Використання спадщини В.О.Сухомлинського в НУШ

УДК -371                                                                                                                                1

Використання ідей В.О.Сухомлинського вчителями початкових класів в контексті Нової української школи

Наталія Джоган

 вчитель початкових класів

Комунальний заклад «Балашівська гімназія Кропивницької міської ради»

«Навчання це не механічне перекладання знань із голови вчителя в голову дитини, а складні моральні відносини, у яких провідною,, визначальною рисою є виховання почуттів честі, гідності й на цій основі бажання бути гідною людиною»

Василь Сухомлинський

Мета статті:розкрити авторське освітнє середовище, створене Василем Олександровичем Сухомлинським, крізь призму сучасного реформування початкової школи, показати актуальність і ефективність використання його педагогічних ідей у Новій українській школі.

Ключові слова: Нова українська школа, педагогічні ідеї, багатогранне, справжня школа, Держстандарт, педагог- гуманіст, оцінка, позитивний стимул, «Школа радості».

Ґрунтуючись на дослідженнях та спостереженнях американських та вітчизняних освітян, 5 вересня 2017 року

2

МОН ухвалило новий Закон України «Про освіту». У концепції якого передусім віддають перевагу розвитку особистості: «Освіта є основою інтелектуального, духовного,фізичного і культурного розвитку особистості , її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави»

Школа повинна готувати до життя не «розум», а «особистість», - інтелектуально. Творчо, фізично й культурно розвинену. А освіта дитини починається саме з початкової школи, що покладає на вчителів початкових класів велику відповідальність.

Цілком логічно, що в Державному стандарті визначена роль та місія вчителя для успішного виконання поставлених завдань у вихованні сучасного, прогресивного, патріотичного покоління. Стаючи директором школи, Василь Олександрович усвідомлював свою особливу місію. «Переді мною назавжди буде закрито шлях до серця дитини, якщо я не матиму з нею спільних інтересів, захоплень і прагнень» [3, с.9]. Звідси – висновок, який важливо знати вчителеві: «… справжня школа –  це не тільки  місце, де діти набувають знань і вмінь…справжня школа – це багатогранне духовне життя дитячого колективу, в якому вихователь і вихованець об’єднані багатьма інтересами й захопленнями» [3 с. 14 ] Василь Сухомлинський присвятив ролі слова та особистості вчителя для дитини і сформулював вимоги до нього. Він радив учителю не робити насильства над душею

3

людини, уважно придивлятися до законів природного розвитку кожної дитини, до її особливостей, нахилів

Він доклав максимум зусиль у розробленні педагогічної культури сучасного вчителя. «Педагогічна культура – це жива, творча педагогіка сучасного вчителя. «Педагогічна культура – це жива, творча педагогіка повсякденної творчої

праці, та педагогіка, в якій теоретичні закономірності процесу впливу на духовний світ вихованця ніби зливаються

з кажучи, техніка і технологія взаємодії майстра і об'єкта його праці... Багатогранність, різноманітність, відточеність, зразковий стан інструментів нашої творчості, уміння

володіти ними так само тонко, як прекрасний музикант володіє скрипкою, – все це і є педагогічною культурою» [4].

Логічно виправдано, що реформування загальної середньої освіти розпочалося з початкової школи, бо саме в ній підґрунтя подальшого формування особистості. Такою була й думка видатного педагога: «У дошкільному й молодшому шкільному віці формуються характер, мислення, мова людини»[ 3,с. 15]

Аналізуючи філософію сучасного Держстандарту початкової освіти та філософію величезної педагогічної спадщини Василя Олександровича Сухомлинського , в основі  якої лежить утвердження людської гідності, усвідомлюємо,що вони мають чимало спільного. Подібні й принципи , які лежать в їх основі. Дотримання їх забезпечує гармонійний розвиток дитини. Окремі приклади зі спадщини павлиського

4

педагога–гуманіста відповідно до найважливіших принципів Держстандарту початкової школи актуальні їдеї і в сучасній шкільній практиці.

