Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна...

    Війна. Чужа.  Неждана. Непотрібна.

(сценарій до  дня виведення військ  з Афганістану)

Мета: ознайомити  учнів з історичними подіями періоду афганської війни;

виховувати повагу і шану до воїнів-інтернаціоналістів, до трагічної сторінки нашої історії; розповісти про односельчан, що служили в Афганістані, віддати данину пам’яті полеглим воїнам-афганцям та  батькам тих, то загинув під час цієї війни.

Обладнання: свічки,  презентація,  мультимедійне обладнання, куточок пам'яті (світлини про війну, вишитий рушник, свічка)

Слово вчителя (історичний екскурс) .

Пісня «Група крові» у виконанні учня 8 класу (гітарний супровід)

1. Краплини крові на снігу...

     Я плід калини збережу,

    Як пам'ять про ті чорні дні,

    Коли співав тужні пісні.

2. Горів в  вогні Афганістан,

   Летів над горами “тюльпан”,

   Від горя чорний і від сліз...

   Додому мертвих хлопців віз.

3. Війна гриміла на весь світ,

    Калини обпалило цвіт.

    І серце краялось навпіл,

   І плакати не було сил.

4. Війна.Чужа.  Неждана. Непотрібна.
     Геройство .Біль.  Дочасна сивина.
     Прокляття чаша випита до дна. Жорстока  тиша. Вибухоподібна.
     Війна. Війна . Війна.

Ведучий1.

Афганістан… Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче сонце зранку, спекотний вітер – афганець, пісок, що не дає дихати, і … завжди хочеться пити.

Ведучий 2.

Серце стискається від болю, коли думаєш про тих, хто, виконуючи наказ Батьківщини, пройшов важкими дорогами чужої країни. За кожним воїном-афганцем – доля, життєвий подвиг, крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувалась нова плеяда героїв. Хто ж вони, герої Афганістану?

Ведучий 1.

Сьогодні ми зібрались тут, щоб відзначити День вшанування учасників бойових дій на території інших держав і  32- річниці виведення військ з Афганістану.  Щоб згадати імена учасників бойових дій і щоб пом`янути тих, які загинули в афганській війні, яка назавжди залишиться болем у серцях нашого народу. Ми маємо знати про страшні події безглуздої афганської війни і пам’ятати кожного із тих, хто в 20, 30 років став свідком і учасником воєнних подій.

Ведучий 2.

Назавжди залишиться болем у серцях нашого народу сумна статистика: 

Через цю безглузду війну пройшли 700 тисяч чоловік. І серед них 30 відсотків були українці. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 72 військовослужбовцям, з них – 12 українцям. 15 тисяч воїнів загинуло у радянсько-афганській війні. Вона лишила страшні наслідки для України. Не повернулися додому з війни 3360 воїнів; з них 3280 загинуло, а 80 пропало безвісти чи потрапило в полон.

Ведучий 1.

Цілих 10 років хвилина за хвилиною, день за днем, місяць за місяцем – запеклі бої, боротьба за виживання, виконання складних бойових завдань, особливих розвідувальних операцій. І поруч тяжкопоранені товариші.

Ведучий 2.

Сьогодні ми вклоняємося тим, хто вижив в цьому пеклі, тим, хто повернувся на рідну землю на зло ворогам, на зло смерті. За кожним воїном-афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля. Хтось повернувся цілий і неушкоджений, а хтось – скалічений.

Ведучий 1.

Афганістан… Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче сонце зранку, спекотний вітер – афганець, пісок, що не дає дихати, і … завжди хочеться пити. І в цій суворості народжувалися вірші, які згодом ставали піснями.

Пісня «Над землею тумани»

 Ведучий 2.

Виконували свій інтернаціональний обов’ язок і наші земляки.

Ведучий1.

 Самойленко Олександр Петрович

  Народився  20 лютого 1964 року. Служив в Афганістані в 1082-1984 рр.  У Кабулі. Через війну  втратив свого друга литовця Далюса, ім'ям якого назвав свого сина.  Олександр Петрович  в одному з боїв  втратив ногу.

Нагороджений  медалями:

1. Воїну-інтернаціоналісту
2. «70-лет  Вооруженных сил СССР»
3. «За боевые заслуги»
4. «От благодарного афганского  народа».

 Ведучий 2.

Шепель Володимир Іванович

Народився 2 травня 1963 року. Служив  в Афганістані  в 1981 – 1983 рр.

І досі не хоче згадувати ті страшні  дні.

Нагороди:

1. Воїну-інтернаціоналісту
2. «70-лет  Вооруженных сил СССР»
3. «За боевые заслуги»
4. «От благодарного афганского  народа».
5. «Учасник бойових дій (ветеран війни)».

Ведучий 1.

Падука Євген Васильович

Народився 1 листопада 1965 року.

Призваний до лав Радянської армії в 1984 році.  Вийшов у запас у 1986 році.

Службу проходив  в Афганістані, м. Кабул

 Помер у 2008 році .

Ведучий 2.

Ремінець Василь Васильович

Народився  15 жовтня 1966 року.

