Формування навичок господарювання, сумлінного ставлення до праці, оволодіння трудовими навичками, включення дитини в господарську діяльність.
Свято Врожаю
ДІЙОВІ ОСОБИ:
К о р о л ь В р о ж а й
Д в а О г і р к и (оповісники, кожний має сувій паперу)
К о л о с о к
М о р к в и н а
Я б л у к о
Г а р б у з
К а п у с т а
Б у р я к
Ц и б у л и н а
К а р т о п л и н а
Д в а П і в н и к и
Г о р о б е ц ь
Мета. Формування навичок господарювання, сумлінного ставлення до праці, оволодіння трудовими навичками, включення дитини в господарську діяльність; розвиток рис творчої, працелюбної особистості, прагнення розширити світогляд учнів, створення умов для розкриття потенційних можливостей учнів, їх інтелектуального розвитку, самоствердження; виховання працелюбства, свідомого ставлення до праці, як до вищої цінності людини і суспільства.
|
Обладнання та реквізит. Ноутбук, фонограми пісень, столи, на які викладають фрукти та овочі, крісло .
(Зала, де проводиться свято, прибрана вишитими рушниками, осіннім листям, квітами. Столи застелені скатерками; тут же на рушниках — різні вироби з тіста; у плетених з верби тарілочках фрукти, овочі та квіти. На центральному столі — коровай та колоски жита, а вгорі журавлиний ключ, який летить до хмар. Все це зображено на фоні рожевого сонця. Звучить мелодія пісні. Поступово мелодія затихає і з’являються ведучі у залі. Вони обережно ступають на сцену і роздивляються навколо. Поки ведучі розглядають дари осені з-за куліс звучить мова на фоні тихої мелодії.)
Слова із-за куліс:
Небеса просторі, як глибінь ріки
Падають, як зорі, з явора листки.
А над полем нитка дзвенить, як струна,
Зажурилась квітка, бачить сніг вона.
Зажурлива пора, очей зачарування,
Які приємні дні прощальної краси,
Люблю я природи зав’ядання,
В багрець і золото одягнуті ліси.
(Голос із-за кадру стихає і разом з ним стихає мелодія).
В е д у ч а 1:
Що це говорить, звідки? Ніяк зрозуміти не можу.
В е д у ч а 2:
І я не можу зрозуміти. Така довкола краса, таке багатство довкола, а така тужлива мелодія і такі похмурі вірші звучать. Що це могло бути?
В е д у ч а 1:
А я здається зрозуміма. Це говорять овочі та фрукти, що на столах у нас. Чуєш, яка приємна насолода в цих словах, вони задоволені красою навколо, але тужать за останніми сонячними днями, адже поглянь у вікно. На дворі осінь, а якщо осінь, то скоро і зима.
В е д у ч а 2:
Ти знаєш, вони задоволені собою, задоволені і осінню, адже як би не осінь, не лежати б їм тут такими гарними, нарядними на цьому святковому столі.
(Лунає заклик, виходить почет короля Врожаю. Це діти і два Огірки. Усі вони стають і танцюють.)
В е д у ч а 1:
Поглянь-бо, а до нас уже гості завітали. А ми тут говоримо, говоримо і зовсім забули, що у нас сьогодні таке велике свято. І скільки гостей запрошено до нього.
В е д у ч а 2:
У школі свято урожаю.
І гості в школу поспішають,
А ми тут трошки забарились,
Можливо, в чомусь й прогнівили.
(Під музику на сцену виходить король Врожай. На його голові — корона, на якій зображені фрукти, овочі. Усі аплодують. Він займає крісло в центрі сцени. Діти сідають на стільці, які стоять попід стінкою з одного й другого боку від крісла.)
В р о ж а й:
Добрий день, мої малята!
Всіх вітаю вас зі святом.
Урожай моє ім’я,
Рад побачити вас я!
Мої руки із пшениці,
А живіт із паляниці.
