Виступ одинадцятикласників на святі "Вручення документів про освіту"

1.А ми так мріяли про випускний:   костюми, бальні сукні, вальс прощальний…    Та обпалило подихом війни  всі  заповітні мрії й сподівання…

2.Кривава смерть збирає данину на нашій рідній мирній Батьківщині,                          Земля кричить від крові і вогню  біда спіткала  нашу Україну!

3. А як буяє зеленню весна! Духмяні квіти ніжністю вражають!                                               Ми зрозуміли слово «дисонанс», адже в красі оцій людей вбивають!

4.Цинічно, не цінуючи життя, руйнують все: міста, будинки, долі!                                            За що нас знищить хоче зграя ця?! За українське прагнення до волі!?!

5.За те, що ми іти своїм шляхом свободу мали, труднощі долали.                                                Їм це не зрозуміти, бо рабам  не треба воля,  інші ідеали.

6.Ще з перших днів мій тато на війні, а мама сльози знічено ховає.                                            Я став дорослим, я вже чоловік.  Покластися на мене можна. Тато – знає.

7.Ми так боялись здачі ЗНО!  Якби ж то знать було, що то дрібниці                             Порівняно із горем, що прийшло на рідну землю, в села і в столицю!

8.Немає свята на душі у нас.  Наш випускний відмінений війною.                                                   Та в пам’яті лишаться школа й клас.  Й ці спогади в життя візьмем з собою.

9.Учителі! Ми хочем вам сказать:    «Спасибі щире за знання й турботу,             За всі уроки, всі 12 й  5,  і за почесну вчительську роботу!»

10. Всіх слів, які у мові є замало,   щоб мамі й татові про шану розказать                                  Під вашими крильми ми підростали,  й дорослими людьми змогли вже стать.

11.Ми вдячні вам за всі безсонні ночі,   за затишок домівки й теплоту.                                       Не плачте, мами, витріть рідні очі.  Нам усмішку даруйте й доброту.

12.Я помолюсь до Бога тихо й щиро:   "Де взяти сил на все, мені скажи,                                               Прошу найзаповітнішого – миру!  А ще - мого ти тата збережи»

13.А ще вклонитись хочем ЗСУ,  морпіхам, нацгвардійцям, обороні.                                          Живим й полеглим в праведнім бою;  воюючим і тим, хто у полоні.

14.Вшануємо  хвилиною мовчання  пам’ять полеглих героїв-захисників,        пам’ять всіх мирних жителів, що загинули  від зброї та злочинних дій  загарбників у цій страшній війні!

15.Колись ми  мріяли про випускний: костюми, бальні сукні, вальс прощальний              Тепер ми щиро мріємо про мир, про зустріч з татом, про усмішку мами

16.Про перемогу в праведній війні добра із злом, про звільнення Вкраїни,           Про право жить на батьківській землі!  В цій спільній мрії ми тепер єдині!  

                                            ВСЕ БУДЕ Україна!!! (разом всі)