ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Стасюк Володимир 6 листопада 36 Відгуки відсутні

Про матеріал

Освіта дітей молодшого шкільного віку в Україні зорієнтована на формування особистості дитини, вдосконалення та розвиток її інтелектуального потенціалу, безперервний процес самовдосконалення. Для досягнення цієї мети необхідні зміни в методах і технологіях освітньої діяльності в початковій школі, які сприяють формуванню в учнів готовності до розв'язання життєвих ситуацій за допомогою мови. Використання прийомів критичного мислення як засобу розвитку мовної особистості молодшого школяра є важливим пріоритетом у сучасних умовах. Одним з основних напрямів змін в освітній галузі є перегляд змісту освіти, зокрема в початковій школі, магістерська робота.
Перегляд файлу

Посібник


Тема






ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ



ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

1.1.Критичне мислення як педагогічна проблема 6

1.2.Технології формування критичного мислення молодших школярів………10

1.3. Педагогічні умови використання технологій критичного мислення у мовно-літературній освітній галузі учнів початкових класів

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У МОВНО-ЛІТЕРАТУРНІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ 24

    1. Стан використання технологій критичного мислення у мовно-літературній освітній галузі учнів початкових класів 24

    2. Дослідно-експериментальна робота 29

    3. Результати експериментального дослідження 38

ВИСНОВКИ 41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 44

ДОДАТКИ 48

Додаток А. Структура критичного мислення 48

Додаток Б. Аналіз завдань щодо формування критичного мислення у мовно- літературні галузі 49

Додаток В. Діагностична методика «Нісенітниця»… 53

Додаток Г. Діагностична методика «Аналогії»… 55

Додаток Д. Завдання формувального етапу дослідження 56


ВСТУП

Освіта дітей молодшого шкільного віку в Україні зорієнтована на формування особистості дитини, вдосконалення та розвиток її інтелектуального потенціалу, безперервний процес самовдосконалення. Для досягнення цієї мети необхідні зміни в методах і технологіях освітньої діяльності в початковій школі, які сприяють формуванню в учнів готовності до розв'язання життєвих ситуацій за допомогою мови. Використання прийомів критичного мислення як засобу розвитку мовної особистості молодшого школяра є важливим пріоритетом у сучасних умовах. Одним з основних напрямів змін в освітній галузі є перегляд змісту освіти, зокрема в початковій школі, магістерська робота.

Нова українська школа має підготувати учнів до майбутнього життя, навчивши їх критично мислити, взаємодіяти в команді, вирішувати проблеми, генерувати оригінальні ідеї, самостійно обробляти, знаходити та аналізувати інформацію. Тому важливо визначити зміст поняття «критичне мислення» та описати сфери, в яких діти молодшого шкільного віку розвивають критичне мислення. У центрі уваги сучасної української освіти мають бути не лише навчальні дисципліни, а й способи мислення та способи діяльності молодших школярів. Концепція Нової української школи наголошує на важливості розвитку критичного мислення у дітей молодшого шкільного віку. Серед ключових навичок, які мають бути сформовані у дітей молодшого шкільного віку, - вміння ставити цілі та досягати їх, розв'язувати проблеми, працювати в команді, спілкуватися в мультикультурному освітньому середовищі, шукати та опрацьовувати інформацію в сучасному світі. Наукові дослідження (наприклад, А. Бутенко, І. Муштавінська, Є. Ходос) характеризують зміст і передумови репродуктивного, творчого, проблемного, логічного та продуктивного мислення. Зарубіжні дослідники вважають розвиток навичок критичного мислення пріоритетним завданням сучасної системи освіти. Цю проблему вивчали Д. Стіл, К. Темпл, Д. Халперн, С. Уолтер та ін. Наукові розвідки Д. Гудлада та В. Вікона досліджують теоретичні засади проблеми та надають методичні поради вчителям; А. Бутенко, І. Загашев, А. Липкіної, Л. Рибак та В. Синельникова спрямовані на вивчення розвитку критичного мислення у дітей молодшого шкільного віку, але не розкривають практичних рекомендацій щодо формування критичного мислення у процесі навчання мови і літератури в початковій школі.

Мета дослідження – теоретично схарактеризувати, розробити та перевірити комплекс вправ з формування критичного мислення здобувачів початкової освіти у мовно-літературній освітній галузі.

Завдання дослідження:

  1. Проаналізувати психолого-педагогічну джерельну базу з проблеми дослідження та визначити сутність основних понять.

  2. Охарактеризувати технології формування критичного мислення молодших школярів.

  3. Обґрунтувати педагогічні умови формування критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів.

  4. Визначити стан сформованості критичного мислення у мовно- літературній галузі учнів початкових класів.

  5. Розробити, обґрунтувати та перевірити ефективність використання комплексу вправ з формування критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів.

Об’єкт дослідження – процес формування критичного мислення дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження – комплекс вправ з формування критичного мислення у мовно-літературній освітній галузі молодших школярів.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення означених завдань роботи застосовувались такі методи: теоретичні (узагальнення, порівняння, аналіз, систематизація, синтез, абстрагування); емпіричні (тестування, спостереження, педагогічний експеримент); а також методи математичної статистики.






РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

    1. Критичне мислення як педагогічна проблема


Сучасні освітні системи потребують пошуку нових способів організації навчальної діяльності дітей, в центрі якої знаходиться учень. Творча активність учнів у навчальному процесі - їхнє вміння логічно і послідовно міркувати, зрозуміло пояснювати свої ідеї та взаємодіяти з учителями й однолітками - є елементом успішної шкільної освіти. Сучасні вчителі не лише навчають, виховують і розвивають, а й працюють з дітьми молодшого шкільного віку та їхніми батьками. Тільки через таку діяльність вони можуть сприяти розвитку особистості дітей, готових до дорослого життя в сучасному суспільстві, здатних до самоосвіти та самовдосконалення, а також до продукування найефективніших творчих ідей та продуктів. Критичне мислення є першочерговою необхідністю у прогнозуванні особистісного розвитку та освітньої діяльності людини, а також можливістю допомогти учням знайти себе в контексті сучасного суспільства. Трансформація освіти, на нашу думку, є спробою критичної переоцінки статус-кво та визначення пріоритетів національної політики в системі освіти. Розвиток навичок критичного мислення необхідний «не тільки в освітньому процесі, а й у повсякденному житті, де героями є реальні люди, а їхні дії - це дії реальних людей». Розвивати критичне мислення у дітей означає навчити їх ставити правильні запитання, спрямовувати свою увагу в потрібне русло, робити висновки і знаходити рішення, щоб кожна дитина мала можливість розвивати свій творчий потенціал. Це вимагає мудрого керівництва з боку вчителя» [16, с. 426]. Урочні заняття в початковій школі мають бути перетворені на уроки взаємодії, спілкування, мислення та співпраці. Головною метою освіти має стати розвиток у дітей культури характеру, що включає культуру спілкування, мислення і дії. У наукових дослідженнях запропоновано різні тлумачення дефініції «критичне мислення»: Д. Вуд зазначає, що «критичне мислення - це інтелектуальне та рефлексивне мислення, зосереджене на вирішенні того, у що вірити і що робити» [25, с.12]; Д. Халперн у своїй роботі «Критичне мислення - це мислення, спрямоване на прийняття рішень» [25, с.12]. Гальперн у своїй роботі стверджує, що «критичне мислення не означає негативне судження або критику, а радше раціональний розгляд різних варіантів вирішення проблеми з метою прийняття обґрунтованого рішення. Отже, критичне мислення охоплює оцінку процесу мислення, процесу міркувань і роздумів, які привели до висновків і фактів, що враховуються при прийнятті рішення» [7, с. 60]. Критичне мислення іноді називають спрямованим мисленням, оскільки воно спрямоване на досягнення очікуваного результату; А. Рахімов у своїй науковій статті «Формування творчого мислення учнів у процесі навчальної діяльності» досліджує різні підходи науковців до характеристики критичного мислення. Ми поділяємо переконання А. Рахімова у важливості «визначення критичності як невід'ємної риси зрілого розуму [34, с. 5]. С. Векслер проаналізував, що «критичне мислення - це якість розуму, яка формується протягом усього життя, і її розвиток можна прискорити за допомогою спеціально організованого навчання, насамперед шляхом навчання учнів у процесі знаходження і спростування помилок» [11, с. 18]. Комплексні наукові дослідження щодо формування навичок критичного мислення у дітей молодшого шкільного віку були започатковані у 70-х роках минулого століття А. Байламовим, М. Векслером та Л. Рибак і продовжені лише наприкінці 90-х років минулого століття; у наукових розвідках Л. Рибак та Б. Конєвої критичність виступає як риса особистості Нижче наведено приклад розвитку критичного мислення у дітей У розвитку критичного мислення у дітей домінують операції порівняння. Проект «Розвиток критичного мислення через читання і письмо» - це досвід освітньої діяльності вчителів з різних країн. Метою проекту є розробка методів розвивального навчання та навчальних траєкторій для учнів з різних навчальних дисциплін. Основою цього досвіду є «спрямування навчання на власну ініціативу, самостійність та активність учнів через загальний рух до демократизації освітнього процесу». Міжнародні дослідження показали, що діти, і навіть дорослі, мало вміють використовувати знання в повсякденному житті» [32]. Мислення - це внутрішній екзистенційний процес, який у наукових джерелах визначається так: «Мислення - це вид практичної і теоретичної діяльності, що передбачає певну послідовність дій і вчинків орієнтовного, дослідницького, перетворювального і пізнавального характеру в ній» [32], критичне мислення спрямоване на освітню діяльність, мислення і дію (Д. Гальперн). Щоб мислення було критичним, воно має відповідати соціальним критеріям і стандартам та бути адекватним комунікативній ситуації. До характеристик критичного мислення належать: 1. незалежність. Мислення може бути критичним лише тоді, коли воно є особистим; 2. правильне формулювання проблеми. Мислення зазвичай починається з формулювання проблеми. Саме вирішення проблеми спонукає до критичного мислення. Початком вирішення проблеми є збір необхідної інформації; 3. вирішення проблеми. Завершальний процес мислення - прийняття рішення проблеми.4. Критично мислячі люди усвідомлюють, що кожна проблема має кілька рішень. Тому доречно викласти прийняте рішення проблеми разом із вагомими доказовими аргументами, які без сумніву доводять, що запропоноване рішення є найбільш ефективним і дієвим.5. Соціальна спрямованість. Необхідно представляти свою позицію та аргументи в суспільстві. Беручи участь у бесіді, дискусії та діалозі, можна поглибити або модифікувати свою позицію [18, с. 146]. Аналіз освітньої діяльності вчителів початкової школи показує, що це питання є актуальним і важливим. У молодших школярів недостатньо сформовані основи мислення. Іншою проблемою є те, що значна кількість вчителів не підготовлена до ефективного розв'язання завдань такого характеру. Критичне мислення характеризується, «як і предметне мислення, по-перше, специфікою предметної області, відображеної у відповідних поняттях, по-друге, специфікою певного ставлення або методологічного підходу до вивчення цієї предметної області, по-третє, специфікою як предметної області, так і певного ставлення або методологічного підходу по-третє, специфікою як предметної області, так і конкретного ставлення або методологічного підходу, що визначається конкретним методом дослідження, який визначається, виходячи зі специфіки предметної області» [25, с. 45]. Критичне мислення складається з двох блоків: змістовного та практичного. Отже, аналіз науково-методичних джерел свідчить, що розвиток критичного мислення у дітей молодшого шкільного віку має велике значення. У наукових дослідженнях критичне мислення розглядається як здатність правильно оцінювати власні думки, дії та висновки, а також думки інших людей, синтезувати судження та умовиводи. Аналізуючи сучасний стан досліджень критичного мислення, слід зазначити, що найбільш суперечливими і найменш вивченими питаннями є природа мисленнєвих операцій, внутрішня структура мислення та вікова динаміка. У галузі мовно-літературної освіти молодших школярів питання розвитку критичного мислення засобами освітніх технологій є малодослідженим.


    1. Технології формування критичного мислення молодших школярів

У сучасній педагогіці існують різноманітні інноваційні педагогічні технології навчання, спрямовані на те, щоб допомогти дітям молодшого шкільного віку ефективно та якісно засвоювати знання, формувати важливі компетентності та розвивати процеси мислення. В умовах нової української школи все більш важливим і необхідним стає розвиток критичного мислення у дітей молодшого шкільного віку. Це пов'язано з тим, що «культура мислення людини є основою її сприйняття, розуміння та осмислення навколишнього світу». Культура критичного мислення є необхідною умовою розвитку компетентної, цілісної та гармонійно розвиненої особистості в сучасному житті» [19]. Загальновідомо, що у дітей молодшого шкільного віку навички критичного мислення не розвиваються автоматично самі по собі. Ці навички повинні «розвиватися і формуватися в добре скоординованій і систематичній організації». Систематично керуючи цими навичками, всі діти поступово опановують їх не лише як навчальні навички та вміння вчитися самостійно, а й здатність застосовувати набуті навички у повсякденному житті. Завдяки критичному мисленню традиційні етапи пізнання стають індивідуальними і свідомими, продуктивними і безперервними» [10, с. 30]. Критичне мислення проявляється тоді, коли людина здатна самостійно аналізувати отриману інформацію, коли вона намагається самостійно знаходити ефективні шляхи вирішення проблем, коли вона усвідомлює недоліки та помилки, допущені нею самою або іншими людьми, коли вона обґрунтовує свої твердження та переконання, наводячи вагомі аргументи. Методика розвитку критичного мислення в процесі навчальної діяльності - це варіативний набір прийомів, які спонукають молодших школярів до власної творчої діяльності, створюють умови, необхідні для ефективного навчання та узагальнення набутих знань. Критичне мислення - це судження, що формуються молодшими школярами самостійно. Учні початкової школи повинні мати силу волі, щоб самостійно мислити і вирішувати складні проблеми. Критичне мислення є складним процесом перетворення отриманої інформації і корелює з усвідомленням і переоцінкою цього процесу. Здатність критично аналізувати отриману інформацію та з'ясовувати її достовірність і обґрунтованість необхідна сучасній людині для реалізації свого потенціалу та досягнення успіху як члена суспільства, а розвиток мислення не лише допомагає молодшим школярам взаємодіяти з інформацією, яку вони отримують у школі, а й є основою для формування логічного мислення та аргументації. Вчителі початкових класів, які впроваджують методику розвитку критичного мислення в навчальну діяльність своїх дітей, насамперед вчать дітей ставити такі запитання Як нова інформація впливає на мої рішення? Вчителі повинні знати питання з варіативного плану. Для того, щоб застосовувати критичне мислення для формування та розвитку творчих особистостей дітей молодшого шкільного віку, вчителі повинні знати основи критичного мислення та зосередитися на оцінюванні своїх уроків: 1) вміння маніпулювати матеріалами та оцінювати достовірність інформації; 2) толерантність до нестандартних методів розв'язання проблем; 3) вміння підтримувати та організовувати діалог, а також доводити та, за потреби, модифікувати свої погляди; 4) діагностика рівня сформованості варіативних умінь; 5) врахування у змісті навчання всіх пунктів освітнього маршруту: підготовка до майбутньої професійної діяльності. Вчителі повинні знати і розуміти послідовність етапів розвитку критичного мислення та вміти прогнозувати поведінку дітей молодшого шкільного віку на кожному з них, щоб підібрати найефективніші та найдоцільніші методики розвитку критичного мислення у дітей молодшого шкільного віку (Таблиця 1.1).



Таблиця 1.1

Етапи формування критичного мислення учнів початкової школи

№

Етапи

Діяльність дітей

1

Ознайомлення з новим матеріалом.

Аналіз та розуміння сутності предмета.

2

Аналіз різних точок зору.

Знайомство з усіма твердженнями

та порівняння їх.

3

Висловлення власної точки

зору щодо нової інформації.

Сформувати власні висновки.

4

Обґрунтування своєї позиції з

використанням достовірних доказів.

Занотувати докази на користь своїх висновків.

5

Прийняття рішення з опокою

на власні висновки

Чітке пояснення власної точки зору.

У процесі освітньої діяльності за технологією формування критичного мислення необхідно розуміти, що одразу навчити молодших школярів такого мислення неможливо. Мислення формується крок за кроком протягом всієї навчальної діяльності дитини, під педагогічним керівництвом вчителя. Неможливо використати єдиний алгоритм дій вчителя для формування критичного мислення в усіх учнів початкової школи. Проте можна виокремити певні умови, які сприяють розвитку критичного мислення у молодших школярів: «Виділяти певну кількість часу на роздуми, обговорення та висновки з існуючих думок; виділяти час на обдумування, запис і судження про правильність чи абсурдність своїх припущень; очікувати від учнів надмірної кількості забезпечення атмосфери; залучення учнів до дискусії та формування почуття відповідальності за прийняті рішення; вміння поважати та адекватно оцінювати інші думки» [33, с. 24]. Структура уроку в початковій школі з використанням елементів методики критичного мислення поділяється на такі частини: усвідомлення, усвідомлення та рефлексія. Деякі вчителі початкових класів використовують також етапи розминки (створення комфортних умов для дітей у класі) та обґрунтування навчальної діяльності (постановка мети уроку). На етапі реалізації вчителі початкових класів заохочують розвиток і вдосконалення когнітивних навичок (уваги, комунікації, пам'яті, мислення та уяви) у молодших класах, виділяють найскладніші проблеми, пропонують дітям варіанти їх вирішення та стимулюють дискусію щодо цілей уроку. На когнітивному етапі діти молодшого шкільного віку безпосередньо стикаються з інформацією, читають, слухають і аналізують. На етапі рефлексії молодші школярі розповідають історії, висловлюють свої думки та ідеї, організовують обмін висловлюваннями та трансформують набуті знання. Пріоритетні етапи навчання в галузі мови і літератури з розвитку критичного мислення: 1. розігрів (створення приємного психологічного клімату для молодших школярів); 2. обґрунтування навчальної діяльності (постановка мети уроку); 3. актуалізація (відтворення вмінь і навичок, необхідних для подальшої навчальної діяльності); 4. зміст (ознайомлення з предметом); 5. розуміння (ознайомлення, аналіз та пояснення нового матеріалу); 5. рефлексія (аналіз діяльності на уроці): - учні усвідомлюють отримані знання - запам'ятовують зрозумілу їм інформацію - обмінюються думками та ідеями у формі позитивної взаємодії - розширюють свій словниковий запас - роблять різноманітні висновки та твердження - роблять правильний вибір. Критичне мислення формується шляхом «обробки інформації, вирішення проблем, оцінки ситуацій та вибору раціональних варіантів дій». Тому уроки, на яких це відбувається щодня, дуже корисні для формування та розвитку мислення кожного учня. Результати набагато вищі, якщо планування уроків здійснюється з використанням відповідних специфічних форм, методів і групових прийомів розвитку мислення» [38, с. 128]. У процесі своєї педагогічної діяльності вчитель початкових класів має здійснювати такі кроки: 1. надання знань про зміст мислення та розуміння необхідності набуття вміння критично мислити; 2. формування мисленнєвих навичок шляхом відпрацювання певних алгоритмічних правил; 3. розвиток критичного мислення; 4. розвиток навичок розв'язання проблем та практичних дій; 5. формування вміння мислити; 6. 4. розв'язання проблем і практичних дій для використання навичок мислення; 4. застосування навичок критичного мислення для здобуття нової інформації в нестандартних ситуаціях. Ефективними умовами формування критичного мислення в учнів початкової школи є «зацікавленість на уроці, дружня співпраця та участь у парній і груповій роботі». З раннього віку дітей потрібно вчити правильно формувати думки, оціночні судження та переконання. Мислення може бути критичним лише тоді, коли воно є особистим. Для розвитку позитивної самооцінки у дітей важливо, щоб вони відчували, що дійшли висновку в результаті власного незалежного дослідження і що інші члени колективу сприймають їх як чесних і гідних довіри» [1, с. 34]. Систему навчальних заходів для формування критичного мислення у дітей молодшого шкільного віку представлено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Система освітньої діяльності з формування критичного мислення здобувачів початкової освіти

Етапи

Освітня діяльність

вчителя

Дії учнів

Методи та прийоми

I. Виклик:

  • актуалізація попередніх знань;

  • зацікавленість до нового освітнього матеріалу;

  • постановка

Спрямована на заохочення до використання попередньо здобутих знань учнів під час дослідження нової інформації, активізацію

Школяр користується наявними знаннями, систематизує та

упорядковує нову

інформацію, задає

питання щодо майбутньої освітньої діяльності.

