Визначення стану хвої сосни звичайної (Pinus silvestrisl L.) для оцінки забрудненості атмосфери прилеглих територій сіл Павлівка та Василівка »

МАН –Юніор Дослідник 2020 Павлівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Снігурівської районної ради Миколаївської області Екологічний проєкт на тему:” Визначення стану хвої сосни звичайної (Pinus silvestrisl L.) для оцінки забрудненості атмосфери прилеглих територій сіл Павлівка та Василівка » Виконав: учень 10 класу Гентош Сергій Миколайович Науковий керівник: вчитель біології Габелюк Алла Ярославівна

Актуальність дослідження Особливості екологічної ситуації в с. Павлівка пов’язані з екологічними проблемами, обумовленими природними умовами та характером впливу людини на довкілля. Основними джерелами запилення повітря є автомобільний транспорт та несанкціоновані сміттєзвалища. Питання про шкідливий вплив атмосферних забруднень на організм людини залишається складним . Проблему боротьби за чисте повітря потрібно вирішувати невідкладно. Хвойні рослини є прекрасними біоіндикаторами, які можна досліджувати протягом року . За комплексом ознак хвойних рослин можна оцінювати стан навколишнього середовища. Отже, було вивчено стан хвої сосни звичайної в умовах техногенно забруднених територій.

Здійснити дослідження стану навколишнього середовища методом біоіндикації, використавши зміни морфологічних ознак сосни звичайної (Pinus silvestrisl L.) у с. Павлівка та прилеглих територій. Вивчити джерела забруднення навколишнього середовища. Розробити програму екологічних заходів спрямованих на даний вид рослин. Мета роботи:

Завдання дослідження: -виконати серію досліджень та здійснити узагальнення стосовно використання деревних рослин як біоіндикаторів забруднення навколишнього природного середовища; - проаналізувати вплив забруднення автотранспорту на біологоекологічну характеристику сосни звичайної -провести дослідження стану хвої сосни звичайної на різних ділянках населеного пункту ; -опрацювати концепцію формування сільських зелених насаджень у сучасних умовах; - запропонувати практичні рекомендації щодо заходів попередження забруднення атмосфери.

Об’єкт дослідження деревні насадження сосни звичайної (Pinus silvestris) в умовах екосистем Павлівського гаю (с. Павлівка та Василівка)

Предмет дослідження Предметом дослідження є біоіндикація атмосферного забруднення за хвоєю сосни звичайної (Pinus silvestrisl L.) ,оцінка шкідливих чинників на хвойні рослини в умовах сільських екосистем . Біоіндикація - виявлення та визначення біологічно і екологічно значущих антропогенних навантажень на основі реакції на них живих організмів та їх спільнот.

Методи дослідження аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, класифікація, систематизація; спостереження, опис, підрахунок, вимірювання; методи обробки даних: фотографування, метод графічних зображень.

Район дослідження ділянка №1, розміщена неподалік біля траси ділянка №2, що знаходиться біля села Павлівка ділянка №3, знаходиться в центі соснового гаю

Результати досліджень Дослідження 1. Діаграма визначення стану хвої з п’ятнами в сосни звичайної

Відсоток співвідношення хвої з п`ятнами Д. №1, д.№2, д.№3

Дослідження 2. Кількість хвої з всиханням Діаграма визначення стану хвої з висиханням сосни звичайної д.1 д.2 д.3

Відсоток співвідношення хвої з висиханням Д. №1, д.№2, д.№3

Дослідження 3 . Методика.. 1. Вибираємо 10 молодих дерев доступної висоти( 1 – 1.5 м це зазвичай 8 – 15 річні сосонки з 8 -15 мутовками бокових пагонів на головному стовбурі, оскільки за 1 рік утворюється 1 мутовка) 2.На кожному дереві уважно роздивляємося верхівку стовбура, знаходимо частину центрального пагона попереднього року ( друга зверху) 3.На цій частині уважно роздивилися всі хвоїнки для визначення класу пошкодження і всихання . Оцінка пошкодження ( жовті або чорні цятки): 1 – хвоїнка без цяток; 2 – є кілька дрібних цяток; 3 – багато цяток . деякі значних розмірів.  Оцінка всихання : Нема сухих частин хвоїнки; Кінчик хвоїнки ( 2 – 5 мм) засох і пожовтів; Засохла 1\3 частина хвоїнки; 4 – уся хвоїнка жовта , більше 1\2 довжини суха.

