Вірш - присвята "НАШ ГЕРОЙ"

і                      НАШ ГЕРОЙ!

                        Присвята

Віктору Андрійовичу Скороденку

Найкращий із кращих! Учитель і воїн!

Найперший із перших за зовом душі,

За покликом серця  Вкраїни святої

Пішов захищати святі рубежі.

Не шукав ти ніколи легкої дороги,

Не минав, а долав перешкоди в путі…

Загинув Героєм… Бо жадав Перемоги!

Був сміливим і сильним, як завжди в житті.

Загинув Героєм … Та вірить незмога,

Що більше не ступиш на школи поріг,

Що  вже не обізвешся лагідно й строго,

Не торкнеться нога багачанських доріг…

Загинув Героєм …  Не здався без бою!

На тебе звіряють воїни крок!

Для учнів своїх – славний приклад, Герою!

Ти провів свій найкращий урок!

Будь проклятий, враже, за горе й розлуку,

За те, що вбиваєш найкращих синів…

Тебе не пробачать ні діти, ні внуки,

Щоб рід твій гнилий  вічно в пеклі горів!

                              ***

… І тужить Багачка. Зривається стогін

Й летить до небес у сплетінні єдинім

Молитва – і біль, і прохання до Бога:

- Не дай нищить цвіт і надію Вкраїни!!!

                     Й ПЕРЕМОГА ЩЕ БУДЕ

Не вмирають Герої… Не вмирають Герої ніколи…

Тільки стають зірками,  щоб рівнятись на них могли.

Ти, Вітю, не просто Зірка. Ти – Зірка нашої школи!

Ти ж заради життя загинув, ти загинув, щоб ми жили…

І тебе пам’ятати буде кожен учень, і кожен вчитель,

Від малечі до сивочолих, хто є, був чи ще ступить в майбутті на шкільний поріг…

Ця ж  пам’ять обпечена болем… Пам’ятатиме кожен житель,

Хто виборював свято волю і хто свято її беріг!

Йде війна… Й Перемога  ще буде!

Бо її наближають Герої, Герої  такі, як ти.

І щороку сади заквітують в Соледарі, в Багачці – всюди.

Слава тобі, Герою! Живи серед нас завжди!