Вірш "Колискова". Голодомор

Дацишина Олена Олександрівна 30 грудня 2017 3035 Відгуки відсутні

Про матеріал

Вірш "Колискова". Голодомор

Перегляд файлу

Колискова      

Ой засни, моя дитино,

Як заснула вся родина.

Спи від маку і  прости

Та вже їсти не проси.

Голод більше не дістане –

Скоро сон міцний настане.

Думки в голові, як цвяхи

І снують, мов ті мурахи.

Пригорну тебе синочку,

Поховаю у садочку.

Ой! За що ж це мені люди?! –

Син перед очима всюди.

Він не виросте ніколи,

Не ходитиме  до школи

Не народяться онуки,

Не зігріють бабі руки.

Ось і все... сина немає.

Тепер він мене чекає

Вже іду до тебе сину

Зачекай іще хвили….