Виступ на семінар + Презентація "Робота із запитаннями"

Про матеріал

Одним із найважливіших завдань у формуванні учня-читача є навчання ставити запитання: до тексту, героя, автора, адресувати їх самому собі, однокласникам, учителеві.Існує ряд прийомів, що розвивають уміння запитувати, деякі з них розглянуто в пропонованому матеріалі.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Стратегії та прийоми, що розвивають уміння запитувати. Учитель – не запитувач. Учитель – помічник у формулюванні запитань учня С. Курганов Т. Шабада, вчитель української мови і літератури

Номер слайду 2

Постановка запитань учнем-читачем до тексту до героя до автора до самого себе до однокласників до вчителя Т. Шабада, вчитель української мови і літератури???

Номер слайду 3

Запитання Квінтіліана Хто? Що? Навіщо? Де? Як ? Коли? Т. Шабада, вчитель української мови і літератури

Номер слайду 4

Взаємні запитання. Варіант 1. У класі за відведений час учні придумують максимально можливу кількість запитань і по черзі ставлять один одному. Варіант 2. На окремих картках учні формулюють запитання до вчителя, а на зворотному боці дають письмові відповіді. Учитель відповідає на запитання та зіставляє свою відповідь із запитанням на звороті. Варіант 3. Запитання формулює вчитель, учні (кожен самостійно) пишуть відповіді, обговорюють у парах і подають узгоджений варіант. Т. Шабада, вчитель української мови і літератури. Взаємні запитання

Номер слайду 5

Систематика запитань Блума («Ромашка Блума»)

Номер слайду 6

Прийом “6 W”Why? Чому? (Навіщо? Через що?)Навіщо вивчати фольклор? (Щоб знати наше минуле) → Чому ти вважаєш, що фольклор допоможе знати наше минуле? (Тому що в ньому відображено віковий досвід українського народу) → А чому тобі потрібен цей досвід? і т.д. Т. Шабада, вчитель української мови і літератури

Номер слайду 7

Сократівське опитування Суб’єктний досвід учня

Номер слайду 8

Дошка запитань

Номер слайду 9

Запитання вчителя до самого себе. До уроку. Що у виучуваному матеріалі важливе особисто для мене?Про що б я хотів поговорити з учнями як читач із читачами?Що, на мою думку, учні зрозуміють, прочитавши текст?Про що я маю їх запитати?Що учні мають усвідомити, зрозуміти, визначити, над чим задуматись, яким досвідом збагатитись, прочитавши текст?Після уроку. Яку мету я ставив сьогодні? Наскільки мені вдалося її реалізувати?Що було цікавим, а що – не дуже?Які зміни потрібно внести в роботу, щоб покращити її?З чим пішли з уроку мої учні?Що я сьогодні зрозумів про себе і своїх учнів?Т. Шабада, вчитель української мови і літератури

Перегляд файлу

Робота із запитаннями. Стратегії та прийоми, що розвивають уміння запитувати

Постановка запитань  -  один із найпростіших  прийомів. Запитують, як правило, учителі. Між тим, і психологи, і самі учні відзначають, що їм цікаво самим ставити запитання, значно цікавіше відповідати на запитання однокласників, аніж учителя. Тим більше, що запитання ставляться переважно репродуктивні (дослідники США нарахували їх більше 75% від загальної кількості, у Словаччині до таких відносять 95%). Припускаємо, що в Україні стан справ не надто різниться. Тому одним із найважливіших завдань у формуванні учня-читача є навчання ставити запитання: до тексту, героя, автора, адресувати їх самому собі, однокласникам, учителеві.

Існує ряд  прийомів, що розвивають уміння запитувати. Розглянемо деякі з них.

Питальні слова. Учням пропонується ряд питальних слів, з якими вони повинні скласти запитання до художнього твору, образу тощо. Наприклад, «запитання Квінтіліана»: Хто? Що? Навіщо? Де? Як? Коли?

Варіанти застосування:

1) учень ставить усі або кілька запитань;

2) те ж саме у парі з подальшим обговоренням і визначенням найкращих запитань;

3) робота за варіантами (1В – перше і друге запитання, 2В – третє, 3В – четверте і т.д.).

Взаємні запитання – найпростіша технологія, яку можна застосувати в будь-якому класі для будь-якого навчального матеріалу. Методика проведення:

1. Учні вдома або в класі читають текст чи його частину і придумують максимально можливу за відведений час кількість запитань, щоб по черзі поставити їх один одному.

2. Учні формулюють запитання до вчителя, записують їх на окремих картках, а на зворотному боці карток дають письмові відповіді. Учитель по черзі витягає картки, відповідає на запитання та зіставляє свою відповідь із записаною на звороті.

3.  Формулювати запитання може і вчитель. Він ставить їх класові. Учні (кожен самостійно)пишуть відповіді, обговорюють їх у парах, потім подають узгоджений варіант.

Значно ускладниться й урізноманітниться (а отже, стане цікавішою) робота, якщо ознайомити дітей із систематикою запитань Блума («Ромашка Блума»). На шести пелюстках ромашки фіксують запитання відповідно до класифікації мислительних операцій: відтворення, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка.

