Використання вправ ейдетичного характеру для вивчення віршів під час самопідготовки на групі подовженого дня

Використання вправ ейдетичного характеру для вивчення віршів під час самопідготовки на групі подовженого дня

Однією з найважливішим форм організації навчального процесу в групі подовженого дня є самопідготовка. Самопідготовка є логічним продовженням навчального процесу, метою якої є повторення, засвоєння, поглиблення матеріалу, що  вивчили на уроці  а також формування навичок самостійної роботи з книгою, уміння самостійно здобувати знання. Це є самостійна навчальна робота учнів із виконання домашніх завдань під керівництвом вихователя. Під час організації самопідготовки потрібно враховувати рівень підготовки учнів з певного предмета, індивідуальні особливості та схильності кожного учня. І, відповідно до цього, диференціювати завдання за змістом та формою роботи.

Основним завданням сучасної початкової школи є врахування індивідуальних особливостей кожгного учня. Саме тому під час організації самопідготовки вихователю важливо і необхідно підбирати таку систему вправ та завдань, які б сприяли розвитку психічних процесів молодших школярів.

Під час проведення самопідготовки досить часто учням складно запам’ятати навчальний матеріал, вивчити вірші та ін. Це трапляється тому, що вчителі приділяють більше уваги розвитку словесно-логічної пам’яті у школярів і менше уваги звертають на розвиток наочно-образної пам’яті, яка є не менш важливою. І на відміну від логічно-словесної пам‘яті обсяг образної є необмеженим. Ще однією перевагою наочно-образної пам’яті

Вирішенням  проблеми недостатньо розвиненої наочно-образної пам’яті дітей молодшого шкільного віку може стати використання вправ ейдетичного характеру на групі подовженого дня. Адже система ейдетики – пам‘ять без кордонів.

Термін «ейдетика» походить від грецького слова «ейдос», що означає «образ». Таким чином, ейдетика – це напрям психологічної науки, який визначає ейдетизм як різновид образної пам’яті і можливості його практичного застосування у різних сферах життя людини; ейдетика – це один із засобів розвитку образної пам’яті.  Іншими словами, ейдетика – це ігрова методика запам’ятовування інформації, в основі якої лежить властиве кожній людині вміння уявляти різні образи та фантазувати.

Позитивним аспектом образного мислення – миттєве засвоєння образно-емоційної інформації. Образне мислення сприймає картину в цілому, на відміну від логічного, яке дотримується принципу послідовності. Учень вчиться оперувати зображеннями об’єктів через образне уявлення.

Логічне мислення та тренування пам’яті безумовно потрібні, але для досягнення високих результатів слід скористатися ейдетикою. Особливо актуальним є розвиток наочно-образної пам’яті для ліворуких дітей з домінуючої правою півкулею головного мозку. Ейдетика, сприяючи гармонійому розвитку обох півкуль головного мозку, робить особисть дитини всебічно розвиненою. Дитина краще навчається, у неї підвищуєтья рівень працездатності, покращується пам’ять та здатність до концентрації уваги.

Засвоєння інформації за методом ейдетики відбувається за принципом накладання позитивних емоцій  на уяву  під час її сприймання.

Ейдетика також сприяє розвитку фантазії та вчить скеровувати її у потрібне русло. Такий різновид образної пам’яті як фантазування дозволить учням з легкістю працювати з будь-якою кількістю інформації, складний навчальний матеріал  перетворювати в простий, а найнудніший зробити цікавим. Завдяки цьому відтворювати цей матеріал буде просто і легко. При цьому підвищується рівень самооцінки та зацікавленості у навчанні. Можна з легкістю запам’ятовувати дати, числа, обличчя, імена, іншомовні слова, тексти, вірші та інше.

Побудова заняття з самопідготовки на основі методів ейдетики, дозволить кожному учню оволодіти усім обсягом інформації зручним для нього способом без перевтоми та перевантаження.

Таким чином вихователь повинен у своїй роботі спиратися на:

•                  Образи
•                  Контекст
•                  Зв’язок інформації з реальним життям і практикою

Методика вивчення віршів спираючись на уяву учнів

Цей метод часто використовується дітьми на підсвідомому рівні. Адже, набагато легше запам’ятати те, що бачимо або уявляємо, ніж те, що завчаємо механічно. Тому, вивчаючи вірш, за допомогою цього методу, потрібно лише уявити всі події, що відбуваються у вірші, з точки зору діючої особи, використовуючи предмети, що знаходяться навколо людини як підказку.

А якщо вірш прочитати у особах, влаштувати з нього театралізоване дійство, то процес запам’ятовування буде відбуватися ще легше. Ось один цікавий спосіб швидкісного виучування віршів (його можна запропонувати одному учню або цілій групі дітей).