Визнання талановитості кожної дитини. Василь Сухомлинський запропонував чимало оригінальних методів,

прийомів, форм навчання та виховання, спрямованих на розвиток творчих, розумових та фізичних здібностей. Зокрема, впровадив у практику «уроки мислення» серед

природи, які проходили в атмосфері співробітництва й творчості. Ці уроки він називав подорожами до джерела живої думки. Прагнення зрозуміти побачене спонукало

встановлювати причинно – наслідкові зв'язки, пробуджуючи дитячу думку. Розроблена В. Сухомлинським система занять

передбачала розвиток творчої думки .Чільне місце в ній відводилося самостійному складанню казок, маленьких творів, доповідей, математичних задач, вивченню окремих

тем. Домашні завдання педагог вважав необхідними, але часу на них має витрачатися менше, ніж на дозвілля учня. У своїх роботах педагог чимало уваги приділяв вихованню

наймолодших дітей, першокласників і тих, що вступають до школи. Роки дитинства – дошкільний і молодший шкільний вік – відіграють важливу роль у формуванні особистості, як

вважав він. Це не підготовка до майбутнього, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя, і від того, яким було

5

дитинство, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що ввійшло до її розуму і серця з навколишнього світу, від цього істотно залежить якою людиною стане сьогоднішній малюк.

«…добре взнати кожну дитину , глибоко вивчити індивідуальні особливості її сприймання, мислення і розумової праці. Перш ніж давати знання, треба навчити

думати, сприймати, спостерігати» [3,с.19].пророчі слова мудрого педагога сьогодні збігаються з метою та завданнями навчання 6 – 7 річних дітей І циклу початкової школи в Новій українській школі.

Справжнє навчання, за В. О. Сухомлинським, – це індивідуально-творчий розвиток кожної дитини. Без постійного застосування знань, умінь та навичок неможливе

навчання в середніх і старших класах. В рекомендаціях до вчителів, педагог радив турбуватися про створення інтелектуального фону навчання. Науковець вважає, чим складніший матеріал, чим більше узагальнень, висновків, правил, які необхідно зберегти у пам'яті, тим значнішим має бути інтелектуальний фон навчання.

 Застосування казки В. О. Сухомлинським, у вихованні й розвитку дітей дошкільного віку та учнів початкових класів, відбувалося творчо, «через казку, фантазію, гру, через неповторну людську творчість – вірна дорога до серця дитини», – зазначав педагог. Глибокі за своїм змістом казки Василя Сухомлинського – як свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови. На його уроках діти самостійно складали казки, в яких фантазія поєднувалася з глибоким

6

моральним змістом. У Павлиській школі було обладнано кімнату казок [3, 10]. Морально-психологічний аспект перевірки якості засвоєння матеріалу передбачав оцінку не лише знань, а й наполегливості дитини у подоланні труднощів. Оцінка, на думку педагога, має бути позитивним

стимулом навчання та ніколи не використовуватись для покарання.

У педагогічній спадщині Василя Сухомлинського була також одна з найважливіших проблем навчально – виховної роботи в початковій школі  - піклування про навчання дітей з

деякими відхиленнями від нормального розумового розвитку, яке сьогодні ми називаємо інклюзивним навчанням. Педагог піклувався про навчання таких дітей, аби вони не відставали й не почувалися приреченими на неповноцінність в інтелектуальному житті, давав поради вчителям у роботі з такими дітьми.

Сухомлинський вважав «дитинство найважливішим періодом людського життя, не підготовкою до майбутнього життя, а справжнім, яскравим, самобутнім, неповторним життям…»[ 3,с.15]. відтак життя дітей у школі організовував відповідно до їхніх вікових особливостей. Сьогодні ми акцентуємо увагу на особливість навчання 6 – 7 річних дітей у початковій школі І циклу. А вже в ті далекі часи Василь Олександрович усвідомлював особливості навчання учнів 1 – 2 класів та завдання, які треба вирішити саме в цих класах, враховуючи вікові особливості дітей. [4 с.206]. Відповідно створював у школі необхідні умови навчання й відпочинку

7

дітей: школярі навчалися окремих приміщеннях, мали можливості більше часу виділяти на уроки серед природи тощо. Запроваджуючи в школі досвід  Василя Олександровича, ми поставили за мету також створити «Школу радості», а сучасна реформа початкової школи лише

