Виступ на мо "Про академічну доброчесність"

І. Актуальність.

  Сучасне  ставлення до молоді як до стратегічного ресурсу людського капіталу дає змогу сфокусуватися на пошуку довгострокових рішень, виявленні можливостей і потреб молоді,  розробити таку політику, яка дозволить молодим людям повністю реалізувати свій особистісний і громадянський потенціал, а суспільству – отримати максимальну вигоду від інтелектуального капіталу свого міста, регіону, країни.

Здобуття якісної освіти має   базуватися на певних цінностях, у тому числі й на такому етичному чиннику, як академічна доброчесність.

  Поширення різних форм академічного шахрайства не можна

назвати суто українською проблемою, це — світова тенденція, основними формами якої стають списування, академічний плагіат та недоброчесна поведінка задля здобуття гарних оцінок. Розвиток інформаційних технологій, спрощення доступу до пошуку інформації в мережі Інтернет призвели до активного розвитку так званого інтернет-плагіату.

  Наслідки тривалих та системних порушень академічної доброчесності:

знецінення університетських дипломів у країні, невизнання їх за кордоном;

випускникам університетів важко влаштуватися на хорошу роботу, бо роботодавці не довіряють системі вищої освіти та закладам вищої освіти;

зниження якості медичного обслуговування;

стагнація науки, знецінення наукового потенціалу держави;

гальмування розвитку економіки;

країна втрачає авторитет у світі.

Чому академічна доброчесність важлива:

забезпечує довіру до результатів навчання;

забезпечує чесний вступ до навчальних закладів, робоче місце;

передбачає здобуття власних знань і розвиток власних здібностей, що нині є необхідним для кожного протягом трудової діяльності та по її завершенні.

ІІ. Законодавча база.

Питання академічної доброчесності з прийняттям нового Закону України „Про освіту“ (вересень 2017) набуло законодавчої норми. Поняття  акдемічної доброчесності, види її порушення та види відповідальності за виявлені факти порушення трактують у Ст. 42 ЗУ Про освіту від 05.09.2017 № 2145-VIII:

  Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Сутність поняття академічної доброчесності  добре проілюстрована у документі, створеному Міжнародним центром з академічної доброчесності

«Фундаментальні цінності академічної доброчесності», де перераховані ключові категорії з коротким поясненням кожної з них:

•  чесність — беззаперечна основа навчання, викладання, здійснення досліджень, та обов’язкова передумова для довіри,  та взаємної відповідальності у будь-якому соціумі. Важливо, аби академічні правила та практики давали чіткі вимоги та пояснення того, що фальшування даних, обман, шахрайство, крадіжка і будь-які інші нечесні вчинки є неприпустимими;

•  довіра - чеснота, що розбудовується на діях, а не на словах і означає, що усі учасники наукового процесу не бояться ділитись думками та ідеями. Теж саме стосується освітнього контексту, коли викладачі ставлять чіткі вимоги до робіт студентів та чесно їх оцінюють.

•  справедливість торжествує, коли вимоги та очікування результатів роботи є чіткими,  а оцінювання прозорим, нейтральним, тобто незаангажованим.Також важливо, аби вчителі та адміністрація навчальних закладів теж розуміли, як їх оцінюють не лише учні, але і колеги.

•  повага – це категорія взаємна, це взаємодія.

 Учні демонструють повагу, коли цінують та використовують навчальні можливості та знання, які їм дають, беруть активну участь у навчальному процесі, вносячи свій вклад в обговорення та виконання завдань. Викладачі демонструють повагу, коли сприймають ідеї своїх учнів серйозно, ставлять-ся до кожного з учнів як до незалежного індивіда, допомагають розвивати ідеї та дають чесні відгуки на виконані завдання.

•  відповідальність— категорія, яка підтримує реалізацію доброчесності. Вона є водночас індивідуальною та груповою. Кожен представник спільноти  — студент, учитель, викладач, адміністрація — несуть відповідальність за доброчесність у навчанні, викладанні та здійсненні наукової роботи. Групова відповідальність за дотримання правил академічної добро-чесності лежить на усій академічній спільноті. Кожен учасник навчального та наукового процесу несе відповідальність за його цілісність.

• сміливість - здатність відстояти ключові цінності академічної доброчесності та власне перейти від слів до дій, полягає у вмінні сказати собі “ні”, коли є можливість списати чи піти легшим шляхом. Це стосується не тільки учнів, а й учителів.

Новим законом «Про повну загальну середню освіту» встановлений обов’язок учнів та вчителів дотримувати академічної доброчесності, прописано, як сприяти її встановленню.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти, здобувачі можуть бути притягнені до  академічної відповідальності.

 Дотримання академічної доброчесності передбачає як педагогічними працівниками, так і учнями:

• посилання на джерела інформації;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

педагогами:

• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання;

здобувачами:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей).

ІІІ Формування АД

У статті 41 Закону про освіту згадано про необхідність формувати в закладі умови для дотримання доброчесності.

  Чимало шкіл розробили спеціальний Кодекс доброчесності. Я вважаю, що ключові його положення  переважна більшість учителів нашої школи давно використовують у повсякденному спілкуванні зі здобувачами освіти:

•  Навчайся старанно та сумлінно.

•  Розвивай свої здібності.

•  Веди здоровий спосіб життя.

•  Поважай інших, їхні ідеї, думки та переконання.

•  Поважай власність інших (інтелектуальну, в тому числі).

•  Уважно слухай, коли інші говорять. Якщо з чимось не

згоден, зачекай, поки людина висловить свою думку, а

потім говори сам.

•  Пам’ятай про почуття твоїх друзів та однокласників/од-

нокласниць.