Складання списку вивченого матеріалу: текст-припущення за опорними словами; систематизація інформації: таблиці, кластери, схеми, вірні і хибні

твердження;

мети освітньої діяльності

та заохочення

освітньої діяльності дітей.


мозкова атака; проблемні ситуації, тощо

Матеріал, отриманий на етапі виклику, досліджується, записується та

обговорюється.

ІI. Осмислення сутності:

  • отримання нового матеріалу;

  • коригування молодшим школярем поставленої освітньої мети.

Спрямована на збереження мотивації до

теми у роботі з новим матеріалом, поступове розширення знань.

Здобувач початкової освіти читає або слухає текст, застосовуючи пропоновані педагогом методи читання, робить помітки щодо нової інформації.

Методи активного читання:

«Фішбоун»;

«Ідеал»;

  • дискусії;

  • пошук відповідей на проблему, що

поставлена на початку уроку.

III. Рефлексія: Аналіз діяльності, постановка нових освітніх завдань.

Педагогу слід: звернути дітей до первинних

тверджень та ідей; зробити коректив; організувати творчі, практичні завдання з опорою на новий матеріал.

Учні порівнюють новий матеріал з попереднім, використовуючи знання, здобуті на етапі осмислення сутності.

Заповнення, кластерів, таблиць та схем.

Встановлення взаємозв’язків між розділами інформації. Актуалізація опорних слів, вірним і хибним твердженням;

відповіді на питання; проведення круглих столів у письмовій та усній формах.

Написання творчих робіт.

Під час використання елементів, що розвивають критичне мислення, учні мають відчути себе цікавими та унікальними як особистості, стимулювати прагнення дітей до співнавчальної взаємодії, формувати вміння контролювати та коригувати власну поведінку і вчинки, відстоювати свою позицію та бути відкритими до поглядів інших учасників. Вони повинні бути відкритими до поглядів інших учасників. Критичне мислення допомагає дітям молодшого шкільного віку зрозуміти і розвинути: - вміння поважати думку інших; - вміння слухати; - вміння представляти нову інформацію у вигляді повідомлень. Навчальна діяльність дітей молодшого шкільного віку рідною мовою в класі та літературне читання в групах і парах мотивують дітей до спілкування та дбайливого ставлення один до одного серед усіх учасників освітнього процесу. Таким чином, досягається ефективна взаємодія, співпраця та спільна організація навчання. Методика розвитку критичного мислення в процесі навчання мови і літератури молодших школярів ґрунтується на таких положеннях: - необхідність навчання молодших школярів прийомів ділового партнерства; - необхідність спеціального добору молодших школярів у навчальні групи; - необхідність реалізації діяльності для всіх дітей у класі; - на уроці необхідність поєднання різних форм навчальної діяльності з різними формами дітей молодшого шкільного віку. Використання технологій розвитку критичного мислення є одним із напрямів розвитку та виховання сучасної особистості, яка здатна самоорганізовуватися, займатися саморозвитком і самоосвітою, аналізувати власну поведінку та вчинки. Використання технологій формування критичного мислення в галузі мови і літератури в дітей молодшого шкільного віку має сприяти розвитку їхньої розумової і мовної компетентності, розвитку їхніх творчих здібностей, розвитку вміння користуватися мовними категоріями та розвитку вміння чітко і логічно продукувати тексти відповідно до комунікативних цілей і ситуацій. Отже, методику формування критичного мислення в галузі мови і літератури в учнів початкових класів розглядаємо як спосіб організації навчальної діяльності під педагогічним керівництвом учителя початкових класів із застосуванням різноманітних сучасних методик, об'єднаних спільними цілями і завданнями. Результати аналізу наукової літератури свідчать, що формування критичного мислення в галузі мови і літератури в молодших школярів сприяє розвитку людських стосунків між учасниками освітнього процесу, відповідальному ставленню до результатів своєї діяльності, вмінню відстоювати свою думку та прислухатися до висловлювань інших.


    1. Педагогічні умови використання технологій критичного мислення у мовно-літературній освітній галузі учнів початкових класів

Розвиток критичного мислення в процесі мовно-літературної освіти молодших школярів вимагає правильної організації навчального процесу таким чином, щоб молодші школярі брали активну участь у навчальній діяльності. Для ефективного розвитку критичного мислення у молодших школярів необхідно створити педагогічні умови для цього. Поетапна освітня діяльність з формування критичного мислення з урахуванням компонентів критичного мислення, систематичне використання групових методів формування критичного мислення на уроках рідної мови та літературного читання з урахуванням індивідуальних вікових особливостей мислення дітей молодшого шкільного віку. Проаналізуємо зміст цих педагогічних умов. Перша умова - поетапність навчальної діяльності з формування критичного мислення. Оскільки діти молодшого шкільного віку ще не здатні тривалий час концентрувати увагу та засвоювати великі обсяги інформації, на першому етапі необхідно навчити їх опрацьовувати нову інформацію. Тому вчителі початкових класів повинні навчити молодших школярів концентрувати свою увагу. Для цього слід використовувати добре відомі методи навчання. Гра «Натюрморт» Необхідно надати яскраве зображення зі значною кількістю елементів, наприклад, натюрморт. Учитель показує зображення дітям молодшого шкільного віку протягом 30 секунд. Завдання - запам'ятати об'єкти на картині. Після перегляду вчитель закриває зображення, а молодші школярі мають назвати об'єкти, які вони запам'ятали. Щоб ускладнити навчальне завдання, можна попросити їх коротко описати об'єкти на картинці (наприклад, вишня - червона, соковита, кисла). Гра «Де ти належиш?» Підготуйте кілька кольорових картинок. На них зображені речі, які важко впізнати з першого погляду. Попросіть учнів уважно розглянути малюнки і зосередитися на всіх об'єктах. Потім запитайте молодших школярів, скільки об'єктів вони помітили і де вони знаходяться на малюнку. Другий етап - навчити молодших школярів розуміти те, що вони бачать. На цьому етапі діти молодшого шкільного віку здатні сприймати і розуміти нову інформацію. На цьому етапі вчитель початкових класів має найменший вплив на учнів. Для учнів початкових класів найулюбленішою технікою є техніка «написання картинок»: 1) відтворення власних уявлень про вивчений матеріал; 2) запис на папері своїх вражень і ставлення до подій; 3) обговорення малюнків однокласників; 4) запис на папері своїх вражень від подій; 5) запис на папері своїх вражень і ставлення до подій; 6) запис на папері своїх вражень і ставлення до подій; 7) обговорення малюнків однокласників; 8) запис на папері своїх вражень від подій. Успішне використання цих прийомів на уроках рідної мови та письмового читання може створити умови, необхідні для гармонійного розвитку особистості дитини та формування творчого мислення. Третій крок - навчити дітей порівнювати отримані знання та інформацію з власним досвідом. Основним компонентом є кубик з інструкціями, написаними на його гранях. Їх використовують у початкових класах, коли дітям потрібно дослідити певне явище чи предмет і порівняти нові знання з власним досвідом. Кубики можна використовувати на уроках рідної мови та читання для створення пояснювальних або рефлексивних текстів. Технологію кубиків можна використовувати з 1 класу.

Ця технологія дає молодшому школяру можливість визначитися, який матеріал йому вже відомий, а що він може знайти для себе нового. Це є пріоритетним, тому що учень може сказати собі: «Я це розумію та вмію, але хочу дізнатися більше».

Інструкції на гранях куба:

  1. Опиши.

  2. Порівняй.

  3. Асоціація.

  4. Проаналізуй.

  5. Запропонуй використання.

  6. Представ докази «за» або «проти».

Четвертий етап – формувати аналітичне судження учня.

Для досягнення мети з формування аналітичного судження здобувача початкової освіти досить результативною є технологія

«дискусія», яка є дієвим способом формування критичного мислення у початковій школі.

Друга умова – врахування складових елементів критичного мислення.

Вимога дотримання зазначеної педагогічної умови схарактеризована тим, що, використання технологій критичного мислення потребує врахування його складових компонентів.