Голова, як той гарбуз,
Із квасолі довгий вус.
Ніс товстий, як цибулина –
Дуже гарний я хлопчина.
Я сьогодні вам привіз
Подарунків цілий віз,
Фруктів, овочів багато, -
Їх дарую вам на свято!
В р о ж а й: (Кланяється на всі боки.)
Запрошую вас на свято до свого королівства! Шановні Огірочки, повідомте, як святкувати будемо.
П е р ш и й О г і р о к:
Зустрічання-величання.
Д р у г и й О г і р о к:
Це в нас щойно відбулося.
П е р ш и й О г і р о к:
Про смачне і про повчальне
Потім нам розкажуть гості.
Д р у г и й О г і р о к:
Далі конкурс апетитний.
Поділіться, друзі, з нами,
Що ви вмієте робити
З фруктами та овочами.
П е р ш и й О г і р о к:
Тож потім суд у страві...
Д р у г и й О г і р о к:
Вірніше, суд у справі
Про борщ: кому ж у ньому
Слід бути головному?
П е р ш и й О г і р о к:
Така смачна ця страва.
Д р у г и й О г і р о к:
Точніш, складна ця справа.
П е р ш и й О г і р о к:
А потім — у параді
Всі участь можуть взяти.
Д р у г и й О г і р о к:
Тож ми початок свята
Оголосити раді!
П е р ш и й О г і р о к:
Зі святом вас! З Врожаєм!
(Музика. Усі сідають на стільці так, щоб центральна частина сцени була вільною.)
П е р ш и й О г і р о к:
Перший гість із далекого поля — Колосок!
К о л о с о к:
Вітаю тебе, Врожаю!
У полі я зростав багато днів.
Тепер у мене зерен так багато,
Бо хлібороб мене до столу вів
І працював з любов’ю і завзято.
В р о ж а й (до зали):
Що скажете, діти?
П е р ш а д и т и н а (піднімає руку):
Неповний стіл, як хліба там бракує.
Без хліба страва нам не так смакує.
Потрібний, як вода, як ввічливі слова.
Недарма кажуть:
Р а з о м (встають і говорять):
Хліб — усьому голова!
В е д у ч а 1:
Колосок підготував для вас згадки. Попробуйте відгадати.
Загадки
Та чомусь мене в народі звуть не так. А як? (Гарбуз.)
Гарбузову господиню усі знають. Хто я? (Диня.)
Прив’язали нас в рядках на зелених ланцюжках.
Гарбуза ми сини й дочки. Звати нас як? (Огірочки.)
На грядках зростали ми рядками
І зовуть нас? (Буряками.)
Всі мене їдять і хвалять,
Другим хлібом називають.
Хоч отрутою і кроплять,
Називаюсь я? (Картопля.)
(Колосок кланяється Врожаєві, дітям, сідає на стілець. Лунає музика, заходить Морквина.)
Д р у г и й О г і р о к:
Наступна гостя — яскрава Морквина.
М о р к в и н а:
На морквинку подивіться,
Не лишайте на полиці.
Як зайчатка — хрум та хрум!
Отакий морквяний шум!
В р о ж а й:
Хто ж зростив її на диво —
І смачну таку, й красиву?
Д р у г а д и т и н а (піднімає руку):
То все фермери подбали,
Працювали не помалу.
Не пошкодували сили,
Аби морква уродила!
Т р е т я д и т и н а (піднімає руку):
Я як їжджу до бабусі,
То роботи не боюся —
Моркву добре поливаю,
Потім радісно збираю.
(Морквина вклоняється Врожаєві та дітям, сідає.)
П е р ш и й О г і р о к:
В гості Яблучко прийшло,
Вітаміни принесло.
Я б л у ч к о:
Я на дереві зросло,
Сонячне в мені тепло.
У собі залізо маю,
Та зубів вам не зламаю.
Я яскраве, кольорове,
Щиро зичу вам здоров’я!
В р о ж а й:
Як ти виросло таким і духмяним, і смачним? Хто мені це розповість?
