Вікторина для учнів основної школи

Приклади завдань з уроків біології:

•      «Урок математики»

•      Відніми одну букву в назві риби — і стане вона знаряддям для руйнування стін фортець. {Тараня — таран)

•      Відніми дві букви в назві риби — і стане вона органом правосуддя. {Судак — суд)

•      Відніми дві букви в назві риби — і стане вона невихованою люди­ною. {Хамса — хам)

•      Додай одну букву до назви риби — і стане вона пристроєм для по­дрібнення зерна. {Лин — млин)

•      Додай одну букву до назви риби — і стане вона пристроєм для роз­колювання пеньків, дров. {Лин — клин)

 Відніми дві букви в назві риби — і стане вона платою за поганий учинок. {Карась — кара)

 «Коротко про риб» — цікавий урок мови.

•      1. Одну букву в назві риби зміни — і стане вона африканською краї­ною. {Судак — Судан)

•      2. Одну букву в назві риби зміни —-і стане вона будинком для тигра. {Плітка — Клітка)

•      3. Одну букву в назві риби зміни — і стане вона нічним відпочинком. {Сом — сон)

•      4. Одну букву в назві риби зміни — і стане вона металевою посуди­ною для туриста. {Сазан — ка­зан)

•      5. Одну букву в назві риби зміни — і стане вона посудиною для рідин. {Бичок — бачок)

•      6. Одну букву в назві риби зміни — і стане вона частиною обличчя. {Щука — щока).

 Біологічні цікавинки

•      1.   Риби, назви яких схожі з робочими інструментами:

•    молот-риба;   •    пила-риба;  •    ніж-риба;  •   топірець-риба.

•      2.   Цілий ансамбль можна створити з риб, що мають назви музичних інструментів:

•   ліра-риба;  •    гітара-риба;   •   дудка-риба;  •   флейта-риба.

•      3.   Особливості будови окремих час­тин тіла риб відображено в їх на­зві:

•    великорот;  •   лопатоніс;  •    зубатка;  •   довгорил;  •    носач, губань.

•      4.   На зовнішні особливості та пове­дінку вказують такі назви (цілий зоопарк!):

•      це звірі:

•      •    морський вовк;  •    морський кіт;  •    морська лисиця;  •    морська собака; •   тигрова акула; •    риба-мавпа; 

•      птахи:

•      •   риба-ластівка;  •   риба-колібрі;  •   риба-горобець;  •   риба-пелікан;

•      плазуни:

•      •    змієриба;  •    риба-кайман; •    морський дракон;

•      земноводні:

•      •    риба-жаба;  •    риба-саламандра;

•      і навіть комахи:

•      •    риба-метелик;  •    риба-муха.

•      5.   Деякі риби мають назви високо­поставлених і титулованих осіб держави:

•      •    король-риба;  •    оселедцевий король;  •    риба імператор, кардинал.

•      6.   Є назви релігійного походження:

•      •    морський ангел;  •    морський чорт;  •    божа риба.

 

Виправи помилки

Ланцетник ніколи не заривається в пісок. Плавці в ланцетника відсут­ні. Процеси живлення й газообміну в ланцетника між собою зовсім не пов'язані. Усі акули дуже маленького розміру, якщо акула не рухається, то її виштовхує на поверхню води. Шкі­ра акули вкрита тоненькою плівкою. В акули налічується 36 зубів. Усім аку­лам притаманне зовнішнє запліднен­ня. Дитинчата акул плавати не вміють.

 шифровані терміни + пояснення

ааа іі и я з ц т м к л (акліматизація)

нн mm вв ии оарц (тваринництво)

2. Аналогії

Свійський собака — вовк, свійська рогата худоба — ? (Тур)

Свійська свиня — дика свиня, свій­ський кінь — ? (Тарпан)

Шимпанзе — вузьконоса мавпа, лемур — ? (Напівмавпа)

Песець — вовчі, видра — ? (Куницеві)

Акула — риба, косатка — ? (Ссавець)

Лемур — мавпа, лемінг — ? (Гризун)

Морський котик — білок, олень—? (Пижик)

Тапір — непарнокопитне, гіпопо­там — ? (Парнокопитне)

 

 

 

 

 

 

 

Районний методичний кабінет

 

 

 

"Впровадження проектної діяльності при вивченні біології та екології"

 

Опис досвіду вчителя біології та хімії Кирданівської ЗОШ І-ІІ ступенів

 

Третяк Тетяни Олексіївни

 

 

 

 

 

2019

 

 

 

 

 

 

 

 

 

222

 

 

Зміст

Вступ

І. Суть методу проектів, його переваги для учня та педагога.