Змістовний компонент включає загальнометодологічні освітні методики з переконання у потребі самокорекції у дослідження, вагомості уваги до ходу дослідження, урахування іншої точки зору, коректно сприймати критику власних поглядів та ідей, готовність виявити критичним до інших та себе. Також змістовний компонент включає загальні стратегії. Це можливість ділити проблему на елементи, вирішувати більш прості завдання, що відображають окремі аспекти головної проблеми, уміння застосовувати у освітній діяльності смислові та графічні організатори. У цьому блоці використовують методи:

«асоціювання», «займи позицію», «мозковий штурм», «запитання- відповідь», «річка очікувань».

Практичний компонент включає методи розвитку навичок розуміння проблеми, взаємозв’язка між суперечностями, вміння формулювати гіпотези, аргументувати власну думку або позицію, можливість шукати контраргументи; виявляти факти, що суперечать власній думці.

Також у практичному блоці потрібно навчити учнів початкової школи таким навичкам та вмінням: пояснювати; спростовувати; узагальнювати; робити висновки. Використовують такі методи: «рюкзак», «сенкан», проєкт, «незакінчене речення», есе, «взаємне опитування».

Третя умова – систематичного використання групових методів для формування критичного мислення на уроках рідної мови та літературного читання;

Для такої роботи можна застосовувати означені методики, також є особливості методики з освітньої діяльності на уроках рідної мови та читання у початковій школі.

«Для того, щоб виростити яскраву особистість з демократичним світоглядом, необхідно з перших днів навчання привчати до творчої діяльності учнів, а також до уміння робити вибір. Творча робота зі словом є і методичним засобом, якій робить навчання більш цікавим, і дієвою виховною силою. Педагогу потрібно вміти використовувати ці моменти на уроках, які спонукають дітей до творчості. Окремий художній твір. дивовижні факти із життя конкретної людини чи стосунки між людьми, пісні, незвичайні ситуації, казки та природні явища чи просто святковий настрій» [29,с.102].

Четверта умова – врахування індивідуальних вікових особливостей мислення здобувачів початкової освіти.

Поміж педагогічних умов формування критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів вагоме місце займає урахування індивідуальних вікових особливостей мислення учнів, а саме:

Соціологізація освітньої діяльності. «Критичним мисленням характеризують явище соціальне, так як воно передбачає обмін думками, дискутування, надання оцінки власній позиції очима інших людей тощо. Діти в молодших класах, перебувають у своєму соціальному розвитку ще на початковому етапі формування особистісних характеристик, які дозволяли б їм усвідомити себе в процесі спілкування з іншими: бути самокритичними, уміти сприймати критику, вислуховувати інших, не бути агресивними, співпрацювати, тощо» [23, с. 61-63].

Демократичний характер комунікації та свобода слова. Здобуток демократичних відносин є вагомою гарантією функціонування критичного мислення. Діти молодшого шкільного віку особливо чутливі до слів вчителя і схильні прислухатись до його точку зору , що доводить вагомість трансформування спілкування учасників освітнього процесу у демократичний діалог.

Самостійність мислення дітей. З раннього віку дітей потрібно привчати висловлювати свої думки. Тобто, мислення здатне бути критичним тільки, якщо має індивідуальний характер.

Розвиток пізнавального інтересу учнів. Здобувачам початкової освіти особливо притаманна допитливість. Можливість мислити критично присутня лише у тому випадку, коли у полі зору є конкретна проблема, концентрація пізнавального інтересу на якій допомагає розвивати допитливість і змушує знаходити шляхи його розв’язання.

Вагомим також є підтримка зворотного зв’язку з дітьми молодшого шкільного віку. Під час освітньої діяльності учнів початкових класів доцільно не лише вербально оцінювати досягнення школяра, але й обов’язково наголосити на успіхах у спілкуванні дітей один з одним.

Означені педагогічні умови формування критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів дають уявлення про вагомість і потребу створення певних педагогічних умов і застосування освітніх технологій, які побудовані на урахуванні індивідуальних особливостей здобувачів початкової освіти.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ

КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У МОВНО-ЛІТЕРАТУРНІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

    1. Стан використання технологій критичного мислення у мовно- літературній освітній галузі учнів початкових класів


Багато вчителів початкових класів зосереджують свою увагу на використанні різноманітних вправ для формування та розвитку критичного мислення у дітей молодшого шкільного віку. Використання засобів розвитку критичного мислення на уроках мови і літератури у дітей молодшого шкільного віку сприяє розвитку у кожної дитини відчуття себе унікальною особистістю, інтересу до навчальної діяльності та співпраці з учасниками освітнього процесу, вмінню обґрунтовувати власну позицію та сприймати думки інших. Критичне мислення допомагає учням початкової школи зрозуміти і розвинути вміння поважати думку інших, слухати і представляти матеріал у вигляді повідомлення. Заняття в класі рідною мовою молодших школярів та читання літератури в парах або групах сприяють комунікації між учнями та заохочують їх бути толерантними один до одного. Технологія розвитку критичного мислення - це освітня система, яка сприяє розвитку аналітичного мислення у дітей молодшого шкільного віку. Мета технології - навчити критично сприймати навчальну інформацію, в процесі чого учні початкових класів отримують можливість сприймати та осмислювати отриманий матеріал, порівнювати його з власним досвідом та формувати на його основі власні аналітичні судження. Вона передбачає унікальний набір прийомів, які дозволяють створювати ситуації, що активізують критичне мислення на уроці. Проаналізуємо методи, особливості та засоби формування критичного мислення в галузі мови і літератури учнів початкових класів в освітній практиці вчителів ЗОШ №3.1. Аналіз досвіду роботи вчителів початкових класів ЗОШ №3. Т.А. Барановська використовує вправи для розвитку критичного мислення учнів на уроках читання рідної мови та літератури. Вона вважає, що це сприяє розвитку в учнів комунікативних, аналітичних, синтетичних та аргументативних умінь, а також умінь доводити свою точку зору. Вчителька вважає, що групове навчання можна використовувати на різних етапах уроків рідної мови та читання, зокрема на таких етапах: - актуалізація опорних знань; - засвоєння нового матеріалу; - перевірка вивченого матеріалу; - закріплення набутих знань. Педагоги стверджують, що розвиток критичного мислення сприяє здатності молодших школярів долати схильність до однозначно догматичного погляду на навколишній світ, аналізувати без упереджень, знаходити інформацію та робити логічні висновки.Т.А. Барановська на своїх уроках української мови показала, що Т.А. Барановська на своїх уроках української мови показала, що можна використовувати різні методи формування та розвитку критичного мислення. Наприклад, для актуалізації опорних знань учнів початкових класів з теми «Іменник (повторення)» вона використовує методи «кубування» та «асоціативний кущ». Наприклад, на контрольному уроці в четвертому класі з рідної мови вчителька пропонує дітям текст з іменниками. Не ставлячи учням жодних запитань, а просто показуючи на грані кубика, вчитель ставить перед ними завдання «усно пояснити слова, які є результатом вивчення теми». На гранях кубика мають бути підготовлені такі елементи: частини мови, питальні слова, рід, число, відмінок і компоненти речення. Під час викладання нової теми вчителі використовують різноманітні методи, такі як «допомога», «запитання та відповіді» та читання через системи, такі як «взаємне навчання». Для перевірки рівня сформованості певних навичок у молодших школярів можуть бути корисними такі методи, як «тристоронні лінії» та «ромашки запитань». На думку вчителів, запропоновані методи сприяють розвитку в учнів початкових класів мовних навичок, вербальних навичок, літературних навичок, уміння критично мислити, вміння самостійно шукати відповіді, вміння досліджувати та аналізувати інформацію, вміння доводити свою думку та вміння сприймати думку інших.2. Досвід роботи вчителів початкових класів у загальноосвітніх школах Аналіз 3. педагогічного досвіду Т.О. Підхід Т.О. Ліпіліної ґрунтується на використанні групових форм взаємодії, які сприяють розвитку комунікативної компетентності та вихованню загальнолюдських якостей у дітей молодшого шкільного віку. На думку Т.О. Ліпіліної, робота в групах є ефективною формою навчання на уроках рідної мови та літературного читання. Робота в групах є ефективною в навчальному процесі і допомагає дітям розвивати вміння аналізувати, формулювати думки, обговорювати навчальну інформацію. Наприклад, «Робота в парах Завдання: об'єднати клас у пари за варіантами і роздати кожній групі змішані малюнки на одну тему (»Осінь», “Мій день”). Учні аналізують малюнки та розкладають їх у правильному порядку. Коли час на виконання завдання закінчується, учні початкової школи обговорюють завдання своїх пар, обмінюються ідеями та думками. Вчителька ретельно продумує структуру уроку та планує різні види роботи, використовуючи груповий формат навчальної діяльності. Тетяна Олександрівна використовує такі методи навчання, як ігри, творчі завдання, релаксації та розвиваючі завдання. Структуруючи завдання, вчителька має навчити учнів виконувати різні ролі в команді, обґрунтовувати свій вибір, дотримуватися правил взаємодії в групі та знаходити спільну мову з учасниками навчальної діяльності. Розвитку критичного мислення у молодших школярів сприяє використання методів, що розвивають образне мислення. Вивчення рідної мови «є важливою складовою загального змісту початкової освіти. Це пояснюється тим, що мова є не тільки самостійним предметом, а й основним засобом засвоєння всіх інших шкільних дисциплін» [20]. Основним завданням навчання рідної мови є формування комунікативної компетентності молодших школярів. Ця компетентність проявляється в розумінні прочитаного, умінні висловлювати свої думки письмово й усно, критичному мисленні, здатності логічно доводити свою позицію, креативності, ініціативності, розв'язанні проблем і співпраці з іншими учасниками освітнього процесу. Як приклад того, як у дітей розвивається критичне мислення, розглянемо навчальну програму першого класу.

