про те, що ці студенти поєднують у собі риси підлітка та ознаки юнацького віку. А оскільки в таких студентів особливо проявляється прагнення  до самостійності, самоствердження, досягнення статусу рівності з дорослими, до можливості відстоювати свої погляди та переконання, то саме комунікативна спрямованість навчання іноземної мови і створення сприятливого клімату для спілкування є тими факторами, які мають найбільшу значущість. У зв’язку з цим дуже важливо відбирати темами рольових ігор такий матеріал, який носить проблемний характер, стимулює обмін думками, спонукає до роздумів. Підлітку нецікаві елементарні завдання, постійний контроль з боку икладача, тобто те, що обмежує його ініціативу.

Слід відмітити, що на І-ІІ курсах викладачеві доводиться прикладати значних зусиль для підтримання  мотивації та інтересу студентів, тому що у багатьох підлітків відсутні широкі пізнавальні інтереси та зацікавленість у розширенні своїх знань. На цьому етапі  необхідно обирати такі прийоми навчання, які активізують ініціативу студентів, спонукають студентів до спілкування, бо спілкування з однолітками – невід'ємна частина життя підлітка. Групова діяльність впливає на особистість підлітка, і рольова гра надає широкі можливості для активізації навчального процесу. Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмета, адже рольова гра являє собою  відтворення її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування.    

За допомогою рольової гри викладач може розвивати усі види мовленнєвої діяльності студентів, і перш за всі усне мовлення, яке є провідним видом мовленнєвої діяльності на середньому ступені навчання.   Рольова гра сприяє тому, що мовлення студентів стає змістовнішим, складнішим за структурою мовного та мовленнєвого матеріалу.

Викладачі повинні розуміти, що правильно організована рольова гра на занятті – зовсім не порожнє заняття, вона не тільки доставляє максимум задоволення дитині, але  є могутнім засобом його розвитку, засобом формування повноцінної особистості.

 

Характеристика рольової гри як ефективного прийому навчання іноземним   мовам

Навчальні і виховні можливості рольової гри

Рольова гра володіє великими навчальними можливостями:

•        Рольову гру можна розцінювати як саму точну модель спілкування. Вона  наслідує дійсність в її найістотніших рисах. У рольовій грі, як і в  житті, мовна і немовна поведінка партнерів переплітається найтіснішим чином.         
•        Рольова гра має великі можливості спонукального плану. Спілкування, як відомо, немислимо без мотиву. Однак у навчальних умовах не просто викликати мотив до висловлення. Труднощі полягають у тому, що викладач повинен змалювати ситуацію таким чином, щоб виникла атмосфера, що викликає в студентів внутрішню потребу у вираженні думок. Але в умовах іншомовного спілкування важливо, щоб студенти змогли виразити те, що їм хочеться сказати.
•        Рольова гра придатна для кожного виду роботи з мовою: у ході рольової гри використовуються різноманітні граматичні структури, інтонаційні моделі, значний обсяг лексичного матеріалу. Велика роль приділяється непідготовленій мові студентів.   У цьому плані  рольова гра може перевершити  можливості  будь-якої  іншої парної і групової діяльності. Рольова гра  тренує студентів  говорити в будь-якій ситуації  на будь-яку тему.
•        Рольова гра припускає посилення особистісної причетності до усього, що відбувається. Студент входить у ситуацію, хоча і не через своє “Я”, але через “Я” відповідної ролі. Коли студенти приймають роль, то вони грають її у визначеній ситуації.  Вони  несвідомо створюють свою власну реальність і, роблячи це, оперують  своїми  знаннями, розвиваючи свої здібності взаємодіяти з іншими  людьми. У цій ситуації немає глядачів. І відповідно до цього студенти зміцнюють свою впевненість у собі.

•        Рольова гра сприяє розширенню асоціативної бази при засвоєнні мовного матеріалу.
•        Рольова гра сприяє формуванню навчального співробітництва і партнерства, адже виконання етюду припускає охоплення групи студентів ( рольова гра будується не тільки на основі діалогу, але і полілогу ), що повинні злагоджено взаємодіяти.  При розподілі ролей варто враховувати як мовні, так і “акторські” можливості студентів, доручаючи одним більш вербальні, іншим – пантомімні ролі, третіх же призначаючи на ролі “суфлерів”, даючи їм право підказувати на основі тексту.  Практично весь навчальний час у рольовій грі відведено на мовленнєву практику, при цьому не  тільки учень, що говорить, але і слухаючий максимально активний, тому що він повинний зрозуміти і запам'ятати репліку партнера, співвіднести її із ситуацією, визначити наскільки вона релевантна ситуації і задачі спілкування, і правильно відреагувати на репліку. Ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів студентів, сприяють усвідомленому освоєнню іноземної мови. Студенти активно працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів; викладач лише керує навчальною діяльністю.
•        Рольова  гра  приємна для студентів. Як тільки вони починають розуміти, що  саме від них  потрібно, вони з задоволенням дають волю своїй уяві. А оскільки  це  заняття їм подобається,  навчальний матеріал засвоюється набагато ефективніше.

