Виступ на педраді "Урок як засіб формування компетентності "уміння вчитися".

УРОК ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ – «УМІННЯ ВЧИТИСЯ»

Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість.

Основною метою початкової загальної освіти є всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, формування повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового способу життя. За роки навчання в початковій школі учні мають набути достатній власний досвід культури спілкування і співпраці у різних видах навчальної діяльності, самовираження у творчих видах завдань.

Набуття загально навчальних та цільових компетентностей діяльності є фундаментом подальшого успішного навчання школяра в основній школі.

У вступі до "Програми для середньої загальноосвітньої школи.

(1-4 класи) зазначено, що до складу життєвих навичок молодших школярів входять:

• організаційні навички (опанування школярами раціональних способів організації власного навчання);
• загальнопізнавальні навички (уміння спостерігати, розмірковувати, запам’ятовувати й відтворювати матеріал);
• загальномовленеві навички (основні елементи культури слухання і мовлення);
• контрольно-оцінні навички (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів).

Молодший шкільний вік є визначальним у подальшому розвитку особистості та формуванні базових компетентностей.

Спираючись на закони розвитку дитини 6-10 років, стратегічне завдання школи створити умови для повноцінного цілісного розвитку дитини та її самоактуалізації.

Усім відома істина – діти початкових класів люблять учитись, але часто забувають, що діти люблять учитися добре! І тому головне завдання вчителя – створити умови, що забезпечать дитині успіх у навчанні, відчуття радості від того, що "я знаю", "я вмію".

Учителеві потрібно організовувати навчальну діяльність таким чином, щоб кожен (обов'язково кожен) відчув силу успіху, що надихає. Адже саме невдачі у навчанні призводять до того, що учень починає втрачати віру в себе, в свої можливості. І педагог повинен вчасно підтримувати учня, похвалити навіть за не значимий крок до пізнання.

Створити ситуацію успіху для кожного школяра можливо через формування ключових компетентностей. І саме нам, учителям, не слід забувати слова В. О. Сухомлинського: "Є успіх, є бажання вчитися. Особливо важливо це на першому етапі навчання – в початковій школі, де дитина не вміє долати труднощі, де невдача приносить справжнє горе".

"Школа радості" В. О. Сухомлинського стала для мене прикладом, як потрібно вести по сходинках дитину, щоб вона не відчула втоми, хотіла вчитись творити.

Працюю за формулою "Вчитись легко, коли вчитись цікаво".

Провідні ідеї:

• урок має бути цікавим, з необхідним дидактичним матеріалом;
• виклад матеріалу доступний;
• пошук істини;
• розвиток здібностей;
• використання інтерактивних технологій,
• розвиток зв’язного мовлення.

Часто проводжу нестандартні уроки:

• урок - подорож, урок - конкурс, урок - вікторина,
• брейн - ринг, пошук, урок – казка,
• підсумкові уроки "Самий, розумний".

Кожна дитина має усвідомлені (і неусвідомлені) природні духовні потреби, які вимагають негайного або поступового задоволення, втілення в якійсь сфері переживань, почуттів чи діяльності. Але щоб духовна потреба змогла реалізуватися, доводиться вчитися, аби стати компетентним у жаданій сфері. Так виникає необхідність у формуванні певних компетентностей. Саме на успішність задоволення природних потреб учнів, що зробить їх компетентними та Створення ситуації успіху породжує радість. І якщо дитина усміхнена протягом дня, це є свідченням того, що вона відчуває свою значимість як особистість, як потребу в ній всього колективу і все це спрацьовує на позитивний результат у досягненні поставленої мети. Адже, якщо до радості учня додати радість батьків, утвориться сімейна радість. А вона є підґрунтям для творчої співпраці вчителя з учнем, з батьками. Ця радість, створена ситуацією успіху, є запорукою успіху дитини, досягнення високих результатів і застосуванні цих знань в подальшому житті дитини.

Формування ключових компетенцій реалізується в освітніх галузях і навчальних предметах. При цьому кожний предмет забезпечує реалізацію тих складових змісту ключових компетенцій, для формування яких має необхідні умови.

Значні можливості у початковій школі, особливо в перших-других класах, є для проведення ігор-занять та ігор-вправ. Так, на уроках навчання грамоти, наприклад, за допомогою гри-вправи "Чарівний мішечок"  я закріплюю різноманітні вміння та навички. Набір предметів у мішечку, звичайно, різний, залежно від теми і мети навчання. Це можуть бути іграшки, у назвах яких є літери чи склади, що вивчаються; маленькі предмети, які необхідно описати, та ін.

