Випускний вечір 2024 в одинадцятому класі

Випуск 2024 (11 клас)

(Під ліричну мелодію  Альона Сергіївна  говорить слова)

Надворі літо…

Справжнє тепле літо…

У зелені тонуть сади,

Рясніють всюди різнобарвні квіти,

Аж серце завмирає від краси.

Надворі літо…

Наше щедре літо…

Цей особливий неповторний час,

Коли дитинство з юністю у парі

Танцює з вами перший ніжний вальс…

Мелодія вальсу

Слова  ведучих

Кіра:

 Доброго вечора усім, хто сьогодні завітав до нас на свято, хто разом з нами чекає на диво – диво народження нового покоління і перших його кроків у самостійне життя.

Катя:

 Покоління, яке змінила війна. Вони вже інші, але принципово нові. Вони мусять бути лідерами нової України. України війни та України перемоги!

 Кіра:

 Вони подорослішали так швидко. Вони після років ковідного карантину змушені ховатися в бомбосховищах і навчатися під звуки сирен.

 Катя:

 Вони сміливі, активні, свідомі і відповідальні, патріотичні та глобальні. Вони – наше майбутнє, і їм час вирушати у дорослий світ.

Кіра:

 Тож, зустрічаймо випускників 2024  року, переможного року нашої України, разом з класним керівником Пельц Антоніною Іванівною та першим вчителем Артеменко Ларисою Вікторівною!!!

 

Вихід випускників, ведучі зачитують їх імена

          Катя:

Ось вони: ті, в чиїх очах горить бажання пізнання, чия душа світиться молодечим запалом змінити цей світ, дати йому більше світла, гармонії, простору та краси.

 

 Кіра:

Всі вони -  гордість нашого ліцею та надія на майбутнє.

 Катя:

Щаслива і хвилююча хвилина –

В життя доросле ваш сьогодні старт.

Кіра:

Нехай воно у кожного складеться

З досягнень, перемог, хороших дат!

   Катя:

Вечір, присвячений урочистій події  вручення свідоцтв про загальну середню освіту випускникам 2024 року оголошується відкритим.

 

Звучить Державний Гімн України.

 

Кіра:

В моїй Україні сьогодні війна,

Небачена людством донині.

Весь світ пробудила страшна новина —

Вночі, о четвертій годині.

Катя:

Моя Україна — Чорнобиля дзвін

І "Привид" у небі нестримний.

Це армія наша — безстрашний загін,

Це острів сміливих -  Зміїний!

 Кіра:

Це сотні - тисячі солдат,

Які боронять Україну,

Це сотні - тисячі людей ,

Які життя кладуть за Батьківщину.

Сьогодні  схилімо голови у скорботі перед пам’яттю полеглих воїнів, невинних жертв, чиє життя забрала ця страшна війна.

Право покласти квіти до меморіальної дошки загиблому Герою Сергію Непсову надається Гриньківу Іллі, Хроленко Сергію та Стрежньовій Лілії.

Покладання квітів. Хвилина мовчання (Метроном)

 

 Катя: А зараз ми переходимо до хвилюючого та відповідального моменту для кожного випускника – до святкового вручення свідоцтв про загальну середню освіту.

 Кіра: Запрошуємо до вітального слова та вручення свідоцтв директора ліцею Хроленко Катерину Олександрівну та заступника директора з навчально-виховної роботи Кореновську Галину Антонівну.

 

Вручення свідоцтв, грамот, подяк.

 

Катя: Любі наші випускники, 1 вересня 2013 року ви висадилися на абсолютно невідомій вам планеті. Планета на ім'я Школа. Вода є, атмосфера є, тепло є, електрика є. Жити можна!

Кіра: Ви виявили, що на цій планеті є розумні  жителі.  Це були вчителі, і серед них - ваша перша вчителька Артеменко Лариса Вікторівна.

   Катя: Вона нас заспокоїла: комусь витерла сльози, комусь поправила  бантик, взяла за руку і повела до класу. Встигала вона все: і посварити, і пожаліти, і гачки писати навчити. Тож, надаємо їй слово.

 

Виступ першої вчительки

 

Кіра: Зустрічайте бурхливими оплесками Радіонову Софію, танець «Подих», керівник …

(танець «Подих»)

Катя:

Ви вже трохи подорослішали. Навкруги купа незнайомих  кабінетів, а  поруч  - нова вчителька, так би мовити, бальзам на душу і подорожник на рани.

Кіра: А як ви гадаєте, якими були сім років шкільного життя для людини, яка день у день контролювала, чи хто, бува, не проспав, не прогуляв…

Катя:

Не забув, що канікули вже скінчилися…

Кіра:

Яка постійно нагадувала нам, що під час дистанційного навчання потрібно виходити в Zoom  на кожен урок. Що інформацію про місце проведення НМТ ніхто не повторюватиме двічі…

Катя:

Що ж відчуває  сьогодні  ваша Антоніна Іванівна, які побажання приготувала  вже колишнім своїм учням? Надаємо їй слово.

 

Виступ класного керівника.

