Презентація на тему "Архітектура до ЗНО"

Архітектурні пам’ятки України

З кінця XVIII ст. в Україну прийшов класицизм, так званий «міський стиль», характерною рисою якого було значне зменшення церковного будівництва. Перевага стала надаватись палацам та громадським будівлям. Класицизм. Одеська опера, 1809, архтітектор Том де Томон

Класицизм к. ХІХ ст. Палац Потоцьких в Тульчині

В архітектурі XIX століття на зміну пишноті і розкутості українського бароко прийшов стриманий, академічний стиль класицизму. За будівництвом міст наглядали спеціальні комісії і комітети. Громадські споруди будувалися з урахуванням їх призначення — головною метою архітектора стало не створення зовнішньої привабливості, а внутрішній комфорт (висока стеля, вентиляція, освітлення). Початок XIX століття

У середині XIX ст. прекрасними зразками класицизму були величаві палати гетьмана Кирили Розумовського в Почепі, Яготині , Глухові й Батурині. Зате справжнім мистецьким витвором є палата в новій столиці України — Батурині, побудована в 1799 — 1803 рр., де вже помітні впливи стилю Людовіка XVI. Середина XIX ст.

Палац Розумовського у Батурині

У другій половині XIX століття стильова єдність класицизму руйнується. Складна епоха утвердження капіталізму відбилася і в архітектурі: з'являються нові матеріали, нові замовники. Складається напрям, який отримав назву «еклектика» (змішування). У київських фасадах того часу можна побачити і готику, і ренесанс, і романський стиль, багато будівель в «цегельному стилі» (головна прикраса — нештукатурена цегельна кладка). Друга половина XIX століття

Будинок міської адміністрації Полтави. Обсерваторія, 1827 рік, Миколаїв

Пошук все більшої різноманітності викликав інтерес і до візантійсько-російських традицій. Вони чітко простежуються у будові найбільшого у Києві кафедрального Володимирського собору, який споруджувався понад 20 років (1862—1886) за проектами І. Штрома, П. Спарро, О. Беретті. Участь у розписах собору В. Васнецова, М. Врубеля зробило собор видатним явищем у монументальному образотворчому мистецтві. Володимирський собор.

1867 рік

1864-1882 рік

Полтавське земство. Першим проектом у власне українському стилі вважають прийнятий в 1903 році проект будівлі Полтавського земства архітектора В. Кричевського. Розписи цієї будівлі виконав художник Васильківський.

Вестибюль першого поверху

Майстерність і талант українського народу виявилися у створенні палацово-паркових ансамблів. Їх автори, як правило, нам невідомі. Народні майстри створили видатні шедеври архітектурного зодчества: палац Розумовського у Батурині, палац Галаґана в Сокирницях на Чернігівщині,, парк «Олександрія» на березі Росі в Білій Церкві, знаменита «Софіївка» в Умані. ПАЛАЦОВО-ПАРКОВІ АНСАМБЛІ

Палац Галагана в Сокиринцях (Чернігівська обл.)У 1823—1829 роках поміщик Павло Галаган спорудив в Сокиринцях за проектом архітектора Павла Дубровського величний мурований палац на 60 кімнат в стилі ампір з високим декоративним куполом. Водночас садівник-австрієць Бістерфельд розбив навколо палацу великий ландшафтний парк з альтанками, церквою і каплицею, греблею і двома мостами

Парк «Олександрія» (Біла Церква)

Софіївка (Умань)

Стиль бароко: Архикатедральний собор св. Юра (Львів)

Успенський собор Києво-Печерської лаври

Стиль бароко. Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. 1696 Троїцька церква Густинського монастиря на Чернігівщині. 1674

Софія Київська (1037 р)

Десятинна церква (989 р.)Десятинна церква, 1888 рік. Десятинна церква, 1911 рік

Покровський собор (Харків)‒ це монастирський комплекс на території якого знаходиться декілька будівель: Покровський собор, церква в ім’я Озерянської Божої Матері, Харківська архієрейська резиденція і духовна семінарія. Його засновниками були козаки, які звели собор 1689 р. як частину укріплень.

Троїцький собор — історична пам'ятка в Новомосковську, Споруджений у 1772—1781 народним майстром Якимом Погребняком із дерева без жодного залізного цвяха.

Це́рква свято́го Пантелеймо́на під Галичем— церква романського стилю в Україні, в селі Шевченкове, Івано-Франківської області. Єдиний і найстаріший із храмів Галицько-Волинського князівства, що зберігся до сьогодні. Збудована 1194 року волинським князем Романом Мстиславичем як православна церква і названа на честь свого діда Пантелеймона.