Виступ "Використання google-maps у навчанні географії"

ВИКОРИСТАННЯ GOOGLE-MAPS У НАВЧАННІ ГЕОГРАФІЇ

У статті розкривається можливість використання геоінформаційної системи Google-maps як інтерактивного засобу навчання географії.

Географічні карти служать найважливішим засобом вивчення земної поверхні, дозволяючи одночасно обдивлятися територію будь-яких розмірів. Сьогодні важко знайти галузь людської діяльності, де можна було б обійтися без карт. Вони потрібні для організації землевпорядження й адміністративно-господарського керування, для навчання і наукових досліджень, в  військовій справі, судноплавстві, передбаченні погоди та ін.

Сьогодні є можливість використовувати новий тип інтерактивних засобів навчання – інтерактивні карти та картографічні ресурси, що можуть знайти своє достойне місце при навчанні географії у школі.

Інтерактивні карти мають властивості географічної карти, тобто є зображенням у певному масштабі території земної поверхні на площині, виконаним за допомогою умовних знаків із застосуванням картографічної проекції. Разом з тим у них з'являється нова властивість, що наближає їх до геоінформаційних систем – можливість зміни змісту карти. Поява інтерактивних електронних географічних карт можна назвати революцією в існуючій системі наочних посібників.

На сьогодні в Інтернет-просторі існує велика кількість мережевих геосервісів, які можна розглядати як мережеві навчально-методичні інтерактивні комплекси. Наприклад, з сайту Scientific Visualization Studio (http://svs.gsfc.nasa.gov) можна звантажувати анімовані дані, які щодня поновлюються, про різні природні процеси і стихійні біди і накладати їх на зображення земної поверхні. З Інтернет-сервісу Globe (http://www.globe.gov) можна отримати інформацію про температуру, опади, тиск тощо. Геосервіс World Wind – тривимірний інтерактивний віртуальний глобус, створений NASA й здатний показувати адміністративні межі, назви населених пунктів, плани міст, прапори країн і багато що інше. Компанія Microsoft розвиває власний проект Virtual Earth.

Всі ці ресурси завдяки вдалим концептуальним і програмним рішенням переросли традиційну картографію і змінили наші звичні форми умовно-графічного представлення фізичного простору.

Серед різноманітних геосервісів більш детально зупинюся на Google-maps – одному з мережевих геосервісів корпорації Google, який дозволяє знаходити, відзначати, коментувати та оцінювати різні об’єкти на зображенні земної кулі з досить високою точністю.

Вчителя географії мережевий сервіс Google-maps повинен зацікавити, як:

• джерело карт і зображень місцевості при вивченні географії світу чи краєзнавства;
• платформа для вирішення дослідницьких завдань з географії, пов’язаних з обчисленнями відстаней, підбором найкоротшого шляху, порівнянням особливостей різних місцевостей і т.д;
•  платформа для креативної діяльності з моделювання нового вигляду місцевостей з нанесенням різного роду зображень та об’єктів, що пов’язані з вивченням природи чи економіки;
•  методичний інструмент для організації кооперативної діяльності учнів в процесі навчання географії.

Зображення земної поверхні користувачеві цього сервісу доступно у популярному з недавнього часу форматі 3D, у режимі карти та в режимі Google Earth.

В режимі «Карти» користувач може обрати зображення земної поверхні, зроблені з супутника, які завдяки високій роздільній здатності, створюють ілюзію присутності в певній точці простору. Інший варіант – це за допомогою інструменту «Ландшафт» перейти до зображення земної поверхні, яке буде нагадувати топографічну карту.

В Google-maps інтегровано службу Google Street View, яка надає користувачам можливість «подорожувати» у тривимірній проекції вулиць. Така функціональність створена за допомогою кругового фотографування місцевості спеціальним обладнанням в режимі реального часу та створенням багатьох сферичних панорам з прив’язкою до географічних координат. За допомогою цієї служби вчитель може проводити віртуальні екскурсії та огляд цікавих географічних об’єктів.