У програмі Нової української школи під керівництвом О. Савченко українська мова та математика не інтегровані. Автор пояснює це важливістю розвитку базових навичок у першому класі, тобто читання, письма, малювання та певного рівня усвідомлення того, як взаємодіяти. Вона також зазначає, що в 1 класі є предмет «читання і письмо», який об'єднує письмо, читання і читання книжок з картинками. Тому, за її словами, математику не потрібно поєднувати з іншими предметами. Це пов'язано з тим, що діти молодшого шкільного віку вчаться просторовому мисленню, а також рахувати. Ці предмети є багатофункціональними. У навчальній програмі прописані принципи їх організації та перелік ключових компетентностей і наскрізних навичок учнів. Як приклад того, як у дітей розвивається критичне мислення, розглянемо підручник для першого класу. Учні початкової школи вивчають українську мову за «Вступом до української мови» Катерини Іванівни Пономарьової. Цей підручник, розроблений відповідно до Державного стандарту початкової освіти та Базової освітньої програми з рідної мови, покликаний розв'язати педагогічні завдання з навчання дітей усного, писемного мовлення, читання, дослідження мовних явищ та інші завдання. Буквар Пономарьової - цікавий, інформативний і добре ілюстрований підручник для школярів. Книга розвиває мовленнєві та пізнавальні інтереси дітей, вчить їх аналізувати, порівнювати та узагальнювати. В основу підручника покладено ґрунтовні методи аналізу та синтезу. Вона містить обсяг інформації, необхідний для засвоєння дітьми молодшого шкільного віку звукових структур мови, щоб вони могли розуміти основи читання і письма (природу звуків мови); добукварний розділ містить інформацію для розв'язання програмових завдань; заключна частина книги містить відомості про основні одиниці мови, в т.ч. про основні частини мови, про звуки мови, про звукобуквені та звукосполучення. Сформувати уявлення про основні одиниці мови. У цьому допомагає набір символів. Алфавітна частина книги має унікальну особливість. Літери на сторінках книги подано за частотним принципом, що допомагає наповнити сторінки великою кількістю слів, які змінюються. Післябукварна частина книги містить цікаві тексти - прозові та поетичні, які створюють основу для формування мовлення першокласників і дають їм змогу аналізувати різні типи текстів. Прийоми роботи з такими текстами допомагають підготувати першокласників до взаємодії з лідерами у другому класі. Отже, як свідчить досвід формування критичного мислення в галузі мови і літератури в освітній діяльності в початковій школі та аналіз методів розвитку критичного мислення на уроках у професійній діяльності вчителів початкових класів, вправи на формування критичного мислення є ефективним способом навчання учнів початкової школи. Вчителі вважають, що такі вправи активізують увагу учнів та допомагають їм брати активну участь у навчальному процесі. Під час такої навчальної діяльності в учнів початкових класів розвивається почуття відповідальності, самостійності, креативності, вміння взаємодіяти в парах і групах, здатність до аналізу та синтезу навчальної інформації.


    1. Дослідно-експериментальна робота

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 (українське законодавство). Об’єктом дослідження були учні 1 класів (50 осіб). Експериментальним класом був 1-А клас (25 учнів), контрольним класом – 1-Б клас (25 учнів).

Метою наукового дослідження було вивчення рівня сформованості критичного мислення учнів початкової школи.

Для проведення дослідно-експериментальної роботи використовувались освітні платформи Zoom та Google Meet. Головним інструментом взаємодії з дітьми молодшого шкільного віку було застосування Gooole Classroom.

Дослідження проводилося у 3 етапи: констатувальний; формувальний та контрольний.

У ході констатувального етапу дослідної роботи визначався стан сформованості критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів. Це організовувалось як за допомогою спостереження, яке мало на меті дослідження виявів специфічних ознак виконання варіативних завдань та їх проявів у освітній діяльності молодших школярів, так і за допомогою експертного оцінювання. З урахуванням результатів констатувального етапу експерименту була запропонована експериментальна методика формування критичного мислення у мовно- літературній галузі учнів початкової школи.

У процесі формувального етапу дослідної діяльності реалізовано експериментальну методику формування критичного мислення у мовно- літературній галузі учнів початкової школи.

Підсумковий етап полягав у виконанні обробки та аналізу, узагальнення одержаних даних дослідної роботи (порівняння результатів контрольних зрізів, експертних оцінок до і після дослідно- експериментальної роботи та формулювання висновків дослідно- експериментальної діяльності).

Констатувальний етап експерименту

На основі аналізу вивчених методик формування критичного мислення і вивчення теоретичної основи досліджуваного питання розкриті якості критичного мислення учнів початкової школи, а саме, готовність виправляти власні помилки, усвідомленість, гнучкість мислення.

Розглянемо кожну якість критичного мислення учнів початкової школи:

      1. Готовність виправляти власні помилки або швидкість мислення учня – уміння співвідносити власні дії з метою, шукати і виправляти свої помилки.

      2. Усвідомленість – сформованість вмінь: уточнити неточну інформацію; уміння самостійно допускати, яка інформація необхідна для розв’язання освітнього завдання; уміння отримувати потрібну інформацію з схем, таблиць, текстів, малюнків.

      3. Гнучкість мислення – уміння виділяти логічні зв’язки і взаємини між певними поняттями.

Вибір завдань для виділення рівня сформованості окремих якостей виконано відповідно до таких вимог:

  1. Завдання мають відповідати віковим особливостям учнів початкових класів.

  2. Комплекс запропонованих діагностичних завдань має показувати рівень розвитку 3 якостей критичного мислення здобувачів початкової освіти: «готовність виправляти власні помилки», «усвідомлення»,

«гнучкість мислення».

Рівень сформованості «готовність виправляти помилки» досліджувався за допомогою готових вправ, в яких діти молодшого шкільного віку шукали спеціально заплановані помилки.

Завдання досліджують здатність до висновків за зразком. Для їх виконання учню початкової школи потрібно уміти встановлювати взаємозв’язки між конкретними поняттями.

З метою виявлення стану сформованості критичного мислення в учнів початкових класів ми застосували такі діагностичні методики:

«Нісенітниця», «Аналогії» (Е. Замбацявічене). Сутність методики

«Нісенітниця» представлено у додатку В.

Отже, дослідження засвідчило, що діти молодшого шкільного віку не всі здатні усвідомлювати запропоновані помилки, в окремих випадках трансформують все на жарт. Результати діагностики представлено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Результати діагностики учнів за методикою «Нісенітниця»

Рівень уміння логічно

міркувати

Експериментальна група (ЕГ) у %

Контрольна група (КГ) у %

Високий

24

24

Середній

41

43

Низький

35

33


Аналіз результатів діагностичного зрізу засвідчує, що тільки 24% молодших школярів експериментальної групи і 24% дітей контрольної групи здатні на високому рівні логічно міркувати і правильно доводити власну думку. У 41% здобувачів освіти експериментальної групи і 43% учнів контрольної групи показали середній рівень усвідомленості. Низький рівень уміння міркувати логічно та доводити власну думку мають учні 35% дітей експериментальної групи і 33 % школярів контрольної групи.

Характеристику діагностичної методики «Аналогії» подано у додатку Г.

Результати діагностики учнів за цією методикою у контрольній та експериментальній групах відображено у таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Результати діагностики учнів за методикою «Аналогії» у контрольній та експериментальній групах

Рівень

гнучкості мислення

Експериментальна група (у %)

Контрольна група (у

%)

Високий рівень

17

17

Середній рівень

38

37

Низький рівень

45

46


Як засвідчили результати зрізу, завдання на високому рівні перебувало 17 % учнів експериментальної групи та 17 % здобувачів освіти контрольної групи.. Середній рівень констатували 38 % дітей експериментальної групи та 37 % дітей контрольної групи. Вони знайшли приблизно 4 правильні аналогії. Низький рівень констатували 45% учнів в експериментальній групі та 46 % дітей в контрольній групі. Дітям молодшого шкільного віку було важко зрозуміти освітнє завдання, тому учні виконали на нижчому рівні.

Узагальнена інформація щодо результатів констатувального етапу дослідження подано у таблиці 2.3.


Таблиця 2.3

Результати констатувального етапу дослідження експерименту

Рівень сформованості критичного мислення учнів початкових

класів

ЕГ (у %)

КГ (у %)