ІІ. Основні етапи роботи над навчальним проектом.

ІІІ. Реалізація методу проектів у власній педагогічній діяльності та аналіз результатів досвіду.

Висновки.

Список використаної літератури.

Матеріали з досвіду роботи.

 

 

 

ВСТУП

Єдиний шлях, що веде до знань -  

діяльність…

                                Бернард Шоу

           Сучасна система освіти повинна бути побудована таким чином, щоб учні мали змогу через активне спілкування розвивати в себе навички мислення та аналізу, вміння співставляти різні точки зору, різні позиції, формулювати і аргументувати власну точку зору, спираючись на знання фактів, законів, закономірностей науки, на власне спостереження, свій та чужий досвід.

         Аналіз якості шкільної освіти в Україні на сучасному етапі розвитку дозволяє викрити суттєві недоліки в навчанні учнів. Перш за все, - це невміння критично мислити, самостійно ставити завдання та приймати рішення (розв′язувати проблеми); слабка економічна і правова грамотність, низький рівень загальнокультурної підготовки. 

        Психологами встановлено, що будь-яка спроба вчителя навчити та виховати дитину, оминаючи власну її діяльність в оволодінні знаннями, «підриває, - як це чудово розумів ще Ушинський, - самі основи здорового розумового та морального розвитку дитини, виховання особистісних властивостей та рис». П. Блонський, аналізуючи процес навчання, зауважував, що робота учня має організовуватися так, щоб із самого початку поступово підводити його до оволодіння методами наукової праці. Сучасна людина повинна багато чого вміти, щоб досягти успіху: працювати в команді, самостійно здобувати, аналізувати й обробляти інформацію, виконувати дослідницьку роботу, мати комунікативні навички. Невипадково в сучасній педагогічній науці все частіше йдеться про діяльнісний підхід до вивчення предметів шкільного курсу. 

         Вагомим фактором впливу на якість освіти є й проблема становлення сучасного вчителя як суб’єкта інноваційних процесів, спрямованих на підвищення якості навчання та виховання школярів. Особлива увага має бути звернена сьогодні на впровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій.  Саме вихованню «особистісних властивостей та рис» сприяє впровадження проектної діяльності в навчальний процес. Метод проектів детально був описаний і критично перетворений Д. Дьюї та його послідовниками. Сутність його полягає в стимулюванні інтересу учнів до знань і навчання, формування вміння практично застосовувати ці знання для вирішення конкретних проблем поза межами школи. Тому, впровадження проектної діяльності здатне вирішити багато завдань, які покладено на сучасного вчителя. 

І. Суть методу проектів, його переваги для учня та педагога

         Серед методів, що активізують пізнавальну діяльність учнів метод проектів посідає чільне місце. Саме він засвідчує повну узгодженість навчання з життям, з інтересами учнів, він ставить учнів у становище дорослої людини. І тоді учень нагадує лікаря, інженера,  учителя, для якого теоретичні знання – засіб творчих  пошуків. Зрештою активно розвивається мислення з опорою на науку.

        Метод проектів - це система навчання, за якої  учні здобувають знання й уміння в процесі планування й виконання поступово ускладнюваних практичних завдань - проектів.

       Суть методу - не формувати, а розвивати особистість у процесі свідомої мотивованої індивідуальної діяльності для розв’язання  поставленого завдання. Основою проектного методу є виконання різних навчальних і творчих проектних завдань, тематика яких розробляється вчителем з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів. Домінуючою в проекті є діяльність: дослідницька, пошукова, творча, рольова, прикладна.

       Загальною основою для рівневого бачення проблемності є ступінь самостійної розумової діяльності учнів:

1. Перший рівень відповідає проблемному викладенні навчального матеріалу вчителем.

2. Другий рівень - це коли вчитель  створює проблемну ситуацію і разом з учнями її розв'язує.

