Про підсумки роботи вчителя математики та класного керівника 9 класу Ночевчук М. В. за І семестр 2018-2019 навчального року
Головною метою освіти є створення людини,
здатної робити нове, а не повторювати те,
що вже зроблено прийдешніми поколіннями.
Жан Піаже
Головною в діяльності вчителя є проблема зробити навчання цікавим: для учня це означає посильним і успішно-результативним, для вчителя — радісним.
Для багатьох учнів визначальним чинником вивчення математики, як це зазначає Г. Ф. Федорець , є її загальновизнана роль у житті та інших науках. Але є учні, які на уроці перестають слухати або, навпаки, тільки роблять вигляд, що слухають, але не чують, якщо новий матеріал їх не зацікавив з самого початку. Аби запобігти байдужості на уроці, появу нового матеріалу стараюся підпорядковувати природній допитливості школяра: новий факт не виникає з «нічого»; разом з дітьми з'ясовуємо можливості його застосування, а форму організації навчання обираю оптимальну.
Підтримання бажання вчитися вимагає зміни способів і форм сприйняття нового, створення різних ситуацій для застосування вивченого. Виховання ж інтересу передбачає реалізацію багатьох методичних прийомів, пошук і застосування різних технологій навчання, а головне - невтомну вчительську працю, самовдосконалення і самоосвіту.
Готуючись до уроків, дотримуюся таких правил:
- Урок має бути продуманим до дрібниць, щоб його етапи логічно випливали один з одного, а учні розуміли, чому, що і за чим вони роблять на занятті.
- Корисно діяти за принципом «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Усе, що вчитель говорить, бажано втілювати в зримі образи. Наочність має бути динамічною, щоб показати невидиме: хід міркувань, зв'язок між поняттями.
- Учнів потрібно ретельно готувати до усвідомлення теми уроку, а не записувати її наперед.
- На уроці повинно бути цікаво. Адже без емоцій, без переживань розумне напружується. Курс математики покликаний не лише для розвитку математичної компетентності, а й інших 9 ключових компетентностей. Також значна увага приділялася вивченню наскрізних ліній, а саме: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підпримливість та фінансова грамотність». Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуація. Основним орієнтиром для мене, як вчителя, у виконанні програми з математики у І семестрі були зазначені у програмі очікувані результати. Цим підкреслюється те, що основною метою навчання є не самі знання і розв’язування всіх вправ підручника, а формування якісної предметної компетентності учнів, яка матиме застосування у різних життєвих ситуаціях.
Сучасні засоби навчання мають суттєві переваги перед тими, що застосовувались раніше, оскільки розвиток технологій забезпечує нині можливість динамічного управління навчальним процесом.
Таким чином можна стверджувати, що в сучасному інформаційному середовищі існують певні умови творчого процесу, які проявляються тоді, коли педагог ставить перед тими, хто навчається, творчі завдання. Отже, ефективний вчитель – це великий майстер мотивації. Зусилля такого майстра додаються до зусиль мотивованого учня, що обов’язково дає високі результати.
Л.Д. Ушинський зазначав, що
«педагог… має подбати про те, щоб якомога більше
органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів
і навіть, якщо можливо, нюх і смак узяли участь
в акті запам’ятовування… За такого дружнього сприяння
всіх органів у акті засвоєння ви переможете
навіть найлінивішу пам'ять»
Саме тому певний час я працюю над темою «Впровадження елементів STEM-освіти у навчання математики та фізики».
Реалізую самоосвіту шляхом вивчення ППД з даної теми, напрацюваннями додаткових матеріалів до уроків, розробкою презентацій, використанням мультимедійного підручника з математики, ППЗ, тестових технологій.
Під час навчання в І семестрі було проведено уроки з використанням ІТ під вивчення таких тем:
Також було проведено відкритий інтегрований урок з геометрії та інформатики у 8 класі на тему: «Розв’язування задач на подібність трикутників» , під час якого було реалізовано міжпредметні зв’язки не лише математик-інформатики, а ще й історії, зарубіжної літератури, фізики, вказано на можливості застосування подібності в життя людини через розв’язання конкретних практичних задач. Було використано мультимедійну презентацію PowerPoint, тестову роботу у середовищі easyQuіzzi, також учні працювали з малюнками до задач у середовищі Paint. Учні працювали за індивідуальними робочими ПК. Серед обладнання був і проектор з ноутбуком.
Окрім реалізацій ІТ на уроках математики, було створено безліч роздаткового матеріалу до уроків, папки з довідковими таблицями та практичними роботами. Створено картки для індивідуального оцінювання під час ігрових форм роботи, математичне лото для перевірки знань, підібрано математичні та графічні диктанти для актуалізації та оцінювання знань учнів.
Відвідала семінар вчителів-математиків на базі Веселівської ЗОШ, де ознайомилась з новими методами та прийомами навчання. Зокрема щодо реалізації міжпредметних зв’язків математики з валеологією.
Брала участь у шкільному МО вчителів природничого циклу, виступала з доповіддю щодо ключових змін у програмі математики.
Під час підготовки до уроків користуюсь науково-методичною літературою, періодичними виданнями (такими як «Математика в школах України», «Математика. Конкурси, ігри, олімпіади»), мережею інтернет.
Використовую на уроках схвалені Міністерством освіти і науки України Робочі та комплексні зошити з математики, алгебри та геометрії.
Створила власний веб-сайт (https://lukuchovanatalia7.wixsite.com/saitvchutelia ), на даний момент виклала інформацію для учнів 9 та 11 класу. Маю окрему сторінку по підготовці до ЗНО, планую вдосконалювати її й надалі робити корисною для учнів.
Під час першого семестру мої учні прийняли участь у першому шкільному турі математичної олімпіади, взяли участь у міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру». Допомагали у підготовці додаткової інформації до уроків.
Учні 11 класу проходили онлайн тестування на навчальних сайтах з метою підготовки до ЗНО (причому показали досить непогані результати за тести 2016, 2014, 2012 років). Опрацьовували задачники, збірники тестів з цією ж метою.
Планую залучити до такої підготовки і учнів 9 класу.
Успішність учнів з математики (алгебри та геометрії) протягом І семестру має такі показники:
У 5 класі якість знань ≈ 20 % достатнього рівня та ≈ 80 % середнього.
У 6 класі якість знань ≈ 18 % достатнього рівня (9% з яких потенційно високий), ≈ 72% середнього та ≈ 9% початкового.
У 7 класі якість знань ≈ 14% достатнього рівня, ≈ 14 % початкового та ≈ 71% середнього.
У 8 класі якість знань ≈ 14 % достатнього рівня, ≈ 14% початкового та ≈ 71% середнього.
У 9 класі якість знань ≈ 50 % достатнього рівня, ≈ 6 % початкового та ≈ 44 % середнього.
У 10 класі якість знань ≈ 0 % достатнього рівня, ≈ 34 % початкового та ≈ 66 % середнього.
У 11 класі якість знань ≈ 40 % достатнього рівня, ≈ 20 % початкового та ≈ 40 % середнього.
Високий рівень відсутній.
В порівнянні з даними на початку семестру (діагностичне оцінювання й не тільки), показники в деяких учнів знизилися.