Матеріал створено в допомогу учням у вивченні географічних термінів, понять та процесів з географії 6 класу
ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ
Абсолютна висота — висота місця над рівнем океану.
|
|
||
Азимут — кут на місцевості або на карті, що утворюється напрямом на північ і напрямом на обраний пункт. Кути зчитуються від напряму на північ за ходом годинникової стрілки. |
|
|
|
Географічна довгота — величина дуги паралелі в градусах від початкового меридіана до заданого місця. |
|
||
Географічна широта — величина дуги меридіана в градусах від екватора до заданого місця. |
Географічна карта — зменшене зображення земної поверхні на площині прийнятими умовними знаками. |
|
Географічні координати — географічна широта і географічна довгота будь-якої точки на земній кулі. |
|
Глобус — модель земної кулі з контурами суходолу й водних просторів. |
|
Горизонталі — лінії на планах місцевості та географічних картах, що з'єднують точки земної поверхні, які лежать на одній висоті над рівнем моря. |
|
Горизонт — частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівній відкритій місцевості. |
|
Градусна сітка — сітка на географічній карті чи на глобусі, що утворюється від пересічення меридіанів з паралелями. |
|
Масштаб — умовна міра, що показує, у скільки разів відстань на місцевості зменшена при зображені її на карті чи на плані. |
|
Меридіани — умовні лінії на глобусі і карті, що проведені від полюса до полюса, які показують напрям “південь — північ”. |
|
Нівелір — прилад для визначення відносної висоти місця, тобто перевищення однієї точки над другою. |
|
Орієнтування — вміння визначати на місцевості сторони горизонту за Сонцем, зорями, компасом, місцевими ознаками. |
|
Відносна висота — висота, що показує перевищення однієї точки поверхні Землі над другою. |
|
Паралелі — лінії, проведені на глобусі і карті паралельно екватору. Паралелі розміщені під прямим кутом щодо меридіанів. |
|
Полюси — умовні точки на земній поверхні, через які проходить земна вісь. |
Початковий (нульовий) меридіан — меридіан, від якого ведеться відлік інших меридіанів на захід і схід у градусах. Він проходить через Гринвіцьку обсерваторію (поблизу Лондона). |
|
||
Екватор — паралель, проведена на однаковій відстані від полюсів. |
|
||
|
ЛІТОСФЕРА |
|
|
Астеносфера — в'язкий, частково розплавлений шар у верхній частині мантії, що лежить на глибині 50 — 100 км. |
|
||
Балка — улоговина з пологими схилами, вкритими рослинністю. Кінцева стадія розвитку — яр. |
|||
Бархани — піщані горби серпоподібної форми, які трапляються в пустелях утворюються внаслідок роботи вітру. |
|
Вивітрювання — процес руйнування і зміни гірських порід під дією коливань температури, повітря, вологи і живих організмів. |
|
Гейзери — гарячі джерела, періодично діючі у вигляді фонтанів. |
|
Гіпоцентр — область в надрах Землі, де виникає землетрус. |
Дюни — піщані горби чи пасма, які утворюються на берегах морів, озер та річок під дією вітру. |
|
Епіцентр — місце на земній поверхні, розташоване над вогнищем землетрусу, де його сила максимальна. Район найбільших руйнувань. |
|
Ерозія — процес руйнування гірських порід водяними потоками (водяна) або вітром (вітрова). |
|
Жерло вулкана — канал, який з'єднує вогнище вулкана з поверхнею Землі. |
|
Землетрус — коливання земної поверхні і підземні поштовхи, які виникають внаслідок раптових зміщень та розривів у глибині земної кори або у верхній частині мантії. |
|
Кратер — чашоподібне або лійкоподібне заглиблення на вершині або на схилі вулкана, з якого викидаються гази, вулканічний попіл, каміння, виливається на поверхню лава. |
|
Лава — магма, яка вилилась на поверхню і позбавлена газів. |
|
Літосфера — верхня тверда оболонка Землі, що охоплює земну кору і верхню частину мантії до шару астеносфери. |
Літосферні плити — великі блоки літосфери, розділені глибокими розколинами, що повільно переміщуються по астеносфері. |
|
Магма — розплавлена вогняна маса, що утворюється в шарі астеносфери і насичена газами. |
|
Магматизм — процес утворення і руху магми від шару астеносфери до поверхні Землі. |
|
Метаморфізм — процес зміни гірських порід під впливом високих температур і тиску в надрах Землі. |
|
Сейсмічна зона — територія земної поверхні, що періодично зазнає землетрусів. |
|
Цунамі — велетенські хвилі, викликані підводними землетрусами. |
|
||
Яр — форма рельєфу, що утворюється внаслідок розмивання пухких порід тимчасовими водотоками. |
|
||
|
ГІДРОСФЕРА |
|
|
Айсберг — плаваюча льодова гора материкового походження. |
|
||
Артезіанські води — напірні підземні води, замкнуті у водоносних пластах гірських порід між водотривкими шара ми. При бурінні свердловин вода фонтанує або виливається на поверхню самостійно. |
|||
Батискаф — самокерований апарат для дослідження морів і океанів на великих глибинах. |
|
Бентос — сукупність організмів, що населяють дно океанічних, морських та прісноводних водойм. |
|
Болота — надмірно зволожені ділянки суходолу, часто з шаром торфу, вкриті вологолюбними рослинами. |
|
Водоносний шар (горизонт) — шар водопроникної гірської породи, що залягає над водотривним пластом і утримує підземні води. |
Водоспад — падіння води річки з виступу, утвореного в її річищі, складеного твердими породами. |
|
Водопроникні породи — гірські породи, які легко пропускають через себе воду, наприклад, гравій, галька, пісок, вапняк з тріщинами. |
|
Вододіл — межа між водозбірними басейнами двох річок або басейнами двох морів, океанів. |
|
Водозбірний басейн річки — територія, з якої стікають у річку поверхневі та підземні води. |
Водотривкі, або водонепроникні, породи (шари) — гірські породи, які дуже слабо пропускають через себе воду, наприклад, глина, граніт. |
|
Водосховище — штучна водойма, що утворюється при спорудженні водопідпірної греблі в долині річки. |
|
Гирло річки (4) — місце, де річка впадає в океан, море, озеро чи іншу річку. |
|
Гідросфера — водна оболонка Землі, до складу якої входять океани і моря, материкові води, в тому числі і льодовики. |
|
Долина річкова — витягнуте в довжину звивисте заглиблення земної поверхні, по якому тече річка. |
|
Заплава — частина річкової долини, що заливається водою під час повені чи паводка. |
|
Затока — частина океану, моря, озера, що глибоко вдається у суходіл. |
|
Канали — споруди, що являють собою штучно викопані річища для води. |
|
Льодовик — великі льодові маси, що сповзають схилами гір або гірськими долинами. Льодові маси утворюються із снігу, що накопичується в горах, поступово ущільнюється і переходить у лід. Розрізняють льодовики покривні (о. Гренландія, Антарктида) та гірські (в горах вище снігової лінії). |
|
Льодостав — період нерухомого льодового покриву на річці. |
|
Межень — період найнижчого рівня води в річці. |
|
Міжпластові води — води, що лежать у водоносних шарах, розташованих між двома водонепроникними шарами. |
|
Море — частина океану, більш чи менш відділена від нього суходолом. Моря бувають окраїнні і внутрішні. |
|
Нектон — сукупність активно плаваючих водних тварин, здатних самостійно протистояти течії й активно переміщуватися на великі відстані. |
Озеро — заглиблення на суходолі, заповнене вод |
природне ою. |
|
Океан — |
найбільша |
|
частина |
Світового |
|
океану, |
обмежена |
|
материками. На Землі умовно виділяють чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий. |
|
|
