Ліцей №2 Ладижинської міської ради
Виступ на засіданні ШМК на тему:
«Використання елементів технології критичного мислення на уроках іноземної мови»
підготувала
вчитель англійської мови
Грубик Г.В.
2023р.
The technology of critical thinking is described in the article. It
is indicated that critical thinking is the ability of a person to self-assessment of
surrounding world, information, knowledge, opinions and assertions of others,
the ability to find effective solutions of some situations. The model of critical
thinking development consisting of three stages: actualization –
understanding – reflection is highlighted in the article. Different techniques,
methods and technologies that contribute to the formation of creative abilities
are described in the article. It is defined that the use of technology of critical
thinking on foreign language lessons ptomotes the development of students’
personalities, the ability to prove their position and accept the opinions of
others.
Key words: critical thinking, creative thinking, structure of the lesson,
training methods and techniques, English language lessons
Організація навчально-пізнавальної діяльності школярів на
основі критичного мислення, зокрема, й під час вивчення іноземної мови,
розглядається сьогодні як важливий дидактичний напрям, у якому
домінують пошук чіткої постановки питання, обґрунтування,
формулювання, твердження; прагнення до максимально важливої для
даного предмета точності; використання надійних джерел та посилання
на них; дотримання основної теми, цілісний розгляд ситуації; утримання
в полі уваги вихідного завдання; вплив сприйняття й розуміння чужих
почуттів,схильність до застосування навичок критичного мислення у
житті.
Відповідно до ролі та місця критичного мислення у шкільній
освіті, ця методика має на меті забезпечувати певні умови:
1) пропонувати проблемні задачі та способи вирішення;
2) організовувати діалог у процесі розв’язування проблемних задач;
3) надавати учневі право на помилку та створювати ситуації
виправлення помилок;
4) передбачати письмове викладення розмірковувань учнів з
подальшою рефлексією.
Необхідно зазначити, що у процесі опрацювання іншомовних
матеріалів на уроках іноземної мови, для підвищення якості навчання та
формування критичного мислення, як правило, використовуються
прийоми та стратегії з урахуванням триступеневої методики:
«актуалізація – усвідомлення - рефлексія».
Першим етапом є – актуалізація, під час цього етапу найкраще
використовувати прийом «мозкова атака», яка вимагає від учнів
перегляду наявних знань з даної теми, постановки цілей, мети тощо. На
уроках іноземної мови «мозкова атака» може проводитись в
індивідуальному, парному або ж груповому режимі. Головним принципом
стратегії є те, що вчителем повинні прийматись як правильні, так і не
правильні відповіді. Роль вчителя на етапі актуалізації – спрямовувати
роботу учнів, виявляти їхні думки та прислухатись до викладених ідей.
Наступним кроком у формуванні критичного мислення на уроках
іноземної мови є – осмислення. Цей етап характеризується більш
складною структурою та складнішими завданнями для виконання, вона
займає основну частину уроку. Саме тут, учні переходять до
безпосереднього ознайомлення з інформацією та її обробки. Такі
технології критичного мислення, як аналіз, оцінювання, зіставлення,
можуть бути використані на уроці і в свою чергу допомагають
оптимізувати розвиток діалогічної компетентності учнів.
Заключним етапом є – рефлексія, яка базується на обговоренні
поданої теми. Одночасно, учні мають можливість оцінити власні погляди,
звички та порівняти їх з поглядами інших учнів. На цьому етапі може бути
використаний прийом мікродіалогу, у такому випадку діти мають
дотримуватись відповідної структури: встановлення контакту –
висловлення власних думок – завершення контакту.
Отже, використання на уроках стратегії критичного мислення
надасть можливість сформувати гармонійно розвинуту,
конкурентоспроможну особистість, яка набуватиме уміння і навички
потрібні в подальшому житті. Технологія формування критичного
мислення школярів у процесі вивчення іноземної передбачає
формування пізнавального інтересу шляхом розвитку внутрішньої
мотивації до цілеспрямованого навчання, підтримку пізнавальної
активності учнів, спонукання їх до порівняння отриманої інформації з
особистим досвідом і на її ґрунті формування аналітичних суджень.