Виступ на батьківських зборах в ДНЗ на тему: "Готовність дітей дошкільного віку до навчання в школі"

Добрий день шановні батьки!

 Хочеться зазначити, що залишилось не так багато часу,  літо пролетить швидко і 1 вересня ваші діти стануть школярами…

 Вступ дитини до школи – це завжди переломний момент у житті дитини, незалежно від того в якому віці вона приходить в 1-й клас.

Варто знати, що бути готовим до школи – не означає уміти читати, писати. Бути готовим до школи- означає бути готовим усьому цього навчитися.

Дуже важливо, щоб дитина була  готова морально, фізично, ще також психологічно готова до цих змін, до навчання в школі.

Варто зазначити, що  «ГОТОВНІСТЬ ДО ШКОЛИ» -

1) це бажання та усвідомлення необхідності вчитися, що виникає в результаті соціального дозрівання дитини.

 2) це певний набір знань і вмінь.

 А, психолог Н. Гуткіна зауважила, що навчання краще здійснювати не індивідуально, а колективно (з групою дітей).

Психологічна готовність до шкільного навчання включає 3 компоненти:

•             Емоційно-вольову готовність вважають сформованою, якщо дитина вміє ставити мету, долає перешкоди. Уміння спілкуватись з однолітками. Здатність до співчуття
•             Мотиваційна готовність вважають сформованою, якщо в дитини є бажання ходити до школи
•             Інтелектуальна готовність передбачає розвинене мовлення, багатий словниковий запас.

 

                     Що необхідно і зовсім не слід робити, готуючи дитину до школи?

Необхідно:

• Навчити її долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час. Вчити дитину слухати і чути оточуючих, поважати чужу думку, розуміти, що власні бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей.
• Використовувати ліплення, малювання; подбати про постановку руки при письмі
• Заохочувати допитливість дитини, прагнути, щоб вона дізналася щось нове для себе
• Формувати в дитини вміння ставити запитання, заохочувати її міркування
• Намагайтеся більше часу  і уваги приділити дитині (робити спільну роботу, спілкуватися, гратися).
•  

Зовсім не слід:

• Змінювати режим дня дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор;v
• Оцінювати все, що робить дитина так, як оцінюється діяльність учня;
• “Проходити” з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру навчанням.
• Порівнювати дитину з іншими дітьми
• Показувати негативне ставлення до неправильних дій дитини.
• Постійно виправляти дитину, чи примушувати переробляти роботу, це призводить до гіршого результату

 

 

 

 

 

 

 

А зараз батьки хочу надати вам 10 Важливих порад

 

1. Не перевантажуйте новою інформацією.

Якщо насідати на дитину із читанням і рахуванням, можна викликати в неї негативні емоції із приводу школи. Звичайно, починати трошки готуватися до школи  варто, але все це повинне відбуватися в ігровій, непримусовій формі.

 

2. Розповідайте позитивні історії зі свого шкільного життя

Важливо сформувати в майбутнього школяра позитивне ставлення до школи

 

3. Не наголошуйте на оцінках 

Важливо акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти довідаєшся багато нового, у тебе з'являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати.

 

4. Не лякайте школою

У жодному разі не ведіть при дитині розмови, що в нього «закінчилося дитинство. Навіть в жартівливій формі не лякайте школою. Не вартує при маляті також обговорювати майбутні витрати, нарікаючи на дорожнечу форми чи канцтоварів.

 

5. Купуйте шкільні приналежності разом із дитиною

Усі шкільні приналежності варто купувати з дитиною, тоді вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. А вдома не ховайте покупки  - най дитина звикне до нових речей. Нехай вона складає портфель, носить його квартирою, розкладає на столі. Добре також із дитиною погуляти біля школи..

 

6. Грайте в школу 

У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як попроситися в туалет, що робити на переміні

 

7. Почніть жити за новим розпорядком

За місяць до школи. намагайтеся, щоб дитина лягала спати не пізніше десятої вечора, а вставала о 7-8 ранку. Поясніть, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг

 

8. Потоваришуйте дитину з годинником 

Необхідна для школи навичка - орієнтація в часі. Якщо маля ще не розбирається, котра година, навчить її.

 

9. Більше командних ігор

Щоб розвити в маляті вміння підкорятися шкільним правилам, використовуйте командні ігри. Завдяки їм дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежатиме результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, - це спокійне ставлення до програшу.