Високий рівень

20 %

20

%

Середній рівень

35 %

33 %

Низький рівень

45 %

42 %


Отже, з таблиці 2.3 видно, що високий рівень сформованості критичного мислення у дітей молодшого шкільного віку мають 20% дітей експериментальної та контрольної груп, середній рівень - 35% дітей експериментальної групи та 33% дітей контрольної групи, а низький рівень - 45% дітей експериментальної групи та 42% дітей контрольної групи. Отримані результати свідчать про наступне. Низький рівень критичного мислення серед дітей молодшого шкільного віку є прикметним, що свідчить про те, що перший клас - це той час, коли потрібно починати працювати над формуванням критичного мислення для їхнього позитивного розвитку та вдосконалення в майбутньому. Таким чином, можна узагальнити результати констатувального зрізу: учні початкових класів відчувають труднощі у пошуку помилок та правильних рішень у складних навчальних ситуаціях і не мають сформованості логічного мислення на високому рівні; середній рівень - 35% ЕГ, 33% КГ, низький рівень - 45% ЕГ, 42% КГ. За результатами констатувального етапу дослідження можна стверджувати, що рівень сформованості критичного мислення молодших школярів потребує корекції і що необхідно розробити вправи для формування критичного мислення в галузі мови і літератури молодших школярів. Наступний етап - формувальний експеримент. На цьому етапі з експериментальною групою учнів початкової школи (1А клас) було проведено навчальні завдання з мови та літератури, спрямовані на формування критичного мислення. З контрольною групою формувального експерименту (учні 1Б класу) проводилися уроки та заходи відповідно до навчальної програми. На формувальному етапі експерименту було поставлено такі завдання: 1) розробити комплекс вправ для розвитку критичного мислення молодших школярів на уроках мови і літератури відповідно до визначених педагогічних умов; 2) експериментально впровадити комплекс вправ для розвитку критичного мислення молодших школярів на уроках мови і літератури. Процес формування критичного мислення в учнів початкових класів починається з моменту вступу до школи. Це пов'язано з тим, що саме з періоду критичного мислення у віці 6 (7) років, до вступу в середню школу, можна сформувати особистість, яка вміє критично мислити та оцінювати навколишнє середовище. Така особистість може легко знайти вихід з будь-якої складної ситуації та довести свою позицію. Тому з першого року навчання в початковій школі освітня діяльність вчителів початкових класів має бути спрямована на розвиток у дітей критичного мислення. Організувати роботу в галузі мови і літератури з розвитку критичного мислення означає організувати її в цілісну систему зі специфічними особливостями, відповідними структурами та цілісним процесом продуктивної діяльності. Важливим етапом є впровадження педагогічних умов, що сприяють ефективному формуванню критичного мислення на уроках мови і літератури в учнів початкових класів. У ході дослідження було сформовано та апробовано такі педагогічні умови: - поетапне впровадження педагогічних заходів з формування критичного мислення - врахування компонентів критичного мислення - систематичне використання групових методів формування критичного мислення на уроках рідної мови та літературного читання - врахування вікових особливостей мислення дітей молодшого шкільного віку. Враховувати вікові особливості мислення учнів початкових класів. Відповідно до вищезазначених педагогічних умов було розроблено «Програму формування критичного мислення на уроках мови і літератури в учнів початкових класів», яка включає три етапи (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Програму формування критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів

Етап

Мета

Технології

Пропедевтичний

Зацікавити учнів до групової роботи, вчити взаємодіяти з іншими учасниками освітнього процесу, представляти свою точку зору, знаходити докази,

прислухатися до чужої думки.

«Асоціативний кущ»

«Сенкан»

«Порушена послідовність»

Основний

Вчити молодших школярів формулювати питання іншому та давати відповідь на нього, виконувати завдання креативного спрямування, слухати інших та взаємодіяти

з ними.

«Метод прес»

«Кубування»

Заключний

Навчити дітей вільно виконувати вправи з формування критичного мислення, співпрацювати один з одним, дискутувати, аргументувати свою точку зору

«Письмо в малюнках»

«Дискусія»

Розроблена програма формування критичного мислення у мовно- літературній галузі учнів початкових класів складається з трьох етапів: пропедевтичного, основного та заключного. Зазначені етапи реалізували поступове формування критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів.

Формувальну частину експериментального дослідження реалізовано на матеріалах уроків читання в 1 класі (Букварний період).

Охарактеризуємо етапи експериментального комплексу вправ.

І. Пропедевтичний етап

На початку навчання дітей молодшого шкільного віку найбільш дієвою була технологія робити в групах, яка застосовувалась для досягнення певної освітньої мети. Технології для формування критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів були вибрані такі: «Асоціативний кущ», «Сенкан» та «Порушена послідовність». Ця форма взаємодії сприяла формуванню навичок комунікації, уміння висловлювати свою думку, вести діалог.

Запропоновані освітні завдання пропедевтичного етапу, подані у додатку Д, реалізовували взаємодію між учасниками освітнього процесу, формували відповідальність, здатність обмінюватись ідеями з однокласником, знаходити спільне вирішення проблеми і тільки потім доводити свою позицію класу. Вправи сприяли формуванню

комунікативних вмінь здобувачів початкової освіти.

ІІ. Основний етап

На зазначеному етапі молодші школярі навчалися спілкуватися та знаходити єдине рішення завдання, не враховуючи власні інтереси. Поступово кожна дитина у класі починала ототожнювати клас як частину власного світу, вона була зацікавлений у товариських стосунків. Технології для формування критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів запропоновано такі: «Метод прес», «Кубування». Цей етап дослідної роботи мав важливе значення у формуванні критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів.

Для вирішення завдань цього етапу застосовували різноманітні завдання, які представлені у додатку Д.

Під час виконання запропонованих завдань здобувачі початкової освіти навчалися бути демократичними, вести дискусію з іншими, висловлювати свою точку зору, переконувати, аналізувати.

ІІІ. Заключний етап

На цьому етапі діти молодшого шкільного віку закріплювали здобуті раніше уміння взаємодіяти з учасниками освітнього процесу, поважати думку іншої людини. Технології для формування критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів обрано такі: «Письмо в малюнках», «Дискусія».

Для вирішення завдань цього етапу запропоновано різноманітні завдання, які подано у додатку Д.

Під час виконання запропонованих завдань молодші школярі навчались розуміти вагомість відповідального ставлення до власної діяльності, шукати спільне вирішення проблеми, доцільно давати оцінку результатам своєї діяльності, виявляти самостійність та організованість, демократичність, толерантність. У дітей молодшого шкільного віку визначено такі позитивні зміни, як підвищення мотивації освітньої діяльності, ініціативності, зацікавленості до уроків мовно-літературної галузі.

Отже, формування критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів дає відкриває для дітей можливість партнерської взаємодії, розвитку, долучення в атмосферу спільної освітньої творчості, задоволеності результатами освітньої роботи; сприяє вихованню гуманних взаємин між учасниками освітнього процесу, самостійності, творчо вирішувати освітні завдання.


    1. Результати експериментального дослідження

Третім, останнім, етапом нашого наукового дослідження був контрольний зріз, під час якого перевірялась ефективність запропонованої дослідно-експериментальної роботи.

У контрольному етапі взяли участь ті ж класи, що й у констатувальному етапі дослідження. Основною метою було виявити, чи змінився рівень сформованості критичного мислення у мовно- літературній галузі учнів експериментальної групи дослідження (1-А клас).

Здійснено обробку, аналіз, а також узагальнення одержаних даних (порівняння результатів до і після дослідно- експериментальної роботи та формулювання висновків).

Для повторної діагностики критичного мислення у мовно- літературній галузі учнів початкових класів використовувались ті ж діагностичні методики, що й на констатувальному етапі дослідження.

Узагальнимо результати дослідження контрольного етапу дослідження, що отримали в експериментальній та контрольній групах після виконання комплексу завдань, та представимо їх у таблиці 2.6.


Таблиця 2.6

Результати дослідження контрольного етапу дослідження


№ п/

п

Рівень

Експериментальна група

(у %)

Контрольна група (у %)

1

Високий рівень

35%

25%

2

Середній рівень

56%

36%

3

Низький рівень

9 %

39 %

Аналіз результатів контрольного етапу дослідження засвідчив результативність запропонованого комплексу вправ в експериментальній групі учнів початкових класів, на відміну від контрольної групи. З таблиці 2.6 бачимо, що високий рівень сформованості критичного мислення у мовно-літературній галузі мають 35 % учасників експериментальної групи та 25% учасників контрольної групи; середній – 56% учнів експериментальної групи та 36% учнів контрольної групи; низький – 9 % дітей експериментальної групи і 39 % дітей контрольної групи.

Порівняльна характеристика результатів сформованості критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів констатувального та контрольного етапів дослідження представлено у таблиці 2.7.

Таблиця 2.8

Порівняльна характеристика результатів сформованості критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів констатувального та контрольного етапів дослідження

№ п/ п

Експериментальна група

Контрольна група

констатувальн ий

етап (у %)

контрольний етап

(у %)

констатувальн ий

етап (у %)

контрольни й

етап (у %)

Високий рівень

20

35

20

25

Середній рівень

35

56

33

36

Низький рівень

45

9

42

39

З таблиці бачимо, що значна кількість учнів експериментальної групи, які мали низькі результати на констатувальнову етапі дослідної роботи, показують середній рівень на контрольному етапі дослідження. А учні з середнім показником показали високий рівень сформованості критичного мислення. У дітей молодшого шкільного віку контрольного етапу помітних змін в сформованості критичного мислення не відбулося: вони залишилися майже на тому ж рівні.

Результати проведеного дослідження виявили ефективність запропонованого комплексу вправ з формування критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів, про що свідчать кількісні показники у експериментальній групі.

Таким чином, формувальний етап експерименту засвідчує позитивні зміни, як підвищення зацікавленості до виконання освітніх завдань на розвиток критичного мислення, вияв інтересу до освітньої діяльності та активне застосування варіативних аспектів мислення у процесі виконання певних завдань.

Результати дослідження дають підстави зазначити, що визначені педагогічні умови, розроблений комплекс вправ забезпечили ефективне формування критичного мислення у мовно-літературній галузі учнів початкових класів.

