Як одна прекрасна мить пролітають чотири роки навчання у початковій школі. Чотири роки минають з того часу, коли діти ще несміливо переступають поріг школи. Чотири роки, сповнені радістю, цікавими уроками, подорожами, іграми, змаганнями, добрими справами, спілкуванням, натхненням у навчанні та праці...
Вірш, присвячений моїм випускникам початкової школи
В нашій рідній
школі
діти всі чудові,
Бо таких, як вони
в цілім світі не знайти.
Виховані, чемні і трудолюбиві.
У труді і навчанні – всі завзяті.
Молодці!
Серед них є клас один:
Мають мудрих сім голів,
Сім сердець
(золотих із них
аж сім).
Швидкі ніжки, вправні руки.
Небайдужі до науки - всі у класі.
Всіх люблю я
і шаную,
бережу усіх
і вчу я
лиш добру своїх малят,
моїх любих пташенят,
що неначе із гніздечка
полетять у інший край
- в старшу школу.
І на згадку мені скажуть:
«Початкова школо, прощавай!».
Мої діти, мої квіти,
Як іще вас всіх назвать…
Прийняла із рук батьківських,
Полюбила вас навіки.
А тепер вже треба віддавать
Із четвертого у п’ятий
До нових наук, досягнень,
Звершень, злетів, перемог.
Я бажаю вам натхнення,
Сили волі та удач,
Щоб ви вчились якнайкраще
Поважали всі батьків.
Хай щастить вам, любі діти.
Йдіть дорогою любові,
Йдіть дорогою добра.
Третинник С.О.