Відтворення Розуміння Застосування Аналіз Синтез Оцінка

Прості запитання Запитання на уточнення Практичні питання Інтерпретаційні питання              Творчі питання              Рефлексивно-оцінні питання

Потрібно пригадати і відтворити інформацію

 Дають змогу уточнити розуміння певного факту, проблеми Сприяють встановленню взаємозв’язків між виучуваним матеріалом і суб’єктним досвідом учня              Спрямовані на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків              Містять елементи узагальнення, прогнозування, моделювання, передбачення              Зясування критеріїв оцінки учнем явищ, героїв, учинків, своєї діяльності, почуттів

Хто сказав…?

Що сталося…?

Коли …?

З якого твору…? Чи правильно я зрозумів…?

Тобто ти маєш на увазі…?

Як по-іншому можна визначити…? Як би ти вчинив на місці героя…?

Що треба змінити, щоб…?

Як і де можна застосувати ці знання…? Чому…?

Чи можна вважати…?

Чим можна пояснити…?

Наскільки обґрунтовано…? Що було б, якби…?

Як зміниться ситуація, якщо…? Як ви ставитесь до…?

Чому саме так?

Що ви почуваєте стосовно…?

Як ви оцінюєте…?

 

Застосування запитань Блума може стати цікавою й захоплюючою грою: один учень формулює прості запитання («Який сон приснився Захарові Беркуту?»), другий – запитання на уточнення («Чи вважаєш ти, що Захар Беркут повів себе в небезпечній ситуації як мудрий керівник, патріот свого краю?»), третій – на витлумачення («Чому монголам не вдалося перемогти тухольців?») і т.д.

Прийом «6W».   W - це перша літера англійського слова «Why?», яке перекладається як «Чому?» (Навіщо? Через що?). Завдання учнів – поставити 6 запитань, використовуючи питальні слова і відповіді однокласників. Діалог нагадує дитячу гру «Слоники», яка може тривати будь-як довго. Наприклад: «Навіщо вивчати фольклор?» / Щоб знати наше минуле./ «Чому ти вважаєш, що фольклор допоможе знати наше минуле?» /Тому що в ньому відображено віковий досвід українського народу. / «А чому тобі потрібен цей досвід?» і т.д.

Сократівське опитування застосовується для з’ясування ідей твору, формулювання припущень, визначення особистісних смислів. Усі питання звернені до суб’єктного досвіду учня (Чому ви сказали…?  Якою є ваша точка зору щодо…? Чому ви так вважаєте? Які докази ви можете навести?).

Читання в парі – Узагальнення в парі.

Прочитавши 1-2 абзаци, учень переказує їх зміст. Його партнер ставить до прочитаного 2-3 запитання (відповідає той, хто читав, або разом). Потім учні міняються ролями.

Почергові запитання (Метод корисний, якщо текст важкий для сприймання).

Порядок виконання аналогічний до попередньої технології. Відмінність: 1) текст не переказується; 2) відповідь узгоджується.

Взаємні запитання.

Учні придумують до прочитаного тексту максимально можливу за відведений час (3 – 5 хвилин) запитань, щоб по черзі задати їх один одному або вчителеві. Запитання можна записувати на окремих картках, які вчитель потім роздає у класі. Відповідають усно або письмово.

Виконання спеціальної ролі – опитувальник.

Завдання учня полягає в тому, щоби записати перед уроком запитання, які виникли в однокласників, і свої власні. Запитання подаються вчителеві або зачитуються на уроці.

Цікавим прийомом є використання «Дошки запитань».   Це спеціальне місце, де учні можуть розміщувати запитання, що виникли у них з приводу прочитаного твору, під час обговорення певної проблеми, вивчення окремої теми, творчості письменника тощо. Встановлюється час, протягом якого збираються питання (як правило, один-два тижні). Вміщені на «Дошці» запитання учні обговорюють між собою. Запитання, на яке знайдено відповідь, знімається. З тих, що залишилися, укладається список. Учитель на його основі планує свою подальшу діяльність: на які питання відповідь буде дана на уроці і коли саме, обговорює з учнями, які запитання можна запропонувати для пошукової діяльності і хто зголоситься на це, обирається форма роботи – індивідуально, в парі, групі тощо.

(Замість дошки можна використати "скриньку запитань". Методика роботи аналогічна).

Без запитань немає і не може бути пізнання. Ще Платон казав: «Часто й по-різному запитувати – це й означає набувати точних знань». З ним погоджується сучасний науковець В. Тітов: «Вдало сформульоване запитання, чітко визначена проблема інколи вже наполовину включають в себе відповідь, правильне рішення».

Запитання, які повинен ставити вчитель самому собі.

До уроку:

- Що у виучуваному матеріалі важливе особисто для мене?

- Про що я хотів би поговорити з учнями як читач із читачами?

- Що, на мою думку, учні зрозуміють, прочитавши текст?

- Про що я їх маю запитати?

- Що учні мають усвідомити, зрозуміти, визначити, над чим задуматися, яким досвідом збагатитися, прочитавши текст?

Після уроку:

- Яку мету я ставив сьогодні? Наскільки мені вдалося її реалізувати?

- Що було цікавим, а що – не дуже? Що вдалося, а що – ні?

- Які зміни потрібно внести в роботу, щоб покращити її?

- З чим пішли з уроку мої учні?

- Що я сьогодні зрозумів про себе і своїх учнів?

 

zip
Додано
29 червня 2018
Переглядів
382
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку