А — в алфавіті — найперша!
А — в алфавіті — найлегша!
А іще ця буква А,
І дзвінка, і голосна.
А ще хоче буква А,
Щоби Алла букви знала,
А тоді до школи йшла.
Подивись, прошу тебе:
Ключ в траві, як буква Б!
Тут веселик походив,
Ключ від азбуки згубив.
Буква "В" така цікава:
Стовпчик вверх,
Дві дужки справа.
Так в алфавіті живе
Всім потрібна буква "В".
Га-га-га та Ге-ге-ге…
Це напевне буква Г?
Буква Г якраз така,
Неначе шия в гусака.
Буква Ґе з ріжком вгорі
Посміхнулась дітворі:
- Щоб дзвінкішу чули мову,
Я прийшла в абетку знову.
Буква Д, наче дім,
Височенний дах на нім.
\
Що майструє цей хлопчина?
До стовпця – аж три жердини.
- Відгадайте! – всіх зове.
Відгадали? – Буква Е!
Зажурилась буква Є,
Хоча все у неї є.
Але слів на букву Є
Небагато в мові є.
Тож потіште букву цю
І назвіть їй по слівцю.
Буква «Ж» - неначе жук,
Що потрапив нам до рук.
Хоч листочків «Ж» не їсть,
Та кінцівок має шість.
Збоку, знизу і згори
Схожа «З» на цифру три.
Є три зуби в буки «З»,
Ними все вона гризе.
И — великої немає,
И — слова не починає:
Виплив кит на середину,
Хвилям кит підставив спину.
Буква «І», неначе свічка,
З ясним вогником вгорі.
А погасне – чорний гнотик
Стане крапкою над «І».
Ранні птахи солов’ї,
Покажіть нам букву Ї!
Буква Ї така ж, як І,
Тільки крапок зверху дві.
Чи то дощик ллє довкола,
Чи лютує завірюха
Буква Й ніде Й ніколи
Не скидає капелюха.
Буква «К», буква «К»,
Ой, яка вона швидка!
Наче хлопчик,
Знявши руку,
Витинає гопака.
Лев, лисиця і орел
Дуже люблять букву «Л»
З букви «Л» для цирку
Змайстрували гірку,
Щоб катались звірі
І жили у мирі.
Дві сестрички невеличкі
Одягли нові спіднички.
Узялись міцніш за руки –
І гулять мерщій на луки.
Біжимо - не доженеш,
Не сестричок - букву «М».
Буква «Н», немов драбинка:
Палки дві і перетинка.
Буква «О» така-от кругла,
Хто не бачив, подивись:
Наче сонце, наче бублик,
Мов обручик, - хоч котись!
Я із букви П торік
Змайстрував собі турнік.
Підтягаюсь разів сто я,
Маю силу і здоров’я.
Лізе равлик на стеблинку,
Сам несе свою хатинку!
В нього ріжки коротенькі
І чутливі, мов антени.
Налякався і замер –
Схожим став на букву Р.
Буква "С" як місяць в небі,
Як маленький серпик в полі,
Як окраєць хліба теплий,
Кавуна шматок солодкий.
Тук-тук-тук, ток-ток-ток –
Вибиває молоток.
Ним ви цвяхи заб’єте,
Схожий він на букву «Т».
Сказав горобчик:
Букву «У» боюсь я дуже, татку.
Татусь питає: «А чому?»
- «У» схожа на рогатку!
- Що це, що це за підскоки?
Це ж у кого руки в боки?
- Буква Ф на довгій ніжці
Пострибала по доріжці.
Схрестили два спортсмени
Рапіри у бою.
Навчили «Х» читати
Оксаночку малу.
Ми домалюємо перо
В папасі букви «П».
Тоді її перевернем
І вийде буква «Ц».
Буква «Ч»,
Немов стілець.
Догори лиш ніжки.
Навіть з цифрою
Чотири,
Буква схожа
Трішки.
На дворі лежить поліно,
Трійко пташок зверху сіло,
Подивись, ну й чудеса –
Вийшла з пташок буква «Ш».
- Розкажіть про букву Щ!
- Та вона така ж, як Ш,
Тільки в неї, - каже Костик, -
Як гачок, праворуч хвостик.
Я в алфавіті – в кінці,
В мене усміх на лиці.
Не хизуюсь я, але…
Вам без мене буде зле.
Бо як тільки я у слові,
Слово – м’якше для вимови.
- Як зробити букву Ю?
Здогадавсь, Іванку?
- Букву І до О приб’ю
На коротку планку.
Десь пропала буква О.
Ми шукаємо давно.
Де ж поділася вона? —
Не знайдемо до темна.
А вона, от чудасія!
Всілась букві Л на шию
І від радості сія: —
Ось де Я! Ось де Я!