Працюючи творчо на уроках використовую елементи змагання: хто більше назве слів, відгадає загадок, найкраще виконає завдання, швидше обчислить тощо.

Ознайомлюючись із навколишнім середовищем, діти охоче грають у сюжетні ігри ("Ми прийшли до театру", "Я збираюся в гості", "На дні народження" та ін.), які розвивають уяву, спостережливість, спонукають до самоконтролю. Адже учні діють у ситуаціях, близьких до їх життєвого досвіду.

Таким чином, використання дидактичних ігор на уроках робить процес навчання не лише цікавим, а й сприяє швидкому формуванню у молодших школярів загальнонавчальних навичок та вмінь. Адже граючись, діти вчаться, а навчаючись – граються

Аби підсумок уроку не був важким для сприймання і щоб дітям було цікаво, під час вивчення теми "Розвиток уявлення про текст, його тему і мету. Добір заголовка" (Рідна мова), я використовую гру "Будь уважним".

Учні повинні прослухати текст і сказати, чи відповідає заголовок темі та меті тексту.

Курличуть в небі журавлі

У кінці вересня-жовтня птахи відлітають на південь. Відлітають вони по-різному. Зграї шпаків і граків летять на великій висоті. Журавлі прямують правильним трикутником. Гуси летять вервечкою, а качки – прямою шеренгою. Зозулі відлітають поодинці.

Вивчаючи тему "Зв’язок між реченнями в тексті. Спостереження за різними засобами зв’язку. Частини тексту", підсумок уроку подаю у формі ось такої гри "Віднови прислів’я":

Вірний друг-то… друзями.

Птах сильний крильми, людина… найбільший скарб.

Друзі пізнаються… у біді.

Цікавою для дітей є й гра "Будівельник" (тема: "Споріднені (спільнокореневі) слова. Корінь слова"):

Матеріал для гри: магнітна дошка, картки з морфемами (хат, – к, – н, очк, – оньк).

Завдання: з поданих морфем збудуйте слова. (Хата, хатка, хатиночка, хатонька).

Підводячи підсумок своєї роботи, хочу зазначити, що надія на успіх живе в кожній людині. Але, на жаль, не кожна надія справджується, тому що успіх гарантований лише для тих, хто прикладає для його здійснення власні зусилля. Я з впевненістю можу сказати, що я, інші вчителі, учні й батьки докладаємо великих зусиль, щоб успіх кожного й успіх всіх був гарантованим, життєпридатним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Мова – це характерна риса, яка відрізняє людину від інших істот,це соціальний зв’язок між людьми,засіб для виявлення свого внутрішнього світу і для приймання нового знання.

До характеристик людини, здатної вирішувати життєві проблеми, належить уміння спілкуватися: адекватно оцінити ситуацію і обрати стратегію спілкування; слухати, розуміти співрозмовника; переконливо формулювати свою думку, аналізувати аргументи іншого і приймати ті з них,що достатньо обґрунтовані. Не менш важливим для життя є вміння розуміти, тлумачити , критично оцінювати прочитаний текст, висловлювати свою думку про нього.

У період оновлення змісту освіти відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» відбувається переорієнтація процесу навчання рідної мови на розвиток мовної особистості молодшого школяра , формування його комунікативної компетентності.

Комунікативна компетентність – це здатність вступати в комунікацію, бути зрозумілим,невимушено спілкуватися. Вона передбачає комплексне застосування мовних і немовних засобів , уміння змінювати глибину і коло спілкування, а також вміння інтерпретувати невербальні прояви інших людей. Комунікативна компетентність формується в умовах безпосередньої взаємодії і є результатом досвіду спілкування між людьми.

Виокремлюють такі складові комунікативної компетентності:

• вміти орієнтуватися у різноманітних ситуаціях спілкування
• вміти ефективно взаємодіяти з оточенням
• бути готовим до діалогу
• вміти контролювати і оцінювати себе
• володіти знаннями, уміннями і навичками конструктивного спілкування

Початкова школа розкриває широкі обрії для формування комунікативної компетентності молодших школярів.

