Вірш "Так, світ очікує сьогодні". Голодомор

Так, світ очікує   сьогодні,  

Що розповім всю правду я

Про ті часи  страшні, голодні,

Що несумісні із життям.

Розповісти це неможливо,

Бо знов і знов це проживу,

І серце защемить тужливо,

Тоді не вмерла і живу.

А скільки всього було, люди!

Щоб вам ніколи те не знать,

Коли шукаєш їсти всюди,

Жуєш траву, щоб не сконать.

А мати, що сама без сили,

Останнє дітям віддає,

І кожен день нові могили,

Чи край скажіть хоч цьому є ?

А край тоді, коли людину,

Так горе в пекло  довело,

Що їстиме свою дитину,

І все жахається село.

Живіть і радуйтеся, люди,

Бо не голодні ви щодня,

І хай вам допоможуть всюди,

Чужії люди, як рідня.