Календарне планування з географії 7 клас

№ п/п

Дата

Тема уроку

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Наскрізні

змістові

лінії

ВСТУП

1

Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії.

Знаннєвий  компонент: називає материки, частини світу, океани, різні види карт.

Діяльнісний компонент: порівнює материки та океани за площею, карти за масштабом та просторовим охопленням;  розрізняє в атласах карти показує (знаходить) на картах  різного  масштабу материки, частини світу, океани. Ціннісний компонент: оцінює значення для людини географічних знань про материки та океани.

ГВ: уміє  пояснювати  на  конкретних  прикладах  та  доводити  практичне  значення  вивчення  материків  та  океанів.

2

Джерела географічної інформації про материки та океани.

РОЗДІЛ І. ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

Тема 1. Форма і рухи Землі

3

Куляста форма Землі та її географічні наслідки.

Знаннєвий  компонент: знає і уявляє форму  Землі, дні рівнодення та сонцестояння; розуміє і наводить приклади добових і річних ритмів як наслідків осьового обертання та орбітального руху Землі.

Діяльнісний компонент: знаходить на карті екватор, лінії тропіків і полярні кола; пояснює вплив  форми Землі та її рухів на природу материків і  океанів. Ціннісний компонент: оцінює і характеризує наслідки  форми  Землі,  добового і річного рухів Землі на життя людини

ЗБ: моделює оптимальний  режим  життя  відповідного  до  добових  і  річних  циклів (ритмів)

4

Рухи Землі, їх наслідки.

Тема 2. Материки та океани – великі природні комплекси географічної оболонки

5

Походження материків та океанічних западин унаслідок руху літосферних плит.  Геологічні ери та епохи горотворення.

Знаннєвий  компонент: знає і розуміє основні етапи розвитку геологічної історії Землі, наслідки руху літосферних плит, найбільші платформи та області складчастості, основні і перехідні кліматичні пояси; наводить приклади  форм рельєфу на материках і в океанах, платформ і областей складчастості, різних за властивостями повітряних і водних мас, типів клімату, теплих і холодних течій, природних зон на материках; знає і розуміє гіпотези  дрейфу материків, загальну циркуляцію атмосфери та їх вплив на природні умови Землі.

Діяльнісний компонент: знаходить  і  показує на картах  різного  масштабу найбільші літосферні плити, райони поширення пасатів, мусонів, західних вітрів помірних широт і східних полярних вітрів, кліматичні пояси, найбільші теплі й холодні поверхневі течії,  природні зони; пояснює вплив повітряних мас на погодні умови Землі своєї місцевості;  аналізує закономірності розміщення форм рельєфу на материках та океанах, причини виникнення океанічних течій розміщення природних комплексів на материках і в океанах,  взаємодію і взаємовплив океанів і материків; вміє практично використовувати інформацію тематичних карт: тектонічної, кліматичної  і  географічних поясів природних зон.

Ціннісний компонент: оцінює значення знань про географічні закономірності природи материків і океанів для життя людини; досліджує наслідки взаємодії Світового океану, атмосфери та суходолу.

ЕБСР: пояснює  взаємозв’язки  між  природними  компонентами  у  географічній  оболонці, у  тому  числі — на  прикладі  своєї  місцевості.

6

Тектонічні структури: платформи та області складчастості. Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах.

7

Практична робота № 1 Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу

8

Кліматотвірні чинники. Розподіл сонячної енергії на Землі. Вплив підстильної поверхні на клімат.

Знаннєвий  компонент: знає і розуміє основні етапи розвитку геологічної історії Землі, наслідки руху літосферних плит, найбільші платформи та області складчастості, основні і перехідні кліматичні пояси; наводить приклади  форм рельєфу на материках і в океанах, платформ і областей складчастості, різних за властивостями повітряних і водних мас, типів клімату, теплих і холодних течій, природних зон на материках; знає і розуміє гіпотези  дрейфу материків, загальну циркуляцію атмосфери та їх вплив на природні умови Землі.