Призвався до збройних сир СРСР  в 1986 році. З 1986 року 6 місяців навчався в підрозділі «ПЕЧІ» в роті розвідки- «АСУВ» - установка підслуховуючих пристроїв в м. Борисів (Мінська обл.). Пізніше навчався 2 місяці в школі КДБ в  Мінську. В тому ж році напрвлений в Москву до розвідного батальйону. Через декілька місяців переведений до відділу КДБ зовнішньої розвідки. В 1987 році  вилітав  на завдання в Ліван.

Нагороди:

1. Арабська медаль – «Свобода  арабским странам».
2. Нагорода СССР    «Бойова панама».

 Ведучий 1.

Константинов Юрій Володимирович

Народився 1 вересня 1978 року.

Призвався до армії  в 1996 році. Служив у Югославії з 24 листопада 1997 року по15 травня 1998 року (м. Мостар сел. Рабчічі) в складі українського контингенту  миротворчих військ.

Має нагороди:

«Орден НАТО»

Ведучий 2.

Ми знаємо, що і досі  вони не  можуть забути тих страхіть. Над їх головами свистіли кулі. Кожна хвилинка  життя могла стати останньою, але їм випало щастя вижити. Цієї війни вони не обирали. Вони  не поповнили списки загиблих, вони і є тією пам'яттю, що пише історію.

Ведучий1.

   Наші односельчани  були  приречені служити  там, де смерть сіяла своє насіння у кам’яний грунт афганських гір. Літопис афганської війни містить безліч прикладів героїзму, які ми називаємо подвигом. Низький уклін Вам, воїни-афганці від усіх земляків.

 Ведучий2.

 Цивільній людині важко уявити, скільки терпіння, мужності й мудрості знадобилося тим хлопцям, аби після життєвого зламу залікувати оголений нерв. Жити. Просто жити.  Так, війна залишила глибокі “рубці” в їхніх душах, але не зломила морально, адже треба було жити далі і сподіватися на краще.

Вмикається лірична музика і на майданчик виходить дівчина - Ненька-Україна (вінок накритий чорною хусткою).

Дівчата одягені в білий одяг навколо неї виконують хореографічну композицію.

Ненька –Україна.

Діточки мої рідненькі… Звідки ж вас чекати, звідки виглядати? А чи ви встанете, а чи ви глянете? Я ж вас народила для радості й сміху, для життя земного… Але не встанете, але не глянете… Ваші рученьки проросли крізь землю стрункими тополями, очі стали квітами, душі полетіли в небо білими янголами… Були часткою тої війни, а стали часткою тиші...

Ведучий1.

Роки, скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті імена воїнів-афганців. Запалимо свічу та схилимо  голову перед світлою пам`яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя.

(Дівчата  запалюють свічки )

Дівчина 1.

Минають дні, ідуть роки.

Життя  листки перегортає.

А  біль Афгану – навіки,

В душі чомусь не замовкає.

Дівчина 2

Поставте скибку хліба на стакан

І голови схиліть в скорботі вічній

За тих, кого убив Афганістан,

Чиї він душі зранив і скалічив.

Дівчина 3.

Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…

 Дівчина 4.

О, Україно! Ніжно пригорни

Усіх живих синів своїх, як мати,

Щоб ми уже не бачили війни,

Не чули щоб ніколи звук гармати.

Ведучий2.

Прошу встати й вшанувати пам'ять про загиблих хвилиною мовчання!

Метроном відлічує хвилину мовчання.

Ведучий1.

За майже 10 років бойових дій, на цвинтарях України з’явилося понад три тисячі свіжих могил з юними обличчями на фотографіях.

Ведучий2.

Навіть на могильних плитах довго забороняли писати справжню причину загибелі, байдуже посилаючись на інтернаціональний обов’язок, від чого вмить посивілим батькам було вдвічі важче.

Пісня «Гілля калин похилилося…»

Ведучий1.

Бої закінчились, а історія – вічна. Афганська війна в пам'яті людства ще буде жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдатів і слізьми матерів. Покоління, обпалене її вогнем, як ніхто засвоїло військові і моральні уроки тієї героїчної і трагічної афганської війни.

Ведучий2.

Афганських подій ніколи і нікому не викреслити з календаря. І скільки б ми не повертались до тих подій, встановлюючи нові і нові факти, змінюючи цифри, все переоцінюючи, істина залишається одна – незмінно житиме пам'ять про Афганістан.

Учні.

 1.  Вище підіймаймо стяг Пам’яті! Щоб ніхто в світі не зміг зробити вигляду, ніби він забув, як втрачали найдорожчих людей, забув, як чекали першого дня без війни. 

2. Ми пишаємось і горді тим, що поруч із нами живуть мужні, відважні, рішучі чоловіки.

3.Більше 75 років тому було покладено край фашизму. Діди наші думали, що та війна – остання. Вони не знали, що їх онуків та правнуків також називатимуть ветеранами.

4. Давайте ж і ми з вами будемо пам’ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває досі. У спогадах, снах і думках. Вони цього заслуговують.

                               5.  Хай буде все, що має бути:
                               І тихі радощі життя,
                               І слів чужих важке каміння...
                               Мені не требу співчуття.
                               Мені потрібне розуміння!