Вірш про Україну
Моя Україно, земля золота,
Твої небеса — це безкрая блакить,
Де кожна стежина, де кожна ріка
Шепоче про волю, про правду і cилу.
Твої поля — це море пшениць,
Там вітер гуляє, мов пісня дзвінка,
Там сонце сідає, як вогник в очах,
Що в серці лишає любові блакить.
І Гори Карпат у синій імлі,
Стоять, наче вартові часу та долі,
АДніпр, як стрічка, у вічній журбі,
Співає про тебе — про велич і волю.
Ти завжди встаєш з колін у бою,
Як фенікс із попелу, сильна й жива,
Твої діти вірять, і кожен малий
Тобі присвячує мрії й слова.
Моя Україно, в тобі моя сила,
В тобі мій дух, мій дім, моя суть,
Твоє ім’я — це віра і крила,
Що в серці завжди будуть жити