підтвердила правильність нашого вибору для забезпечення щасливого дитинства молодших школярів Насамперед ми усвідомили, що казка і гра мають зайняти особливе місце в кожному класі. Саме в них педагог бачив величезну силу: «Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості та любові

до знань» [3,с.95]. Павлиська кімната казок надихнула учителів початкових класів на створення казкової зони, адже дитяче життя неможливе без казок. Тому казка в нашій школі стала не фрагментом роботи на уроках чи штучним прив’язуванням до нього, а системою роботи на всіх уроках.Учні Інсценізують авторські, народні, лінгвістичні казки, а на основі прочитаних складають власні, створюючи малюнки, міні-книжки. Відвідування справжнього театру імені Кропивницького стає лише підсиленням акторської майстерності.

Спадщина Сухомлинського сприяє творчій діяльності вчителів в організації навчальних зон у класі (куточок природи, класна бібліотека, ігрова зона, місце для бесід, куточок творчості, тощо) та виявлення талантів, здібностей у різноманітних конкурсах, олімпіадах, квестах, виставках тощо,які проводяться в школі.

8

Формування морально-етичних цінностей посідає значне місце  у спадщині педагога – гуманіста . Зокрема Василь Олександрович говорив, що «…норми моральності розкриваються в молодшому віці у конкретному, емоційно виразному вчинку…» [3,с.442]. Він був переконаний, що «дитина в цей період повинна жити багатим духовним

життям» [4,с.183]. У досвіді Павлиської школи – чимало прикладів з багатогранного духовного життя дитячого колективу. За традиціями, на шкільних заходах прославляли добро, виховували людяність.

Практика в нашій школі показала ефективність запровадження ідей Василя Олександровича у формуванні морально – етичних цінностей: участь у благодійних ярмарках, збір продуктів для нужденних, написання листів з малюнками для учасників бойових дій на Сході України, допомога хворим дітям, збір пластикових кришок для виготовлення протезів, висаджування і догляд деревами на території школи,піклування про птахів узимку, допомога притулку «Щасливий пес» тощо.

Українська освіта має неоцінену педагогічну спадщину Василя Олександровича Сухомлинського, яка актуальна і в сучасній початковій школі.

Для успішного виконання мети й завдань Державного стандарту початкової школи є актуальним застосування ефективних форм і методів навчально-виховного процесу «Школи радості» Сухомлинського.

9

Погляди Василя Сухомлинського щодо цінності особистості, значення моралі, духовності, формування культури почуттів, значення сім`ї та родинного виховання, патріотизму і громадянськості залишаються актуальними й привертають до його творчості тих, хто хоче, щоб сучасне покоління українців жило в громадянському, демократичному суспільстві.

Варто нам, учителям сучасної школи, вдуматись у слова відомого педагога Шалви Амонашвілі, На досвіді якого виросло не одне покоління педагогів, про враження від Павлиської школи: «Країна, в якої є такий син, не буде шукати педагогіку десь в інших місцях» [5, с.1]. Цілком погоджуємося з думкою професора Григорія Клочека: «…освітня справа по-доброму консервативна, і вона потерпає, коли відмовляємося від традицій, зрощених на рідному грунті» [5, с.2]. В Україні є передумови до існування «Школи радості» та справжнього осередку культури в початковій школі, бо маємо велику педагогічну спадщину Педагога- генія.

Список літератури

1. Державний стандарт початкової освіти [Інтернет – ресурс]/НУШ: http://nus.org.ua/news/uryad-opublikuvav-novyj-derzhstandart-hohatkovoyi-osvity- dokument
2. Філософія для дітей. В.О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю: Педагогічні читання:36. Наук.-метод. праць/За заг.ред. О.В. Сухомлинської, О.Я. Савченко.-Житомир:ФО-Левковець Н.М., 2017.-274с.

10

3. Сухомлинський В.О./Вибрані твори в 5 т.- К.:Рад.шк.,1976.-Т.3.-670с.
4. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям.-«Акта» видання2012.-537с.
5. Клочек Г. Шалва Амонашвілі про Василя Сухомлинського