Діяльнісний компонент: знаходить  і  показує на картах  різного  масштабу найбільші літосферні плити, райони поширення пасатів, мусонів, західних вітрів помірних широт і східних полярних вітрів, кліматичні пояси, найбільші теплі й холодні поверхневі течії,  природні зони; пояснює вплив повітряних мас на погодні умови Землі своєї місцевості;  аналізує закономірності розміщення форм рельєфу на материках та океанах, причини виникнення океанічних течій розміщення природних комплексів на материках і в океанах,  взаємодію і взаємовплив океанів і материків; вміє практично використовувати інформацію тематичних карт: тектонічної, кліматичної  і  географічних поясів природних зон.

Ціннісний компонент: оцінює значення знань про географічні закономірності природи материків і океанів для життя людини; досліджує наслідки взаємодії Світового океану, атмосфери та суходолу.

ЕБСР: пояснює  взаємозв’язки  між  природними  компонентами  у  географічній  оболонці, у  тому  числі — на  прикладі  своєї  місцевості.

9

Водні маси, їх властивості. Океанічні течії.  

10

Кліматичні пояси і типи клімату Землі.

11

Природні комплекси материків і океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність.

12

Дослідження № 1. Взаємодія світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки.

Узагальнення з теми «Закономірності формування природи материків і океанів»

РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ

Тема 1. Африка

13

Географічне положення Африки. Дослідження та освоєння материка.

Практична робота № 3 (початок). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Африки.

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку; розуміє особливості сучасного рівня соціально-економічного розвитку країн.

Діяльнісний компонент: характеризує географічне положення материка; аналізу є закономірності розміщення форм рельєфу, кліматичних поясів, вод суходолу, природні зони, зональні типи ґрунтів; описує природу найвідоміших національних парків Африки;  визначає типи клімату за кліматичною картою та кліматичними діаграмами; визначає основні напрями господарського використання природних комплексів материка; знаходить  і показує на картах  різного  масштабу: моря: Середземне, Червоне; затоки:  Гвінейська, Аденська;

протоки: Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська; острів Мадагаскар; півострів Сомалі; гори: Атлас, Драконові, Капські; вулкан Кіліманджаро; нагір’я Ефіопське; плоскогір’я Східноафриканське; річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад; водоспад  Вікторія; пустелі: Сахара, Наміб; держави та їх столиці: Єгипет, Нігерія, Південна Африка.

Ціннісний компонент: висловлює судження про вплив природних умов і ресурсів на економіку країн; оцінює вплив природних чинників і діяльності людини на екологічний стан природних зон материка; робить висновок впливу клімату та природних зон на особливості життя і господарської діяльності людей; обґрунтовує вплив природних чинників  на виникнення природних вогнищ захворювань і поширення епідемій

ЕБСР: презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

ЗБ: обґрунтовує вплив природних чинників  на виникнення природних вогнищ захворювань і поширення епідемій.

ГВ: установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

ПФГ: розуміє важливість  напрямків  взаємозв’язків  України  та  країн  Африки.

14

Практична робота № 2. Визначення географічних координат крайніх точок і протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід.

15

Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини Африки. Практична робота № 3 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Африки.

16

Загальні риси клімату Африки.

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку; розуміє особливості сучасного рівня соціально-економічного розвитку країн.

Діяльнісний компонент: характеризує географічне положення материка; аналізу є закономірності розміщення форм рельєфу, кліматичних поясів, вод суходолу, природні зони, зональні типи ґрунтів; описує природу найвідоміших національних парків Африки;  визначає типи клімату за кліматичною картою та кліматичними діаграмами; визначає основні напрями господарського використання природних комплексів материка; знаходить  і показує на картах  різного  масштабу: моря: Середземне, Червоне; затоки:  Гвінейська, Аденська;

протоки: Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська; острів Мадагаскар; півострів Сомалі; гори: Атлас, Драконові, Капські; вулкан Кіліманджаро; нагір’я Ефіопське; плоскогір’я Східноафриканське; річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад; водоспад  Вікторія; пустелі: Сахара, Наміб; держави та їх столиці: Єгипет, Нігерія, Південна Африка.