3. Третій рівень передбачає, створення проблемної ситуації вчителем і самостійного  розв'язання її учнями.

4. Четвертий рівень засвідчує повну самостійність учня, який сам знаходить проблему, сам її вирішує, розв'язуючи   на всіх етапах проблеми, питання які  з'являються в ході дослідження.

Проекти можуть бути:

                        практично-зорієнтовані,

                        інформаційні,

                        моно-проект (в межах однієї області знань),

                        міжпредметний проект.

Характер координації проекту:

                        проект з відкритою координацією,

                        проект із скритою (неявною) координацією.

Характер контактів:

                        класний;

                        шкільний;

                        регіональний;

                        міжнародний.

Кількість учасників проекту:

                        індивідуальні,

                        парні,

                        групові.

Термін проекту:

                        короткочасний,

                        довготривалий.

       Робота над навчальним проектом передбачає розв’язання проблемних ситуацій, що потребує від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на розробку оптимальних шляхів його реалізації, незмінний публічний захист і аналіз підсумків. Три «кити» на яких тримається ця технологія – самостійність, діяльність, результативність.

    Плюсами проектної діяльності є набуття вихованцями таких вмінь:

                        планувати свою роботу;

                        використовувати багато джерел інформації;

                        самостійно відбирати й накопичувати матеріал;

                        аналізувати, зіставляти факти;

                        аргументувати думку;

                        приймати рішення;

                        установлювати контакти;

                        створювати кінцевий продукт (фільм, журнал, проект, сценарій);

                        презентувати створене перед аудиторією;

                        оцінювати себе і команду.

   Отже, метод проектів, без сумніву, виступає однією з складових впровадження активного навчання і виховання, що спрямоване на плекання особистості як творця і проектувальника свого життя. Таким чином, педагогічна проектна діяльність:

                      формує проектне творче мислення, поєднуючи різні види діяльності;

                      передбачає методи активного навчання, забезпечуючи повноцінний зв’язок теорії з практикою;

                      визначає способи “живої» діяльності, виступає механізмом впровадження компетентісно спрямованого підходу;

                      забезпечує адекватну реакцію освіти на зміни соціокультурного та інформаційно-технологічного середовища;

                      розробляє та впроваджує різновид інноваційних підходів;

                      розглядає важливі аспекти соціального проектування як одного з важливих напрямів життєвої практики учнів;

                      заступає засобом вивчення того чи іншого предмету (географія, біологія, фізика тощо);

                      забезпечує технологію розв’язання завдань: від постановки мети – до кінцевого результату.

    Реалізація далеко не повної низки зазначених змістовних завдань дозволяє підкреслити значущість на сучасному етапі педагогічної проектної діяльності як форми організації наукового знання учнівської молоді.

 

ІІ. Основні етапи роботи над навчальним проектом

 

Не складати плану - значить

 запланувати власну поразку.

Бенджамін Франклін

       Основні етапи над навчальним екологічним проектом є наступними :

1. Наявність соціально значущої мети (проблеми)  –  дослідної, інформаційної, практичної.

Подальша робота над проектом – це розв’язання поставленої проблеми. В ідеальному випадку проблема означена перед проектною групою зовнішнім замовником. У ролі замовника може виступати й сам вчитель, і самі учні.

Пошук соціально значущої екологічної проблеми – одна з найбільш складних організаційних задач, яку доводиться розв’язувати вчителеві – керівникові проекту разом з учнями-проектантами.

2. Робота над проектом розпочинається з планування дій щодо розв’язання проблеми, інакше – з проектування самого проекту, насамперед, з визначення вигляду продукту й форми презентації.

Найважливішою частиною плану є поопераційне розроблення проекту, в якому зазначений перелік конкретних дій із вказівкою виходів, термінів і відповідальних. 

3. Кожен проект обов’язково вимагає дослідницької роботи учнів.

Таким чином, відмінна ознака проектної діяльності – пошук інформації, яка потім буде оброблена, осмислена й подана учасниками проектної групи.

 4. Результатом роботи над проектом, інакше кажучи, виходом проекту є продукт. У загальному вигляді – це засіб, який розробили учасники проектної групи для розв’язання порушеної проблеми.

 Підготовлений продукт повинен бути поданий замовникові і (або) представникам громадськості, причому поданий достатньо переконливо, як найбільш прийнятний засіб розв’язання проблеми.