 

10. Тренуйте увагу і пам’ять

Гарна гра на уважність: усім дається однаковий текст, засікається час і потрібно якнайбільше і якнайшвидше знайти й викреслити літер «с». Проводьте спочатку «заняття» по 10 хвилин, і поступово доведіть до 15 - до тривалості уроку в школі. Ще можна розкласти на столі іграшки й дайте дитині подивитися. Потім вона відвертається й називає іграшки, що лежать на столі. Ускладнюйте завдання: додавайте іграшки, скорочуйте час на запам'ятовування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відомий педагог і психолог Симон Соловейчик опублікував правила, що можуть допомогти  Вам батькам підготувати дитину до життя серед однокласників у школі.

* Не віднімай чужого, але своє не віддавай.

* Попросили – дай, намагаються відняти – намагайся захиститися.

* Не бийся без причини.

* Кличуть грати – йди, не кличуть – запитай дозволу грати разом, це не соромно.

* Грай чесно, не підводь своїх товаришів.

* Не дражни нікого, не канюч, не випрошуй нічого. Два рази ні в кого нічого не проси.

* Через бали не плач, будь гордим, з учителем через бали не сперечайся і на вчителя за це не ображайся. Намагайся все робити вчасно і думай про добрі результати, вони обов’язково в тебе будуть.

* Не ябедничай і не наговорюй ні на кого.

* Намагайся бути акуратним.

* Частіше говори: “Давай дружити”, “Давай грати”, “Давай разом підемо додому”.

* Пам’ятай! Ти не кращий від усіх, ти не гірший від усіх! Ти – неповторний для самого себе, батьків, вчителів, друзів!

Також я розумію, що у  кожного з Вас батьки  є переживання та страхи перед школою. Вони у вас різні… Основні з них можуть бути:

 Спробуймо разом розібратися у цих важливих для кожного з нас питаннях.

СТРАХ ПЕРШИЙ: ЧИ НЕОБХІДНО ДИТИНІ ВМІТИ ЧИТАТИ?

1.   З навчанням дітей читання не можна поспішати. Навчання читання і письма — дуже складний процес, і для того щоб дитина і справді навчилася читати, а не вгадувати літери, потрібно, аби її мозок був зрілим, а механізми зорової диференціації — гарно розвиненими.

2.   Не можна порівнювати успіхи дитини з успіхами інших дітей, пам'ятаючи про те, що всі діти — різні.

3.   Не можна малюка примушувати читати: у цьому випадку процес навчання перетворюється на дресирування, механічне заучування. Через примушування читати у дитини не формуються відчуття, сприйняття, уява. Потрібно прагнути, щоб малюк сам захотів узяти книжку до рук. Дитині має подобатися розучувати літери і звуки.

4.   Перш ніж посадити свого малюка за абетку, добре було б самим засвоїти методику викладання читання, прочитати спеціальну навчально-методичну літературу, порадитися з фахівцями з навчання дітей дошкільного віку, навчитися різноманітних ігрових прийомів. Намагайтеся перетворити домашні заняття на цікаві й пізнавальні для дитини. Лише за цих умов педагогічні зусилля батьків будуть ефективними.

5.   Навчання читання і письма має бути одночасним. Коли ж ні, то вчителеві початкових класів, який переучуватиме дитину, доведеться докладати багато зусиль. А переучувати, як відомо, завжди складніше, ніж навчати.

6. Школа не має права вимагати, щоб під час вступу до першого класу дитина вже вміла читати і писати друкованими літерами. Безперечно, це полегшує життя вчителеві, але — не учневі. Готувати дітей до школи, безумовно, варто. Але готовність до школи не передбачає вміння читати і писати. Перш за все йдеться про фізичну, фізіологічну і психологічну готовність розвиток мовлення, моторики, зорового сприйняття дитини, формування механізмів організації діяльності, тобто готовність навчатися і здатність витримувати навчальне навантаження.

СТРАХ ДРУГИЙ: ЧИ НЕ СПІЗНИМОСЯ ДО ПЕРШОГО КЛАСУ?

Щоб не виникало сумнівів стосовно того, чи не зарано (не запізно) дитині до школи, слід передусім оцінити готовність малюка до навчання (можна звернутися до психолога). Комусь можна починати вчитися вже в 6 років, а комусь краще почекати до 7.

Потрібно, щоб школа вабила малюка своєю головною діяльністю — навчанням, щоб його цікавила не зовнішня атрибутика шкільного життя і не перспектива змінити обстановку, а насамперед можливість чогось навчитися.