Ціннісний компонент: висловлює судження про вплив природних умов і ресурсів на економіку країн; оцінює вплив природних чинників і діяльності людини на екологічний стан природних зон материка; робить висновок впливу клімату та природних зон на особливості життя і господарської діяльності людей; обґрунтовує вплив природних чинників  на виникнення природних вогнищ захворювань і поширення епідемій

ЕБСР: презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

ЗБ: обґрунтовує вплив природних чинників  на виникнення природних вогнищ захворювань і поширення епідемій.

ГВ: установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

ПФГ: розуміє важливість  напрямків  взаємозв’язків  України  та  країн  Африки.

17

Кліматичні пояси і типи клімату.

Практична робота № 4. Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами.

18

Води суходолу Африки. Використання водних ресурсів.

 Практична робота № 3 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Африки.

19

Природні зони Африки, закономірності їх розміщення.

20

Стихійні явища природи Африки. Екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової  природної спадщини  ЮНЕСКО.

21

Населення Африки. Держави. Зв’язки України з державами Африканського континенту.

22

Практична робота № 3 (закінчення). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Африки.

Узагальнення з теми    «Африка»

Тема 2. Південна Америка

23

Географічне положення. Дослідження та освоєння материка.

Практична робота № 5 (початок). Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів  материка.

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне  розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку. Діяльнісний компонент: характеризує населення та його господарську діяльність у різних країнах материка; аналізує особливості розміщення корисних  копалин материка та їх вплив на господарську діяльність людини; знаходить  і показує на картах  різного  масштабу:  море Карибське;  затоку Ла-Плата;  протоки: Магелланова, Дрейка;  острови: Вогняна Земля, Фолклендські, Галапагоські; рівнини: Амазонська, Орінокська, Ла-Платська низовини, Бразильське, Гвіанське плоскогір’я; гори Анди (г. Аконкагуа);  вулкани: Льюльяйльяко, Котопахі; річки: Амазонка, Парана, Оріноко; водоспади:Анхель, Ігуасу; озера: Маракайбо, Тітікака; пустелю Атакама; держави та їх столиці: Бразилія, Аргентина, Чилі; порівнює, зіставляє особливості природних умов Південної Америки та Африки; пояснює закономірності поширення основних форм рельєфу, особливості розподілу температури й опадів на материку, прояв широтної зональності на рівнинах і вертикальної поясності в Андах; визначає за кліматичними картами і кліматичними діаграмами – типи клімату.

 Ціннісний компонент оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка; робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка, поширення стихійних явищ (землетруси, вулканізм) та їх вплив на життя людей

ЕБСР: презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення. 

ЗБ: обґрунтовує  механізм утворення стихійних явищ (вулкан, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

ГВ:  установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

ПФГ: розуміє  значення  різних  напрямків  взаємозв’язків  України  та  країн  Південної  Америки.

24

Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини Південної Америки.  

Практична робота № 5 (продовження). Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів  материка.

25

Загальні риси клімату Південної Америки. Кліматичні пояси і типи клімату.

Практична робота № 6. Визначення типів клімату Південної Америки за кліматичними діаграмами.

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне  розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку. Діяльнісний компонент: характеризує населення та його господарську діяльність у різних країнах материка; аналізує особливості розміщення корисних  копалин материка та їх вплив на господарську діяльність людини; знаходить  і показує на картах  різного  масштабу:  море Карибське;  затоку Ла-Плата;  протоки: Магелланова, Дрейка;  острови: Вогняна Земля, Фолклендські, Галапагоські; рівнини: Амазонська, Орінокська, Ла-Платська низовини, Бразильське, Гвіанське плоскогір’я; гори Анди (г. Аконкагуа);  вулкани: Льюльяйльяко, Котопахі; річки: Амазонка, Парана, Оріноко; водоспади:Анхель, Ігуасу; озера: Маракайбо, Тітікака; пустелю Атакама; держави та їх столиці: Бразилія, Аргентина, Чилі; порівнює, зіставляє особливості природних умов Південної Америки та Африки; пояснює закономірності поширення основних форм рельєфу, особливості розподілу температури й опадів на материку, прояв широтної зональності на рівнинах і вертикальної поясності в Андах; визначає за кліматичними картами і кліматичними діаграмами – типи клімату.

