ВИВЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ РІЧКИ СУХИЙ ТОРЕЦЬ ТА ЗАХОДИ ЛІКВІДАЦІЇЇ НАСЛІДКІВ ЗАМУЛЕННЯ ВОДНОГО ОБ’ЄКТА

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИВЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ РІЧКИ СУХИЙ ТОРЕЦЬ ТА ЗАХОДИ  ЛІКВІДАЦІЇЇ НАСЛІДКІВ ЗАМУЛЕННЯ ВОДНОГО ОБ’ЄКТА

 

             

 

 

 

 

 

 

 

                             

 

  Роботу виконала:

           Сепета Каріна Ігорівна,

                                   учениця 10 класу Гусарівського ліцею

                                                Барвінківської міської територіальної громади

                                     Ізюмського району Харківської області

                                                     

 

                        

 

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………….3

Основна частина

Розділ 1. Основні  проблеми малих річок ………..……………………...5

1.           Класифікація річок………………………………………………….5
2.           Екологічна оцінка природніх умов річки Сухий Торець………... 6

Розділ 2. Значення малих річок  в екологічному балансі  та

необхідність їх територій ………………………………………………..7

2.1. Методи досліджень………………………………………………….7

2.2. Оцінка екологічного стану річки на окремих її ділянках…….......8

2.3. Рослинний покрив на досліджуваних  ділянках…..………………8

2.4. Практична дослідницька робота…………………………..………..9

Висновки…………………………………………....................................13

Список використаних джерел…………………………………………....14

Додатки…………………………………………………………………….15              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

      З року в рік в Україні збільшується кількість річок з докорінно зміненим режимом. Разом із зміною гідрографії річкової мережі змінюється і рельєф прилеглих територій. Все це призводить до значних екологічних збитків, негативно відбивається на умовах життя населення.

Господарське освоєння водозборів малих річок порушує сформований протягом багатьох століть баланс взаємодії природних стокоформуючих комплексів (ліс – річка, поле – річка, болото – річка і т.д.).

Про річки та їх значення у природі і суспільстві написано багато. Але далеко не всі уявляють, чому все ж таки виникла водна проблема, в чому її суть і які шляхи її вирішення. Багато хто із старшого покоління пригадуючи свої юнацькі роки навіть не підозрювали, які над річками  збираються хмари. Чиста вода тоді ще не викликала подиву, вона була нормою. Нині річки дедалі більше і більше втрачають свою велич і багатство.

В останні десятиріччя річки замість живлющої вологи несуть перенасичені промисловими та іншими стоками розчини. Є безліч пересохлих малих річок.

В останні роки у всьому світі іде зацікавлена розмова про воду. Вона стає однією з головних цінностей на Землі. Відомо, що вода буде найбільш дефіцитним ресурсом XXI століття. Вже зараз 1 млрд. населення планети страждає від браку прісної води, 1,7 млрд. вживають воду низької якості. Якщо темпи зростання населення планети і ставлення людини до води не зміняться, у 2025 році понад третини населення земної кулі буде жити в умовах жорстокого дефіциту води.

За оцінками спеціалістів, 40% всіх світових ресурсів стійкого стоку Землі вже торкнулася людська діяльність, а щорічне збільшення безповоротного водовикористання складає близько 5%. Внаслідок цього виріс дефіцит води.  Аналогічна ситуація з водними ресурсами склалася і в Україні. Зменшення водності в першу чергу позначається на малих річках.

І все ж без надії жити не можна. Це вона примушує нас повторювати відомі істини і боротися за них. Той, хто втратив надію, опустив би руки. Шляхи до відтворення водних джерел поки що існують, але з кожним роком і днем вони стають дедалі важчими.

Життя річки в тому, що вона тече. Кожна форма життя, пов'язана з течією води, існує тільки завдяки тому, що потік приносить їжу і кисень, виносить відходи та утворює шлях для проникнення у глиб суші.

Річки течуть на всіх континентах, забезпечуючи життя людині, тваринному і рослинному світу. Силою свого одвічного руху вони збагачують і змінюють зовнішній вигляд Землі. Каньйони, заплави, водоспади і естуарії – все це створено водою, що стікає з височин до місця зустрічі з морем. Водойма  живе своїм життям, вона - унікальна.

Джерело, яке тільки-тільки пробилося із землі, без користі не тече. Але, крім благ і радощів, які річка віддає всьому живому в руслі і на її берегах, вона уперто несе свою воду в «загальний котел», з якого п'ють сьогодні величезні міста, промислові центри та сільськогосподарські райони. І якщо міліють великі ріки, першу з причин цього слід шукати там, де розміщуються “капіляри” водної системи, а саме на малих річках.

 Малі річки формують ресурси, гідрохімічний режим та якість води середніх і великих рік, створюють природні ландшафти великих територій. Існує і зворотній зв'язок – функціонування басейнів малих річок визначається станом регіональних ландшафтних комплексів.

     Предметом мого дослідження є річка Сухий Торець.

     Актуальність даної роботи полягає в тому, щоб провести комплексне оцінювання екологічного стану річки Сухий Торець, що протікає територією села Нікополь Ізюмського району Харківської області, водний басейн якої характеризується активним господарським освоєнням та дослідити її екосистему, сучасний стан.

В останні роки у всьому світі іде заінтересована розмова про воду. Вона стає однією з головних цінностей на Землі. Відомо, що вода буде найбільш дефіцитним ресурсом XXI століття. Вже зараз 1 млрд. населення планети страждає від браку прісної води, 1,7 млрд. вживають воду низької якості. Якщо темпи зростання населення планети і ставлення людини до води не зміняться, у 2025 році понад третини населення земної кулі буде жити в умовах жорстокого дефіциту води.

     Мета роботи -  вивчити і поліпшити екологічний стан річки Сухий Торець у результаті якої б суттєво змінилася ця водойма.

     Для досягнення даної мети, були виконані такі завдання:

1. Визначили показники якості поверхневих вод річки Сухий Торець.
2. Оцінили екологічний стан водного басейну.
3. Вивчили флористичний склад прибережно – водної рослинності.
4. Зробили аналіз проведеної роботи щодо покращення стану річки Сухий Торець.

     Методи дослідження які використовувалися під час виконання  дослідницької  роботи:

     Теоретичні – опрацювання та аналіз відповідної літератури, статистичних та історичних документів, свідчень очевидців.

     Практичні – робота з літературою, картами, з довідками, пошукова, експедиційна  робота.

     Наукова новизна  дослідження полягає в детальному описі показників гідрографії  річки Сухий Торець, які до цього часу не були відомі.

     Практичне значення: дослідницька робота може бути використана для організації краєзнавчої роботи в школах району та проведенні навчальних занять з географії, історії, формуванні енциклопедичної, довідкової  інформації, практичному використанні в гідрографії.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

 ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ МАЛИХ РІЧОК 

1.           Класифікація річок

     Річкою, на відміну від струмка, балки, канави, прийнято називати постійно діючий водотік, первісно утворений природним шляхом, що має течію води протягом року (а якщо пересихає чи перемерзає, то на короткий час і не щороку). Оскільки в різних ландшафтних зонах розміри водотоків, що тимчасово пересихають чи перемерзають, дуже різняться між собою, різними будуть і розміри річки, яку за класифікацією відносять до малої.

Думки спеціалістів щодо вихідного розміру малої річки неоднакові. Одні пропонують класифікувати їх, виходячи з довжини, інші – з площі, з якої річка збирає воду, або залежно від витрат води, яку спроможне пропустити русло річки і т. д. У США, наприклад, до категорії “мала річка” відносять водотоки з площею водозбору від 400-600 км² у гірських і до 2000-4000 км² у рівнинних районах.

В Україні існує два кількісних критерії, відповідно до яких річки класифікують за розмірами. За критерієм, в основу якого покладено площу водозбору, до категорії “мала річка” віднесені водотоки з площею басейнів не більше 2000 км² за умови, що річка розташована в одній фізико-географічній зоні з властивим для неї гідрологічним режимом. За критерієм, що базується на довжині водотоку, до малих належать річки, довжина яких не перевищує 100 км.

Така класифікація досить умовна, оскільки не зовсім відповідає природним умовам, в яких знаходиться водозбірний басейн. Так, в умовах зони Степу з рідкою гідрографічною мережею водотік довжиною до 100 км нерідко розглядають як досить значний. Подібна річка може бути єдиним джерелом водозабезпечення цілого району. 

Відповідно до Водного кодексу України в нашій країні до категорії “мала річка” віднесені річки з площею водозбору до 2000 км².

Малі річки містять у собі основну масу запасів прісних вод України і відіграють величезну роль в економіці проживаючого в їх басейнах населення. За оцінками спеціалістів, вони формують 60% сумарних водних ресурсів України. На Поліссі і в Лісостепу зосереджено 60% водних ресурсів цих річок, у Карпатах – близько 25%, у Степу – близько 12%.

Малі річки мають ряд особливостей, які необхідно враховувати при розробці заходів їх раціонального використання та охорони. Перша з них – яскраво виражена залежність водності, гідрологічного режиму і якості води малих річок від стану поверхні водозбору, значення якого у ряді випадків буває важливішим, ніж кліматичні та погодні фактори. 

Чим могутніша річка, тим більше позначаються на ній екосистемі процеси, що відбуваються в ній самій. Практично всі великі річки, що протікають меридіально по кількох природних зонах, є азональними (тобто такими, що не залежать від географічної зони) елементами ландшафту. Наприклад, біоценози заплави та річища Дніпра, русло якого перетинає лісову, лісостепову і степову зони, мають практично однаковий характер, тоді як біоценози суходолу цих зон – різні. Інше явище спостерігаємо на малих річках. Їх гідрологія, гідрохімія, склад біоценозів, процеси біопродуктивності і самоочищення, якість води практично повністю залежать від стану водозбірної площі, від процесів, що переважають на суходолі в зонах їх басейнів. Значення цих процесів досить часто буває важливішим, ніж кліматичні та погодні умови. Тому гідрологічні, гідрохімічні і гідробіологічні показники окремих малих річок можуть значно відрізнятися від середньостатистичних зональних чи місцевих. Внаслідок цього всі основні характеристики водозбору малої річки – лісистість, забруднюваність,  обов'язково враховують при гідрологічних розрахунках і санітарно-гідробіологічних прогнозах, а також при плануванні різних природоохоронних заходів.

         1.2. Екологічна оцінка природних умов басейну річки Сухий Торець.

      Річка Сухий Торець протікає в межах Лозівського, Барвінківського і Ізюмського районів Харківської області та Слов’янського і Краматорського району Донецької області. Ліва притока Казенного Торцю (басейн Сіверського Дінця). Загальна довжина близько 97 км. Кліматичні умови басейну річки помірно-континентальний з теплим і вологим літом та м’якою хмарною зимою. Середні багаторічні температури січня тут складають -8,5۫ -17۫ (в окремі дні можуть знижуватися до -32۫), липня від 17۫ до 19۫С(абсолютний максимум в цю пору року складає +33۫ = 39۫С). Кількість опадів пересічно становить 500-600 мм за рік, що відповідає приблизно 5-6 тис. тонн води на 1 гектар, а зважаючи на помірне випаровування у  басейні річки  створюються передумови для незначного зволоження території (Додатки А, Б).

      Площа водозбірного басейну 1 610 км². Похил річки 0,7 м/км. Річкова долина трапецієподібна, завширшки 3—6 км. Заплава двобічна, завширшки 0,5—1,8 км. Річище звивисте. Характерне чергування широких і глибоких плес та мілководних ділянок. Використовується на рибництво, зрошення та водопостачання. Численні ставки і невеликі водосховища. Залужені прибережні смуги, розчищено пригирлову ділянку річки.

     Басейн річки Сухий Торець являє собою досить високе, сильно порізане долинами річок, розгалужене балками і ярами, плато. Долина річки пряма. Схили долини помірно круті, заввишки від 30 до 90 м. Долина річки починається двома великими балками. Заплава рівна, здебільшого суха.

     Русло помірно звивисте і являє собою ряд плесів, роз'єднаних перекатами. Переважна ширина русла на плесах 40—50 м, глибина 1,3—2,0 м, середня швидкість 0,1 м/с. Дно мулисте. Меженні береги низькі і положисті.

     Лівобережжя Сухого Торця розчленовано розгалуженими балками.

     Живлення  річки переважно снігове та дощове. Замерзає в першій половині січня, звільняється від льоду в  середині березня. Домінантними ґрунтами на території річки є такі типи, як лучні  ґрунти та чорноземи підзолисті. Більшість з характерних типів ґрунтів  на даній території відзначаються достатньою природною родючістю.

     Природна рослинність представлена справжніми заплавними луками. Основу заплавних ландшафтів складають злаково-різнотравні луки. Злаки переважно представлені угрупованнями багаторічних трав, звичайними є також види з родини бобових. Найпоширеніші види водних безхребетних тварин: малощетинкові черви; клас п’явки, клас комахи та ін. Основні екологічні проблеми території пов’язані з надмірним замуленням самої річки так і її долини.

РОЗДІЛ 2

ЗНАЧЕННЯ МАЛИХ РІЧОК В ЕКОЛОГІЧНОМУ БАЛАНСІ

ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЇХ ТЕРИТОРІЙ

      2.1. Методи дослідження.

      Малі річки України завдяки клімату, літології та грунтового покриву, значних величин сонячної радіації, історії формування біоти й інших причин мають величезний біофонд цінних тварин і рослин, містять величезні запаси води, є колекторами поверхневого стоку, тобто об’єктами, де завдяки значній самоочисній здатності відбувається очищення від забруднень, що потрапляють сюди з навколишнього водозбору. Річки, разом з їх водозбором-складна взаємозалежна система, що забезпечує функціонування природних водотоків. Існують певні межі можливостей річкової екосистеми, яка в процесі свого історичного розвитку виробила засоби пристосування до певного діапазону коливань факторів зовнішнього середовища. Природно, має певну межу і допустимий вплив діяльності людини на нормальне функціонування екосистеми малої річки.

      Основними негативними процесами, що нині відбуваються у малих річках, є замулення, забруднення, погіршення самоочисної здатності, збіднення генофонду корисних тварин і рослин, втрата водності.

      До замулення річок призводить активізація ерозії та збільшення потужності площинного змиву, що зумовлені в свою чергу порушенням нормального співвідношення площ лісової та багаторічної трав’яної рослинності, з одного боку, і посівів однорічних сільськогосподарських культур. Адже посіви однорічних культур порівняно з лісовою і багаторічною трав’яною рослинністю значно слабше виконують ґрунтозахисну роль, оскільки вони розміщуються на пухкому грунті, який більш піддається розмиву талими та дощовими водами.

      Визначення показників якості поверхневих вод річки Сухий Торець проводили згідно рекомендацій Методичного посібника з визначенням якості води.

     Вимірювання температури води в поверхневому шарі водойми проводили каліброваним ртутним термометром із ціною поділки 0,1 – 0,5С. Визначення запаху води проводили органолептичним методом. Для цього 250 мл проби набирали в конічну колбу при температурі 20 С, колбу закривали корком і вміст ретельно, кілька разів збовтували. Для визначення прозорості води використовували пластикову трубку довжиною 1,5 м, яка закрита з однієї сторони. Дно трубки було розділено на чотири сегменти за принципом диску Секки. Показники рН води визначали за допомогою універсального індикаторного паперу.

      Для визначення видів рослин були використані визначники та атласи – визначники: «Трав’янисті рослини України», «Досліджуємо малі річки».

     На кожній ділянці описували видовий склад водної та прибрежно – водної рослинності річки. Виявлені види водних та прибрежно – водних рослин (макрофіти), аналізували за приналежністю до рослин – індикаторів. Наприкінці ХХ століття до практики визначення екологічного стану водойм, поряд із традиційними, долучилися й біологічні методи. Методи біоіндикації ґрунтуються на  тому, що всі компоненти екосистеми в природі  взаємозв’язані.

     На основі  якісного та кількісного складу водних макролітів з методикою «Оцінка екологічного стану водойми методами біоіндикації» визначали умови середовища річки, її трофічний статус, характер забруднення, клас якості води на ділянках досліджень. Для визначення класу води визначали макрофітний індекс.

     Узагальнену оцінку екологічного стану річки Сухий Торець проводили з використанням тесту Р.В.Хімка «Визначення стану річки за візуальною оцінкою системи характерних параметрів річки та її заплави», що передбачає бальне оцінювання різних параметрів: характер дна, характеристика річкової води, температура, засміченість, водна рослинність, заростання , рибне населення річки, стан берегів та ПЗС. Дані бального тестування заносили в таблицю, підраховували загальну кількість балів та оцінювали стан річки.

      2.2. Оцінка екологічного стану річки Сухий Торець .

      Для дослідження екологічного стану водного басейну були обрані дві ділянки: 1) біля мосту через річку в м. Барвінкове; 2) біля лісосмуги при в’їзді в село  Нікополь. Дослідження проводилися у вересні 2021 року.

      Під час досліджень було визначено абіотичні показники водного середовища річки Сухий Торець на двох ділянках.

       Ділянка дослідження №1. Біля мосту через річку в м. Барвінкове.

     Ширина русла 12-15 метрів. Показники води: рН=7,05, температура води + 10 С,  прозорість – 80 см, вода без кольору, запаху та присмаку. Дно русла кам’янисте, піщане, є перекати. Береги річки круті, висота 1,5 метрів, вкриті рослинністю (Додаток В).

     Ділянка дослідження №2. Біля лісосмуги при в’їзді в село Нікополь.    Ширина русла 9 – 12 метрів. Показники води: рН=7,07,  температура води + 12 С, прозорість–45 см, колір–слабо жовтий, запах – слабкий, природний(Додаток Г).

     2.3. Рослинний покрив на досліджуваних ділянках.

     Рослинний покрив у заплаві річки Сухий Торець біля мосту в м. Барвінкове є досить багатим у видовому відношенні – 31 вид. Зі злакових видів присутні костриця лучна, гребінник звичайний, лисохвіст лучний, пирій повзучий. Помітну участь із інших груп приймають хвощ польовий, гвоздика дельтоподібна. В різнотрав’ї представлені такі види: м’ята кільчаста, перстач прямостоячий, вероніка лікарська, злинка гостра, хвощ польовий, дика морква, щавель кислий, гвоздика дельтоподібна, дзвоники круглолисті, жовтець їдкий, цикорій звичайний, коронація зозуляча, воловик лікарський, хаменерій вузьколистий, королиця звичайна, фіалка триколірна, зірочник малий, волошка лучна, мильнянка лікарська, молочай звичайний, конюшина лучна, конюшина повзуча. Висота травостою складала 20 – 40 см, проекційне покриття – 80%. На досліджуваній ділянці виявлені наступні види господарської діяльності людини: випасання худоби, розорення невеликих ділянок заплави під городи.

    Рослинний покрив заплави річки Сухий Торець при в’їзді в село Нікополь складається з 16 видів рослин, серед яких злаки - тонконіг однорічний, тонконіг лучний, пирій повзучий. Домінуючі види – пирій повзучий, спориш звичайний, перстач гусячий. З інших рослин представлені: кульбаба лікарська, перстач гусячий, спориш звичайний, жовтець їдкий, щавель кінський, пальчатокорінник червоний, стокротка багаторічна, суховершки звичайні, подорожник великий, деревій звичайний, рогіз вузьколистий, осока лучна, конюшина повзуча. Одночасно тут присутні бур’янові види, зокрема, кульбаба лікарська, пирій повзучий, спориш звичайний. Висота травостою складала від 5 до 25 см, окремі види досягали 80 см, проекційне покриття – 70%. Тут спостерігаються окремі оголені ділянки грунту площею 1м2. На досліджуваній ділянці виявлені наступні види господарської діяльності людини: випасання худоби, прокладання грунтової дороги вздовж заплави, проїзд гужового транспорту.