Результати дослідження . Оцінка пошкодження ( жовті або чорні цятки) Зони Загальна кількість хвоїнок Кількість хвоїнок з плямами Відсоток хвоїнок з плямами Кількість хвоїнок з висиханням Відсоток хвоїнок з висиханням Дата відбору проб Чиста 200 30 15% 78 39% 06.09.19 Забруд -нена 200 68 34% 96 48% 06.09.19

Дослідження 4. Оцінка життєвого стану сосни звичайної Категорія дерев Діл. №1 Діл. №2 Діл. №3 Всього дерев на ділянці 20 100% 20 100% 20 100% 1 – без ознак ослаблення 8 40% 12 60% 18 90% 2 -ослаблені 7 35% 4 20% 1 5% 3 - сильно ослаблені 2 10% 1 5% 0 0% 4 - всихають 2 10% 2 10% 1 5% 5 - сухостій 1 5% 1 5% 0 0% Оцінку життєвого стану сосни звичайної здійснювали шляхом візуального виявлення ознак ушкодження рослин, на основі чого їх відносили до певної категорії.

Згідно методики було розраховано показники загального життєвого стану P. sylvestris L. на досліджуваних ділянках Аналіз отриманих даних показує, що життєвий стан сосни на ділянках 1, 2 і 3 складає 40%, 60% та 90% відповідно. Найменше значення мав показник життєвого стану P. sylvestris L. на ділянці № 1 (40%). Життєвий стан сосни звичайної на цій ділянці вважається ослабленим. Аналізуючи загальну картину життєвого стану деревостану, можна відзначити, що ділянка №1 піддається впливу техногенного характеру

Тривалість життя хвої сосни звичайної на різних ділянках Вік хвої ділянка №1 ділянка №2 ділянка №3 Досліджено дерев: 20 100% 20 100% 20 100% Вік хвої 3 – 5 років 3 15% 3 15% 2 10% Вік хвої 2 - 3 роки 7 35% 6 30% 4 20% Вік хвої 1 рік 10 50% 11 35% 12 60% Хвоя поточного року 2 10% 2 10% Тривалість життя хвої визначали методом мутовок . Для визначення тривалості життя хвої була взята однакова кількість дерев (20 шт.) на кожній досліджуваній ділянці. Результати досліджень, що подані в таблиці 2, використали для визначення індексу тривалості життя хвої (Q).

Згідно даних, найменший індекс тривалості життя хвої (Q) на ділянкі ғ1 = 1.5 , ғ2 показник Q значно вищий і складає відповідно 1,7 . Найбільший індекс тривалості життя хвої було відмічено на ділянці ғ3, де він становив 2,35. Чим більшим є значення показника Q, тим нижчим є рівень забруднення повітря, можна зробити висновок про те, що найменш забрудненим є повітря на ділянці ғ3, на ділянках ғ 2 повітря відносно чисте, ділянка ғ 1 характеризується найбільш небезпечним рівнем забруднення атмосферного повітря. Відповідно отриманих нами результатів, аналізуючи в комплексі показники життєвого стану хвої сосни та індексу тривалості життя хвої, можна стверджувати, що на ділянці ғ3 повітря найчистіше, ділянка ғ2 також характеризуються порівняно чистим повітрям, найбільшим є рівень забруднення атмосферного повітря в межах ділянки ғ1, що корелює з її місцем розташування та рівнем антропогенного навантаження на неї.

Висновки . Отже, дослідивши стан сосни звичайної в межах сіл ми виявили, що переважна більшість рослин знаходиться під впливом антропогенного пресу, деякі представники поступово деградують, на досліджених ділянках, що може викликати незворотні зміни у природних ланцюгах рівноваги. Було виявлено, що повітря забруднене сполуками фтору, що осідають на гілках сосни звичайної. Несприятливо на стан рослин впливають викиди автомобілів і промислове забруднення. Атмосферне повітря в районі сел Павлівка та Василівка належить до класу слабо забрудненого. Після аналізу можливих забруднювачів нами було проаналізовано можливі заходи, які необхідно передбачити для уникнення подальшого забруднення повітряного середовища. А саме: 1. Необхідно щорічно збільшувати посадки соснових насаджень в лісах регіону. 2. Запропонувати контролюючим організаціям (екологічна поліція) вимагати від водіїв постійної перевірки рівня викидів СО і CO 2.

Наші дії: Учні провели облік, вивчили та описали стан деревних порід соснового гаю с.Павлівка. Члени екологічної агітбригади “Еколог” проводять виховні заходи на теми збереження і охорони природи рідного краю. Вплив проєкту на місцеву громаду 1.Після завершення проєкту ми звернулися до Павлівської сільської ради, підприємців з метою надання спонсорської допомоги для реалізації проекту по відновленню і догляду за лісовими насадженнями. 2. Надання техніки для вивозу сміття, що знаходиться на узбіччі лісу. 3. Налагоджено тісну співпрацю з Снігурівським лісництвом, з метою одержання консультацій і допомоги по висадженню лісових культур. 4. Проводиться просвітницька робота серед учнів і населення по збереженню соснового гаю. 5. Організовано постійну роботу «зеленого патруля».