•  Уникай образливих слів.

•  Будь стриманим.

•  Цінуй час. Не запізнюйся та не змушуй інших на тебе че-

кати.

•  Не бійся визнавати свої помилки.

Корисно знати самим про відмінності плагіату від дозволенго використання джерел та ознайомити з ними школярів:

 навмисний • Списування одне в одного • Копіювання цілого есе • Завантаження цілої роботи з Інтернету • Компіляція тексту з різних джерел • Заміна слів у реченні

ненавмисний • Копіювання речення чи двох • Надто тісна співпраця зі співавтором • Погані вміння перефразування • Брати матеріал дослівно з підручника, щоб відповісти на запитання домашнього завдання • Включення джерел у список бібліографії, але без цитування їх у тексті роботи.

Варто дотримуватися самим таких правил роботи та рекомендувати їх здобувачам:

•  Перед початком написання будь-якої письмової роботи визнач чітке завдання та план;•  Систематизуй наявну інформацію та інформацію, яку потрібно знайти;  Завжди копіюй назву сайту та повну назву джерела, з яким працюєш, та виділяй текст кольором; •  Дотримуйся правил цитування та перевіряй посилання;  У процесі робити свої коментарі та висновки пиши окремо.Щоб уникнути академічного плагіату:  Будь самостійним.  Висловлюй власну думку.  Шукай свій стиль.

Досліджуймо причини, з яких у навчальних закладах вдаються до порушення АД за наслідками анкетування інтернкою SAIUP Анною Зоренко (КНЛУ)

Відповіді на запитання “Чому учні/студенти вдаються до списування?” були майже однаковими. Відповідь “лінь” обрала переважна більшість, проте на другому місці стоять одразу дві причини: брак часу та велике інформаційне навантаження. Потрібно проаналізувати та запам’ятати велику кількість інформації за досить короткий час з багатьох дисциплін. Також причинами списування були: страх, що отримаєш погану оцінку; невпевненість у своїх знаннях, а також те, що списування стало настільки звичною справою, що викладачі знають про це, проте нічого не роблять для боротьби зі студентами, які звикли списувати.

Так, переобтяженість учасників навчального процесу посідає друге місце серед причин, що  провокують порушення принципів доброчесності. «По лінії взаємин учні – вчителі діє наступна логіка взаємної амністії: ми вибачаємо вчителеві імітацію навчального процесу, а він нам переписуван-ня готових домашніх завдань», а також виконання домашніх завдань почасти або повністю батьками; репетиторами.Також негативну роль відіграють несправедливе оцінювання з боку вчителів і «гонитва» за високими балами з боку учнів (замість імперативу отримати знання). Батьки, які брали участь у фокус-групових інтерв’ю, проведених аналітичним центром CEDOS у листопаді 2018 р., до того ж згадали вплив негативного прикладу однокласників.

Протидія:

• інформування: учням треба наголошувати, що коли вони списують чи дають списати комусь – розвиток не можливий; школярів ознайомлювати із ознаками плагіату й недоброчесної поведінки; надавати інструкції, як уникати плагіату й недоброчесної поведінки; як цитувати та посилатися на джерела;
• високий рівень викладача: 1) ідучи на урок тільки з підручником або з Інтернет-конспектом провокуємо учнів імітувати навчальну діяльність із використанням ГДЗ або того ж Інтернет-конспекту; задаючи Інтернет-тести, отримуємо Інтернет-відповіді. Подаючи приклад байдужого лінивого викладання, отримуємо  ліниве навчання; тож учителеві необхідно накопичувати й оновлювати власну базу дидактичних  та контрольних матеріалів (роблю і по три варіанти кр на клас на один раз), застосовувати елементи творчих завдань (ну ж бо спишіть, 10-ки на дистанційній кр мінітвір «Мій досвід дистанційного навчання» в 2020, якщо воно відбувається вперше), тобто демонструвати на власному прикладі мужність щодо академічної доброчесності; 2) чітко озвучувати, які допоміжні засоби й коли учні можуть використовувати (хіба мобільник гірший від підручника на етапі формування знань і навичок за умови доцільного використання?); 3) бути фізично й технічно спроможним здійснювати контроль ( діти насправді позитивно ставляться до послідовного й доброзичливого дотримання встановлених правил, і нам усім потрібна бодай віра в справедливість);
• збалансованість – найскладніше! 1) програма все ще переобтяжена+ дистанційка із санітарними нормами та витратами часу на «спіритичний сеанс»: Іро, ти нас чуєш? Іро, ти ще з нами? 2) Якщо забагато контролювати, то ніколи навчати. Якщо замало контролювати, немає  підсумку, потреби вчити; 3) потрібно відчути, для кого з учнів і  плагіат – шалений поступ! Хто тільки декларує, що знання важливіші за оцінку, а хто вже дійсно більше цінує сам процес вище за результат. Цей принцип сформував  Шалва Амонашвілі: «Учитель не завжди жорстко поводиться з учнями зі зла. Можливо, він думає, що робить це на благо дитини. Але любити дитину — це в першу чергу розуміти її, цікавитися нею і поважати її особистість. Людська любов до дитини викликає відповідну людську любов до вчителя, яка виражається в бажанні порадувати вчителя своїми знаннями і не засмучувати прогулами. У класі у таких вчителів соромно списувати і брехати, що забув щоденник».
• принцип оптимізму без потурання відбиває цитата на слайді: «Метою підвищення компетенції викладачів є не спіймати якомога більше студентів на обмані. Метою є привести якомога більше студентів до вивчення того, що вони мають вивчити, і надати їм нагоду набути академічної доброчесності».