    2.4. Практична дослідницька робота

    Досліджуючи ділянки річки Сухий Торець можна зробити такі висновки:

1. Якість води  відноситься до ІІІ та ІV класів;
2. Водотік річки на ділянках досліджень знаходяться у різних екологічних станах – від «задовільного» до «незадовільного», на окремих ділянках відбуваються деградаційні процеси та негативні зміни;
3. Замулення водотоку відбувається внаслідок розмивання берегів та поверхневого змиву грунту з оголених ділянок заплави;
4. Теплове забруднення - відсутнє;
5. Самоочисна здатність річки на окремих ділянках знижена внаслідок деградації рослинних угруповань заплави та відсутності суцільної прибережної захисної смуги;

     Річка перебуває під значним впливом факторів пов’язаних із сільськими агломераціями. На основі характеристики складу та стану водної рослинності за методикою «Оцінка екологічного стану водойми методами біоіндикації» було визначено макрофітний індекс річки Сухий Торець. Макрофітний індекс річки Сухий Торець в м. Барвінкове та біля лісосмуги при в’їзді в село Черкаське становить 5 – 6. Однак ближче до розливу річки, на луках,  видовий та кількісний склад рослин відповідає макрофітному індексу 3. Це пов’язано із значним інтегрованим антропогенним впливом сільської агломерації.

     

                                                                                                                    

 

   Таблиця

 

Оцінка стану річки за її екологічними показниками

Ділянка дослідження №2

 

№п/п
1.	Характер дна-засмі-ченість	Дно природ-нє	Шар мулу до 15 см	Шар мулу до 40 см	Шар мулу > 40 см	Шар мулу значний	Оцінка
		10 балів	8 балів	5 балів	3 бали	0 балів	3
2.	Засміченість річки	Прозора	Прозо-рість близько 1м	Слабо прозора	Мутна, брудна	Брудна, із запа-хом
		10 балів	8 балів	5 балів	3 бали	0 балів	3
3.	Хар-ка річкової долини	Сміття відсутнє	3 купи сміття на 500м річкової долини	4-7 куп сміття на 500м річкової долини	7-9 куп сміття на 500м річкової долини	Більше 10 куп сміття на 500м річкової долини
		10 балів	8 балів	5 балів	3 бали	0 балів	5
4.	Видова структура	Багато різних видів рослин	30-40 видів рослин	20-30 видів рослин	10-20 видів рослин	Менше 10 видів рослин
		10 балів	8 балів	5 балів	3 бали	0 балів	3
5.	Іхтіофауна річки	Багато різних видів	Риби менше	Риба трапля-ється рідко	Риби мало	Риба відсутня
		10 балів	8 балів	5 балів	3 бали	0 балів	3
6.	Ступінь порушеності природних ландшафтів річкової долини	Непо-рушені або мало змінені	Мало порушені  до 20% змінених.	Значно порушені 20-50% змінених	Дуже сильно порушені 50-70% змінених	Майже знищені або знищені більше 70%
		10 балів	8 балів	5 балів	3 бали	0 балів	3
7.	Характер деградації природних біоценозів заплави	Природні біоценози у доб-рому Стані	Збере-жена природна росли-нність, бур’я-нів – до 5%	Мало збере жені, дегра-дують, до 20% росли-нності - бур’яни	Майже не збе-режені,  біль шість росли-нності – бур’яни	Відсутні, замінені агробіо-ценозами
		10 балів	8 балів	5 балів	3 бали	0 балів	5
8.	Сліди                               водної ерозії ґрунтів заплави і над заплав-них терас	Прак-тично не спос-теріга-ється змивів ґрунту	Спосте-ріга-ються окремі змиви ґрунту (на 500 м берега  1-3)	Спосте-ріга-ються окремі змиви ґрунту (на 500 м берега  3-5)	Спосте-ріга-ються окремі змиви ґрунту (на 500 м бере-га ->5)	Дуже багато слідів ерозії
		10 балів	8 балів	5 балів	3 бали	0 балів	0
9.	Характер господар-ського викорис-тання заплави	Ланд-шафти заплави не ви-користовують-ся для госпо-дарсь-ких цілей	Іноді випаса-ється худоба, луки викошуються непов-ністю	Частіше випаса-ється худоба, луки викошу-ються непов-ністю	Розора-на, інтен-сивно випаса-ється худоба, багато будівель	Повніс-тю ро-зорана, або зай-нята під госпо-дарські будівлі
		10 балів	8 балів	5 балів	3 бали	0 балів	5
10.	Зміни, що сталися за останні 25-40 і більше рокі ( у по-рівнянні із тим станом, який прига- дують старо-жили).	Змін немає або вони незначні, несуттєві готовий іноді попити води з річки	Річка зміни-лась, але вона все ще при-ваблива	Зміни дуже великі, річка стала непри-вабли-вою	Зміни дуже великі, річка заросла чагар-никами, багато сміття	Річка стала невпіз-нанною
		10 балів	8 балів	5 балів	3 бали	0 балів	3
	Загальна оцінка річки Сухий Торець						33