СТРАХ ТРЕТІЙ:  ВИБІР ШКОЛИ І ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ

«Усе краще — дітям!» — це девіз більшості батьків. Кращою має бути і школа, і навчальна програма. Зважаючи на досвід багатьох батьків, можна стверджувати таке:

•    краща школа — це та школа, де дітей не ділять на «сильних» і «слабких», де не «вбивають» знання, а вчать думати;

•    краща програма — та, що не позбавить дитину бажання вчитися і не шкодить її здоров'ю;

•    якщо школа висуває такі вимоги, з якими, на думку батьків, дитина не впорається, не варто йти до цієї школи.

Щоб не помилитися у виборі школи, батькам необхідно:

1. Дізнатися якомога більше про:

•    педагогічний колектив;

•    типи і види реалізованих навчальних програм;

•    особливості шкільного життя, режим занять, тижневе навантаження учнів;

•    особливості медичного обслуговування, харчування, відповідність школи до вимог техніки безпеки і санітарних норм;

•    технічне та методичне оснащення навчальних класів;

•    традиції школи, її випускників;

•    додаткові навчальні послуги;

•    ставлення до дітей;

•    стягнення з батьків оплати;

•    медичні протипоказання до занять інтенсивною інтелектуальною працею за програмовим матеріалом підвищеного рівня складності тощо.

2. Пройтися коридорами і послухати, як спілкуються вчителі з дітьми. Не шкодуйте на це часу, краще зсередини вивчати життя навчального закладу.

СТРАХ ЧЕТВЕРТИЙ: ВИБІР УЧИТЕЛЯ

Недарма кажуть: «Обираючи дитині першого вчителя, ти начебто обираєш їй долю». Це вислів правильний хоча б тому, що в цьому віці вчитель для дитини часто перебуває на першому місці, тож для неї дуже важливі його турбота й увага.

Першокласник має довіряти своєму вчителеві. Лише в цьому випадку він почувається у безпеці й упевнений у своїх силах, охоче спілкується з однолітками і дорослими, навчається з інтересом.

Рецепт проти цього страху існує лише один: обираємо дитині не школу, а вчителя.

СТРАХ П'ЯТИЙ: АДАПТАЦІЯ ДО ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ

Щоб адаптація до навчання у школі минула успішно, слід пам'ятати про таке:

1.   Не можна налаштовуватися на те, що попереду — лише проблеми, передаючи в такий спосіб свої страхи перед школою дитині. Але водночас не можна недооцінювати складність періоду адаптації до нових умов. Процес звикання до школи може тривати багато часу, аж до півроку, залежно від особливостей школяра, тому щоб він був успішним, потрібно дотримуватися трьох вимог: жорсткий режим дня, достатня рухова активність і спокійна доброзичлива обстановка в сім'ї.

2. Не можна обмежувати дитину своєю увагою. За найменшої можливості більше часу проводьте разом: гуляйте, готуйте вечерю, обговорюйте події дня, виконуйте складні завдання тощо. Яка б ситуація не виникла в школі, дитина має бути впевнена, що батьки — її союзники, прихильники, захисники і помічники, у будь-якому разі готові зрозуміти, підтримати, допомогти.

СТРАХ ШОСТИЙ:  ЧИ ЗАЛИШИТЬСЯ ЧАС «НА ДИТИНСТВО»?

Хоча ми й говоримо нашим першокласникам «ти вже дорослий», неможна забувати про те, що насправді вони є і довго ще будуть дітьми, які живуть у світі ігор і дитячих фантазій. Якщо відібрати у маленьких учнів час на гру для додаткових занять (щоб краще вчилися), не дозволяти бавитися улюб­леними іграшками, спілкуватися з друзями, то незабаром ви помітите, що результати погіршилися. Дитина має гратися, у неї має бути вільний час на спілкування з друзями і з іграшками. У цьому і полягає збереження дитинства: чим більше діти граються, тим успішніше вчаться в школі.

Чи залишиться у першокласника час на дитячі ігри, відвідування цікавого гуртка чи спортивної секції, поїздки в гості, залежить лише від того, чи правильно організовано його день, наскільки уважно ставляться батьки до його теперішніх інтересів.

Переступаючи поріг, за яким чекає новий шкільний світ, малюк має бути впевненим, що він не залишиться з ним сам на сам. Він має відчувати: його люблять, йому готові допомогти, його готові підтримати в будь-якій ситуації.

 

 І на останок Серед висловів відомих людей є такий:

«Якщо розум не засівають злаками, він породжує бур`яни» або «Що посадиш те й пожнеш»

Це варто весь час пам`ятати і створювати для дітей такі умови навчання і виховання, які сприяли б їхньому розвитку у успішній підготовці до школи.