Острів — невелика порівняно з материком ділянка суходолу, оточена з усіх сторін водою. За своїм походженням бувають материкові, вулканічні, коралові. |
|
|
Паводок — раптове підвищення води в річці, викликане випаданням великих дощів або інтенсивним таненням снігу. |
Планктон — сукупність організмів, які населяють верхні шари води морів, океанів і прісноводних водойм, нездатні рухатись самостійно, а пересуваються під впливом вітру і течії. |
|
Підземні води — води, що містяться в порах, пустотах і тріщинах гірських порід у верхній частині земної кори. |
|
Повінь — найвищий рівень води у річці, що наступає щороку в певні строки. |
|
Півострів — частина суходолу, яка заходить в океан, море чи озеро і з трьох сторін оточена водою. |
|
Пороги — мілководні кам'янисті ділянки в річищі, що утворені виходами твердих гірських порід або валунами. На порогах вода тече з великою швидкістю. |
|
Припливи і відпливи — періодичні підняття та опускання рівня води в океанах і морях, що є результатом впливу на Землю Місяця і Сонця. |
|
Проміле (%о) — одиниця виміру солоності води. Це тисячна частка цілого. Середня солоність води в морях і океанах становить 35%о(35 г на 1 літр води). |
|
Річка — природний водний потік, що протікає в зниженні рельєфу, створеному її рухом. |
|
Режим річки — зміни рівня води за сезонами, процес замерзання та скресання річки в певний час. |
|
Річкова ерозія — руйнівна робота річок, у ході якої річка розмиває, розширює і поглиблює річкову долину. |
|
Річище — заглиблення в річковій долині, по якому вода річки тече постійно. |
|
Світовий океан — усі океани і моря Землі разом узяті. |
|
Снігова лінія — лінія, вище якої снігу випадає більше, ніж встигає розтанути протягом року.
|
Тераси — виступи (сходинки) річкової долини, наслідки діяльності води в річці в доісторичні часи, коли річкова долина була менш глибока. |
|
||
Течії (океанічні, морські) — горизонтальне переміщення водних мас в океанах і морях у вигляді величезних потоків, які рухаються певними постійними шляхами (своєрідні річки в океані). Течії бувають холодні і теплі. |
|
||
|
АТМОСФЕРА |
|
|
Абсолютна вологість повітря — кількість водяної пари (в г/м3), яка може утримуватися в повітрі за даної температури. |
|
||
Амплітуда коливань температур — різниця між мінімальною і максимальною температурами повітря за певний проміжок часу (добу, місяць, рік тощо). |
|||
Атмосфера — повітряна оболонка земної кулі, зв'язана з нею силою тяжіння, що обертається разом з Землею як одне ціле. |
|
Атмосферний тиск — тиск атмосферного повітря на всі предмети, що в ньому перебувають, і на |
|
Атмосферні опади — вода, яка випадає на поверхню Землі у вигляді дощу, снігу, граду або утворюється безпосередньо з повітря у вигляді роси, інею, паморозі земну поверхню. |
|
Барометр — прилад для вимірювання атмосферного тиску. |
|
Бризи — вітри прибережної зони, які дмуть вдень з моря на суходіл, вночі — з суходолу на море. |
Відносна вологість повітря — співвідношення фактичного вмісту водяної пари в повітрі до тієї кількості, яка необхідна за тієї ж температури для насичення повітря, виражене у відсотках. |
|
Вітер — рух повітря в горизонтальному напрямі з місць високого тиску до місць низького тиску. |
|
Гігрометр — прилад для визначення вмісту водяної пари у повітрі. |
|
Випаровування — надходження в атмосферу водяної пари з поверхні води, снігу, льоду, рослинності, ґрунту. |
|
Клімат — зміни в стані погоди, що повторюються в певній місцевості рік у рік. |
Метеорологія — наука про земну атмосферу і процеси, що в ній відбуваються. |
|
Мусони — сезонні вітри, які дмуть взимку з суходолу на море, влітку—з моря на суходіл. |
|
Опадомір, дощомір — прилад для вимірювання кількості атмосферних осадків. |
|