 Кіра: Дорогі гості та випускники, сьогодні для вас приготувала сюрприз наша чарівна ведуча Катерина Гапішко, танець «Гра з вогнем». Керівник …..                                                            Зустрічаємо!

(танець «Гра з вогнем»)

  Кіра: Учитель. З якою любов’ю, шаною і повагою вимовляємо ми це слово. Він від першого класу і до випускного поруч із нами, виховує людяність та залишається на все життя доброю втіхою, теплим сонцем, замріяною піснею, чарівним танцем.

 

Танець випускників + жовто-блакитний дим

 

 

Катя:

Хвилюючий сьогодні день не лише у наших випускників. Не менше хвилюються і їхні батьки. Серце то шалено б’ється, а то й зовсім десь зникає його стукіт...

Кіра:

 І тато, і мама ще пам'ятають себе такими ж юними.  А тут така несподіванка: красуня-донька на високих підборах або ж серйозний син, вищий за тата. Ще зовсім нещодавно ви тримали їх на руках, а сьогодні вони вилітають з рідного гнізда.

Катя:

Давайте дізнаємось, що ж батьки відчувають в ці хвилини?

Слово від батьків надаємо Хроленко Альоні і Сергію та Гриньків Світлані

 

Виступ батьків.

 

Випускники запрошують батьків на танець (Монатик «Батькам»)

 

Кіра: Шановні випускники, настала довгоочікувана мить, коли ми запрошуємо до слова вас, наших випускників. Ваші зусилля, відданість та невтомне прагнення до знань заслуговують нашої повної уваги. Будь ласка, відчуйте себе як вдома та поділіться своїми думками.

Слово випускникам

 

Поліна. Досить довго тривав наш шлях до сьогоднішньої події. І ось ми можемо сказати – здійснилося! Непросту роботу в складній, але прекрасній країні знань завершено!

Ілля. Дорогі батьки, сьогодні ми стоїмо на порозі нового життя. Ваша підтримка, терпіння та безмежна любов завжди були нашими крилами.

Саша А. Ви вчили нас вірити у себе, бути сильними та завжди прагнути до кращого.

Сергій. Ми вдячні вам за кожен момент, який ми провели разом. Без вас ми б не стали тими, ким є сьогодні. Дякуємо за вашу невтомну підтримку!

Лілія. Дорога Лариса Вікторівна, ви завжди були поруч,
Відкривали нам світ знань, як віконце в душу.
Юра. Ваші слова — натхнення, ваша терпимість — скарб,
Ви вчили нас не лише читати й писати, а й життю.
Софія. Сьогодні ми випускники, а ви — наша гордість,
Дякуємо вам за кожен день і кожен урок!

Алевтина. Шановні вчителі, ви були нашими наставниками, мудрецями та друзями.

Амалія. Ваші знання, терпіння та віра в нас допомогли нам рости та розвиватися.

Саша С. Ви відкрили перед нами двері в світ знань, і ми завжди будемо вдячні вам за це. Дякуємо за вашу працю та відданість!

Дмитро.  Люба наша Антоніна Іванівна, ви були нашим провідником, нашим другом та нашим захисником.

Назар. Ваша турбота, відданість та віра в нас допомогли нам подолати всі труднощі.

Олег. Ви завжди були поруч, коли нам було важко.

Маргарита. Дякуємо за вашу невтомну роботу та відданість нашому класу!

Ілона Сьогодні ми -  випускники. І це наша спільна перемога.
Дякуємо всім, хто був з нами, за незабутні роки навчання!

 

Співають (пісня Анни Трінчер «Школа»)

 

Ольга Петрівна. Любі наші діти. Дуже прикро, що ви закінчуєте  школу  в цей складний час, але якщо вам  випала така доля, значить ви сильні, і ми віримо, що ви впораєтесь. Ми віримо, що настане день, коли ви  всі зустрінетесь  після перемоги під мирним українським небом і  влаштуєте незабутню фотосесію. Все це буде… Обов’язково…

Катя. А поки що запрошуємо всіх вас підійти і подзвонити в останній раз у шкільний дзвоник та ступити на підкову, яка є символом вдачі і втілює міць, стійкість та віру в майбутнє. Нехай вона супроводжує вас на вашому шляху, допомагаючи вам подолати всі перешкоди та досягти ваших мрій.

Дзвонять, стають на підкову

 

Кіра: Сьогодні наші сюрпризи не закінчуються. Зустрічайте бурхливими оплесками молодшу групу хореографічного колективу «Kalyna», танець «Посмішка», керівник…

(танець «Посмішка»)

Кіра. Шановні випускники, ви вже готові вийти в світ, несучи з собою знання, досвід та незабутні спогади. Це час розлучитися зі школою, але не зі спогадами. Вони залишаться з вами назавжди. Це час розлучатися з вашою Антоніною Іванівною, але ви залишитеся у її серці назавжди.

(Антоніна Іванівна - стрічки, троянди) по одному уходять з майданчика)

Катя. Любі вже колишні учні, нехай ваш шлях буде яскравим, повним можливостей та досягнень. Нехай ви завжди пам’ятаєте свої коріння, де б ви не були. Щасливої вам дороги.

Кіра. На цьому наш святковий вечір закінчується Разом. До нових зустрічей!