 Ціннісний компонент оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка; робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка, поширення стихійних явищ (землетруси, вулканізм) та їх вплив на життя людей

ЕБСР: презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення. 

ЗБ: обґрунтовує  механізм утворення стихійних явищ (вулкан, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

ГВ:  установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

ПФГ: розуміє  значення  різних  напрямків  взаємозв’язків  України  та  країн  Південної  Америки.

26

Води суходолу Південної Америки.

Практична робота № 5 (продовження). Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів  материка.

27

Природні зони Південної Америки. Вертикальна поясність Анд. Зміни природи материка людиною.

28

Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти Південної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

Дослідження № 2. Природні унікуми Південної Америки

29

Населення. Держави. Зв’язки України з державами Південної Америки.

Практична робота № 5 (закінчення). Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів  материка.

30

Контрольна робота

Тема 3. Австралія

31

Географічне положення, дослідження і освоєння Австралії. Тектонічна будова, рельєф і корисні копалини материка.

Практична робота № 7 (початок). Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів материка.

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне  розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку.

Діяльнісний компонент: знаходить  і  показує  на  картах  різного  масштабу: моря: Коралове, Тасманове;  затоки: Карпентарія, Велика Австралійська;  острови: Тасманія, Великий Бар’єрний риф;  півострів Кейп-Йорк; плоскогір’я Західно-Австралійське;  низовину Центральну; гори: Великий Вододільний хребет(г. Косцюшко);  річки: Муррей, Дарлінг; озеро Ейр;  пустелі: Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія; державу Австралійський Союз та її столицю; характеризує  особливості географічного положення, головні риси населення та його господарської діяльності; порівнює географічне положення Австралії і Африки. Ціннісний  компонент: пояснює вплив рельєфу і клімату на формування вод суходолу, унікальність органічного світу, особливості заселення Австралії; оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка; робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка

ЕБСР: презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

ЗБ: обґрунтовує механізм утворення стихійних явищ (лісові  пожежі, посухи) та їх  вплив на життя людей.

ПФГ:  розуміє  значення  різних  напрямків  взаємозв’язків  України  та  Австралії.

32-33

Клімат і води суходолу материка.

Практична робота № 7 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних водних об’єктів суходолу материка

Практична робота № 8. Визначення типів клімату за кліматичними діаграмами

34

Природні зони. Зміна природи материка людиною. Найвідоміші об’єкти Австралії, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

35

Населення, його склад та розміщення. Австралія – країна-материк.

Практична робота № 7 (закінчення). Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів материка.

РОЗДІЛ ІІІ. ПОЛЯРНИЙ МАТЕРИК ПЛАНЕТИ

Тема 1. Загальні відомості про Антарктиду

36

Географічне положення. Антарктида й Антарктика. Дослідження материка.

Знаннєвий  компонент: знає історію дослідження та освоєння  материка , першовідкривачів материка Фадея Беллінсгаузена, Михайла Лазарєва, Роальда Амундсена, Роберта Скотта, країни, що беруть участь у сучасних дослідженнях; наводить приклади про значення міжнародного співробітництва у вивченні Антарктиди; пояснює відмінності  між Антарктикою й Арктикою. Діяльнісний компонент: характеризує  особливості географічного  положення  материка; позначає і показує на карті Антарктичний півострів, моря Ведделла, Росса. Ціннісний компонент оцінює роль України в дослідженні Антарктиди.

ЕБСР: дискутує  щодо  перспективних  напрямків  розвитку  окремих  видів  діяльності  людини  на  материку

Тема 2. Природа материка

37

Тектонічна будова, рельєф, клімат, рослинність і тваринний світ Антарктиди.

Узагальнення з теми «Австралія» та  «Полярний материк планети»

Знаннєвий  компонент: знає та пояснює  представників рослин і тварин світу Антарктики, особливості їх пристосування. Діяльнісний компонент: характеризує риси природи Антарктиди, Антарктики;  характеризує особливості тектонічної будови, клімат; пояснює причини утворення суцільного покривного зледеніння, його вплив на природу материка. Ціннісний компонент обґрунтовує судження про вплив Антарктиди на природні особливості планети.

