Вірш-сценка " Рідний край - найкращий" за мотивом казки В.Сухомлинського "Перепел і кулик"

Рідний край – найкращий!

За мотивом казки В.О. Сухомлинського « Перепел і кулик»

     Кулик:  Та й набридло вже мені

                    У болоті жити!

          От перепел розкошує

          У достиглім житі!

    Перепел: Що за життя  в цьому житі –

            Маки та колосся.

            Як же хочеться в болоті

            Побродити босим!

Кулик:    Піду в жито – там краса,

       Сухо навкруги.

       А у нашому болоті

       Мокрі береги.

Перепел: Ой як гарно на болоті!

                 Скрізь комах багато!

        Є удень де відпочити,

        Є де й ночувати.

Кулик:   Як багато того жита

                 Навкруг колоситься,

       Вже в очах моїх жовтіє,

       І вночі вже сниться.

       Мабуть, вернусь на болото,

       Там таки свіжіше.

       Там багато в мене друзів –

       З ними веселіше.

Перепел:  Скрізь болото, скрізь комахи,

                  Скрізь сирість проймає!

                  Мабуть, вернусь я у жито,

                  Воно достигає.

                  Там брати мої і сестри

                  « підпадьом» співають

                  Колосочки шелестять,

                  Жучки сновигають.

Брат кулика: Що, братику, як тобі  у житі велося?

              Чому вернувсь на болото?

              Там краще жилося!

Кулик:   Гарно в житі,

                Правда це, я вам повідаю,

     Та ріднішого болота

      На світі немає.

Брат перепела:  Дуже гарно жив ти, брате,

                   В болоті чужому.

                   Та навіщо повернувся

                    До рідного дому?

Перепел:  Хай болото і красиве

         Й на їжу багате.

         Але так, як в ріднім краї,

         Нема краще, брате!

                  Тож оті, що теж шукають

                   Болота чужого,

                   Нехай завжди пам’ятають –

                   Нема рідніш свого!