У ході рольової гри студенти знайомляться з технологією театру, хоча й в елементарній формі. Викладач повинний  заохочувати усяку вигадку, тому що в навчальних умовах можливості в цьому відношенні обмежені. Саме ж перевтілення сприяє розумінню інших людей.

Якщо ж викладач вважає своєю задачею не тільки навчання своїх студентів іноземній мові, але і їхнє виховання, то рольова гра – це саме той прийом, за допомогою якого можна скласти  об'єктивну думку про загальну обстановку в групі. Викладач відмовляється від своєї   традиційної ролі контролера і керівника, і атмосфера в групі залежить у більшій мері від самих студентів.

Хто є лідером в групі, хто є аутсайдером, який загальний настрій?

Відповіді на ці питання викладач може одержати, спостерігаючи за ходом рольової гри.

 При роботі з підлітками, що володіють іноземною мовою на належному рівні, але не  мають достатнього досвіду саме в цьому виді роботи, можна використовувати наступний прийом: час від часу переривати хід гри і пропонувати учасникам наступні питання:

Який я в цій грі? Чи часто я помиляюся? Що мені хотілося б змінити у власному поводженні? і т.д.

Відповіді фіксуються студентами на папері й обговорюються після закінчення гри. Подібний  вид роботи дозволяє учасникам гри об'єктивно глянути на себе з боку й у ході  наступних ігор домогтися кращих результатів.

Істотною перевагою рольової гри перед іншими формами навчання є     стовідсоткова зайнятість студентів, а також концентрація уваги учасників протягом усієї гри.

Таким чином, рольова гра має великі можливості в практичному, освітньому і виховному відношеннях.

 

Вимоги до  рольових ігор на занятті

Рольова гра повинна відповідати таким вимогам:

•             Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в студентів інтерес і бажання гарне виконати завдання, її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальної ситуації спілкування.

•             Рольову гру потрібно добре підготувати і чітко організувати з погляду як змісту, так і форми.

•             Рольова гра повинна бути прийнята всією групою.

•             Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення, радості.
•             Гра організовується таким чином, щоб студенти могли в активно спілкуватися, з максимальною ефективністю використовуючи мовний матеріал, що відпрацьовується.

Викладач неодмінно повинен вірити у ефективність рольової гри.  Роль викладача в процесі підготовки і проведення гри постійно змінюється. Якщо на початковій стадії роботи викладач активно контролює діяльність студентів, то поступово він стає лише спостерігачем.

Ігри, що відпрацьовуються, заучуються і програються для інших студентів, не є  рольовими іграми. Це – драматичні  вистави.  Рольова гра стосується  процесу гри, а не готового продукту. Це повинно бути з'ясоване із самого початку, оскільки багато студентів дуже соромливі і вони бояться, коли їх змушують брати участь у спектаклі. І  крім того, вони часто переконані у тому, що  вони  не мають таланту гри. У  рольовій  грі вони не беруть участь у спектаклі, там немає публіки. Навіть викладач повинний відійти на задній план, оскільки  його  присутність може перешкоджати – своєю готовністю “накинутися” на студента щоразу, коли допускаються помилки. Навчання найбільш ефективне в атмосфері, вільної від напруги. Рольова гра може бути показана  іншим студентам чи записана на плівку, але це не обов'язково.

 

 Місце рольової гри в навчальному процесі

Більшість педагогів вважає за доцільне проводити гру на заключному етапі роботи над темою, оскільки не всі студенти можуть вільно  імпровізувати в рольовій грі без попередньої підготовки. 

  У процесі рольової гри відбувається одночасне удосконалення і розвиток навичок у використанні мовного матеріалу, але це на даному етапі периферійна задача, головне – це спілкування, мотивоване ситуацією і роллю. Тому рольовій грі варто відводити місце на завершальному етапі роботи над темою.