ЕБСР: дискутує  щодо  перспективних  напрямків  розвитку  окремих  видів  діяльності  людини  на  материку

РОЗДІЛ IV. МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ

Тема 1. Північна Америка

38

Географічне положення Північної Америки. Історія відкриття та освоєння материка.

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми                    рельєфу, географічне розміщення  типів  клімату,       внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку.                  Діяльнісний компонент: характеризує ГП материка;                     пояснює закономірності розміщення  форм рельєфу,  клімату, внутрішніх вод, типів ґрунтів, рослин і                           тварин, природних зон, впливу господарської                     діяльності людей на природу материка;  аналізує     особливості розміщення корисних  копалин  материка та їх вплив на господарську діяльність людини; знаходить  і показує на картах  різного  масштабу:  затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска; острови: Гренландія, Ньюфаундленд,Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг;   півострови: Лабрадор, Флорида,  Каліфорнія,  Аляска, Юкатан;  рівнини: Центральні, Великі, Лаврентійська височина, Примексиканська низовина; гори: Кордильєри,  Делані   (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі;  річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо;  вдсп: Ніагарський; озера: Великі (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне;  держави та їх столиці: США, Канада, Мексика; порівнює рельєф і клімат Пвн і Півд Америки визначає основні напрями  господарського використання  ПК материка; досліджує об’єкти Північної Америки, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО Ціннісний компонент: обґрунтовує  вплив ГП материка на його природу,  особливості освоєння людиною; оцінює вплив господарської діяльності людини на природні комплекси материка; висловлює судження про економічний розвиток країн материка;  робить  висновок  про механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

ЕБСР: презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

ЗБ: обґрунтовує механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

ГВ: установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

ПФГ: розуміє  важливість  різних  напрямків  взаємозв’язків  між  Україною  та  країнами  Північної  Америки.

39

Тектонічні структури, рельєф та корисні копалини Північної Америки.

 Практична робота № 9 (продовження). Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Північної Америки.

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми                    рельєфу, географічне розміщення  типів  клімату,       внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку.                  Діяльнісний компонент: характеризує ГП материка;                     пояснює закономірності розміщення  форм рельєфу,  клімату, внутрішніх вод, типів ґрунтів, рослин і                           тварин, природних зон, впливу господарської                     діяльності людей на природу материка;  аналізує     особливості розміщення корисних  копалин  материка та їх вплив на господарську діяльність людини; знаходить  і показує на картах  різного  масштабу:  затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска; острови: Гренландія, Ньюфаундленд,Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг;   півострови: Лабрадор, Флорида,  Каліфорнія,  Аляска, Юкатан;  рівнини: Центральні, Великі, Лаврентійська височина, Примексиканська низовина; гори: Кордильєри,  Делані   (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі;  річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо;  вдсп: Ніагарський; озера: Великі (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне;  держави та їх столиці: США, Канада, Мексика; порівнює рельєф і клімат Пвн і Півд Америки визначає основні напрями  господарського використання  ПК материка; досліджує об’єкти Північної Америки, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО Ціннісний компонент: обґрунтовує  вплив ГП материка на його природу,  особливості освоєння людиною; оцінює вплив господарської діяльності людини на природні комплекси материка; висловлює судження про економічний розвиток країн материка;  робить  висновок  про механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

ЕБСР: презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

ЗБ: обґрунтовує механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

ГВ: установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

ПФГ: розуміє  важливість  різних  напрямків  взаємозв’язків  між  Україною  та  країнами  Північної  Америки.

40

Загальні риси клімату Північної Америки. Кліматичні пояси і типи клімату материка.

41

Води суходолу Північної Америки.

Практична робота № 9 (продовження). Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Північної Америки.

42

Природні зони Північної Америки. Вертикальна поясність в горах

43

Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної  спадщини  ЮНЕСКО.

Дослідження № 3. Розробка та обґрунтування маршруту, що проходить через об'єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО

44

Населення. Держави.  Україна і держави  Північної Америки.