Google-maps – це не тільки карта, але й джерело текстової та візуальної інформації, пов’язаної з певним географічним об’єктом. До карти прив’язана інформація з Вікіпедії.

Кожен користувач цього сервісу може створювати свої власні карти та робити відповідні позначки на ній. Таким чином, в процесі навчання географії можуть створюватися карти до кожної навчальної теми. Наприклад, вчитель створює карту «Природно-заповідний фонд Кіровоградщини», надає доступ до цієї карти учням та ставить відповідне завдання: «Позначити на карті заповідні об’єкти краю». Відповідні позначки учні можуть зробити, використавши набір як стандартних піктограм, так і обравши зображення самих об’єктів, які вони збираються занести до карти. У цьому простому варіанті використання мережевого геосервісу діяльність учнів набиратиме рис дослідницького та творчого характеру.

Виконуючи подібні завдання учні набуватимуть досвіду створення власних карт й картосхем, приходячи до розуміння того факту, що будь-яка географічна карта є авторською інтерпретацією простору. Крім того, добираючи відповідні піктограми до своїх зображень, учні самостійно прийдуть до висновку, що будь-який символ, що використовується на географічній карті, несе певну інформацію та містить у собі певний зміст.

Працюючи над власною картою, учні створюють цілий мультимедійний ресурс, в який можна інтегрувати текст, зображення, відео чи будь-який інший об’єкт шляхом надання відповідного посилання.

Важливо, що відповідний авторський продукт можна роздрукувати. Функцію друку до того ж можна використати інакше – роздрукувати «чисте» зображення частини земної поверхні, як один із варіантів її контурного зображення для організації подальшої роботи з ним учнів на уроці.

Робота учнів з Google-maps – ефективний спосіб формування такого базового вміння учнів, як вміння орієнтуватися в просторі.  Пошук відповідного місця шляхом «подорожі» по карті, коли користувач просто перетягує зображення земної поверхні у відповідному напрямку, сприяє формуванню таких вмінь учнів, як знаходити географічний об’єкт на карті та співвідносити карту з своїм прототипом – зображенням земної поверхні. Простіший спосіб (занесення назви географічного об’єкта в поле для пошуку) розвиває уміння визначати географічне розміщення об’єкта на карті словами.

Сервіс передбачає інструменти для вимірювання відстаней, обчислення площ, підбір коротшого шляху та інші маніпуляції, пов’язані з вмінням учнів знімати з карти цифрову інформацію. Застосування цих можливостей геосервісу дозволяють перекласти здійснення механічних за своєю природою операцій на комп’ютер і відвести більше часу на творчу й дослідницьку діяльність учнів.

Використання мережевого геосервісу Google-maps з метою організації кооперативної діяльності учнів є майже необмеженим за кількістю варіантів. Над однією картою може працювати будь-яка кількість користувачів мережевого геосервісу. Єдина вимога – мати обліковий запис в системі Google. Важливо, що сервіс Google-maps дозволяє чітко визначити і оцінити внесок кожного учня у створений кооперативними зусиллями продукт.

В Google-maps  вбудована ГІС Google Earth  (офіційна назва українською мовою: Google Планета Земля) — це безкоштовна, вільно-завантажувана програма компаніїї Google, що відображає віртуальний глобус. У тривимірності ландшафтів поверхні Землі й полягає головна відмінність програми Google Earth від Google Maps.

На завершення хочу сказати, що, незважаючи на певні здобутки у впровадженні у навчальний процес новітніх технологій навчання, їх апробація та реалізація для багатьох користувачів є досить складним процесом. І це не дивно, адже багато вчителів звикли працювати з картами на друкованій основі, не кожна школа забезпечена відповідною комп’ютерною технікою та мережею Інтернет. Але всі ми розуміємо, що настав час змінювати наші традиційні уявлення про картографічний матеріал, який повинен використовувати вчитель на уроці географії, та методи роботи учнів з цим матеріалом.