Візитна картка рою "Отамани" КЗ СЗШ №21

ДЖУРА 2018

(під музичний фон)

Земля моїх предків – священна земля
У вирій здіймають верхів’я кургани
Земля моїх предків, де моя сім’я,
Тут наші з тобою нащадки зростають.

(вихід)

Добрий день, шановна Україно,

Сходить сонце радості й добра.

Раді привітати всіх Вас щиро,

І тебе, вкраїно молода.

Вас вітає рій Середньої загальноосвітньої школи №21 «Отамани»

Прапор куреня військовий Називали всі «значок». 
Стяг гаптований шовковий з козаками міряв крок. 

Це - Джура, юний козаченько, 
Ми вчились школі джур любенько. 
Опановували мову, Зброю, грамоту військову, 
Січове життя вивчали, завжди людям помагали.
Ми йдем вперед, за руки міцно взялись.
Від нас, братове, аж земля гуде.
На толоку всесвітню ми зібрались.
Тікайте всі хто на дорозі є.

(пісня)

Славиться українська земля своїми щедротами, працьовитими руками, диво цвітом душі народу - його поетичним словом.

Це історія мужнього народу, що віками боровся за свою волю, щастя. Історичне буття, духовний світ нашого люду виразно постає перед нами в легендах та переказах.

У часи Запорозької Січі жив отаман Дженджелій. Не Хотів він піддатися москалям, і не хотів іти під турка за Дунай. Тож зібрав він своїх воїнів, та пішов прощатися з рідним краєм.

• Січ нашу спалили, нема нам де дітися. З ворогами землю-неньку ділити не будемо. Нехай камінням краще станемо!

І вийшов їм на зустріч кремезний дід

• Скидайте ваші шаблі, спробуйте цей меч здолати.

І вздріли всі великий меч, з обидвох боків гострий та блискучий, але тяжкий, тяжкий. І пробували всі, та силкувалися, але для кожного він був тяжкий.

- Ой, бачу, дітки, що нема такого межи вами, хто б подолав цей меч один!

- Повідь, дідусю, нам, а хто ж його підійме і хто з ним зможе воювати?

- То буде, сину, козак з козаків, якого ще не бачив світ! То буде, сину, з поміж лицарів могутній лицар, ще незнаний. Цей меч в його руках пером легеньким стане. Ним волю він здобуде, і лише тоді всміхнеться радісно стара Козацька Мати-Україна.

 - А як же буде зватись він?

- ЄДНІСТЬ буде йому ймення. Коли у боротьбі з'єднається брат з братом, коли серця в одно зіллються, коли запроданці й зрадники переведуться!

- ЄДНІСТЬ!! - ЄДНІСТЬ! КОЗАЦЬКА ЄДНІСТЬ!

(бойовий гопак)

Що стоїть за словом Україна? 
Я не знала, що одразу і сказати, 
І промовила:- А може то стежина, 
Що біжить в ставочок понад гаєм, 
Може то садочок пишний цвітом, 
Чи криниця з чистою водою, 
Поле, що так смачно пахне літом, 
Чи стеблина поєна росою? 
Мабуть, Україна - то сорочки, 
Вишенні бабусеньки руками. 
То дівчата, квітчані в віночки, 
То світлиці вбрані рушниками. 
- Дідусеві посивілі скроні, 
Посмішка на маминих вустах, 
Мозолисті татові долоні 
І волошки сині у житах. 
Знаєш , брате, мабуть Україна 
То наша домівка і родина, 
То земля, що зветься Батьківщина, 
місце де верба, і де калина.

(пісня)

Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

Наша країна набагато цікавіша ніж здається!  Україна посідає четверте місце у світі за кількістю громадян з вищою освітою.

На конкурсі краси мов в Парижі в 1934 році українська мовазайняла третє місце після французької та перської . А за мелодійністю українська мова зайняла друге місце, після італійської.

Автор першої в світі Конституції - українець Пилип Орлик. 5 квітня 1710 його обрали гетьманом запорізького війська. У цей же день він оголосив «Конституцію прав і свобод війська Запорізького»

На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземні грунти при правильній обробці дають найбільшу кількість врожаю

Найстарішим навчальним закладом Східної Європи вважається Києво-Могилянська академія (1615 р.).

У місті Миколаєві будують найбільші в Європі кораблі

В радості щасливою й багатою 
Гордою в зажурі і біді, 
Україно, снися мені хатою 
Білою, як лебідь на воді. 
З небом синім, щедро шитим зорями 
З солов’їним щебетом в гаях, - 
Сохана й мечами переорана 
Прадідом оплакана в піснях. 
Ти моя з долинами і трасами, 
Що пливуть у світ за небокрай. 
Бийся в серці голосом Тарасовим, 
полум’ям Довженковим палай. 
Україно. З вічністю заручена, 
Хай шумить в мені твій зелен-сад. 
Мовою могутнього Славутича 
Журною трембітою Карпат. 
Рідна земле, вічна радість серця 
Все життя до тебе буду йти, 
Тільки б воду не розлить з відерця 
І до твого саду донести.

(Пісня)

Тобі, юначе, вчитись жити. 
Тобі іти у майбуття. 
Ще буде доля часто бити, 
Та вчитиме не раз життя. 

Нехай благословляє свято 
Тебе Любов на всі діла, 
Щоб ти добро чинив завзято, 
Щоб батьківська земля цвіла! 

(поклон)