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми                    рельєфу, географічне розміщення  типів  клімату,       внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку.                  Діяльнісний компонент: характеризує ГП материка;                     пояснює закономірності розміщення  форм рельєфу,  клімату, внутрішніх вод, типів ґрунтів, рослин і                           тварин, природних зон, впливу господарської                     діяльності людей на природу материка;  аналізує     особливості розміщення корисних  копалин  материка та їх вплив на господарську діяльність людини; знаходить  і показує на картах  різного  масштабу:  затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска; острови: Гренландія, Ньюфаундленд,Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг;   півострови: Лабрадор, Флорида,  Каліфорнія,  Аляска, Юкатан;  рівнини: Центральні, Великі, Лаврентійська височина, Примексиканська низовина; гори: Кордильєри,  Делані   (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі;  річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо;  вдсп: Ніагарський; озера: Великі (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне;  держави та їх столиці: США, Канада, Мексика; порівнює рельєф і клімат Пвн і Півд Америки визначає основні напрями  господарського використання  ПК материка; досліджує об’єкти Північної Америки, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО Ціннісний компонент: обґрунтовує  вплив ГП материка на його природу,  особливості освоєння людиною; оцінює вплив господарської діяльності людини на природні комплекси материка; висловлює судження про економічний розвиток країн материка;  робить  висновок  про механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

ЕБСР: презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

ЗБ: обґрунтовує механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

ГВ: установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

ПФГ: розуміє  важливість  різних  напрямків  взаємозв’язків  між  Україною  та  країнами  Північної  Америки.

45

Практична робота № 9 (закінчення). Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Північної Америки.

Узагальнення з теми «Північна Америка».

Тема 2. Євразія

46

Географічне положення Євразії. Поділ материка на дві частини світу.

Практична робота № 10 (початок). Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії.

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне  розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку. Діяльнкомпонент:  характеризує  ГП материка; пояснює закономірності форм рельєфу, клімату, річок та озер, типів ґрунтів, типових рослин і тварин, природних  зон  материка; аналізує особливості розміщення корисних  копалин  на  території материка та їх вплив на господарську  діяльність людини; знаходить  і  показує  на  картах  різного  масштабу:  моря: Північне, Балтійське, Азовське, Середземне, Чорне, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Берингове, Південнокитайське, Аравійське;  затоки: Біскайська, Бенгальська, Перська; протоки: Босфор, Ла-Манш, острови: Велика Британія, Ірландія, Нова Земля, Сахалін, Японські, Філіппінські, Шрі Ланка, Тайвань,  Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява); півострови: Балканський, Апеннінський,  Чукотський, Піренейський, Скандинавський, Камчатка, Таймир, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський, мала Азія рівнини: Велика Китайська, Східноєвропейська, Західносибірська, Прикаспійська, Середньодунайська,  Індо-Гангська, Месопотамська низовини, плоскогір’я Декан, Середньосибірське, Казахський дрібнособковик; гори: Піренеї, Альпи, Апенніни, Карпати, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Гімалаї (г. Джомолунгма), Тянь-Шань;  нагір’я: Тибет, Іранське; вулкани: Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма; пустелі: Гобі, Каракуми, Руб-ель-Халі; річки: Рейн, Дунай, Дніпро, Волга, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Тигр Євфрат; озера: Каспійське, Женевське,  Світязь, Ладозьке, Байкал, Мертве море; держави та їх столиці: Україна, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Росія, Китай, Індія, Туреччина, Японія; порівнює типи клімату в межах помірного поясу Євразії, висотні пояси в різних гірських системах; установлює причини різноманітності природи Євразії. Цінкомпонент: висловлює судження щодо господарського оцінювання ПУ країни на прикладі України та країни за вибором;   оцінює наслідки сучасного впливу господарської діяльності людини на природу материка; обґрунтовує судження про зв’язки України з країнами Європи та Азії; робить висновки про основні напрями господарського використання  ПК материка, поширення стихійних явищ та їх вплив на життя людей.

 ЕБСР: презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

ЗБ: обґрунтовує механізм утворення стихійних явищ (цунамі, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

ГВ: установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

ПГФ: розуміє  важливість  різних  напрямків  взаємозв’язків  між  Україною  та  країнами  Євразії.

47

Дослідження та освоєння материка

48

Тектонічна будова Євразії.

49

Рельєф і корисні копалини Євразії.

Практична робота № 10 (продовження). Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії.