Також існують твердження багатьох педагогів, що невеликі рольові  ігри варто вводити в навчальний процес уже на початковій  стадії роботи над темою, щоб студенти  звикали до цього виду роботи поступово, тому що в противному випадку від ігор не вдається домогтися бажаних результатів через бар'єр, що виникає при незвичній формі спілкування, характерної для рольової гри.

 

Структура рольової гри

Структуру рольової гри  складають такі компоненти: ролі; ситуація;  рольові дії.

Перший компонент – ролі.

Ролі, що виконують студенти на занятті, можуть бути соціальними і міжособистісними. Перші обумовлені місцем індивіда в системі об'єктивних соціальних відносин (професійні, соціально-демографічні), другі визначаються місцем індивіда в системі міжособистісних відносин (лідер, друг, суперник і ін.). Підбір ролей у грі повинний здійснюватися таким чином, щоб формувати в школярів активну життєву позицію, кращі людські якості особистості.

Другий компонент рольової гри – вихідна ситуація.

Вона виступає як спосіб її організації. При створенні ситуації необхідно враховувати й обставини реальної дійсності, і взаємини комунікантів.

 Розрізняють  наступні компоненти ситуації:

1) суб'єкт;

2) об'єкт (предмет розмови);

3) відношення суб'єкта до предмета розмови, умови мовленнєвого акта.

Третій компонент рольової гри – рольові дії, що виконують учні, граючи визначену роль.

Рольові дії як різновид ігрових дій органічно зв'язані з характером ролі і  включають вербальні і невербальні дії, використання бутафорії.

Як показують результати навчання, застосування рольової гри на заняттях іноземної мови сприяє позитивним змінам у мовленні студентів як у якісному відношенні (розмаїтість діалогічних єдностей, ініціативність мовних партнерів, емоційність висловлення), так і в кількісному (правильність мови, обсяг висловлення, темп мови) .

 

Етапи рольової гри

Підготовка до рольової гри

Викладач  найчастіше проводить рольову гру на завершальному етапі  роботи над темою при закріпленні мовних навичок і умінь. Однак,  підготовка до гри  здійснюється  завчасно, із самого початку вивчення теми. У ході роботи по підготовці до рольової гри програються мікроситуації, невеликі сценки, розігруються діалоги. Дуже часто підготовка починається з вступної бесіди.

Продумуючи рольову гру,  викладач повинен враховувати наступні її ознаки:

1. Ситуація повинна бути найбільш наближеної до життя.  У ситуації необхідно дати зведення про соціальні взаємини партнерів, наприклад, офіційні, неофіційні.

2. Ролі, обрані студентами, повинні найбільшою мірою підходити  даної    ситуації.

Опис ролі дається в рольовій картці, при цьому інформація може бути представлена детально:  зведення про людину ( добрий, чесний, ледачий і т.д. ), про його життєвий досвід, про звички, захоплення і т.п. Однак інформація не повинна викладатися занадто докладно, тому що в цьому випадку учасник гри позбавляється можливості виявити свою творчість. Опис може бути коротким, щоб студент міг “додумати” образ персонажа, роль якого він буде виконувати. Студентам потрібно дати час, щоб вони ввійшли в роль. Ролі, зазвичай розподіляє викладач, та, якщо ми говоримо про студентів старших курсів, то у такому випадку викладачу краще надати їм можливість вибору.

3.  Учасники рольової гри повинні враховувати наявність різних рольових цілей.

4. Учасники рольової гри не повинні діяти індивідуально, а тільки колективно, репліки   одного повинні викликати відповідну реакцію іншого, а за реакцією слідує дія партнера.

5. Наявність загальної мети у всього колективу.

6. Учасники гри приходять до власного рішення, підказаного ситуацією і думками самого студента.

7. Наявність системи групового й індивідуального оцінювання діяльності учасників гри. Кожен  учасник гри, в залежності від виконання заданої ролі,  оцінюється або експертом з  числа самих учасників, або ж викладачем.

8. Створення доброзичливої атмосфери.

9. Викладач повинний намагатися передбачати можливі типові помилки студентів у ході рольової гри, і попередити їх, продумавши попередні вправи на використання визначених граматичних структур, лексичних одиниць, що обов'язково будуть використовуватися в рольовій грі.

