Виступ на міських екологічних читаннях у Миколаєві

Про матеріал
Формування екологічної культури населення має стати пріоритетним завданням людства. Це означає навчити учнів узгоджувати свою діяльність із законами природи Виступ "Формування екологічної культури через пошуково-дослідницьку діяльність учнів" на міських екологічних читаннях демонструє дуже ефективний метод формування екологічної свідомості - пошуково- дослідницьку (проектну) діяльність учнів на прикладі проекту «Aqua vita est: реконструкція системи водоочищення в м. Миколаєві», що посіла третє місце в Україні у проекті «Україна – ЄС: конкурс щодо співпраці і регіонального розвитку серед старшокласників України».Команда Першої української гімназії імені Миколи Аркаса «Корабели»у складі Мудрик Катерини, Іванюк Марини і Бабича Миколи пройшла перший заочний тур – тестування щодо обізнаності про ЄС та різні аспекти його діяльності. Серед 523 команд – учасників України наша команда посіла перше місце в області і третє – в Україні.
Перегляд файлу

Нікітіна О.В.

 

Перша Українська гімназія імені Миколи Аркаса

Миколаїв

Формування екологічної культури через пошуково-дослідницьку діяльність учнів

Формування екологічної культури населення має стати пріоритетним завданням людства. Це означає навчити учнів узгоджувати свою діяльність із законами природи. Недостатньо ефективна система екологічного виховання – одна з основних причин незрілості екологічної свідомості людей. Дуже ефективним методом формування екологічної свідомості є пошуково- дослідницька (проектна) діяльність учнів.

Учитель географії, природознавства і екології

 

       Можна впевнено стверджувати, що недостатньо ефективна система екологічного виховання населення - одна з основних причин незрілості екологічної свідомості людей.

     Екологічні катастрофи викликають значні зміни в природних і соціальних факторах, в організмі людини спричиняють порушення гомеостазу, виникнення синдрому адаптаційного напруження. Вирішення означених проблем можливе лише при зміні свідомості і формуванні екологічної культури суспільства, гармонійних відносин людини і природи.

     Однією з актуальних проблем сучасного суспільства є проблема формування екологічної культури особи. Поняття екологічної культури особи увійшло до нашої свідомості порівняно недавно, сформувавшись на базі вже існуючих понять про природовідповідність розвитку.

    Формування екологічної культури населення планети має стати пріоритетним завданням людства. Екологічна культура – внутрішня суть людини та людського суспільства і проявляється в певних діях щодо природи.

    Екологічна освіта є сукупністю екологічних знань, екологічного мислення, екологічного світогляду, екологічної культури. Головною метою екологічної освіти є: оволодіння науковими знаннями про довкілля, складні взаємозв'язки в природі, що склалися протягом тривалого історичного розвитку; формування знань і вмінь дослідницького характеру, спрямованих на розвиток інтелекту, творчої і ділової активності; розуміння сучасних проблем навколишнього природного середовища і усвідомлення їх актуальності для себе ; формування екологічної свідомості та культури особистості, усвідомлення себе частиною природи.

    Для формування екологічної освіти, вчителеві треба мистецьки діяти на розум учня, при якому він:

- засвоює єдність і неподільність природи Землі;

-необхідність оптимізації процесів взаємодії людського суспільства з навколишнім середовищем;

-опановує елементарні навики географічного прогнозування;

-розуміє цінності навколишнього середовища в найширшому значенні;

-виконує правила індивідуальної поведінки в природі;

-проявляє готовність особистої участі в процесі оптимізації взаємостосунків людини і навколишнього середовища;

-володіє просторовим мисленням в аспекті взаємодії суспільства і навколишнього середовища.[2]

 

    Одним з основоположних дидактичних принципів є принцип зв'язку навчання з практикою.

   Психологією давно встановлено, що знання тільки тоді включаються в загальну систему поглядів людини, переростають в переконання, коли вони проходять через сферу його відчуттів і переживань. Емоційне переживання ускладнюється, якщо суб'єкт є не тільки споглядальником, але учасником подій або процесів.

   Таким чином, відношення до навколишнього середовища носить не тільки інтелектуальний, емоційно-вольовий, але і практично-дійовий характер.

   Єдність інтелектуального, емоційно-вольового і діяльністного компонентів забезпечують переконання школярів в необхідності дбайливого відношення до оточуючого середовища.

   Рахуючи екологічну свідомість складовою частиною сучасного світогляду, найважливіша частина освіти полягає в конкретних діях. Отже зараз ми розглянемо різні методи застосування екологічної освіти у сучасній школі.

     У нашу епоху завдяки стрімкому розвитку науки і техніки почав формуватися новий тип господарювання,  для якого характерним було швидке зростання невиробничої сфери: освіти, культури, науки, маркетингових, юридичних, фінансових, побутових послуг. Виробництво та сфера послуг стали наукомісткими. Цей етап розвитку світового господарства дістав назву постіндустріального. Провідна роль його належить висококваліфікованим фахівцям, що мають керувати суспільством.