50

Загальні риси клімату Євразії.

51

Кліматичні пояси і типи клімату Євразії.

52

Практична робота № 11. Визначення типів клімату в межах помірного кліматичного поясу Євразії за допомогою кліматичних діаграм.

53

Води суходолу Євразії. Річки.

Практична робота № 10 (продовження). Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії.

54

Води суходолу Євразії. Озера, болота, льодовики, багаторічна мерзлота, підземні води.

Практична робота № 10 (продовження). Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії.

55

Природні зони Євразії: Арктичні пустелі. Тундра й лісотундра. Ліси помірного поясу. Лісостепи й степи.

56

Природні зони Євразії: Напівпустелі й пустелі. Субтропічні ліси. Савана. Субекваторіальні та екваторіальні ліси. Вертикальна поясність.

57

Зміни природи материка людиною. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної  спадщини  ЮНЕСКО.

58

Населення Євразії

59

Найбільші держави Європи та  Азії.

Практична робота № 10 (закінчення). Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії.

60

Зв’язки України з країнами Європи та Азії.

Дослідження № 4. Здійснення уявної подорожі уздовж 50-ї паралелі: складання карти маршруту з позначенням країн, природних об’єктів та природних комплексів.

61

Контрольна робота

РОЗДІЛ V. ОКЕАНИ

Тема 1. Тихий океан

62

Географічне положення і рельєф дна Тихого океану. Клімат і води.

Практична робота № 12 (початок). Позначення географічних об’єктів океану на контурній карті.

Знаннєвий  компонент: називає великі  водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства. Діяльнісний компонент: характеризує  риси географічного положення Тихого океану; досліджує виникнення форм рельєфу, течій, островів; знаходить і показує на картах  різного  масштабу: течії: Північна та Південна Пасатна,  Куросіо, Західних Вітрів, Каліфорнійська, Північнотихоокеанська,  Східноавстралійська , Перуанська; острови: Нова Зеландія, Нова Гвінея, Гавайські, Маріанські, порівнює властивості водних мас різних частин Тихого океану. Ціннісний компонент: обґрунтовує зв'язок клімату океану з атмосферною циркуляцією та переміщенням течій, своєрідність органічного світу;  оцінює вплив океану на життя і діяльність людей на прибережних територіях; робить висновок про механізм утворення цунамі та його вплив на життя людей.

ЕБСР: пропонує  шляхи  розв’язання  екологічних  проблем Світового  океану.

ЗБ: аналізує  цінність  і  шкоду  для  здоров’я  окремих  видів  морепродуктів.

ПФГ: презентує  власні  розробки  щодо  раціонального  використання  ресурсів  Світового  океану.

63

Органічний світ і природні ресурси Тихого океану. Охорона природи океану.

Практична робота № 12 (продовження). Позначення течій океанів на контурній карті.

Тема 2. Атлантичний океан

64

Атлантичний океан.

Географічне положення. Рельєф дна. Клімат і води.  Органічний світ і природні ресурси, їх використання. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків.

Практична робота № 12 (продовження). Позначення географічних об’єктів та течій океану на контурній карті.

Знаннєвий  компонент: називає великі  водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства. Діяльнісний компонент: характеризує риси географічного положення Атлантичного океану; досліджує виникнення форм рельєфу дна, течій, поширення представників органічного світу;  знаходить  і  показує на картах  різного  масштабу: течії: Гольфстрім, Лабрадорська, Північноатлантична, Канарська, Бразильська, Бенгельська; острів: Ісландія; характеризує особливості клімату океану; порівнює переміщення океанічних течій у північній і південній частинах океану.

Ціннісний компонент: висловлює судження про проблеми забруднення океану; оцінює вплив Атлантичного океану на природу материків і життєдіяльність людей .

ЕБСР: пропонує  шляхи  розв’язання  екологічних  проблем Світового  океану.

ЗБ: аналізує  цінність  і  шкоду  для  здоров’я  окремих  видів  морепродуктів.

ПФГ: презентує  власні  розробки  щодо  раціонального  використання  ресурсів  Світового  океану.

Тема 3. Індійський океан

65

Індійський океан. Географічне положення. Рельєф дна. Клімат і води.  Органічний світ і природні ресурси.

