Використання технологій критичного мислення на уроках біології як ефективного засобу розвитку ключових компетентностей учнів"

Використання технологій критичного мислення на уроках біології як ефективного засобу розвитку ключових компетентностейучнів

О.Лис

 Розвиток критичного мислення є одним з наскрізних завдань освітнього  процесу Нової української школи. Щоб навчати дітей розрізняти факт і суб’єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції, потрібно використовувати методи розвитку критичного мислення під час уроків.

«Що таке критичне мислення?»

Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько п’ятнадцяти  років тому. Натомість в освіті США та Канади цей напрям сучасного навчання розвивається вже більше півстоліття. Критичне мислення починається як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.[1] На думку О.І.Пометун, найважливішим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства. Воно є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян, як учнів, так і вчителів.

У філософії під критичним мисленням розуміють уміння логічно мислити та аргументувати, аналітично дискутувати та правильно висловлювати свою думку.

У педагогічній літературі критичність розглядається як усвідомлений контроль за ходом інтелектуальної діяльності, у процесі якої відбувається оцінювання роботи, думок, вироблених гіпотез, шляхів їх доведення тощо.

Американський фахівець Річард Пауль у своїй книзі «Критичне мислення: що потрібно кожній людині, щоб вижити в швидкоплинному світі», запропонував таке формулювання: «…критичне мислення – це мислення про мислення, коли ви мислете задля вдосконалення свого мислення».

Суть технології розвитку критичного мислення:

• Ненав’язливість;
• Відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя;
• Надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.

      Організація навчання на засадах критичного мислення має свої особливості. По-перше, структура уроку дещо відрізняється від прийнятої класно-урочної системи. В структурі навчального заняття виділяють такі етапи:

Кожен урок починається з актуалізації (передбачення), під час якої педагог спрямовує учнів на те, щоб вони думали над темою, яку починають вивчати, і ставили запитання. Учні активно пригадують, що вони знають із цієї теми, встановлюють рівень власних знань з предмета. Потім вчитель підводить учнів до формулювання запитань, пошуку, осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання, визначення нових запитань і намагання відповісти на них. Завершується урок рефлексією, під час якої учні обмінюються з іншими про те, як нові знання змінили їхні попередні уявлення.[2]

Другою відмінністю уроків розвитку критичного мислення учнів є те, що освітній процес здійснюється шляхом інтерактивної взаємодії між ними. Між учасниками навчальної взаємодії відбувається не тільки діалог, а й полілог, коли кожний може взяти участь в обговорені, послухати думку іншого, спробувати довести власні міркування і бути почутим. Роль вчителя на уроці полягає у наданні своєчасної допомоги і керуванні навчальною діяльністю школярів.

Найпоширеніші методи розвитку критичного мислення подано у   схемі.

Як кожна навчальна дисципліна, біологія має свою специфіку, яка полягає у формуванні стійких знань з предмету та застосуванні цих знань на практиці. Насиченість програмового матеріалу термінами і науковим змістом робить біологію достатньо складною для розуміння дитиною шкільного віку. Головна мета застосування методів критичного мислення саме полягає у формуванні вмінь аналізувати і переробляти складну наукову інформацію. Впроваджуючи технологію критичного мислення, ставлю перед собою за мету формувати в учнів ключові компетентності, а саме: комунікативну, соціальну, інформаційну, полікультурну, компетентність самоосвіти і саморозвитку, компетентність продуктивної творчої діяльності, що передбачає заохочення учнів до формування оригінальних точок зору, критичного сприймання, кидати виклик висновкам і твердженням, вирішувати проблеми, уміти використовувати власний досвід, уміти співпрацювати в групах.

Метод актуалізації знань  «Передбачення  на основі опорних слів»

Мета: підвищення зацікавленості до вивчення нового матеріалу. Учні працюють індивідуально.