Викладачеві, що включив рольову гру в практику своєї роботи, варто віддати перевагу таким видам роботи, як діалоги (драматизація, подання нового      матеріалу у формі мікродіалогів), зображення (один учасник за допомогою жестів зображує яке-небудь  слово, вираження чи дію,  а інші повинні угадати і прокоментувати його дії). Зображення сприяє ламанню психологічних бар'єрів,     що в наслідку позитивно позначиться на проведенні рольових ігор. 

Підготовка до гри може тривати від декількох занять (з моменту роздачі карток з ролями), до декількох тижнів, у залежності від рівня підготовки студентів.

       Проведення рольової гри

Проробивши необхідну підготовчу роботу, викладач може приступити безпосередньо до організації рольової гри. Він повинний чітко сформулювати ситуацію, змалювати функціональну спрямованість кожної ролі.

Наприклад, по закінченні вивчення теми "Особисті інтереси. Дозвілля" проводиться рольова гра "Батьківські збори".  Вік учасників – 16/17   років.

Ситуація: батьки студентів, стурбовані погіршенням поведінки у класі, обговорюють на зборах, як краще організувати дозвілля студентів, щоб зайняти їх корисною і захоплюючою справою.

     Ролі: керівник групи, голова батьківського комітету, батьки, керівники    гуртків і клубів.

     Рівень спілкування: формальний.

     Мовні функції всіх ролей: уміння висловлювати й аргументувати свою точку зору. Уміння погоджуватися чи чемно висловити свою незгоду. Уміння ввічливо перервати співрозмовника.

У залежності від успішності оволодіння іноземною мовою, ігрове спілкування може носити репродуктивний, напівтворчий і творчий характер.

Репродуктивний спосіб мовленнєвого спілкування використовується студентами з низьким рівнем навченості по іноземній мові. Їхня задача полягає в тім, щоб відтворити в ігрових обставинах текст – зразок.

Студентам із середнім рівнем навченості пропонується самостійно включити в текст–зразок додаткові елементи, наприклад, змінити послідовність реплік.

Спілкування студентів старших курсів – більш творче, у ньому виявляється ініціатива учасників гри, їхня здатність до самостійності в іншомовній мовленнєвій діяльності.

Регулярна організація рольової гри на уроках іноземної мови дозволяє поступово підвищувати рівень навченості студентів.

У процесі гри викладач іноді може взяти собі якусь роль, але не головну, щоб гра не перетворилася в традиційну форму роботи під його керівництвом. Звичайно, викладач бере собі ролі лише на початку, коли студенти ще не освоїли даний вид роботи. Надалі необхідність у цьому відпадає. У процесі гри сильні студенти допомагають слабким. Викладач же керує процесом спілкування: переходить від групи до групи, допомагаючи студентам, що потребують допомоги, вносить необхідні корективи в роботу, помічає  помилки, щоб після рольової чи  гри на наступному занятті приступити  до роботи над  ними.

У ході гри викладачу варто бути дуже тактовним і не засмучуватися, якщо хтось з студентів  не бере  активної участі в грі. 

Якщо гра викликає емоційне перевантаження студентів, вони можуть перейти на рідну мову. До невеликого “вторгнення” рідної мови варто ставитися терпимо, якщо це сприяє просуванню гри.

Ефективність рольової гри як методичного прийому навчання підвищується, якщо викладач правильно визначає тривалість мовленнєвого спілкування учасників.

Тому на кожен етап гри викладач має  установити  ліміт  часу і  домагатися, кожен етап йому відповідав. І також викладач  завжди  повинен  продумувати  наступні види  діяльності  для  тих чи груп пар, що закінчують гру раніше за  інших.

Обговорення рольової гри. Аналіз помилок студентів.

Недоцільно проводити аналіз помилок відразу по закінченні гри. Коли гра закінчиться, бажано провести обговорення, з'ясувати, що учні вважають     вдалим, а що – ні. 

Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь у ній студентів, викладачу варто бути дуже тактовним, особливо при оцінці результатів першої рольової гри. Негативна оцінка діяльності її учасників неминуче приведе до зниження активності. Бажано почати обговорення результатів гри з удалих моментів і лише потім перейти до недоліків.

Помилки є  невід'ємною  частиною процесу навчання мові, і можливість вільно робити помилки на уроці скоріше сприяє навчанню, ніж стримує його.  Помилки поступово зникають у міру того, як учні стають більш компетентними й упевненими в собі.  При  роботі над помилками дуже важливо змусити студентів самим дати  правильний  варіант  фрази чи слова, у якому були  допущені помилки, написати  їх на дошці і супроводити їх  коррективними вправами, що могли б найкраще сприяти відпрацьовуванню правильного варіанта  самими студентами.

