Виступ на педраді Тема: « Мотивація – як результат успішної діяльності вчителя» (виступ)

Виступ на педраді 03.01.2020 н.р.

Тема: « Мотивація – як результат успішної діяльності вчителя»

Всі жанри цікаві, крім скучного

Вольтер

Хоча мотивація навчання в планах-конспектах уроків найчастіше винесена окремим пунктом, насправді вона тісно пов’язана з актуалізацією опорних знань. Мотивація має відбуватися не лише на уроках вивчення нового матеріалу, а й під час комбінованих форм навчання, перед виконанням практичних та самостійних робіт. Найпоширеніший спосіб її організації – коротка вступна розповідь або бесіда, спрямована на практичне значення нових знань для учня, його життя та діяльності. Найкраще це здійснити шляхом створення проблемної ситуації, під час якої учні звертають увагу на певне протиріччя або прогалини у своїх знаннях. Саме це надалі й виступає своєрідним стимулом для вивчення матеріалу. Мотивацію на уроках слід здійснювати регулярно з урахуванням таких психолого-педагогічних умов:

-усвідомлення того, що географічна наука істотно впливає на розвиток людства;

- географічні знання мають зацікавлювати учнів;

- перед розглядом нової теми вчитель створює проблемну ситуацію, яка здатна захопити учнів;

- учитель має з повагою ставитися до висловлювань та думок учнів;

- має бути забезпечений зв’язок теорії із практикою, щоб учні реально відчули практичне значення нових знань і вмінь у своєму житті;

- має панувати сприятлива атмосфера, що спонукає до розвитку творчих здібностей школярів, здорової конкуренції серед однокласників під час навчальної діяльності.

 На цьому етапі педагог може використовувати стислу розповідь, бесіду, демонстрування наочності, нескладні інтерактивні технології («мозковий штурм», «мікрофон»), пізнавальні ігри та ігрові ситуації, уривки з художньої та науково-популярної літератури Найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності використовуються такі прийоми:

1. «Дивуй» – учитель наводить дивні факти або майже неправдоподібну історію про географічний об’єкт, що вивчається.

2. «Практичні теорії» – учитель доводить корисність навчальної теми шляхом розв’язання конкретної практичної ситуації

3. «Відстрочена відгадка» – учитель формулює загадку, відповідь на яку можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом.: 

4. «Мікрофон» – учні за допомогою «мікрофона» самостій

но формулюють позитивну мотивацію для вивчення певної теми.

5. «Проблемне питання» – учитель ставить запитання проблемного характеру

6. «Незакінчене речення» – учням надається можливість самостійно закінчити запропоноване вчителем речення.

7. «Екстраполяція» – учні переносяться в уявне майбутнє, прогнозується розвиток подій, проводиться конкурс пропонованих теорій.

 8. «Приваблива мета».

. Для формування мотивації учнів на уроках географії варто використовувати різні види робіт, зокрема:

-Творчі завдання. Учням пропонується питання на зразок: «Що станеться, якщо...?». У цих питаннях розглядаються парадоксальні ситуації. Учні можуть самостійно добирати такі питання, ставити їх однокласникам, обговорювати, захищати свою позицію, використовуючи знання із предмета. -Складання кросвордів, сканвордів, загадок.

 Художні завдання. Наприклад, «Яким я уявляю собі...». Тут можна запропонувати і природне явище, і якого-небудь наукового діяча, і подію. Написання фантастичних оповідань, есе, віршів із використанням знань із предмета.

9. Технологія «Мозковий штурм». Цей метод полягає в колективній творчій роботі з розв'язання певної складної проблеми.

10. Виготовлення саморобних наочних посібників.. Використання саморобних наочних посібників на уроках сприяє підвищенню інтересу до навчання, розвиває дослідницькі навички, підвищує продуктивність педагогічної роботи, наповнює урок елементами зацікавленості, викликає в учнів відчуття причетності до подій на уроці.

11. Використання під час уроку художньої та науковопопулярної літератури.

12. Пізнавальні ігри та ігрові ситуації.

13. Сторітелінг – ефективний метод навчання та виховання

Сторітелінг – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача. 
У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати. Отже, сторітелінг – це розповідь історій. Основні функції сторітелінгу
 

1. Мотиваційна. Це спосіб переконання учнів, який дає змогу надихнути їх на прояв ініціативи в навчальному процесі.
   
   2. Об’єднуюча. Історії є інструментом розвитку дружніх, колективних міжособистісних стосунків у класі, групі.
   
   3. Комунікативна. Історії здатні підвищити ефективність спілкування на різних рівнях. 
   
   4. Інструмент впливу. Дозволяє не директивно впливати на учнів та формувати в них суспільно корисні переконання.
   
   5. Утилітарна. Один із найпростіших способів донести до інших зміст завдання або проекту.
   
   Сучасне підростаюче покоління спілкується, переважно, у віртуальному світі. Тому реальне спілкування стає мистецтвом, якому потрібно навчати знову. Для цього чудово підходить метод сторітелингу.

Пропозиції: застосовувати на різних етапах уроку елементи сторітелінгу, який допоможе в майбутньому грамотно презентувати себе та свої знання.

Вчитель географії :Котович Т.М