5. Таким чином, проект вимагає на завершальному етапі презентації свого продукту.

Тобто проект – це «п’ять П»:

- Проблема; 

- Проектування (планування); 

- Пошук інформації; 

- Продукт; 

- Презентація.

Шосте «П» проекту – його Портфоліо, тобто зібрання всіх робочих матеріалів проекту. 

Зміст портфоліо проекту:

- Щоденник роботи над проектом;

- Проект (продукт);

- Звіт (тема, мета, завдання, планування, дослідження, супервайзер, рефлексія);

- Рецензія;

- Презентаційні матеріали.

Якщо мова йде про навчальний проект з дисциплін природничого напрямку, то презентаційними матеріалами можуть бути щоденники спостережень, денні (тижневі, місячні, етапні) плани, звіти, макети, друкована продукція, муляжі, гербарії, колекції, альбоми, атласи, карти, мультимедійний продукт, фотоальбоми, фотовизначники, колажі, постери… і  таке ін.

Важливе правило: кожний етап роботи над проектом повинен мати свій конкретний продукт!  

Вчителям потрібен метод проектів для того, щоб:

                      навчити учнів самостійному, критичному мисленню;

                      аргументувати, спираючись на знання фактів, закономірностей науки, робити обґрунтовані висновки;

                      приймати самостійні аргументовані рішення;

                      навчитись працювати в команді, виконувати різні соціальні ролі.

Координатор проекту повинен мати наступні характеристики:

                       бути методично грамотним;

                       мати гарні організаторські якості;

                       володіти навиками міжкультурного спілкування;

                      вміти встановлювати довірливі, відкриті, взаємоповажаючі відносини між учнями;

                       активно співпрацювати в проектній діяльності;

                       володіти базисними навиками роботи в мережах;

                       вміти працювати з великою кількістю інформації;

                      володіти новітніми телекомунікаційними технологіями;

                       активно оцінювати процес і результат.

ІІІ. Реалізація методу проектів у власній педагогічній діяльності та аналіз результатів досвіду

         Одним із яскравих прикладів широкого впровадження методу проектів у загальноосвітній навчальний процес в нашій державі є робота над екологічними проектами під час підготовки до Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології. 

         Учні створюють короткочасні  проекти, які презентують своїм однокласникам. З часу впровадження у практику цього активного методу навчання спостерігаю значне підвищення зацікавленості  учнів предметом, покращення екологічної культури школярів. На уроках учні показують хороші знання, володіють практичними навичками .

       За час своєї педагогічної діяльності (24 роки) я зіткнулася з деякими проблемами та труднощами. На сьогоднішній день у арсеналі вчителя біології  є чимало дієвих методів, які він черпає із засобів масової інформації, мережі Інтернет. Та втілити їх на практиці буває нелегко. Школи України забезпечені комп’ютерами, але  їх не вистачає кожному учневі, більшість обладнання застаріло і ним неможливо користуватися на уроках. Відсутність мультимедійної дошки – ще одна проблема сільських шкіл. Якщо у вчителя є ноутбук, то учні інколи можуть бути присутніми на сучасному уроці біології, а якщо у педагога ПК чи взагалі його немає, то тільки на відкритих заняттях діти мають таку можливість. В нашій країні всі діти мають право на належну освіту. Та чомусь виходить так: те, що для міських учнів норма, для сільських - недосяжна мрія.

      Матеріальна база шкіл потребує негайного покращення. Із застарілим обладнанням та древніми таблицями вчителі дають раду: за власні кошти купують нові. А от живий куточок у кабінеті – розкіш для вчителя, а дітям він необхідний для вивчення більшості тем з курсу  біології .

        Переконана, що з вирішенням цих проблем у активного і творчого вчителя не виникне труднощів. Досвід показує, що учні сільських шкіл за навіть наявності подібних перешкод можуть досягати високих результатів. Ще більші досягнення  чекають на них, коли держава створить сприятливі умови для їх розвитку та творчості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

      Отже, підвищення якості освіти та виховання  школярів у сучасних умовах вимагають від учителя бути суб’єктом інноваційних процесів, де особистісно орієнтовані педагогічні технології та діяльнісний підхід до вивчення предметів шкільного курсу є найактуальнішими.