До початку уроку вчитель вибирає п’ять чи більше слів з тексту, які вказують на ключові поняття, і записує їх на дошці. Каже учням, що ці слова зустрінуться в тексті (матеріалі). Учитель просить учнів створити власний текст із запропонованих слів. Після цього окремі учні зачитують власні припущення майбутнього тексту.

Наприклад, запропоновані опорні слова:

Орієнтування, інстинкт, голуб, хомінг (від англ. – дім), листування, гніздо, альбатрос.

 Оригінальний текст за Остапченко Л.І. та ін.. Біологія, 7 клас, с.191.

Наприклад, запропоновані опорні слова:

сім'я, бджоли, цариця, трутні, робочі,  функції, інформація, ферогормони, танець.

 «У сім'ї  бджіл є самка-цариця, здатна до розмноження, робочі бджоли – недорозвинені самки і самці – трутні, здатні до розмноження. У кожного- свої функції. Цариця і трутні розмножуються, робочі бджоли піклуються про потомство, будують стільники, наводять лад у вулику, захищають його, збирають пилок і нектар.

 Інформація передається за допомогою ферогормонів та особливих рухів, які називають танцями. У такому «танці» за допомогою спеціальних рухів бджола повідомляє напрямок і відстань до джерела їжі».

Оригінальний  текст за редакцією Задорожного К.М., Біологія, 7 клас, с.187

Метод Асоціювання (гронування), асоціативний кущ  – стратегія навчання, яка спонукає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв’язок між окремими поняттями, а отже, сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних компетенностей, надихає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної праці. [4] Це нелінійна форма мислення, яка подібна до принципу роботи нашого мозку. Може бути використаний на стадії актуалізації, рефлексії. Це різновид роботи з письма, може прояснити учням поняття та зв’язки, які він до цього не зміг усвідомлювати.

Наприклад, гроно «Дихання»

Метод «Кластер»

 Кластер - це графічна форма організації інформації, коли виділяються основні смислові одиниці, які фіксуються у вигляді схеми з позначенням всіх зв'язків між ними. Він являє собою зображення, що сприяє систематизації та узагальненню навчального матеріалу, формування в учнів самостійного мислення.

 Прийом кластера може застосовуватися на будь-який з стадій.
На етапі виклику діти висловлюють і фіксують всі наявні знання з теми, свої припущення та асоціації. Він служить для стимулювання пізнавальної діяльності школярів, мотивації до роздумів до початку вивчення теми.[3]
            На стадії осмислення використання кластера дозволяє структурувати навчальний матеріал. На стадії рефлексії метод кластера виконує функцію систематизування отриманих  знань. Можливе застосування кластера на протязі всього уроку, у вигляді загальної стратегії заняття, на всіх його стадіях. Так, на самому початку діти фіксують всю інформацію, якою вони володіють. Поступово, в ході уроку, в схему додаються нові дані. Бажано виділяти їх іншим кольором. Даний прийом розвиває вміння припускати і прогнозувати, доповнювати й аналізувати, виділяючи основне.

Наприклад, кластер «Листок»

1.Листок – бічна частина пагона

2.Він має будову

3. Листок складається  із черешка

4. і листкової пластинки

5.листки бувають сидячі

6. і черешкові (залежно від черешка)

7.за будовою листкової пластинки листки бувають прості

8. і складні

9.листкова пластинка має різну форму: серцеподібна, лінійна, голчаста, стрілоподібна

10.за краєм листкова пластинка може бути зубчаста, або ..

11.на сьогоднішньому уроці вивчимо функції листка : фотосинтез, дихання, випаровування (транспірація)

Якщо з'єднати всі ці складові, то отримаємо свого роду схему, яку кожен учень може озвучити словами.

Переваги: великий обсяг інформації, всі учні залучаються до роботи, дитина не боїться помилитися.

Метод «Плутанина»  Закріплення знань

Текст для опрацювання

Під час набору у типографії неправильно розмістили текст про китоподібних і ластоногих. Знайдіть помилки і наведіть порядок. Щоб працювати було легше, усі речення пронумеровано. Вам залишається виписати номери за порядком спочатку для китоподібних, а потім для ластоногих без порушення структури тексту.