1.               Попросіть дій заплющити очі та уявити усе, що вони почують. Читаємо дітям перший рядок вірша. Можна запитати дітей, чи подобається їм така картинка, що вони відчувають.
2.               Переходимо до наступного рядка. Прочитуємо його вголос і знову просимо уявити картинки.
3.               Аналогічно працюємо з усіма рядками.
4.               А тепер попросіть дітей переказати вірш своїми словами, згадуючи ті картинки, які з’явилися в їхній уяві.
5.               Перечитайте вірш тепер цілком уголос. Зверніть увагу дітей на ритм, рими, паузи.
6.               І, ось, нарешті, – останній крок. Попросіть дітей розповісти весь вірш. Розпочинати впровадження такої техніки вивчення віршів варто з невеликих за обсягом творів.

Дивні квіти

Дивні квіти
Розпустились
На шибках вікна.
Це Морозкові
Приснилась
Уночі весна.

Качан Анатолій

Поступово обсяг вірша повинен збільшуватися, відповідно до розширення зони найближчого розвитку дитини.

Випав сніг

Вдягнувшись тепліше,
Морозяним ранком
Мариночка вийшла
І стала на ґанку.
— Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим
Блискучим сніжком.

У білому вбранні
Зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.

Ставаймо на лижі,
Сідаймо в санчата,
Берімо коньки,
Щоб стрілою помчати!
Хай щоки щипає
Мороз жартома!
Хороша погода!
Весела зима!

Забіла Наталя

 При вивчені вірша дітям пропоную заплющити очі та уявити, що вони і є тією дівчинкою Маринкою, яка зимовим ранком вийшла на ганок і побачила зимову красу. Як вкрившись білим снігом, стоять ялинки, а під снігову ковдру заховалися від морозу рослини. Як діти радіють усім зимовим розвагам, катаючись на санчатах, лижах, ковзанах. А їхнє обличчя щипає люблячи мороз.

Вивчення віршів за допомогою кінетичної пам’яті

Ще однією дієвою методикою є вивчення віршів за допомогою кінетичної пам’яті. Кінетична пам’ять – це пам’ять на відчуття та рухи. Учням, в яких розвинутий цей вид пам’яті, краще не тільки уявляти події, що відбуваються у віршику, я й самим відтворювати ці події. Наприклад:

Хомка, хомка, хом'ячок, 
посмугований бочок, 
хомка рано устає, (потягуємося)
чистить лапки, (показуємо як миємо ручки)
воду п'є (показуємо як п'ємо водичку)
і виходить на зарядку: (топаємо на місці)
раз, два, три, чотири, п'ять
хомка хоче дужим стать.

 Вивчаючи цей вірш за допомогою кінетичної пам’яті, дітям пропоную відчути себе хом’ячком і виконувати всі дії, що є у віршику.

Метод логічних скорочень (Метод абревіатури)

Метод логічних скорочень – це метод зручного скорочення слів, який є елементом швидкочитання. В його основі лежить скорочення слів таким чином, щоб за деякими його буквами можна було здогадатися про його значення. Цей метод краще застосовувати для вивчення правил, тематичних визначень тощо. Він найбільш підходить школярам, в яких погано розвинена уява. Творчий процес відбувається тоді, коли діти починають здогадуватися про зміст слова по скороченому запису цього слова, записуючи його в пам’яті на рефлекторному рівні. Наприклад:

У рябого кошеняти,

Завелися грошенята.

Скік мале у магазин

Тай купило апельсин.

Розкусило, – там водиця.

Апельсин цей не годиться!

І побігло в магазин:

«Дайте з салом апельсин.»

У ряб. к – ти

Зав-ся гр – та

 Ск. м. у маг-н

Та й куп. ап-н.

Роз-ло, там в-ця,

Ап-н цей не год-ся!

І п-ло в маг-н:

«Д-те з с-м ап-н.»

Вивчення віршів за допомогою піктограм

Даний метод на сучасному етапі часто використовується у Букварі для позначення слів з літерами, яких діти ще не вивчали. Такі слова замінюються малюнками. Тобто, деякі слова можна прочитати, а деякі – вгадати за зображенням.

Проте, піктограми бужуть корисними не лише для заміщення окремих слів, але й для запам’ятовування цілого вірша. Для цього вихователь читає вірш, далі кожен учень індивідуально, або хтось один для усіх на дошці «замальовує» кожне слово вірша за допомогою піктограми. Далі учні декілька разів слухають вірш спираючись на схему-опору, що сприяє швидшому його запам’ятовуванню.

Наприклад, давайте спробуємо «намалювати» вірш Т. Г. Шевченка «Тече вода з-під явора»:

Таким чином, коли дитина буде згадувати послідовність яскравих зображень, в її пам’яті будуть спливати рядки із вірша.

Отже, при впровадженні ейдетичних технік для вивчення віршів під час проведення самопідготовки на групі подовженого дня, вихователь сприяє розвитку усіх розумових й психічних процесів дитини, сприяння становленню самоконтролю й самооцінки, що підвищує грамотність учня, зменшує кількість помилок, концентрує увагу, зміцнює пам’ять, покращує мислення молодших школярів.

Завдяки використанню ейдетичних вправ та методик зменшується психологічна напруга на учнів, а запам’ятовування і засвоєння інформації стають невимушеними, захоплюючими, цікавим та необтяжливими.