    Основне місце серед методів, що формують активну, самостійну й ініціативну позицію учнів, розвивають загальноосвітні вміння і навички, формують життєві компетенції, тобто вміння, які безпосередньо пов’язані з досвідом застосування їх у практичній діяльності належить сьогодні методу проектів. В країнах постіндустріального суспільства роль проектів зростає, вони стають основним шляхом до втілення ідей.

В основну методику проектів покладена ідея спрямованості навчально – пізнавальної діяльності школярів на результат, який досягається під час розв’язання значущої проблеми. Інтерактивне навчання з використанням мультимедійних (інформаційних) проектів дозволяє розв’язати одночасно кілька проблем.

    Метод проектів використовується тоді, коли ставиться певна творча мета, яка вимагає інтегрованих знань, дослідницького пошуку, коли є практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваного результату.

     І ось, команда Першої української гімназії імені Миколи Аркаса «Корабели» у складі Мудрик Катерини, Іванюк Марини і Бабича Миколи взяли участь у проекті «Україна – ЄС: конкурс щодо співпраці і регіонального розвитку серед старшокласників України». Конкурс  називається «Чи знаєш ти Європу? Допоможи Європі дізнатися про тебе!» Діти успішно пройшли перший заочний тур – тестування щодо обізнаності про ЄС та різні аспекти його діяльності. Серед 523 команд – учасників України наша команда посіла перше місце в області і третє – в Україні. Тепер для участі у другому турі необхідно було скласти концепцію проекту. Для того, щоб написати якісну концепцію, слід пам’ятати, що проект по своїй суті – це план роботи. Ми працювали за структурою, яка крок за кроком вела нас до здійснення нашої мети.

      Крок І – мета.

     Для того, щоб скласти якісний проект треба «починати з кінця». Треба чітко сформулювати визначену проблему. Саме мета визначає перелік завдань, необхідні ресурси та інші компоненти, які слід спрогнозувати для подальшої якісної діяльності.

 Крок ІІ – пошук механізму досягнення мети.

    Механізм – це загальний шлях, яким необхідно рухатися, щоб сформульована мета була втілена. Знаходити механізмів можна безліч, але як зупинитися на конкретному прикладі. Для того, щоб обрати механізм, слід відповісти всього на три питання:

1) Який механізм буде найбільш ефективним для досягнення мети?

        2) Який механізм буде найбільш раціональним? (мінімальні витрати ресурсів мають дозволити досягти максимального результату).

        3) Який механізм ми зможемо реалізувати?

    Найбільш ефективний, раціональний та реалістичний механізм і має бути втілено. На етапі вибору механізму є корисним використати форми колективних обговорень.

 

Крок ІІІ – планування конкретних заходів.

 

    Якщо механізм можна порівняти зі шляхом, то заходи, які  буде втілено, це кроки, які необхідно зробити, рухаючись цим шляхом. При визначенні заходів (завдань) в проекті треба враховувати всі, навіть найдрібніші. Після описання всіх подробиць діяльності, можна буде визначити суттєві, базові, і саме їх включити до проекту.  Заходи мають складатися у струнку «лінію», яка буде вести до запланованої мети.

 

Крок ІV – визначення ресурсів, необхідних для втілення проекту.

 

    Коли план заходів розроблено, слід переходити до ресурсів, необхідних для здійснення кожного із заходів. Ресурси можуть бути різноманітними: людські ресурси, інформаційні, адміністративні, матеріальні, часові… Треба намагатися максимально повно врахувати ресурси для кожного із заходів.

 

Крок V – визначення очікуваних результатів.

 

    Зрозумівши, що для втілення заходів ми зможемо залучити необхідні ресурси, треба сформулювати наслідки, результати діяльності. Результати – це позитивні та значущі наслідки від проекту. Вони не є метою. Мету від результату можна відрізнити за допомогою лексичної конструкції. «Мета досягається, а результати настають». Для того, щоб конкретно передбачити результати, треба спрогнозувати, яким буде наслідок кожного етапу проекту.

 

    Працювавши за цим планом я пропоную до Вашої уваги концепцію нашого проекту.

    Концепція проекту «Aqua vita est: реконструкція системи водоочищення в м. Миколаєві»

    Мета: покращення здоров’я  громади м. Миколаєва; зміцнення Миколаївської територіальної громади під час спільного вирішення проблем життєдіяльності; самоорганізація населення.

    Проблема: Незадовільний рівень якості питної води у м. Миколаєві внаслідок зношення і морального за старіння системи водоочищення.

    Пояснення актуальності: значна частина населення України використовує для своїх потреб неякісну воду, що загрожує здоров’ю нації. Основною причиною незадовільної якості води є низька ефективність роботи очисних систем.

    Станом на 01.01.2010 у місті нараховується 1040,9 кілометрів водопровідних мереж, з них старих й аварійних – 87 (8,4%). Щодо очисних споруд, то тут все набагато гірше. Реконструкція та модернізація очисних споруд з моменту вводу в експлуатацію, з 1979 року і дотепер, не здійснювалася. На теперішній момент, очисні споруди в аварійному стані, не відповідають загальноєвропейським стандартам, ГОСТу 2874-82 «вода питьевая. Гигиенические требования и контроль качества». Загальний знос очисних споруд складає 43%.

