Використання воркшопу, як інноваційної освітньої технології у навчальному процесі молодших школярів.

Використання    воркшопу, як інноваційної освітньої технології у навчальному процесі молодших школярів.

Виступ Старікової Н.А.

Завдяки сучасним розробкам та популяризації інтерактивних форм,

методів і технологій навчання, широкого вжитку набув термін «воркшоп», за яким приховується розмаїття тлумачень, розумінь та прикладів. 

Воркшоп (від англ. –  work & shop: робота і  майстерня) – робоча майстерня. Воркшоп – інтенсивний начальний захід, на якому учасники навчаються перш за все завдяки власній активній роботі.   

За цією головною ознакою воркшоп протиставляється усім іншим видам навчання.  За ознакою «пасивність- активність» форми навчання можна розподілити так: лекція, семінар, тренінг, воркшоп, самонавчання.

У чому ж відмінність воркшопу від семінару, тренінгу та інших форм навчання? Воркшоп – це завжди колективна робота. Акцент в освітньому процесі робиться саме самостійне навчання групи. У воркшопі не має слухачів і спостерігачів. Він завжди ґрунтується на активному залученні та взаємодії всіх учасників. Оптимальна атмосфера та умови для процесу навчання створється ефектом групової динаміки. Головна мета воркшопу – це отримання індивідуального вирішення конкретних завдань кожного його учасника. Роль ведучого у воркшопі істотно менша, ніж роль його учасників, і обмежується виконанням функцій модератора. Воркшоп – мінімум або навіть повна відсутність теорії і будь-якої «вступної» інформації і максимум практики.  Після завершення воркшопу кожен учасник повинен отримати той результат, який був запланований ним на самому початку. Результативність воркшопу визначається внеском кожного з його учасників. Процес навчання заснований на особистих переживаннях і отриманому досвіді кожного з учасників.

Планування воркшопу

Навчання під час воркшопу – це трансформація інформації в корисні

знання. Для того, щоб отримати і якість і користь від навчання андрагогу слід

розпочати із планування. Планування воркшопу містить такі позиції:

1. Загальні цілі і результати (що хочуть досягти слухачі і андрагог).

2. Навчальні заходи (які прийомі і техніки можна використовувати: інтерактивні ігри, експерименти, рольові ігри, моделювання і т.д.).

3. Планування часу (як раціонально використати час).

4. Тематичне планування і навчальні цілі (який порядок тем, що плануються розглядатись).

5. Індивідуальний стиль (на чому саме зробити акцент у ході роботи. Які

нові перспективи, навички важливі? Як буде встановлюватись зв’язок з попереднім досвідом слухачів (урахування специфіки категорії: гуманітарний напрямок, суспільний, позашкільна освіта, дошкільна освіта і т.д.)

6. Особливості слухачів (що спільного у членів групи, у чому вони різняться, який професійний досвід вони залучають)

7. Ресурси (які технічні ресурси знадобляться).

При планування воркшопу рекомендують використовувати карту розуму, коли в центрі аркуша ви пишете основну ідею або питанняворкшопу, а потім розміщуєте довкола все, що ви вважаєте важливим і потрібним для цього заходу.

  Тривалість воркшопів різна. Є міні-воркшопи, що тривають тільки 1 годину, але час проведення більшості з них коливається від половини дня до тижня. Їх найважливіша характеристика – різноманіття.

Види воркшопу, які  використовуються у навчальному процесі молодших школярів.

Будь-який добре організований воркшоп передбачає сукупність різних методів, які активізують учасників, роблячи їх не просто слухачами. Можна сказати, що на воркшопі вчаться за допомогою отримання актуального досвіду і особистого переживання, що набагато легше досягається в груповому, ніж в індивідуальному навчанні.

 Останнім часом користуються популярністю ігрові воркшопи, що дозволяють у комфортній та невимушеній обстановці засвоїти альтернативні розумові моделі й сформувати навички продуктивних, творчих підходів й креативного мислення в розв’язанні пропонованих завдань і проблем.

Навчальні методики воркшопу

Мозковий штурм - це метод, використовуваний для генерації ідей.

Мозковий штурм втягує в обговорення всіх присутніх, виявляє нові, незвичайні ідеї, створює безліч варіантів, стимулює синергію в групі, перешкоджає передчасній оцінці ідей.

Проєктна діяльність - одна із найбільш продуктивних педагогічних технологій, яка суттєво збагачує навчально-виховний процес та змінює традиційний підхід до навчання та виховання учнів. Проєкт – сукупність навчально-пізнавальних прийомів, за допомогою яких діти набувають знання та навички в процесі виконання певних практичних завдань.

Дискусія - обговорення якого-небудь спірного питання, проблеми на зборах, у пресі, у розмові. Мета дискусії як методу полягає в одержанні аргументованих точок зору чи позицій на заданий предмет чи проблему. Використання дискусії в освітніх програмах доречно в наступних випадках: коли навчальна мета полягає в заохоченні критичного мислення чи поліпшення навичок спілкування; коли необхідно “самостійно відкрити” нові ідеї; коли необхідно сформувати чи змінити відношення до проблеми з боку слухачів.

Рольва гра  використовується, щоб допомогти змінити відношення слухачів; дозволити дітям побачити наслідки своїх дій стосовно інших; дати вихованцям можливість побачити, як інші люди можуть почуватися\поводитися у визначеній ситуації; створити безпечне оточення, в якому учасники можуть розглядати такі проблеми, які в реальному житті їм може бути незручно обговорювати; дозволити учням розглянути альтернативні підходи в роботі із ситуаціями.

Практичні вправи для того, щоб сформувати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, які їй подобаються найбільше, а потім – в усіх притаманних учням видах діяльності (гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, робота з геометричним матеріалом, експериментування тощо).

Комунікація під час воркшопу

Зворотній зв'язок допомагає виявити прогрес у досягненні навчальної

мети і визначити прогалини, що вимагають корекції. Глибина та якість зворотнього зв'язку визначають якість навчального процесу. Розгорнутий зворотній зв'язок відповідає ряду вимог – він, зокрема, має бути: об'єктивним, конкретним, зваженим, доречним, зрозумілим, мати взаємоузгоджену точку зору, враховувати можливість порівняння з попереднім зворотнім зв'язком, містити план дій, бути достатнім, зауваження мають бути представлені в ієрархічному  порядку. Рекомендації андрагогу: – надайте можливість  учням побачити, ЩО вони зробили; – надайте їм можливість побачити свою поведінку в ході діяльності, визначити, ЯК вони досягали результату; – досягніть домовленості про те, ЩО НЕОБХІДНО ЗМІНИТИ.

Формуючи у школярів інтерес до будь-якого з цих видів діяльності, вчителі повинні чітко контролювати результати даної діяльності, щоб знати над чим слід далі працювати, також слід зацікавити дитину процесом самої творчості, бути самому творчим педагогом.

 КРИВОРІЗЬКА ГІМНАЗІЯ № 55 КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 

Використання    воркшопу, як інноваційної освітньої технології у навчальному процесі молодших школярів.

                                                               Виступ вчителя 

                                                     вищої категорії,                                                                                   вчителя –методиста

         Старікової Н.А.

2022-2023н.р.