ВИСНОВКИ

Відповідно до завдань дослідження можна зробити такі висновки: 1. Аналіз науково-методичних джерел свідчить, що проблема розвитку критичного мислення у дітей молодшого шкільного віку є надзвичайно актуальною та важливою. У наукових дослідженнях критичне мислення розглядається як здатність правильно оцінювати власні думки, вчинки та висновки, а також думки та висновки інших людей, синтезувати судження та умовиводи. Аналізуючи сучасний стан досліджень критичного мислення, слід зазначити, що найбільш дискусійними і найменш вивченими питаннями є природа мислення, внутрішня структура мислення та вікова динаміка мисленнєвих операцій. Проблема розвитку критичного мислення засобами освітніх технологій у галузі мовно-літературної освіти молодших школярів є недостатньо дослідженою.2 Технології розвитку критичного мислення в процесі навчальної діяльності - це технології, які дають змогу дітям молодшого шкільного віку досліджувати власну творчу діяльність, створюють умови, необхідні для ефективного навчання та узагальнення набутих знань шляхом Це комплекс різних прийомів, які спонукають до узагальнення. Критичне мислення - це судження, що формуються молодшими школярами самостійно. Методику формування критичного мислення в галузі мови і літератури учнів початкової школи розглядаємо як спосіб організації навчальної діяльності під педагогічним керівництвом учителя початкових класів із застосуванням різних сучасних методик, об'єднаних спільною метою, завданням. Результати аналізу наукової літератури свідчать, що формування критичного мислення в галузі мови і літератури молодших школярів сприяє розвитку людських стосунків між учасниками освітнього процесу, відповідальному ставленню до результатів своєї діяльності, вмінню відстоювати свою думку та прислухатися до висловлювань інших.3. Мова і література молодших школярів Формування критичного мислення в цій галузі вимагає відповідної організації освітнього процесу таким чином, щоб діти молодшого шкільного віку брали активну участь в освітній діяльності. 3. розглянуто такі аспекти формування критичного мислення в галузі мови і літератури молодших школярів: поетапність навчальної діяльності з формування критичного мислення, врахування компонентів критичного мислення, систематичне використання групових методів формування критичного мислення в процесі навчання рідної мови та літературного читання, врахування індивідуальних особливостей мислення молодших школярів відповідно до віку; 4. критичні в галузі мови і літератури види навчальної діяльності в початковій школі. Як свідчить досвід формування критичного мислення та аналіз методів формування критичного мислення на уроках у професійній діяльності вчителів початкових класів, вправи на формування критичного мислення є ефективним способом навчання учнів початкових класів. Вчителі вважають, що такі вправи активізують увагу учнів та допомагають їм брати активну участь у навчальному процесі. Під час такої навчальної діяльності в учнів початкових класів розвивається почуття відповідальності, самостійності, креативності, вміння взаємодіяти в парах і групах, здатність до аналізу та синтезу навчальної інформації.5. Експериментальна робота проводилася з використанням освітніх платформ Zoom та Google Meet. Основним інструментом для взаємодії з учнями початкової школи був Goole Classroom. Дослідження проводилося у три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний. Аналіз результатів контрольного етапу показав ефективність запропонованого комплексу вправ з молодшими школярами в експериментальній групі, на відміну від контрольної групи. Високий рівень сформованості критичного мислення в галузі мови та літератури показали 35% учасників експериментальної групи та 25% учасників контрольної групи, середній рівень - 56% дітей експериментальної групи та 36% дітей контрольної групи, низький рівень - 9% дітей експериментальної групи та 39% дітей контрольної групи. Таким чином, протягом формувального періоду експерименту спостерігалися позитивні зміни, такі як підвищення інтересу до виконання педагогічних завдань з розвитку критичного мислення, інтерес до навчальної діяльності та активне використання різних аспектів мислення в процесі виконання конкретних завдань. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що визначені педагогічні умови та розроблений комплекс вправ забезпечили ефективне формування критичного мислення в галузі мови і літератури в учнів основної школи. Перспективами подальших наукових розвідок має стати розробка системи формування критичного мислення в галузі мови і літератури обдарованих дітей молодшого шкільного віку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Архіпова Є., Ковалевська О. Критичне мислення як необхідна складова розумової діяльності людини в межах сучасного інформаційного суспільства. Гуманітарний часопис. 2012. № 2. С. 34–38.

  2. Антонова О.Є. Сутність поняття креативності: проблеми та пошуки / О.Є. Антонова // Теоретичні і прикладні аспекти розвитку креативної освіти у вищій школі: [монографія] / за ред. О.А. Дубасенюк. Житомир: Вид- во ім. І. Франка, 2012. – С.14–41.

  3. Бажутіна С. Деякі особливості обдарованих школярів. Директор школи, ліцею, гімназії. 2005. №1. С. 67–71.

  4. Бєлкіна О. Критичне мислення учнів початкових класів. Практична психологія та соціальна робота. 2014. № 5. с. 37-44.

  5. Богданович М. В. Методика викладання математики в початкових класах: Навчальна книга. Тернопіль: Богдан, 2001. 368 с.

  6. Бохан М., Башинська Н., Забелло Л., Станевич І., Гончарук Н., Карпельова І. Розвиток критичного мислення у процесі навчання дітей та молоді.URL:http://imso.zippo.net.ua/wpcontent/uploads/2018/03/2018_03_29_2_B o han.pdf

  7. Браїлко Т. Особливості мислення молодших школярів. Х.:

«Ранок», 2014. 65 с.

  1. Білоконна Н. Розвиток особистості молодшого школяра під час вивчення рідної мови. Мандрівець. 2003. № 3. С. 65–67.

  2. Вашуленко М. С. Навчання грамоти в першому класі : метод. посіб. К. : Освіта, 2005. 245 с.

  3. Вукіна Н. Критичне мислення: як цьому навчати : наук.-метод. Посібник. за наук. ред. Харків, 2007. 190 с.

  4. Воробйова Т.В. Формування креативних здібностей молодших школярів у процесі розв’язання навчальних завдань: автореф. канд.пед. наук: 13.00.09 / Т.В. Воробйова. – Тернопіль, 2014. –19 с.

  5. Гавриш Р. Розвиток пізнавального інтересу як засіб формування

особистості молодшого школяра. Розкажіть онуку. 2010. № 10. С.6 -13.

  1. Гордуз Н. Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках рідної мови. Почат. шк. 2013. № 4. С. 1−4.

  2. Державний стандарт початкової освіти.

URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu- pochatkovoyi-osviti

  1. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології : підруч. К.: Академвидав, 2012. 352 с.

  2. Заїкіна В. Розвиток критичного мислення при вивченні математичних та економічних дисциплін. Університетські наукові записки. 2015. № 1. С. 426–434.

  3. Козира В. Технологія розвитку критичного мислення у навчальному процесі: навчально-методичний посібник для вчителів. Тернопіль, 2017. 60 с.

  4. Колодій Т. Впровадження технології критичного мислення на уроках в початковій школі. К.: Педагогічна думка, 2014. 346 с.

  5. Концепція Нової української школи. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola- compressed.pdf

  6. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : схвал. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 груд. 2016 р. № 988р. URL : https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80

  7. Кроуфорд А. Технології розвитку критичного мислення. К.: Плеяди, 2016. 220 с.

  8. Липова Л., Ренський С. Інтеграція індивідуальної роботи з іншими формами навчальної діяльності. Рідна школа. 2012. №1. С.8- 10.

  9. Макаренко В. Як опанувати технологією формування критичного мислення. Х. : Основа, 2008. 96 с.

  10. Науково-методичні засади критичного мислення. URL:https://vseosvita.ua/library/naukovo-metodicni-zasadi-kriticnogo-mislenna- 141753.html

  11. Овчаров С.М. Інтегровані уроки – креативні учні: навч.- метод.посібн. Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012. 72 с.

  12. Олійник В.Ф. Дитина відкриває світ. Керівництво процесом створення соціокультурного простору в дошкільних навчальних закладах для розвитку загальної креативності учасників педагогічного процесу : зб. наук. і наук.-метод. праць. 2015. № 3. С. 73-78.

  13. Остапенко Н. М. Теоретичні і методичні засади формування лінгводидактичної компетентності у майбутніх учителів української мови і літератури : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец.

13.00.02 «Теорія та методика навчання (українська мова)». Київ, 2010. 40 с.

  1. Павленко В.В. Розвиток креативності молодших школярів як педагогічна проблема. Проблеми освіти: наук.-метод. зб.. Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. Київ, 2015. Вип.85. С. 152–158.

  2. Підласий І. Як підготувати ефективний урок. К.: Освіта, 2013.

257 с.

  1. Пометун О., Гупан Н. Таксономія Б. Блума і розвиток критичного

мислення школярів на уроках історії. Український педагогічний журнал. 2019.

№ 3. С. 50 -58.

  1. Пометун О., Сущенко І. Путівник з розвитку критичного мислення в учнів початкової школи: методичний посібник для вчителів. Київ, 2017. 96 с.

  2. Порадник для вчителя НУШ. URL: https://nus.org.ua/wp- content/uploads/2017/11/NUSH-poradnyk-dlya-vchytelya.pdf

  3. Редкол В. Розвиток психіки школярів в процесі навчання. К.: Знання, 2013.154 с.

  4. Савченко О. Взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей у контексті формування у молодших школярів уміння вчитися. Імідж сучасного педагога. 2012. № 6. С. 3-6.

  5. Стіл Д. Розвиток критичного мислення в навчанні різних предметів [навч.посіб.]. К.: Інтелект, 2015. 76 с.

  6. Ткаченко Л.І. Креативність і творчість: сучасний контент. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2014. № 9-10. С. 32-35.

  7. Терно С. Світ критичного мислення: образ та мімікрія. Історія в сучасній школі. 2012 № 708. С. 27-39.

  8. Устименко С.Ф. Креативність як умова ефективності інноваційної діяльності педагога. Актуальні проблеми психології в закладах освіти : зб. наук.праць. 2015. Вип. 5. С. 128-137.

  9. Чаплак Я. В. Роль критичного мислення у творчих пошуках

«внутрішнього камертона душі» особистості. Зб. наук. праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ : Вид-во Прикарпатського нац. ун-ту ім. Василя Стефаника, 2011. Вип. 16 (1). Ч. 1. 192 с. С. 136–147.

  1. Ярош Г. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології розвитку критичного мислення. Х.: Основа, 2015. 240 с.