                                      

      Якщо сума балів оцінки складає 100, то стан річки можна оцінити як «добрий» і обмежитися лише попереджуючими заходами щодо її збереження, зокрема дотримання умов прибережної захисної смуги, незбільшення випасу, недопущення зарегулювання стоку, недопущення будівництва у заплаві різних споруд, недопущення засмічення заплави і річки тощо.
     Якщо сума балів оцінки складає 90-80, то стан річки можна оцінити як «ще добрий», але в ній активно розвиваються деградаційні процеси. Стан річки повинен викликати стурбованість жителів і необхідно виконати комплекс заходів.
     Якщо сума балів оцінки складає 70-50, то стан річки можна оцінити як «задовільний», але в річці активно відбуваються негативні зміни. Необхідно застосувати термінові заходи до призупинення руйнівних дій для річки.
     Якщо сума балів оцінки складає 40-30, то стан річки можна оцінити як «незадовільний». Для призупинення руйнування річки необхідно терміново застосувати значно ширший комплекс коротко- і довготермінових заходів до припинення деградації екологічної системи  річки та її заплави.
     Якщо сума балів оцінки складає менше 30, то річка знаходиться у вкрай важкому стані, на межі зникнення або перетворення у стічну канаву. Для її відновлення потрібно затратити значні ресурси. Затрати пов’язані перш за все з роботами направленими на покращення екологічного стану водозбору.
        Оцінка стану річки та її заплави

 Стан річки « незадовільний»        

1. Назва річки          Сухий Торець
2. Довжина річки (якщо відома)       97   км, 
3. Довжина ділянки, на якій виконується оцінка        2      км
4. Область          Харківська         Район  Ізюмський
5. Найближчі населені пункти    село Нікополь

 

     Було проведено анкетування серед учнів Гусарівського ліцею Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області та жителів села Нікополь та визначено, що 100% школярів та місцевих жителів вважають річку Сухий Торець забрудненою та замуленою. Були внесені пропозиції щодо покращення стану річки та оголошений звіт про роботу, яку виконали школярі під керівництвом членів учнівського самоврядування даної школи. 

 

 

 

 

Звіт про виконану роботу  учнями Гусарівського ліцею Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області

щодо покращення екологічного стану річки Сухий Торець.

 

     1.  Збирали сміття, яке накопичилося біля річки.

     2. Розчищали замулені джерела по берегах річки Сухий Торець, що дадуть змогу  зробити її більш повноводною та стійкішою до небезпеки пересихання під час посушливих сезонів.

     3. Зробили неповний аналіз води на придатність її використання для потреб     людей.

     4. Обмежили (визначення території) доступ худоби до водойми, оскільки витоптування знищує первоцвіти та цілющі трави, розміщені на цій території.