    Оцінка загального стану очисних споруд засвідчує, що виробничий ресурс споруд повністю вичерпаний. Спостерігається наявність значних пошкоджень контактних резервуарів (що спричиняє значні витоки води), фільтраційних відсіків, та самих споруд. Якість води з водопроводу «Дніпро - Миколаїв» визначена «Миколаївводоканалом» як задовільна. Зроблено висновок, що очисні споруди ще взмозі підтримувати показники якості питної води в межах стандарту.

    Очисні споруди водопроводу та каналізаційні споруди м. Миколаєва морально і фізично застарілі. Будувались вони з перспективою збільшення потужностей і на даний момент завантаженість більшості з них недостатня, що призводить до даремних витрат електроенергії.

    Механізм проекту: заміна застарілої системи водоочищення через мобілізацію населення та залучення підприємців до співпраці, а також використання додаткових джерел фінансування (кошти донорських організацій, населення, суб’єктів господарювання) національних та міжнародних програм розвитку, реконструкції та капітального ремонту системи водоочищення.

    Базові проектні заходи:

  1. Створення громадської організації – Благодійного фонду «Молодіжна ініціатива» за участі голови Миколаївської Міської Ради Чайки В. Д., заступника міського голови з питань житлово – комунального господарства Гайджи В. В., голови комуні кального підприємства «Миколаївводоканал» Тельпіса В. С., голови приватного підприємства «Миколаївводопроект» Пакули О. А., члена Національної Спілки журналістів України Марущак В. І., студентської та шкільної молоді м. Миколаєва тощо.
  2. Аналіз результатів реалізації подібної діяльності, яка вже здійснена на території України та в інших країнах.
  3. Підготовка до впровадження Проекту: аналіз даних, отриманих від інституцій м. Миколаєва, що пов’язані питаннями водоочищення,  створення   робочої групи, розробка плану роботи тощо.
  4. Визначення об’єму робіт, складання проектної схеми, попереднього кошторису тощо.
  5. Проведення засідання Громадської Ради при міському голові щодо обговорення проекту та затвердження кошторису.
  6. Визначення генпідрядника шляхом оголошення та проведення конкурсу
  7. Визначення термінів виконання робіт та укладання угоди з генпідрядником.
  8. Контроль за якістю та дотримання строків проведенням будівельно – монтажних робіт.
  9. Перевірка та прийняття проведених робіт по заміні системи водоочищення технічною та громадською наглядовою комісією.

    10)  Підготовка фінансових та аналітичних звітів та звітування щодо        реалізації проекту перед міською громадою.

    Ресурси: Людські ресурси (керівництво проекту, бухгалтер, експерти з питань водоочищення, екології тощо), фінансові ресурси (оплата прямих витрат, пов’язаних з Проектом), інформаційні ресурси (інформація, аналітичні матеріали, звіти про аналітичну роботу тощо), технічні ресурси, матеріальні ресурси.

Очікувані результати:

  •                    Зниження собівартості комуні кальних послуг через зменшення витрат електроенергії
  •                    Привернення уваги громадськості до проблеми якості води в Україні
  •                    Зниження рівня забруднення довкілля через заміну фільтрів
  •                    Покращення стану здоров’я жителів Миколаєва
  •                    Отримання громадою досвіду мобілізації заради вирішення
  •                    спільної проблеми, та використання його для виконання інших проектів.

    Тож на мою думку метод проектів якраз і спонукає учнів діяти, бо цей метод передбачає розв’язання певної проблеми за допомогою різних прийомів, засобів навчання, інтегрованих знань. 

    Необхідність виховання екологічної культури в молоді пов'язана саме з реакцією на глобальну екологічну кризу. Негативні зміни в природному середовищі під тиском сукупної дії виробничих чинників істотно прискорились в останні десятиріччя. А значить, збереження життя на Землі залежить тепер безпосередньо від рівня і темпів виховання екологічної культури в молоді, суспільства в цілому.

 

 

                   Список використаної літератури

 

1. Васильев. С.В. Экологизация географии или географизация экологии // География в школе. - 2000. - №7. -С. 52-54.

2. Исаченко А.Г. География в современном мире: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1998. - 160c.

3. Ключевые компетенции учащихся в экологической деятельности// Краєзнавство. Географія. Туризм -  №25-21, липень 2009

4.  Проект концепції неперервної екологічної освіти та виховання в Україні// Інформ. зб. Міністерства освіти України. - 1995 - №14

5. Рева Н. Проектні технології в роботі учителя// Географія. – 2010. - №5

6. Сергєєв І. Як організувати проектну діяльність учнів// Зарубіжна література в школі. – 2007. -№1

7. Совгіра С. В. Нетрадиційні форми екологічної освіти учнів// Рідна школа. - 2006. - №3. - с.51-55 -1989.- N6.- С. 73-79.

 

 

 

docx
Додано
13 вересня 2019
Переглядів
428
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку