Виступ "Результативність застосування ІКТ при викладанні історії"

Результативність застосування ІКТ при викладанні історії

Шевченко А.Б.,  учитель історії та громадянської освіти

Одним із найважливіших видів компетенцій, що досягається в результаті загальної освіти, повинно стати інформаційна компетенція, яка передбачає вміння самостійно шукати, вибирати, аналізувати, організовувати, представляти, передавати інформацію, проектувати об’єкти і процеси та відповідально реалізовувати свої плани.

Якщо задачею навчання є не механічне засвоєння визначних істин, а вироблення навичок самостійного аналізу і, що дуже важливо, формування світогляду і громадянської позиції, то необхідно надати учням максимально широкий спектр інформації з того чи іншого питання з відповідною аргументацією.

Особливе місце у вивченні історії займає використання мультимедійних презентацій. Як відомо, презентація – це послідовність слайдів, на яких можуть бути текстові і візуальні матеріали(малюнки, фотографії, діаграми, відеоролики). Крім того, показ слайдів може супроводжуватись звуковими ефектами (музикою, мовою диктора, шумовим оформленням). У своїй практиці я надаю перевагу класичній навчальній комп’ютерній презентації, створеною у програмі Power Point з пакета Microsoft Office. Даний вибір визначається, насамперед, поширеністю даного пакета і його уніфікацією – будь-яка людина, що має уявлення про  Microsoft Word , швидко може почати роботу в інших програмах.

Power Point дозволяє будь-якому вчителю, що володіє навичками роботи в одній із програм що входить до пакета Microsoft Office стати розробником програмних продуктів, які зроблять викладання уроку історії більш ефективним. Матеріал програми становить своєрідну форму опорного конспекту. До речі, більшість учнів під час підготовки домашнього завдання широко використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла і логічна, а приклади, основні положення, теорії опрацьовують за допомогою навчальної літератури.

В наслідок систематичного використання комп’ютерних презентацій на уроці історії:

1. Підвищується якість використання наочності на уроці.
2. Зростає продуктивність уроку.
3. Встановлюються міжпредметні зв’язки.
4. Створюються умови для організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керівництвом викладачів інформатики та історії.
5. Викладач, що створює або використовує інформаційні технології, вимушений приділити велику увагу логіці подання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів.
6. Змінюються на краще взаємини з учнями з числа тих, хто захоплюється інформатикою.

При підготовці навчальних мультимедійних презентацій я враховую загально дидактичні принципи створення навчальних курсів, вимоги що диктуються психологічними особливостями сприйняття інформації з екрана й максимально використовую можливості, які надають нам програмні засоби телекомунікаційної мережі і сучасних інформаційних технологій.

Соціальні відеосервіси мережі Інтернет  призначені для зберігання, перегляду та обговорення цифрових відеозаписів. Найбільш популярним та доступним сервісом, який надає доступ до документальних, науково-популярних та навчальних відеоматеріалів є YouTube. YouTube – це безкоштовна онлайн-служба для роботи з потоковим відео, яка надає можливість всім охочим переглядати та надсилати власне відео.

Навчальний потенціал YouTube полягає у наявності великої кількості власне навчальних, документальних та науково-популярних відеоматеріалів, що стають доступними для використання вчителем на уроці. Під час уроку вони несуть основне змістове навантаження, а учитель на певний час поступається своїм місцем відеофільмові.

До навчальних відеоматеріалів умовно слід віднести відео, на яких знято музейні експонати й виставки, відвідування меморіальних історичних пам’ятників, телевізійні передачі про окремі історичні події чи проблеми.

Методи і прийоми організації роботи учнів з навчальними відеоматеріалами різноманітна та залежать перш за все від навчально-виховної мети уроку, вмотивованості учнів та навчального змісту відео. Проте не залежно від мети, змісту та завдань уроку, використання навчальних відеоматеріалів на уроці має здійснюватися за наступним алгоритмом:

1.               Обрати відео з урахуванням зв’язку зображення з текстом супроводу; доступності супроводжувального тексту; послідовності у розкритті змісту; відповідності навчальній програмі; економності викладу.
2.               Визначити місце навчального відео в структурі уроку залежно від форми і типу уроку.
3.               Визначити час демонстрації, враховуючи вік учнів, зміст матеріалу, що вивчають, і зміст навчального відеоматеріалу. У будь-якому разі тривалість демонстрування навчальних відеоматеріалів на уроці не має перевищувати 7-10 хвилин.
4.               Визначити способи активізації пізнавальної діяльності учнів, тобто сукупність прийомів, які сформують психологічну установку на сприйняття відеоматеріалу.