Погода — стан нижнього шару атмосфери (температури, тиску, опадів, напряму і сили вітру тощо) у якійсь місцевості за певний час. |
Полярні кола — паралелі, віддалені від екватора на 66°33'. На полярних колах Сонце протягом року не заходить цілу добу (на Північному полярному колі — 22 червня, на Південному — 22 грудня) і не сходить одну добу (на Північному полярному колі — 22 грудня, на Південному — 22 червня). |
|
Пояси освітлення Землі — тропіки і полярні кола поділяють земну поверхню на пояси, які відрізняються між собою сонячним освітленням і кількістю тепла, що надходить від Сонця. Залежно від кута падіння сонячного проміння і тривалості дня й ночі виділено п'ять поясів освітлення: два полярних, два помірних, тропічний. |
|
Стратосфера — шар атмосфери між тропосферою і верхніми шарами атмосфери (від 9 — 18 до 45 — 55 км). |
Тропіки — паралелі, віддалені від екватора на північ і на південь на 23° 27'. В дні літнього сонцестояння (21 — 22 червня) Сонце перебуває у зеніті над Північним тропіком, а в день зимового сонцестояння (21 — 22 грудня) — над Південним тропіком. |
|
Тропосфера — нижній, основний шар атмосфери (висота її над екватором 16 — 18 км, над полюсами 8—10 км). У тропосфері зосереджено 80 % всієї маси повітря та водяної пари. |
|
Хмари — скупчення в атмосфері на значній висоті дрібних крапель води або кристаликів льоду, що виділилися під час охолодження повітря, насиченого водяною парою. |
|
БІОСФЕРА І ГЕОГРАФІЧНА |
|
|||
|
ОБОЛОНКА |
|
|||
Біосфера (сфера життя) — оболонка земної кулі, в якій зосереджені живі організми. Вони поширені у частині літосфери (до 4 — 5 км глибини), в усій товщі гідросфери, у нижній частині атмосфери (до 30 км висоти).
|
|
||||
Біосферний заповідник — велика ділянка суходолу чи моря, що суворо охороняється. Тут є території, які використовуються для багаторічних спостережень за впливом діяльності людини на навколишню природу. |
|
||||
Географічна оболонка — оболонка, в межах якої стикаються, проникають одна в одну і взаємодіють верхня частина літосфери, нижня частина атмосфери, гідросфера та біосфера. |
|
||||
Ґрунт — верхній пухкий шар землі, що має родючість. |
|
Гумус (перегній) — органічна, звичайно темного кольору, частина верхнього шару ґрунту, що утворюється внаслідок складних хімічних процесів. |
|
Екологія — наука про взаємовідносини людини, тварин, рослин і мікроорганізмів між собою і навколишнім середовищем. У зв'язку з посиленим впливом людини на природу і забрудненням навколишнього середовища вона набуває особливого значення. |
|
Екологічні проблеми — проблеми, що виникли у зв'язку з втручанням людини в природні процеси і призводять до порушення рівноваги природних комплексів.
|
|
Заповідник — ділянка суходолу чи моря, на якій зберігається у природному стані весь природний комплекс. Під заповідник виділяють території, характерні для природної зони, або такі, що мають цінні в науковому й культурному відношенні природні об'єкти. Територія заповідника суворо охороняється.
|
|
Червона книга — це список рідкісних та тих, що перебувають під загрозою зникнення видів тварин і рослин, символічний сигнал лиха, адресований урядам та громадськості окремих держав. |
|
Родючість ґрунту — здатність ґрунту забезпечувати рослини поживними речовинами і вологою, створюючи умови для одержання врожаю. |
|
Природні зони (географічні зони) — природні комплекси суходолу чи Світового океану, що простягаються в широтному напрямі і мають подібні природні умови (клімат, ґрунти, рослинність, тварин). |
|
Природні (географічні) компоненти — складові частини географічної оболонки: гірські породи літосфери, води гідросфери, повітря, Ґрунт, рослини й тварини біосфери, їх поєднання в різних варіантах створює природні комплекси. |