Бажаю успіху!

Ряд Китоподібні

1) Це спеціалізований ряд тварин, які пристосувалися до життя у наземно-водному середовищі. 2)Розміри тварин найбільші серед ссавців: довжина тіла від 1 до 33 метрів, маса тіла від 30кг до 150т. 3)Тіло видовжене, веретеноподібне, шия не відмежована від голови і тулуба. 4)Передні кінцівки перетворились на ласти, задні редуковані. 5)Розвинулись м’язові плавці – хвостовий, а у окремих видів, і спинний. 6)Шкіра тварин дуже товста, вкрита жорстким волоссям, зазвичай без підшерстка. 7)Від холоду цих тварин захищає товстий підшкіряний шар жиру. 8)Вушних раковин немає або слабо розвинені,

Ряд Ластоногі

9)До ряду належать високоспеціалізовані ссавці, які перейшли жити у воду і тому називають їх вторинноводними. 10)Розміри тварин коливаються від 1,2 до 6м, маса тіла - від 40кг до 3,5т. 11)Тіло обтічної, торпедоподібної форми, шия не виражена. 12)Кінцівки видозмінені: передні перетворились у ласти,  на задніх добре видно пальці з кігтями та перетинки між ними. 13)Шкіра гола, позбавлена волосся, сальних і потових залоз. 14)Під шкірою відкладається шар жиру товщиною від 2,5 до 30см, а у окремих видів – до 1м. 15)Вушних раковин немає. 16)Здатні до ехолокації.

Відповідь:

Особливостями освітнього процесу, побудованого на засадах критичного мислення, є такі:

- у навчання включаються завдання, розв’язання яких потребує мислення вищого рівня;

- навчальний процес обов’язково організований як дослідження учнями певної теми, яке виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними;

 - результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення. Це дозволяє учням зрозуміти тонку взаємодію встановлених критеріїв та їхньої модифікації, що її може потребувати контекст;

- викладання (діяльність вчителя) у цьому процесі є стратегією постійної оцінки результатів з використанням зворотного зв’язку «учні – вчитель» на основі дослідницької активності вчителя в класі;

- критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доводами та формулювання умовиводів. Сюди ж відноситься і здатність сприймати схеми і графіки у розв’язанні актуальних питань, знаходити та інтерпретувати оригінальні документи й джерела інформації, а також аналізувати аргументи та обґрунтовувати висновки міцними доводами;

 - відповідальність вимагає, щоб учні були вмотивовані для обговорення проблем, а не намагались уникнути їхнього розв’язання. Вони мають працювати всі разом, щоб досягти спільного консенсусу, навіть якщо це «згода не погоджуватись». Така здатність до спільної праці, до співпраці є найважливішою умовою критичного мислення, оскільки вона підтримує діалог, спільну мету і взаємне вивчення цінностей.

Успішність і ефективність формування компетентностей школярів залежать від форм і методів організації освітнього процесу. Пріоритетними в цьому сенсі стають сучасні педагогічні технології, які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації. Форми та методи критичного мислення забезпечують саме таку діяльність учнів та формують ключові компетентності, що сприяє розвитку творчої особистості. Результатом системного застосування методики критичного мислення стає формування життєвих компетентностей учнів.

Використана література

1.Алан Кроуфорд, Е.Венди Саул, Самуел Метьюз, Джеймс Макінстер. Технології розвитку критичного мислення учнів/ Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д.; Наук. ред., передм. О. І. Пометун.-К.: Вид-во «Плеяди», 2006.-220 с.

2. Пометун О.І.НУШ.Розвиток критичного мислення в учнів початкової школи: навч.метод.посіб. – Освіта, 2020. – 192с.

3.Пометун О.І. Урок, що розвиває критичне мислення. 70 методів в одній книзі: навч. метод.посіб./ О.І.Пометун.-К., 2020.- 104с.

4. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання- Дніпро: Середняк Т.К., 2019, - 96с.

З А Я В К А