Визначення невідомих компонентів
( математика для дітей з особливими освітніми потребами)
Під час роботи з дітьми з особливими освітніми потребами я помітила, що дітям важко засвоїти математичні терміни, а тим паче коментувати свої дії з використанням цих термінів. Але навчити треба всіх. Я спробувала вибрати із словника дітей вибрати зрозумілі для них слова та поняття і пов’язати їх з математикою. Такі діти добре розуміють поняття «моє», «чуже» - позичене в когось (сусідське), «велике», «мале». Можуть порівнювати, виконувати дії спираючись на це. В цій статті я хочу поділитись своїм досвідом, можливо він стане комусь в нагоді і допоможе їх підопічним легше і швидше засвоїти матеріал.
Визначаємо, що є «малі» і «великі» числа. «Малі» числа додаємо і одержуємо «великі». І навпаки щоб одержати щось маленьке треба його забрати у великого.
Коли діти вже засвоїли дії додавання та віднімання, починаємо вчитися визначати невідомі компоненти при цих діях.
При додаванні.
Доданки це - «малі» числа. Якщо невідоме одне з чисел, які додаємо, то це невідомий доданок. Малі числа шукаємо відніманням. Отже, щоб знайти «мале» число треба від «великого» числа відняти одне з «малих» чисел.
Х + «мале» = «велике»
Х = «велике» - «мале»
Правило визначення невідомого доданка діти можливо і не засвоять, але практично його визначатимуть.
При відніманні
Спочатку вчимось знаходити від’ємник. Це число віднімають, значить воно «мале», бо «великі» неможливо відняти. «Малі» числа знаходимо відніманням. Отже, вибираємо в рівнянні «велике» число (зменшуване) і від нього віднімаємо «мале» (різниця).
«велике» - Х = «мале»
Х = «велике» - «мале»
Визначаємо зменшуване. Це число від якого віднімають (забирають), воно «велике», бо віднімати можна тільки від «великого». «Великі» числа знаходимо додаванням «малих», отже треба «малі» додати (від’ємник і різницю).
Х – «мале» = «мале»
Х = «мале» + «мале»
При множенні та діленні продовжуємо використовувати поняття «малі» і «великі» числа.
«Великі» числа шукаємо множенням, «малі» - діленням.
Навіть, коли дитина не знає правила визначення невідомого компонента, вона умовно поділивши числа на «великі» і «малі», знає яку дію їй потрібно виконати, щоб знайти невідоме число.
Цей поділ ще використовую при розв’язуванні задач на рух.
Відстань – завжди найбільше число. Якби ви не рухались, завжди долаєте чимало. Швидкість менша за відстань, але більша за час вашого руху.
Отож «мале» · «мале» = «велике»
V · t = S
А далі визначаємо за відомим принципом:
І якщо правил визначення швидкості, часу або відстані дитина не пам’ятає, то про «велике» і «мале», сподіваюсь, згадає.