До документальних відеоматеріалів відносять інтерв’ю безпосередніх учасників подій, відеохроніку тощо. Пошук документальних відео може здійснюватися за ключовими словами або ж на відповідних відео каналах. Таким чином, можна знаходити і використовувати оригінальні відеоматеріали, як, наприклад промови, інтерв’ю, дебати тощо.

Використання відеоматеріалів є найбільш доцільним при ознайомленні учнів з діяльністю історичних постатей, проведенню вступних уроків, опрацюванні таких тем як «Радянська модернізація України», «Західноукраїнські землі в 1921-1938 рр.», «Україна в роки Другої світової війни», «Україна в перші повоєнні роки», «Україна за умов політичної та економічної лібералізації суспільства (1953-1964)», «Україна в період загострення кризи радянської системи», «Розпад Радянського союзу й проголошення незалежності України (1985-1991)», «Україна за умов незалежності» тощо.

Під час вивчення теми «Розпад Радянського союзу й проголошення незалежності України (1985-1991)» учням було запропоновано переглянути відеохроніку подій, які передували проголошенню незалежності України , а саме засідання Народної ради 20 серпня 1991 року та події на Майдані Незалежності. На засіданні з промовами виступали такі політичні діячі як :В. Чорновіл, Л. Лук'яненко, І. Заєць, Н. Крюкова, Д. Павличко та В. Філенко.

Таким чином, учні мають змогу переглянути оригінальні відеоматеріали та на їх основі сформувати власне бачення подій минулого. Залучення учнів до роботи з історичними відео-джерелами сприяє формуванню уваги до суб’єктивних елементів історичної інформації, дає змогу порівняти версію офіційної історії з тим, як її бачать і сприймають пересічні люди; критично сприймати та оцінювати інформацію.

Отже, методика організації роботи учнів з відеоматеріалами передбачає постановку питань на отримання історичної інформації, критичне осмислення та перевірку шляхом її співставлення з іншими історичними джерелами та визначення того, яким є ставлення людини до подій, про які вона розповідає.

Інформаційно-комунікаційні технології є потужним засобом підвищення ефективності навчання. Вони значно розширили можливості подачі навчальної інформації за допомогою  кольору, графіки, звуку, цифрової відеотехніки. Значно зростає мотивація учня до навчання. Новизна роботи з комп’ютером підвищує інтерес до оволодіння знаннями, а також подання навчальних завдань за ступенем складності. Кожне заняття з комп’ютером викликає у дітей емоційний підйом, більшу зацікавленість до предмету. Комп’ютер дуже привабливий і для вчителів-істориків. Він допомагає їм краще оцінити знання дитини, зрозуміти її, спонукає до пошуків нових нетрадиційних форм і методів навчання. 

Використання ІКТ робить урок привабливим та сучасним. Урок, на якому відбувається індивідуалізація навчання, розвивається пізнавальна діяльність учнів, а саме інтелектуальна активність, логічне мислення, увага, пам'ять, мова, уява, інтерес до навчання. Урок, на якому з’являються нові можливості для розвитку гармонічної індивідуальності, здібної до колективної співпраці.

Список використаної літератури

1. Десятов Д.Л. Методика використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні історії. - Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 111[1] с. – С.10-12).
2. Карташова Л.А. Формування ІТ-готовності як нової якісної характеристики учителя суспільно-гуманітарних дисциплін // [Електронний ресурс]/
3. О.Пометун «Особливості проектування й методики уроку в контексті оновлення змісту історичної науки». Методичний коментар до програми 2012 року з історії для основної школи.
4. Мокрогуз О.П. Мультимедійна презентація в системі засобів навчання // Комп’ютер в школі та сім'ї – 2009. - №8. – с. 21-24.