На уроках математики учні вчаться висловлювати свої міркування , користуючись пояснювально-доказовим мовленням, дотримуючись його композиції ( теза – аргументи – висновок ). Запам’ятовуючи математичне правило, школярі використовують його з метою доведення власної думки.

Активізувати мовлення учнів допомагають «цікаві» задачі з логічним навантаженням. Помітивши проблемне запитання , дітям хочеться якомога швидше висловитися, чому вони розв’язали задачу саме таким способом.

Як часто в житті ми щось сказали, а потім шкодуємо про це… Уроки з математики вчать дітей «діяти в умі». Планування своїх дій «в уяві» випереджає їх реальне виконання. Навчившись «діяти в умі», учні і в життєвих ситуаціях будуть спочатку планувати свої дії, продумувати вчинки і тільки потім втілювати їх в реальність.

Плацдармом для формування у дітей комунікативної компетентності виступають ,безперечно, всі уроки мови та читання.   На них необхідно використовувати мову не тільки в навчальних вправах, а і в її природному призначенні – як засобу пізнання, спілкування , впливу.

Запорукою формування у молодших школярів комунікативної компетентності є створення такої атмосфери в системі «учитель-учень», «учень-інші учні», яка б сприяла позитивному спілкуванню, стимулювала мовленнєву діяльність учнів. Треба позбутися стресово-утворюючих факторів. Важливо, щоб діти розуміли , що вони просуваються вперед, бачили позитивний результат, відчували задоволення від власного успіху і успіху тих, хто поруч.

Особливий статус відводиться таким формам роботи:

• навчальний діалог
• словесна творчість і фантазування
• рольові ігри
• інсценування
• пошукова робота з різними джерелами інформації
• творчий переказ
• інтерактивні вправи: «мозковий штурм», «навчаючи – вчуся», « ток – шоу», «інтерв’ю», «дерево рішень», «акваріум».
• співпраця в парах і групах

Невід’ємною складовою частиною комунікативної компетентності молодших школярів є розвинене діалогічне мовлення.

Щоб перевірити навички діалогічного мовлення доцільно використовувати картки, що дозволяють учням самостійно ознайомитись із ситуацією мовлення , метою спілкування, мовним завданням.

Приклад картки

Практичне завдання :     складіть діалог Ситуація :   зимового ранку зустрілися Микола і Андрій Мета спілкування : домовитися про підгодівлю пташок узимку Мовні завдання : 1.     Вживати слова: годівничка, насіння , сальце , я маю іншу думку. 2.     Вживати ввічливі слова . 3.     Не погоджуватися з думками співрозмовника.

Для 2 класу існує ще і малюнок.

Обравши картку , діти обирають співрозмовника; ознайомлюються із завданням, обдумують, обговорюють хід діалогу, розподіляють ролі. Розігрується діалог перед усім класом.

Важливим для формування у дітей комунікативних умінь є досвід творчої діяльності. Набувається він при складанні власних оповідань, віршів, казок, легенд, описів, етюдів, есе. Із цих творів складається «Книга творчості класу». Такі висловлювання учнів потребують самостійності у визначенні змісту і доборі мовних засобів. Вони не повинні будуватися на основі всебічно підготовленого мовного матеріалу , що добирається вчителем на основі його власного бачення змісту.

Якість есе неминуче буде недостатньою, але цінувати тут слід , насамперед, зміст, готовність сказати щось іншим, висловити свою думку, взяти участь в обговоренні. Есе – це засіб самовираження дитини.  Учні залюбки вдаються до такого «вільного письма» тому, що воно є засобом самопізнання і взаєморозуміння, тобто активним видом мовленнєвої діяльності.

Широкі обрії для формування у дітей комунікативної компетентності розкривають уроки роботи з дитячою книжкою ( уроки позакласного читання ). Коли учень розуміє , що в його товаришів і вчителя перед очима той самий текст , що і в нього , то читання вголос він вважає нудним. А читання з комунікативною метою – з метою донести до слухачів зміст незнайомого для них тексту , зацікавити їх – стимулює його застосовувати засоби виразності: звукові ( сила голосу, висота, тембр, мелодія голосу, тон , темп мовлення , паузи) і візуальні ( поза, жести, міміка, погляд). У дітей формується інтерес до їхнього власного мовлення.

