Випаровування та конденсація
Мета уроку:
Навчальна. Заохочувати учнів до засвоєння нового матеріалу, розуміння фізичних процесів випаровування, конденсація та їх основних властивостей, формувати уміння одержувати нові знання з ілюстрацій та дослідів, вчити учнів мотивувати свої дії, давати їм повні і вірні обґрунтування;
Розвивальна. Розвивати вміння стисло та грамотно висловлювати свої міркування обґрунтовувати їхню правильність, розкривати загальне і особливе, сприяти збагаченню словникового запасу та розширенню наукового кругозору учнів;
Виховна. Виховувати формування таких якостей особливості як організованість, уважність, спостережливість.
Тип уроку: Урок вивчення нових знань
Обладнання: шкільне приладдя,навчальна презентація, комп’ютер.
План уроку:
І. Організаційний етап.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
III. Актуалізація опорних знань.
IV. Мотивація навчальної діяльності та вивчення нового матеріалу.
V. Закріплення нових знань та вмінь.
VІ. Домашнє завдання.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
II. Перевірка домашнього завдання
Виконується за допомогою тестів слайд (2-7).
III. Актуалізація опорних знань
Запитання для фронтального опитування .
- що таке плавлення? (слайд 8→ 17)
- яка температура називається температурою плавлення? (слайд8→ 18)
- як називається процес обернений до плавлення? (слайд8→ 19)
- чи однакова температура плавлення і температура кристалізації? (слайд 8→20)
- чому під час плавлення температура залишається постійною? (слайд8→ 21)
- як виглядає графік плавлення і кристалізації льоду? (слайд8→ 22)
- що таке питома теплота плавлення? (слайд8→ 23)
- чи всі тіла мають сталу температуру плавлення? (слайд8→ 24)
- дати характеристику тілам в різних агрегатних станах (слайд 9)
IV. Мотивація навчальної діяльності та вивчення нового матеріалу.
На минулих уроках ми з вами вивчили процес переходу речовини з твердого стану в рідкий – процес плавлення, а також перетворення речовини в твердий стан – процес кристалізації; використання плавлення і кристалізації в народному господарстві.
Ви знаєте, що речовина, крім твердого і рідкого стані, може перебувати в газоподібному стані. Як переходить речовина з рідкого або твердого стану в газоподібний, ми дослідимо на сьогоднішньому уроці. Встановимо, від яких факторів залежить випаровування.
Якось великого мислителя Сократа запитали, що він вважає найважчим і найлегшим у житті. Він відповів, що найважчим є дослідження природи та використання цього дослідження на благо людині, а найлегшим – навчати інших.
Чому, виходячи влітку з річки, ми відчуваємо прохолоду? Чому собака бігає з висунутим язиком? Чому висихає мокра білизна? Чому зранку можна побачити росу на траві або туман у полі? Щодня можна задавати такі питання. Сьогодні на уроці ми дамо відповідь на ці запитання, бо будемо розглядати випаровування і конденсацію.
Будь-яка речовина може переходити з одного агрегатного стану в інший.
Процес переходу речовини з рідкого стану у газоподібний називається пароутворенням.
Сьогодні ми розглянемо такі питання (слайд 10)
Рідина може перетворюватися на газ двома способами: (слайд 11)
1) випаровування
2) кипіння
Якщо помити руки, розлити випадково воду на асфальті, то через деякий час руки стануть сухими і вода на асфальті теж зникне. Все це завдяки випаровуванню.
Випаровування- процес пароутворення з вільної поверхні рідини. (слайд 12)
Молекули рідини безперервно рухаються, змінюючи своє положення. Серед молекул поверхневого шару рідини завжди є такі, що «намагаються» вилетіти з рідини.
Молекула, яка вилітає з рідини, має подолати сили міжмолекулярного притягання, що тягнуть її назад у рідину.(слайд 13) При випаровуванні рідину залишають найбільш швидкі молекули.
Середня кінетична енергія молекул, що залишилися, зменшується, а рідина охолоджується.
Випаровування відбувається за будь-якої температури.
Оскільки під час випаровування рідину залишають найшвидші молекули, то середня кінетична енергія решти молекул зменшується. Тому, якщо рідина не отримує енергії ззовні, вона охолоджується.
Крім того, під час випаровування виконується робота проти сил міжмолекулярного притягання та проти сил зовнішнього тиску, тому процес випаровування супроводжується поглинанням енергії.
Саме тому після купання, навіть спекотного дня, людина відчуваю прохолоду.
Від чого ж залежить швидкість випаровування? (слайд14)
Дослід 1. У дві мензурки наллємо нарівно води. Воду з лівої переллємо в тарілку. Через кілька днів виявиться, що в ній вода випарувалася повністю, а в мензурці — лише частково. Чому?
Випаровуватися можуть тільки ті молекули, які перебувають поблизу поверхні рідини (адже з інших сторін вона оточена стінками посудини). Тому більша площа поверхні води в тарілці сприяє більшій кількості вильотів молекул. Отже, випаровування іде швидше.
Висновок: швидкість випаровування залежить від площі вільної поверхні рідини.
Дослід 2. Поставимо на ваги дві склянки. У ліву наллємо окропу, а в праву — стільки ж холодної води. Спочатку ваги перебуватимуть у рівновазі. Але через 5–10 хвилин вона порушиться: склянка з гарячою водою полегшає! Виходить, гаряча вода випаровується швидше за холодну.
Вилетіти з рідини можуть тільки ті частинки, кінетична енергія яких більше, ніж потенціальна енергія притягання до інших частинок. При підвищенні температури швидкість руху всіх частинок зростає, отже, зростає і їхня кінетична енергія. Виходить, більша кількість частинок може вилетіти з рідини.
Висновок: швидкість випаровування залежить від температури самої рідини.
Якщо на склі намалювати фігурку серветкою змоченою водою, а другу- серветкою змоченою олією, то «водяна» фігурка зникне через декілька хвилин, а «олійна» через декілька годин. Річ у тім, що сили притягання між молекулами різних рідин є різні.
Висновок: швидкість випаровування залежить від роду речовини.
Навести приклади разом з учнями.
Життєвий досвід показує, що швидкість випаровування залежить також від руху повітря і тиску на рідину.
Навести приклади разом з учнями.
Спостереження й досліди показують, що випаровуються й тверді тіла. Випаровується, наприклад лід, тому білизна висихає й на морозі. Випаровується нафталін, тому ми відчуваємо його запах. Цей процес називають сублімацією.
Певна кількість молекул повертається назад у рідину. Таким чином, поряд із випаровуванням, існує зворотній процес.
Процес переходу речовини з газоподібного стану в рідкий називається конденсацією. (слайд 15)
Процес конденсації водяної пари ми спостерігаємо щодня у вигляді роси, туману або хмар.(слайд 16)
Процес конденсації супроводжується видленням енергії.
V. Закріплення нових знань та вмінь.
Розв’язування вправи № 13(1,3,7) усно.
VІ. Домашнє завдання.(слайд 25)
Вивчити § 13, Вправа № 13 (2,6)
Використана література
Фізика : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закладів / [В. Г. Бар’яхтар, С. О. Довгий, Ф. Я. Божинова та ін.]; за ред. В. Г. Бар’яхтара, С. О. Довгого. — X. : Вид-во «Ранок», 2015. - 268 с. : іл., фот.
Уроки фізики у 8 класі. Нова програма. Частина 1. / упоряд. Ю. П. Ломачинська. — X. : Вид. група «Основа», 2015. — 109, [3] с. — (Серія «Б-ка журн. “Фізика в школах України”»; Вип. 4 (136)).