Ч е т в е р т а д и т и н а:
В мене яблуні на дачі.
Що із ними роблять, бачу:
Як дерева обробляють
І як гусінь оббирають.
П’я т а д и т и н а:
Знімуть яблучка руками,
В погребі складуть рядками,
До весни щоб їм радіти
Всі могли — й дорослі, й діти.
Гра «Розбери овочі та фрукти»
В е д у ч а 2:
Яблучко хоче подивитись, чи знаєте ви, що таке овоч, а що таке фрукт.
(Проходить гра на розрізнення овочів і фруктів. Біля кожної з двох команд стоїть кошик з овочами та фруктами. Навпроти команди на відстані — по два кошики або два ящики: в один складають овочі, у другий — фрукти. Після команди «Старт!» дитина, яка стоїть першою, бере з кошика овоч або фрукт, біжить до ящиків і кладе його в один із них, повертається на старт і передає естафету. Біжить інша дитина, вона теж бере з кошика овоч або фрукт і несе до ящиків. Виграє команда, яка закінчує естафету першою і в якої правильно розділені овочі і фрукти.)
В р о ж а й: Є ще гості?
Д р у г и й О г і р о к: Це Гарбуз.
(Музика, входить Гарбуз.)
Г а р б у з:
У дитинстві був легким
Я насіннячком смачним.
До землі мене поклали,
Дуже рясно поливали.
І тепер — хоч перевір —
Виріс я, мов богатир!
(Діти тягнуть руки.)
Ш о с т а д и т и н а:
Знають всі, яка чудова
Гарна каша гарбузова.
Г а р б у з:
Ложка пшона, шматок сала —
Ось до мене вся приправа!
С ь о м а д и т и н а:
Всіх гарбуз нас нагодує.
Якщо треба, й полікує.
(Гарбуз уклоняється.)
В р о ж а й:
Тож, Гарбузе, в добрий час
Раді ми вітати вас!
Пісня «Ходить гарбуз по городу»
Гра « Силачі». (Хто найбільше разів підніме гарбуз.)
П е р ш и й О г і р о к:
Розпочинаємо конкурс «Улюблена страва моєї родини». Просимо учасників конкурсу винести свої страви.
Конкурс «Улюблена страва моєї родини». (Батьки разом із дітьми презентують свої страви)
В р о ж а й:
Добре ви попрацювали
Та всі овочі зібрали.
В е д у ч а 2:
А ось - горохові рядки:
Тут гарні виросли стручки.
Хто ж, діти, буде їх збирати?
Гороху виросло багато!
До горохових стручків
Покличемо помічників,
Вони дадуть їм ладу,
А також – нам пораду:
Як краще вибрати горох
По одному, чи може вдвох?
Інсценівка вірша Олега Орача «Два півники»
В е д у ч а 2:
Півник з півником дружили,
У однім дворі жили,
З однієї миски їли,
З одного корця пили.
(На сцені півники біля своєї хатки)
Якось півники в городі,
Там, де соняхи цвіли,
Чималий стручок гороху
Несподівано знайшли.
(Півники показують великий стручок гороху, на якому висять декілька круглих горошин).
П і в н и к 1:
Ну, поділимо горох – так, щоб порівно, на двох!
П і в н и к 2:
Мені горошина, тобі – горошина,
тобі - горошина, мені – горошина.
П і в н и к 1:
Тобі – на, мені – на,
Мені – одна, тобі – одна...
(Півники по черзі знімають зі стручка всі горошини, ділять їх)
В е д у ч а 2:
Хоч ділять по правді,
Та що то за причина –
Лишається зайва одна горошина.
Ніяк не поділять її між собою,
І діло доходить між ними до бою.
Націлено шпори, іще тільки мить –
І кинуться в бійку, і пух полетить.
(Під музику «б’ються», на сцену виходить Горобець)
Г о р о б е ц ь:
Стривайте! Стривайте!