     5. Заборонили випалювати суху траву та очерет біля річки, так як це призводить до зникнення окремих представників рослинного покриву та тваринного світу (зокрема, водяних курочок, куликів, крижнів), порушення екосистем.

      6. Здійснили розчищення чагарників, що затіняють та забруднюють водойму.

     Після виконання комплекса заходів, стан досліджуваної ділянки значно покращився. Учні разом з місцевими мешканцями написали листа – звернення до голови Черкаської селищної ради для надання фінансової допомоги, щоб розчистити засміченість річкової води (Додаток Д).

     Люди пригадують, що навіть 10 років тому, на досліджуваній ділянці, рибалки ловили рибу та дітлахи купалися влітку, а тепер нікому немає діла, що річка стала невпізнанною.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Всебічне використання біоресурсів річок, їх зарегулювання, відбір вод на полив та господарсько-побутові потреби, а також перетворення річок на колектори стічних вод порушили їх природний стан. Річки стали забрудненими, спрямленими, мілководними, з поганою якістю води, збідненими рослинами й тваринами. Надміру інтенсивне використання в народному господарстві як самих річок, так і водозборів порушує їх природний гідрохімічний та гідробіологічний режим, зменшує водність і глибину, річки замулюються і заростають, збільшується їх евтрофікація за рахунок накопичення сполук азоту, фосфору та калію.

Малі річки є основним джерелом живлення великих рік, тому збереження їх має найважливіше значення для захисту водних ресурсів від виснаження.

На водозборах малих річок розміщується значна кількість населення, сільськогосподарських земель, що визначає велике народногосподарське значення.      

     Внаслідок малої величини ці річки дуже чутливі до певних видів господарської діяльності, що особливо гостро позначається на водному режимі території, а саме:

     1) вилучення з річок значної кількості води під господарську діяльність;

2) громадянам цього населеного пункту відповідальніше ставитися до чистоти навколишнього середовища, слідкувати за чистотою природних комплексів, що їх оточують;

      3) місцевій владі – здійснювати постійний контроль за станом річки.                 Поряд з цим знизиться захворюваність інфекційними хворобами серед населення, поліпшиться естетичний вигляд річки та навколишніх територій.

     Отже, кожна людина має розуміти велику відповідальність перед наступними поколіннями за стан  водних ресурсів. Від нас усіх, і від кожного зокрема, залежить, чи лунатиме завтра пісня солов’я, чи будуть дихати прохолодою прозорі джерельця, чи плескатиметься риба у чистій воді, чи буде над нами блакитне небо.

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: - К.:                    Лібра, 2002. .            

2. Бровдій В.М., Гаца О.О. Екологічні проблеми України (проблеми         ноогеніки). - К.: НПУ, 2000. Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: Теорія та практикум. - К.: Лібра, 2002.

3.  Водне господарство в Україні / За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. – К.: Генеза, 2000.

4. Водний Кодекс України. Постанова ВР № 214/95 – ВР України від  06.06.95 5. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Відп. ред. О.М. Маринич. – К.,1989, 1990, 2000.

6. Малі річки України: Довідник / А.В. Яцик, Л.Б. Бишовець, Є.О. Богатов та ін.; за ред. А.В. Яцика. – К.: Урожай, 1991.

7. Паламарчук М.М., Ревера О.З. Нове життя малих річок. – К.: Урожай, 1991. 8.  Червона книга України. Вони чекають на нашу допомогу / Упо-ряд. О.Ю. і    С.О. Шапаренко. - Харків: Торсінг, 2002.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

                                                                                                                

 

 Додаток А

 

Сучасна карта річки Сухий Торець в Харківській та Донецькій областях

 

 

 

 

 

                                                        

 

 

 

 

 

Додаток Б

  

Карта річки Сухий Торець, початок ХХ століття

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                          Додаток В

 

                         Ділянка №1, яка досліджувалася в м. Барвінкове

 

 

 

 

 

 

 

                                                           

 

 

 

 Додаток  Г

 

 

Ділянка №2, яка досліджувалася в селі Нікополь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Д

 

Прибирання сміття та вирубування чагарників по берегах річки Сухий Торець

в селі Нікополь