      Проектна технологія в навчанні природничих дисциплін  передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Метод проектів є одним із особливо результативних засобів формування компетенцій, необхідних сучасній людині: вмінню критично мислити, самостійно ставити завдання та приймати рішення, здобувати,

 

аналізувати й обробляти інформацію, виконувати дослідницьку роботу, працювати в команді, розвивати комунікативні навички.

           Вміння користуватись проектною технологією є показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, креативних здібностей, орієнтації на особистісний і професійний розвиток дитини в процесі навчання. 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Активні форми та методи навчання біології / Уклад. К.М.Задорожний. - Х.: Вид. група «Основа», 2008. -  123, [5] с. - (Б-ка журн. «Біологія»; Вип.12 (72))

2. Єрмаков І. Г., Шевцова С. М. Метод проектів у контексті життєвих результатів діяльності учнів // Проектна діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика: Науково-методичний посібник / За редакцією С. М. Шевцової, І. Г. Єрмакова,О. В. Батечко, В. О. Жадька. – К.: Департамент, 2008. – 520с.

3. Захарюгіна Н.М. Активізація розумової діяльності учнів шляхом використання інноваційних технологій на уроках біології / Н.М.Захарюгіна // Біологія. -  2008. -  №23.- С.12-14.

4. Іщенко В. Інноваційне забезпечення педагогічного процесу через проектну діяльність // Проектна діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика: Науково-методичний посібник / За редакцією  С. М. Шевцової, І. Г. Єрмакова, О. В. Батечко, В. О. Жадька. – К.: Департамент, 2008. – 520с.

5. Киян Т.Г. Проектна й дослідна діяльність у позакласній роботі з біології / Т.Г.Киян // Біологія. - 2011.- №2.- С.17-20.

6. Кулініч О. Інтерактивні уроки біології людини. 9 клас / О. Кулініч, Л.Слободянюк. - К.: Шкільний світ, 2007. - 128 с. - (Б-ка «Шк. світу»).

7. Прохорова О.А. Проектний підхід як засіб активації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення хімії / О.А.Прохорова // Хімія. - 2008.- №23.- С.25-26.

8. Пруцакова О. Дидактичні  ігри в екологічному вихованні учнів / О.Пруцакова // Біологія і хімія в школі. - 2000. - №6.- С.32-38.

9.  Савустьяненко Т.Л. Інновації на уроках біології / Т.Л.Савустьяненко, А.В.Савустьяненко. - Х.: Вид. група «Основа», 2007. -  192 с.- (Б-ка журн. «Біологія»; Вип.7 (55)).

10.  Сеньків Ю.О. Екологічне виховання школярів / Ю.О.Сеньків // Біологія.- 2008.- №36.- С.5-6.

11.  Свінченко І.А. Інтерактивні форми діяльності на уроках біології. Частина І. - Х.: Вид.група «Основа», 2011. - 95, [1] с.:іл., табл.- (Б-ка журн. «Біологія»; Вип.4 (100)).

12.  Янголь М.П. Метод проектів як основний вид пізнавальної діяльності учнів на заняттях природничого циклу в сільській малокомплектній школі / М.П.Янголь // Біологія. - 2010. - С.14-16.

 

 

 

Методичний щоденник учителя

 

 Третяк Тетяна Олексіївна

Кирданівська ЗОШ І-ІІ ступенів, педагогічний стаж - 24 роки.

Фах - вчитель біології, хімії, географії, основ здоровя.

Категорія – вища.

І. Методична робота

1. Участь у семінарах

1. З досвіду роботи над екологічними проектами,   серпнева нарада вчителів-предметників.

2. Формування основ здорового способу життя та екологічної культури в Кирданівській школі І-ІІ ступенів, Серпнева конференція вчителів, м.Тараща

 

2. Відкриті уроки 

Районні:

1.  урок- тренінг з основ здоровя на тему «Харчування і здоровя» у 8 класі

Обласні:

1.  участь у Всеукраїнському конкурсі»Вчитель року» у номінації «Основи здоровя»

ІІ.Громадська робота

1. Член журі ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з біології  .  

2. Член журі ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з  хімії .

3.Член журі ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з географії.(2018р.)

 

ІV. Заохочення

1. Грамота районного методичного кабінету