Військо Запорозьке(Гетьманщина)

Тема. Утворення української козацької держави — Гетьманщини.

Ознаки держави • Територія, кордони; • політична влада; • політико-адміністративний устрій; • право, суд і судочинство; • фінансова система та податки; • власне військо; • активна зовнішня політика.

Українська козацька держава – Військо Запорозьке Територія козацької держави згідно з умовами Зборівського договору складалась із земель колишнього Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств та обіймала 200 тис. кв. км. - від р. Случі на заході до московського кордону на сході та від басейну Прип’яті на півночі до степової смуги на півдні. Державний кордон – «Козацька лінія». Зміцнювалася військовими заставами в міру звільнення земель від польсько-шляхетськоо панування.

Карта Гетьманщини за І. Крип'якевичем

Гетьманщина на сучасній карті України

Сторожа запорозьких вольностей (С. І. Васильківський)

Українська козацька держава – Військо Запорозьке Столиця держави - місто Чигирин. Чигирин в XII столітті.

Державні символи (клейноди) «Військо Запорозьке» мало власну державну символіку: прапор малинового кольору та герб із зображенням козака з мушкетом.

Повернення козаків з походу (Ю.Брандт)

Органи державної влади Генеральний писар Генеральний підскарбій Генеральна військова Генеральна військова канцелярія скарбниця Генеральний обозний Гетьманські ад’ютанти Генеральна військова Генеральні осавули,генеральний артилерія хорунжий,генеральний бунчужний Генеральні судді Тимчасовий Генеральний військовий суд головнокомандувач військами Наказний гетьман Гетьман Старшинська рада Генеральна старшина, полковники Рада при гетьмані Генеральна старшина Генеральна (військова) рада Спирався, на Обирала та могла усунути від влади Спирався, на Центральний уряд

Хорунжий. Писар. (С. І. Васильківський)

Адміністративно-територіальний устрій Територія Гетьманщини поділялася на адміністративно-територіальні одиниці – полки та сотні, на територіях яких розміщалися військові підрозділи козацького війська. 1649 рік - 16 полків, очолюваних полковниками (9 полків на Правобережжі, 7 – на Лівобережжі). Полки поділялися на 10-20 сотень, які очолювали сотники. У сотнях формувалися нижчі військові підрозділи козацького війська – курені ( від 10 до 40 осіб) Командував ними курінний отаман. У межах полку або сотні вся адміністративна, військова та судова влада належала полковникам і сотникам, а в окремих населених пунктах – отаманам. Містами, що мали Магдебурзьке право, керували органи міського самоврядування. Запорізька Січ (територія Вольностей Війська Запорозького низового) була окремою військово-адміністративною одиницею.

Богдан Хмельницький з полками, що позначені булавами (18 століття).

Полковник (С.І.Васильківський)

Українська армія Принцип побудови армії – територіальний. Кількість у 1648-1651рр. – 150 тис. осіб ( з них 100 тис. – добре навчені козаки, 50 тис. – селяни та міщани) 1648 р. – прийнятий військовий статут “Статті про устрій війська Запорозького” Основу армії складала козацька піхота. У бойових операціях використовувалася також кіннота. На озброєнні армії була легка і важка польова артилерія. Військо мало також розвідку і контррозвідку, сторожову, обозну, санітарну та інші служби.

Ю.Брандт. "Козацький табір"

Гармаш часів гетьмана І.Мазепи (С.І.Васильківський)

Козак на коні (М.Самокиш)

Економічна і соціальна політика Ліквідоване землеволодіння польських магнатів, шляхти та католицької церкви; селяни одержали особисту волю і право власності на землю; гетьманський уряд у своїй політиці орієнтувався насамперед на інтереси козацького стану: козаки звільнялися від багатьох податків, отримували право вільно проживати в містах і селах, зберігали власне самоврядування і суд, затверджувалася їхня власність на землю.

Козак та козачка, гравюра Боплана, 1650 р.

Козак (С. І. Васильківський)

Джерела прибутку державної скарбниці Земля, що перейшла в користування держави; сільськогосподарські промисли (млини, броварні, гути тощо) та плата за їх оренду; чимало коштів надходило від внутрішньої та зовнішньої, а також транзитної торгівлі (збори з торгів і ярмарків, кордонне мито тощо); загальні податки.

Система судочинства Генеральний військовий суд при гетьманові Полкові суди Сотенні суди В містах з магдебурзьким правом – суди магістратів. Справи духівництва розглядалися в церковних судах.

Сподвижники Б. Хмельницького Филон Джалалій Максим Кривоніс

Сподвижники Б. Хмельницького Іван Богун Іван Богун під Берестечком

Сподвижники Б. Хмельницького Мартин Небаба

Домашнє завдання Прочитати відповідний параграф. Дати письмову відповідь: Який головний здобуток Національно-визвольної війни?