Ви цю горошину одну посадіть,
А вродить горох – урожай поділить.
В е д у ч а 2:
Послухались півники мудреця –
Тепер їхній дружбі не буде кінця.
Щоліта вони висівають горох
І знають, як треба ділити на двох.
Інсценівка української народної пісні «Два півники»
(Рухи виконуються за текстом)
Два півники, два півники
Горох молотили,
Дві курочки – чубарочки
До млина носили.
Цап меле, цап меле,
Коза засипає
А маленьке козенятко
На скрипочку грає.
Танцюй, танцюй, зозуленько,
Ніженьками Туп – туп,
Татусенько з матусею
Принесуть нам круп, круп.
А вовчок – сірячок
З лісу виглядає
Та на біле козенятко
Скоса поглядає.
Д р у г и й О г і р о к:
Нарешті суд у страві — чи то пак у справі — борщу.
(Заходять, галасуючи Капуста, Цибулина, Буряк, Картоплина,Морквина)
В р о ж а й:
Слухаю вас, шановні, у чому суть справи?
К а п у с т а:
Ваша честь, мені набридло слухати, що начебто Буряк тут найголовніший. Без мене це взагалі був би суп, а не борщ.
Б у р я к:
Що? Та якщо з борщу забрати мене, вийдуть щі, а не борщ.
М о р к в а:
А якщо зварити тільки тебе, вийде така собі бурякова юшка.
Ц и б у л я:
Давайте, давайте, сваріться. Адже всі знають, що без мене ви нічого не варті. Мною вінчають страву: засмажили — і все готово.
У с і:
Ти диви яка! Не слухайте її!
К а п у с т а:
Дайте я скажу. Цибуля — це страшний овоч. Вона хоч і має так само багато одежин, як і я, але така вредна! Та це кожна людина знає, наплакались від неї! Закликаю людину у свідки.
В р о ж а й:
Тихіше! Запитаймо в людини: хто ж у борщі найголовніший? Кажіть правду, тільки правду і нічого, крім правди.
К у х а р:
Присягаюся, що це дійсно правда: у борщі всі ці овочі важливі.
У с і: Як?
К а р т о п л я:
Та мене завжди кидають у будь-яку страву.
М о р к в а:
Але якщо ти будеш одна, вийде картопляне пюре, а не борщ.
К у х а р:
Ми щойно чули, що самі по собі всі ви важливі, але якщо вас роз’єднати або забрати хоч одного з вас, то борщ вийде несмачним, тобто він гарний, тільки коли ви разом.
В р о ж а й:
Я поясню. Діти, ось, наприклад, кожен із вас окремо — це просто хлопчик чи дівчинка, а разом ви група.
К у х а р:
Тож мерщій миріться та ходімо вже на кухню готувати для діточок смачний борщ.
К а п у с т а (усім):
А заспіваймо пісню про дружбу.
Звучить пісня «Пісня про дружбу».
В р о ж а й:
Наше свято до бігло кінця. Тож скажімо спасибі Богові за врожай!
П е р ш а д и т и н а:
Бог врожай благословив.
Кожне зернятко зростив.
Д р у г а д и т и н а:
Поливав його дощами,
Зігрівав його ночами.
Т р е т я д и т и н а:
Дав нам сил його зібрати
Та й навчив, як зберігати.
Ч е т в е р т а д и т и н а:
Низько вклонимось Йому
За любов і доброту.
В е д у ч а 1:
Спасибі, Врожаю, за всі твої щедроти!
Спасибі, діти, вам за свято, за роботу,
А Вам, батьки, за допомогу і турботу!
Нашe свято вже закінчилось.
Ви на працьовите життя подивились.
В е д у ч а 2 :
Всі зрозуміли: від праці зростають
Гарні великі і добрі врожаї.
Тож бажаємо зараз всім дітям,
Щоб ви розумні були й працьовиті,
Щоб назавжди в серцях зберегли,
Вічну любов до своєї землі.