Сприятливими для розвитку комунікативних здібностей вважають інсценування, які є різновидом рольової гри. Якщо ролей на всіх не вистачає, декількох учнів можна призначити на роль суфлерів, а іншим, особливо тим, що мають порушення у звуковикові, доручити озвучувати явища природи.

Комунікативний підхід варто застосовувати і до переказу. Навчальний переказ , побудований за традиційною для школи методикою , не трапляється в житті. А непідготовлений переказ ( прочитаної книги, почутої історії, переглянутого фільму) відповідає   моделі природного використання мови в комунікативних цілях. Переказувати можна уявному молодшому братику, мамі « по телефону», казковому гостю , присутньому на уроці. У різних випадках переказ повинен звучати по-різному з урахуванням особливостей кожного із слухачів.

Стимулом для комунікативно спрямованих висловлювань учнів може бути

• дидактична гра
• обговорення можливого розвитку подій у тексті під час читання з передбаченням
• вигадка продовження сюжету
• фантазування про те, « що було б, якби…»

Комунікативне використання мовлення на уроках реальне лише за умови використання роботи в парах і в групах. Наприклад, при відновленні деформованого тексту з використанням прийому «мозаїка», де кожен переказує , пояснює для інших зміст «свого» уривка. Це навчає школярів орієнтувати своє мовлення на співрозмовника, формує уміння спокійно і доброзичливо слухати.

Максимальна мовленнєва активність дітей досягається, коли ніщо не відволікає їх увагу. Тому при мовленнєвій діяльності не слід використовувати технічні засоби. Вони гальмують мовленнєву активність.

Коли дитина щось розповідає, не можна порушувати послідовність викладання думки, виправляючи її. Повторити слово в правильній граматичній формі , або виправити іншу помилку слід після розповіді. Якщо в учня часто зустрічається помилка в одному й тому ж слові, можна запропонувати йому скласти розповідь з цим словом. Робота над виправленням помилок розвиває у дітей слухову увагу і формує у них чуття мови.

Важливо прищеплювати молодшим школярам культуру спілкування, яка виявляється не тільки в доречному використанні формул мовленнєвого етикету, а й в умінні уважно слухати співрозмовника, призупиняти своє мовлення,щоб дати можливість висловитися іншому; а також в умінні висловити критичне зауваження у такій формі, щоб нікого не образити.

Свої комунікативні здібності і потреби діти реалізують також на перервах та у позаурочній роботі.

Дитячі скандали починаються із-за дрібниць: вихопив, штовхнув, зачепив. Наведемо приклад, як їх попереджати. Учням пропонується ситуація, яку вони розв’язують за допомогою технології «Акваріум».

Ситуація: – Ти приніс в школу альбом з марками, щоб показати товаришу. Учень з іншого класу вихопив його з рук та не бажає повертати. Завдання: – Спробуй повернути альбом «мирним шляхом».

Два способи розв’язання

1. Хазяїн альбому задає кривднику два-три питання, на які він відповість: «так».

• Тобі подобається мій альбом?           ( Так )
• Бажаєш, щоб я розповів тобі про марки?              ( Так )
• Ти згоден, щоб ми разом розглянули марки?               ( Так )

2. – Скільки тобі потрібно часу, щоб розглянути альбом?

• – Коли ти зможеш мені його повернути ?

При назріванні конфліктної ситуації можна застосувати прийом

«Моментальна фотографія»

Подається команда : «Клас, завмри!»

Обирається група дітей – «епіцентр» конфлікту – це і буде фотографія. Вони залишаються нерухомі.

Іншим команда: «Оживи !»

Ці учні коментують «фотографію», аналізують, дають поради.

Якщо сварка між дітьми вже відбулася, можна ужити вправу

«Поверни минуле»

Зупинившись у якій-небудь миті, всі відтворюють і аналізують, як в неї потрапили і як цього можна було уникнути.

Наведені прийоми спонукають дітей до самостійних міркувань. Так молодші школярі розбираються в собі та вчаться розуміти інших, а це і є метою формування комунікативної компетентності.

Працюючи в цьому напрямку, учитель поступово формує у дітей якості особистості , здатної до комунікативної діяльності :

• уважність
• урівноваженість
• лагідність
• почуття такту
• терплячість
• емоційність
• справедливість
• оптимістичність
• доброзичливість
• організованість
• самовладання

Ці здібності знадобляться учням для подальшого особистого розвитку, здобуття освіти і до активної участі у житті суспільства.