Практична робота № 12 (продовження). Позначення географічних об’єктів та течій океану на контурній карті.

Знаннєвий  компонент: називає великі  водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства. Діяльнісний компонент: характеризує риси географічного положення океану, його природні ресурси; досліджує виникнення форм рельєфу дна океану, течій, поширення представників органічного світу; знаходить  і показує на картах  різного  масштабу:  течії: Мадагаскарська, Мусонна, Західноавстралійська, Західних вітрів;

Порівнює особливості географічного положення Індійського океану з Тихим та Атлантичним океанами; пояснює вплив океану на природу материків і життєдіяльність людей. Ціннісний компонент: оцінює наслідки впливу людської діяльності на природу океану.

ЕБСР: пропонує  шляхи  розв’язання  екологічних  проблем Світового  океану.

ЗБ: аналізує  цінність  і  шкоду  для  здоров’я  окремих  видів  морепродуктів.

ПФГ: презентує  власні  розробки  щодо  раціонального  використання  ресурсів  Світового  океану.

Тема 4. Північний Льодовитий океан

66

Північний Льодовитий океан. Географічне положення Північного Льодовитого  океану у високих широтах.

Практична робота № 12 (закінчення). Позначення географічних об’єктів та течій океану на контурній карті.

Знаннєвий компонент: знає історію освоєння океану; називає великі  водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства.

Діяльнісний компонент: характеризує особливості географічного положення океану, особливості поширення крижаного покриву; досліджує виникнення форм рельєфу дна, поширення представників органічного світу; пояснює вплив географічного положення океану на клімат.

Ціннісний компонент: оцінює можливості використання природних                    ресурсів океану та наявні екологічні проблеми

ЕБСР: пропонує  шляхи  розв’язання  екологічних  проблем Світового  океану.

ЗБ: аналізує  цінність  і  шкоду  для  здоров’я  окремих  видів  морепродуктів.

ПФГ: презентує  власні  розробки  щодо  раціонального  використання  ресурсів  Світового  океану.

РОЗДІЛ VI. ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ

Тема 1. Використання природних багатств материків та океанів

67

Використання природних багатств материків та океанів

Природні багатства материків та океанів, їх основні види.

Знаннєвий  компонент: знає і розуміє види природних багатств материків та океанів. Діяльнісний компонент: пояснює зміни природних комплексів під впливом людської діяльності та виникнення  антропогенних ландшафтів.

 Ціннісний компонент обґрунтовує зміни природних  умов  внаслідок інтенсивного природокористування; оцінює наслідки використання людиною природних багатств материків і океанів; дає господарську оцінку природним ресурсам.

ЕБСР: аналізує  порушення  природної  рівноваги на  прикладі  природних  комплексів  своєї  місцевості.

Описує  антропогенні  ландшафти  своєї  місцевості.

Розуміє  та  пропонує  шляхи розв’язування екологічних проблем материків та океанів

Тема 2. Екологічні проблеми материків та океанів

68

Екологічні проблеми материків та океанів. Забруднення навколишнього середовища.

Знаннєвий компонент: знає і розуміє джерела забруднення навколишнього середовища, роль міжнародних організацій з охорони природи.

Діяльнісний компонент: розрізняє основні види забруднення довкілля: хімічне, радіаційне, біологічне, теплове, звукове; знаходить  і  показує на карті вже відомі природоохоронні території, райони екологічного лиха; прогнозує зміни природних умов під впливом людської діяльності; аналізує рівень забруднення навколишнього середовища на материках і в океанах за показниками екологічного моніторингу. Ціннісний компонент: висловлює судження про шляхи розв’язування екологічних проблем материків та океанів; оцінює роль міжнародного співробітництва у розв’язуванні проблем взаємодії природи і суспільства.

ЕБСР: аналізує  порушення  природної  рівноваги на  прикладі  природних  комплексів  своєї  місцевості.

Описує  антропогенні  ландшафти  своєї  місцевості.

Розуміє  та  пропонує  шляхи розв’язування екологічних проблем материків та океанів

69

Дослідження № 5. Шляхи розв’язування екологічних проблем.

70

Річна контрольна робота