В оптимальному випадку, викладач записує всю гру на магнітофон або на комп’ютер – так жодна помилка не буде пропущена. Якщо викладач не має достатніх технічних засобів, то йому доведеться запам’ятовувати помилки або записувати їх в зошиті, не перериваючи гри і не перебиваючи її учасників.

 

Класифікація ролей. Форми проведення рольових ігор. 

Ролі класифікуються на:

1. Статусні ролі, що не мають особистісних характеристик і діють в стандартних ситуаціях повсякденного життя ( наприклад, професійна роль );
2. Позиційні ролі: звичайно кодовані правилами, що визначають деяку позицію в суспільстві, зокрема,  сімейний стан, стать, вік,  особисті якості;
3. Ситуативні ролі, представлені у виді фіксованих стандартів поводження і діяльності, для програвання яких досить бути короткочасним учасником ситуації спілкування: роль гостя, туриста, пішохода та інші.

Рольова гра може зображувати елементарний комунікативний акт (покупка, поздоровлення, знайомство) і складний  комунікативний акт, що складається із серії елементарних актів (вибір маршруту подорожі  у бюро подорожей, у залізничній касі).

Найбільш розповсюджені форми рольових ігор: презентація, інтерв'ю, заочна подорож, прес-конференція, круглий стіл, телеміст,  екскурсія, казка, репортаж, клуб по інтересах.

 

Висновки

Завдання викладача полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. Викладач повинен постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал. Тому так важливо використовувати рольові ігри на заняттях.

Рольова гра допомагає спілкуванню,  сприяє передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність. Крім того, що рольові ігри мають величезну методичну  цінність, вони дуже цікаві як викладачу, так і студенту. 

Як уже було зазначено, більшість студентів оцінюють рольові ігри позитивно, вбачаючи в них велику практичну користь.

Та, безперечно, рольові ігри мають крім переваг й недоліки. Одним із яких є «примітивізація » мовлення студентів, збільшення кількості помилок. Та дані недоліки можна усунути такими шляхами: високим рівнем підготовки до проведення рольової гри, правильною організацією рольової гри, регулярністю застосування даного прийому навчання, і звичайно, майстерністю викладача та його відданістю своїй справі.

То чому  ж слід використовувати рольові ігри?

Є кілька особливих причин щодо використання таких ігор:

•   Досвід, який можна отримати завдяки рольовій грі. За допомогою такої гри у студентів ефективно розвиваються навички мовлення.
•   Рольові ігри дають студентам можливість потрапляти в такі ситуації, в яких від них вимагається використовувати і розвивати ті форми мови, які необхідні для покращення суспільних взаємовідносин, але які так часто не беруться до уваги нашими програмами по вивченню іноземної мови.
•   Рольові ігри додають багатьом сором’язливим учням  впевненості у собі.
•   Вони мають велику методичну цінність, оскільки проводити рольові ігри весело і цікаво як учням так і вчителям. Як тільки студенти починають розуміти що від них очікують, вони цілковито поринають у гру, використовуючи свою уяву і тим самим, насолоджуються цим процесом.
•   Рольова гра – це одна із складових частин комунікативних прийомів.

 Вона розвиває здатність студента вільно володіти мовою, сприяє взаєморозумінню, підвищує мотивацію.

Таким чином, рольова гра додає навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, зміцнює мотивацію вивчення іноземної мови і значно підвищує якість оволодіння ім.

 Рольова гра – могутній фактор психологічної адаптації дитини в новому мовному просторі, що може вирішити проблему природного ненасильницького впровадження іноземної мови у світ дитини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Бех П. О., Биркун Л. В. Концепція викладання іноземних мов в Україні // Іноземні мови. – 1996. - № 2. – С. 3-8.
2. Близнюк О. І., Панова Л. С. Ігри у навчанні іноземних мов: Посібник для вчителів. – К.: Освіта, 1997. – 64 с.
3. Ніколаєва С. Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. – К.: Ленвіт, 1999. -  320 с.
4. http://www.mstu.edu.ru/publish/conf/11ntk/section3/section3_3.html.
5. http://www/rusnauka.com/Artikle/filology/1-3/11html
6. http://www.ngo.by/ru/news/gurt/f920/889fe7714eghtml