  2. Якименко С.І. Інтегрований навчально-виховний комплекс у початковій школі. Становлення шкіл нового типу: досвід, проблеми, перспективи: наук.-метод. зб. За матеріалами між регіон. наук.- практ. конф. Вип. 2. Миколаїв, 2015. С. 7-8.

  3. Ящук С. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проектно- технологічної діяльності. Рідна школа. 2014. №4. с. 4-7.

  4. Avtora. Сайт для студентів та учнів URL: https://www.avtora.com.ua (дата звернення: 06.11.2026)


ДОДАТКИ

Додаток А.


Структура критичного мислення


Змістовний блок

Практичний блок

1. Загальнометодологічні принципи (переконання у

необхідності самокорекції методу дослідження, увага до процедури дослідження; врахування інших точок зору; готовність бути критичним не лише по відношенню до інших, але й до себе).

  1. Здатність бачити проблему та діалектичний зв’язок між

суперечностями.

  1. Уміння будувати гіпотези.

  2. Уміння доводити – добирати прийнятні, відповідні та

несуперечливі аргументи.

  1. Здатність знаходити контраргументи.

  2. Здатність помічати факти, що

суперечать власній думці.

2. Загальні стратегії (розділити проблему на частини; розв’язати більш прості проблеми, що відбивають деякі аспекти основної проблеми; використати смислові та графічні організатори, щоб представити проблему різними способами; розглянути окремі випадки, щоб

«відчути» проблему; аналіз

засобів та цілей).

  1. Уміння обґрунтовувати.

  2. Уміння оцінювати – вибір однієї з альтернатив, усвідомлення обмежень, що накладаються на висновок (істинність висновку за певних умов).

  3. Здатність спростовувати (принцип фальсифікації).

  4. Уміння узагальнювати.

  5. Можливість робити висновки.

Додаток Б. Аналіз завдань щодо формування критичного мислення у мовно-літературні галузі


  1. Стратегія «асoціативний кущ» (етап актуалізації та рефлексії) Правилами складення куща є:

  • на дошці написати по центру слово або цілу фразу, які є головними;

    • зробити запис слів чи фраз, які першими спали на думку;

    • розставляти знаки біля частин куща, де є невпевненість;

    • здійснювати запис всіх ідей, які з’являються, або скільки дозволить час.

  1. «Сінквейн» – це білий вірш, якій містить синтезовану інформацію в

стислій формі з 5 рядків.

Алгоритм побудови:

    1. тема (іменник)

    2. oпис (прикметник)

    3. дія (дієслoвo)

    4. ставлення (фраза)

    5. перефразовування головного (синонім, узагальнення та підсумок).

  1. Стратегія «кубування» (даний варіант навчання робить

легшим розгляд різних сторін теми). Стратегія, в якій застосовується куб, на гранях якого містяться вказівки для учнів. Педагог пропонує озвучити думки з необхідної теми. Такий спосіб надає дитині допомогу у

визначенні, яка інформація їй знайома і що вона дізналася. Це основне, так як школяр має змогу сказати: «Це я знаю, але маю на меті дізнатися ще більше».

Також цікавою та доволі дієвою технологією для групового навчання є методика постановки проблемних питань та проведення опитуваннь, що використовується на стадії «осмислення».

Технологія застосування: двоє учнів читають текст, роблячи невеличку паузу після кожного абзацу і задають запитання різного рівня один одному за змістом тексту. Така форма позитивно сприяє розвитку комунікативних вмінь.

  1. Мозкова атака. Як методичний прийом використовується в технології критичного мислення для активізації знань, які вже наявні, на стадії «виклику» при роботі з фактологічним

матеріалом.

  1. етап: учням запропоновано подумати і записати все, що вони знають або думають по запропонованій темі.

  2. етап: обмінюємось інформацією.

Рекомендації для використання з найбільшим ефектом:

  1. Ліміт часу на 1-му етапі лише 5-7 хвилин.

  2. В процесі обговорення ідеї не піддаються критиці, але розбіжності повинні фіксуватися.

  3. Проводиться оперативний запис висловлених пропозицій.

Можливі індивідуальна, парна і групова форми. Зазвичай їх проводять поетапно одну за одною, але кожна може бути окремо власний спосіб організації діяльності. Парна мозкова атака надзвичайно допомагає дітям, для яких важким є висловлення думки перед аудиторією. Обмінюючись думками з товаришем, цей учень набагато легше виходить на контакт з усією групою. Робота в парах дозволяє висловитися набагато більшій кількості дітей.

  1. Групова дискусія. «Дискусія» від лат. – дослідження, розбір, обговорення якогось питання. Школярам пропонується поділитися знаннями один з одним, а також міркуваннями і доводами. Умова, яка є обов’язковою при проведенні дискусії це:

    • повага до інших точок зору;

    • спільний пошук конструктивного вирішення розбіжностей, які можуть виникати.

Дискусії в групі можуть застосовуватись на етапі виклику і на етапі рефлексії. В першому випадку її завданням є здійснення обміну інформацією, та виявлення можливих суперечностей, а в другому випадку – це здатність переосмислити отриманні відомості, порівняти бачення проблем з іншими поглядами. Форма такої дискусії розвиває навички діалогічності спілкування та становлення самостійності мислення.

  1. Кластери. Слово кластер в перекладі означає пучок, сузір’я. Це метод графічної організації матеріалу, якій дає можливість зробити наочними ті розумові процеси, які відбуваються при зануренні в ту чи іншу тему. Кластер є відображенням нелінійної форми мислення. Такий спосіб іноді називають ще «наочним мозковим штурмом».

Має просту і логічну послідовність дій:

    • посередині аркуша (дошки) потрібно написати ключове слово або пропозицію, яке є «серцем» ідеї чи теми.

    • навколо «написати» слова або речення, які виражають ідеї, образи, у відповідності до теми.

    • у ході записів з’являються слова, які з’єднуються лініями на пряму з ключовим поняттям. У кожного з

«супутників» теж з’являються

«супутники», так встановлюються нові логічні зв’язки.

У підсумку будується структура, яка графічно показує наші роздуми, та визначає інформаційне поле теми.

У роботі над кластерами важливим є дотримання правил:

    • не боятися записувати все, що приходить у голову. Потрібно дати волю уяві;

    • продовжувати роботу до тих пір, поки не закінчиться час або не вичерпаються усі ідеї.

    • спробувати побудувати чим більше зв’язків, не слідувати за заздалегідь розробленим планом.

Система кластерів дозволяє охопити обсяг інформації, яка є у надли Можливі наступні варіанти:

    • укрупнення або деталізація смислових блоків (за потребою);

    • виділення основних аспектів, на яких буде зосереджено увагу.

Розбивка на кластери використовується як на етапі виклику, так і на етапі рефлексії. Вона може бути варіантом мотивації розумової діяльності до вивчення теми або формою систематизації інформації за підсумками проходження матеріалу. Залежно від мети вчитель організовує індивідуальну самостійну роботу учнів або колективну діяльність у вигляді загального спільного обговорення. Предметна область нічим не обмежена, використання кластерів можливе під час вивченні найрізноманітніших тем.

  1. Ключові моменти. Вчитель обирає 5 ключових слів з тексту, виписує їх.

Варіант «а»: Парам відводиться 5 хвилин, щоб способом мозкової атаки

дати загальну трактовку цим термінам і припустити, як вони будуть фігурувати в тексті у подальшому.

Варіант «б»: Учням пропонується в групі або індивідуально скласти і записати свою версію розповіді, використовуючи всі запропоновані ключові терміни.

При знайомстві з вихідним вмістом, учні зіставляють «свою» версію і версію «оригінального тексту». Описане завдання зазвичай використовується на стадії «виклику», однак на стадії «рефлексії» доцільно повернутися до ключових термінів і обговорити виявлені збіги і виявлення розбіжності. Використання даної форми розвиває уяву, фантазію, сприяє активізації уваги при знайомстві з текстом оригіналу. Предметна сфера не обмежена.

  1. «Кошик» ідей, понять, тощо. Є методом організації роботи індивідуальної та групової, на початку уроку, коли проходить актуалізація наявного досвіду і знань. Дозволяє вияснити, що знають або думають діти з запропонованої теми. На дошці треба намалювати значок кошика, в якій буде умовно збиратися все те, що учні разом знають.

Обмін інформацією проходить за такою процедурою:

    • ставиться пряме запитання про те, що відомо дітям з тієї чи іншої проблеми;

    • кожен учень спочатку згадує та робить запис в зошиті всього, що знає стосовно проблеми (індивідуальна робота тривалістю 1-2 хв.);

    • далі відбувається обмін інформацією в парах або групах. Діти діляться знанням, яке вже є відомим. Час на обговорення не більше 3 хвилин. Таке обговорення має бути організованим. Наприклад, діти повинні з’ясувати, в чому збіглися їх уявлення, а з приводу чого виникли розбіжності;

    • далі кожна група називає якесь одне зведення або факт при цьому не повторюючи того, що було вже сказане раніше (формується список ідей);

    • всі дані у вигляді тез коротко фіксуються вчителем в «кошику» ідей (без коментарів), навіть у випадку, якщо вони помилкові. В кошик ідей можна «скидати» факти, думки, імена, поняття, що мають відношення до теми уроку. У ході уроку в подальшому такі розрізнені в свідомості дитини факти або думки, проблеми або поняття можуть бути пов’язані в логічні ланцюги;

    • всі помилки виправляються по мірі освоєння інформації.

  1. Написання есе. Сенсом такого прийому є такі слова: «Я пишу для того, щоб зрозуміти, що я думаю». Це вільний лист на задану тему, в якому цінується самостійність, прояв індивідуальності, оригінальність вирішення проблеми та аргументації. Як правило, есе пишеться прямо в класі після обговорення проблеми і займає не більше 5 хвилин.

В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів