ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

Песецька гімназія Новоушицької селищної ради

Кам’янець-Подільського району, Хмельницької області

  ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЗА 

  ДОПОМОГОЮ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

                                                                                          (Методичний посібник)

                            Упорядник:

                            Савлюк Ніна Іванівна, вчитель біології та хімії

                             Песецької гімназії

                                                                                      Песець - 2023   

ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ – Песець, 2022. 24 с.

У посібнику обґрунтовано актуальність використання ментальних карт у професійній діяльності вчителя біології. Розглянуто основні принципи та етапи створення інтелект-карт. Запропоновані різноманітні способи використання інтелектуальних карт в навчальному процесі. Розроблені та апробовані ментальні карти для шкільного курсу біології. Методичний посібник рекомендується для використання педагогам, які мають бажання працювати із застосуванням методу майндмеппінгу та цікавляться інноваціями в освіті. Посібник буде корисним для вчителів, старшокласників, учнів гімназій, ліцеїв, може бути корисним для студентів педагогічних вузів.

ЗМІСТ

Передмова ………………………………………………………………..4

1.Теоретичні відомості. Ментальні карти та їх призначення………… 5

2. Способи використання інтелектуальних карт в навчальному  

процесі……………………………………………………………………  8

 3.Ефективність використання  карт  пам’яті на уроках біології………9

4. Основні етапи розробки інтелект-карт………………………………..4

Висновок…………………………………………………………………..22

Список використаних джерел……………………………………………24

Передмова

За Концепцією Нової української школи, наскрізними вміннями й навичками 21 століття є читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Умовою формування ключових компетентностей і наскрізних вмінь та навичок є впровадження в освітній процес таких методів і прийомів навчання, які забезпечують розвиток критичного мислення, інтелектуальних здібностей, підвищують дієвість навчання. Проблема полягає в тому, як донести навчальний матеріал, щоб привернути увагу учнів до нього, щоб він не викликав «відторгнення» як «щось набридливе».

Відомо,  інформація має великий вплив на людину, особливо коли вона сприймається різними органами чуттів і є джерелом наших уявлень про світ.

Я.А.Коменський зазначав: "Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями. Усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме - для  сприймання зором,  чутне - слухом,  запахи - нюхом, доступне дотикові-  через дотик".

Відомо, що 90% інформації надходить в мозок через візуальні канали. Візуалізація виражає ідею; структурує, допомагає зрозуміти та запам’ятати; ефективно задіює тіло і мозок.

Новою, але надзвичайно ефективною, формою візуалізації навчального матеріалу у педагогічному процесі сьогодні є технологія створення карт знань.

Карти знань (майндмеппінг, ментальні карти, карти роздумів, концепт-карти) – це зручна і ефективна техніка візуалізації мислення і альтернативного запису. У сучасному розумінні - це спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Практика використання карт знань показує, що MindMaps - це найкращий інструмент на сьогоднішній день для структурування та обробки інформації.

Теоретичні відомості. Ментальні карти та їх призначення.

                                                                       Саме те, як ви збираєте, організуєте та

використовуєте інформацію, визначає,

                                                         переможете ви або програєте.

Білл Гейтс

  Теорія інтелект-карт народилася на початку 70-х років ХХ століття завдяки відомому англійському психологу Тоні Б’юзену. Закінчивши школу на двійки, він серйозно задумався над питанням «Чому я гірший за інших?». Ретельно вивчивши досвід мислення кращих розумів людства, таких як Леонардо да Вінчі, Альберт Ейнштейн, Томас Едісон, Джеймс Джойс та ін., Б’юзен дійшов до висновку, що ці генії максимально використовували усі ментальні можливості свого мозку, на відміну від пересічної людини, яка використовує лише 5% головного мозку. Він вирішив «змусити свій мозок працювати». Поєднавши цей досвід з досягненнями сучасної психології в галузі пам’яті та мислення, Б’юзен розробив технологію мислення та запам’ятовування інформації, яку він назвав «інтелект-карти» («mind maps»). Найцікавіше, що у основі складання інтелект-карт лежить метод асоціацій. Тоні Б’юзен написав 82 бестселери з цієї теми.

        Інтелект-карти можна порівняти з картами міста. Основна ідея (питання, проблема) інтелект-карти нагадують центр міста; головні широкі вулиці, що йдуть від центра міста, – це основні думки; вужчі вулиці, чи відгалуження – другорядні думки і т.д.; малюнками можна позначити важливі місця на карті міста та найцікавіші ідеї в розумовій карті.

              Інтелект-карта – це незамінна маршрутна карта-пам’ятка, яка дозволяє від початку організовувати інформацію так, щоб мозку було легко працювати з нею. За допомогою такої карти кожен зможе швидше та легше запам’ятовувати та згадувати потрібні факти (порівняно з традиційними записами).         Застосування інтелект-карт допомагає мислити абсолютно по-новому, максимально використовуючи обидві півкулі головного мозку.

Карти пам'яті (англ. мind map) — спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Також може розглядатися як зручна техніка альтернативного запису.

         Карти пам'яті використовуються для створення, візуалізації, структурування і класифікації ідей, а також як засіб для навчання, організації, вирішення завдань, ухвалення рішень, при написанні статей.

        Карта пам'яті реалізується у вигляді діаграми, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв'язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї. У основі цієї техніки лежить принцип «радіантного мислення», що відноситься до асоціативних розумових процесів, відправною крапкою або точкою дотику яких є центральний об'єкт. Це показує нескінченну різноманітність можливих асоціацій і отже, невичерпність можливостей мозку. Подібний спосіб запису дозволяє карті пам'яті необмежено рости і доповнюватися.

      В українських перекладах термін може звучати по-різному — «карти розуму», «карти пам'яті», «інтелект-карти», «майнд-мепі».

Отже, суть методу в тому, щоб певним графічним чином зафіксувати свої думки на папері, впорядкувати їх та отримати цілісну картину.

 Система освіти орієнтує сучасного вчителя на використання в роботі різноманітних технологій, які дають можливість оптимізувати, інтенсифікувати навально-виховний процес. На даний час їх існує ціла низка, тому кожен педагог має змогу підібрати саме ті, які б сприяли ефективності навчання школярів, розвивали в них пізнавальну активність, стимулювали продуктивне мислення. Використання найрізноманітніших методів і методичних прийомів як традиційних, так і нових, важливе на всіх уроках, адже вони сприяють формуванню цілісної особистості.

      Протягом останніх років зростає об’єм навчальних матеріалів і вимоги до якості його засвоєння. Тому з’являється потреба в застосуванні методу «згортання» великих блоків інформації до найголовніших понять. Карти знань можуть стати мотиватором до більш інтенсивного навчання, а також заміною текстових конспектів.

       Ментальні карти є зручною, ефективною технікою візуалізації мислення та альтернативного запису, їх використання є досить результативним, оскільки вони сприяють ефективному конспектуванню тем, навчальної літератури, допомагають у вирішенні творчих завдань, проведенні тренінгів, семінарів, навчальних практик.

Способи використання інтелектуальних карт в навчальному

процесі

Використання карт знань в навчальному процесі дає такі можливості:

• поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова й образи;
• генерувати ідеї;
• надихнути на пошук рішення;
• продемонструвати концепції і діаграми;
• аналізувати результати або події;
• структурувати роботу (реферат, доповідь);
• підбивати підсумки зробленого;
• організовувати взаємодію при груповій роботі або у рольових іграх;
• ефективно структурувати і опрацьовувати дані.

Основні принципи створення карт знань:

• об'єкт уваги (вивчення) сфокусовано в центральному образі;
• основні теми і ідеї, пов'язані з об'єктом уваги, розходяться від центрального образу у вигляді ідей;
• гілки пояснено й позначено ключовими образами і словами;
• ідеї наступного порядку (рівня) також зображено у вигляді гілок, що відходять від центральних гілок і так далі;
• гілки формують зв'язану вузлову структуру (систему).

Приклади доречного використання карт знань:

• наукова класифікація (живих організмів, мінералів, органічних сполук, історичних фактів, філологічних понять і структури мови, словниковий запас);
• виклад конкретно наукової теорії (наприклад, аксіоматичний виклад геометрії) та її застосувань (опис географічних регіонів);
• системний виклад перебігу дослідження (у тому числі наукового експерименту), планування роботи, обліку отриманих результатів і підбиття підсумків;

              -    карти знань відображають природний спосіб мислення.

               Ефективність використання  карт  пам’яті на уроках біології                                           .        На уроках варто використовувати ментальні карти для: розробки проектів різної складності на практичних заняттях, створенні презентацій, «мозкового штурму», розвитку інтелектуальних здібностей учнів під час підготовки до олімпіади тощо. Інтелект-карти можуть використовуватися в навчальному процесі у самоосвітній діяльності вчителя-предметника, підготовки матеріалу з певної теми, вирішення творчих завдань, для тренування творчого мислення, креативності, розвитку творчої уяви тощо.

Принцип побудови інтелект-карт корисно використовувати на уроках узагальнення з будь-якого предмету. Узагальнення даних по темі відображається на одному зображенні, вся інформація з навчальної теми трансформується в асоціативні зв’язки навчальних понять.

Так, наприклад, логічно провести урок з застосуванням ментальної карти при вивченні теми «Будова клітини», 8 клас (рис. 1).

Рис. Рис. 1. Схема ментальної карти до теми: «Будова клітини»

     Метод інтелект-карт розвиває логіку та вміння згортати весь навчальний матеріал до самого найважливішого, підвищує якість та інтенсивність навчання, тренує пам’ять. Окрім того, карту знань можна будувати під час конспектування великих по об’єму тем – замість довгих конспектів та витрат часу для запису матеріалів учень формує лише одну блок-схему, 6 клас (рис. 2). Рис. 2. Схема ментальної карти до теми: «Плоди»

Карта знань допомагає реалізувати один із принципів педагогіки – принцип наочності. Карта знань дає змогу охопити одним поглядом тему, саме блок-схема показує все найвагоміше в асоціативних порівняннях та зв’язках.

Метод інтелект-карт розвиває логіку та вміння згортати весь навчальний матеріал до самого найважливішого, підвищує якість та інтенсивність навчання, тренує пам’ять. (рис. 3).

Рис. 3. Схема ментальної карти до теми: «Листок»

       З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності доцільно пропонувати учням самостійно складати певні частини ментальної карти, які стосуються вивченого теоретичного матеріалу. Така практика розвиває в учнів пам'ять, стійкість уваги, викликає зацікавленість. Ментальна карта заохочує вивчення матеріалу таким чином, що пов’язуються усі блоки матеріалу, який вивчається на уроці. Після складання ментальних карт учні мають коментувати свої дії, намагатись за допомогою карти розкрити сутність матеріалу теми.

Корисною є діяльність складання ментальної карти у парі або групі. Це задовольняє ту особливість учнів, коли пізнавальний інтерес до навчання спрямований на процес, а не на його зміст. Навчальні труднощі підлітків багато в чому залежать від заохочення, похвали вчителя чи їх відсутності, емоційної сторони навчання, інтересу. Якщо вчитель не стимулює самостійність та ініціативу в учнів, а лише наставляє та контролює результати їх навчальної діяльності, то учні втрачають інтерес до навчання. Тому на уроках варто приділяти значну увагу цікавим формам вивчення матеріалу, ігровим моментам, інтерактивним методам роботи.

    Ментальні карти доцільно використовувати при вивченні предмету на таких етапах уроку:

Вивчення нового матеріалу – при використанні ментальної карти складні поняття можуть бути пояснені та представлені в систематичному вигляді; Застосування таких карт допомагає вчителю донести до учнів чітке узагальнене уявлення того матеріалу, який вивчається, 6 клас (рис. 4).

Рис. 4. Схема ментальної карти до теми: «Будова квітки»

Закріплення матеріалу – використання ментальних карт допомагає закріпити формування нових понять, явищ, подій. Це дає можливість візуалізувати ключові поняття та узагальнити їх взаємозв’язок , 6 клас(рис. 5).

Рис. 5. Схема ментальної карти до теми: «Органи рослини»

Повторення теми – за допомогою ментальних карт можна виявити, який матеріал був не засвоєний учнями, 8 клас (рис. 6).

Рис. 6. Схема ментальної карти до теми: «Системи органів»

      Робота з ментальною картою є різновидом діяльності вчителя та учнів з

питань візуалізації. Візуалізація допомагає зробити предмет цікавим та зрозумілим для учнів, робота з ментальними картами є одним з шляхів підвищення зацікавленості учнів предметом. Ментальні карти сприймаються краще, ніж звичайні схеми, графіки, таблиці, тексти, тому що вони краще відповідають структурі мислення – асоціативного, ієрархічного та візуального. Графічний метод представлення інформації зацікавлює учнів, дозволяє їм краще запам’ятати та засвоїти навчальний матеріал з предмет Зрозуміло, що карти не замінять таблиць, малюнків, графіків, а можуть ефективно доповнити їх. Очевидно, що плюсів використання ментальних карт в організації навчальної діяльності значно більше, ніж недоліків.                                  

Основні етапи розробки інтелект-карт.

1. У центрі листа малюється центральний образ, що символізує основну ідею.

2. Від центрального образу відходять гілки першого рівня, що

розкривають центральну ідею.

3. Від гілок першого рівня (за необхідності) відходять гілки другого рівня, що розкривають ідеї, написані на гілках першого рівня.

4. Скрізь, де це можливо, додаються символи та графіка, що асоціюються з ключовими поняттями/словами.

5. За необхідності малюються стрілки, що сполучають різні поняття на різних гілках.

6. Для більшого розуміння гілки можуть нумеруватися (рис. 7).

Рис. 7. Схема ментальної карти

Створення інтелект-карт передбачає роботу з декількома кольорами (не менше трьох), оскільки колір – це потужний інструмент сприйняття, і використання його з метою виділення і структуризації думок є обов'язковим.

     Серед доступних в мережі Інтернет веб-сервісів для створення інтелект-карт найзручнішими у використанні є:

Сoogle — www.coggle.it — це онлайн додаток для створення ментальних карт у якому передбачено безкоштовний тарифний план

       Програма підтримує використання зображень, індивідуальні колірні схеми й можливість перегляду історії документа.

Зберігання історії змін дозволяє повернутися до попередніх версій створеної інтелект-карти.

Ментальні карти створені в програмі Coggle, можуть експортуватися в форматі PNG або PDF. Coggle підтримує спільну роботу разом із командою над проектами. Інтерфейс програми доволі простий, підказки поруч, тому в управлінні розібратися не дуже складно. Але у той же час даний сервіс онлайн.

Рис. 8. Приклад ментальної карти, створеної в програмі Coggle.(7 клас)

Xmind — www.xmind.net — чи не найпопулярніша програма для складання ментальних карт, працює на платформах Windows / Mac / Linux. У програми є кілька версій: безкоштовна з урізаними можливостями і платна з розширеним функціоналом

Рис. 9. Приклад ментальної карти, створеної в програмі Xmind (8 клас)

Перевагами сервісу Xmind є:

Стильний дизайн, яскраве оформлення — фон на всю карту або окремі блоки, великий вибір стилів, ліній, кольорів, піктограм та форм;

Просте меню для створення малюнків-карт;

Вистачає можливостей безкоштовної версії;

MindMeister — www.mindmeister.com — програма варта уваги, для тих у кого невеликі дизайнерські запити естета. Навіть у безкоштовній версії володіє досить широким функціоналом: різні стилі і кольори блоків, зміна кольору тексту і його накреслення (рис. 10).

Додаток має зручний інтерфейс і весь необхідний набір функцій, що дозволяє зрозуміти всю простоту і зручність технології інтелект карт. Справа з’являється невелике меню з кнопками перемикання, де міняється режим оформлення. Зручно, компактно, просто.

Рис. 10. Приклад ментальної карти, створеної в програмі MindMeister (8 клас)

Popplet — http://popplet.com/ — простий у використанні і потужний по функціоналу сервіс (рис. 12).

Переваги ресурсу:

Можливість додавати текст, картинки, відео з YouTube;

Зміна кольорів кожної хмари і фону карти в цілому;

Спільне редагування карти групою;

Збереження карти у вигляді зображення або pdf файлу;

Демонстрація карти в режимі презентації;

Рис. 11. Приклад ментальної карти, створеної в програмі Popplet (9 клас)

    SpiderScribe — www.spiderscribe.net — за допомогою цього сервісу можна не тільки візуалізувати ідеї, але й супроводити їх зображеннями, документами та календарями. Сервіс підтримує роботу декількох людей над однією «мапою розуму». Для початку роботи необхідно зареєструватися.

Рис. 12. Приклад ментальної карти, створеної в програмі SpiderScribe (6 клас)

З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності доцільно пропонувати учням самостійно складати ментальної карти, які стосуються вивченого теоретичного матеріалу. Така практика розвиває в учнів пам'ять, стійкість уваги, викликає зацікавленість. Ментальна карта заохочує вивчення матеріалу таким чином, що пов’язуються усі блоки матеріалу, який вивчається на уроці. Після складання ментальних карт учні мають коментувати свої дії, намагатись за допомогою карти розкрити сутність змісту теми. Навіть, якщо учні не вміють користуватися онлайн-сервісами для створення ментальних карт, можна навчити малювати їх від руки на окремих листках паперу, в зошиті або на дошці. Малювання інтелект-карт від руки стимулює мислення та підштовхує до прийняття нестандартних рішень, створення власних символів та позначок, підлаштовування схеми під себе.

Приклади інтелект-карт створених учнями власноруч (рис. 22 -23).

Рис. 22. Приклад учнівської інтелект-карти

Рис. 23. Приклад інтелект-карти складеної на дошці

Висновок

Метод «ментальна карта»-діаграма застосовують для представлення слів, ідей, завдань, пов’язаних між собою та розташованих по радіусу навколо ключового слова або ідеї. Він використовується для генерування, візуалізації, структурування і класифікації ідей та як допомога у вивченні й організації матеріалу, при вирішенні проблеми, прийнятті рішення. Діаграма представляє семантичні або інші зв’язки між порціями інформації. Елементи діаграми розташовані інтуїтивно згідно з важливістю концепта та організовані у групуваннях, підрозділах і зонах. Цей метод може використовуватися викладачами для пояснювання концепцій інноваційним шляхом, також дуже часто його використовують під час уроку-лекції. Ментальні карти робляться швидко та легко запам’ятовуються завдяки їх візуальній якості.

Ментальна карта (mind map, асоціативна карта, інтелект-карта, карта-знань) будується на основі ключових слів або картинок, які відображають частини головної ідеї. На відміну від асоціативної карти, у когнітивних і концептуальних карт центральна ідея – основа концепції – може бути не представлена в моделі або на малюнку, але вона сприймається і розшифровується у процесі детального опису. Ментальні карти вирізняються деревовидною структурою з декількома ярусами вузлів, причому асоціативні зв’язки можуть не відповідати рівню категоризації і бути конкретизовані.

Карта знань (англійською Mind map, карта розуму, пам'яті, думок) -   сукупність діаграм і схем, що в наочному вигляді демонструють думки, тези, пов’язані одна з одною та об’єднані загальною ідеєю.

Така карта дозволяє зобразити певний процес або ідею повністю, а також утримувати одночасно у свідомості значну кількість даних, демонструвати зв’язки між окремими частинами, запам’ятовувати (записувати) матеріали та відтворювати їх навіть через тривалий термін у системі знань про певний об'єкти чи у певній галузі.

Цей спосіб має багато переваг перед звичайними загальноприйнятими способами запису. На відміну від лінійного тексту, карти знань не лише зберігають факти, але і демонструють взаємозв'язки між ними, тим самим забезпечуючи швидше і глибше розуміння матеріалу.

Таким чином, карти знань — це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації даних у наочній формі. Їх можна використати, щоб фіксувати ті думки та ідеї, які проносяться в голові, коли ви роздумуєте над яким-небудь завданням. І навпаки, вони дозволяють так оформити інформацію, що мозок легко буде її сприймати. Бо карти знань відображають природний спосіб мислення.

Отже, ментальні карти в освіті – сучасний і дієвий спосіб викладання навчального матеріалу, який зробить будь-який урок цікавим і пізнавальним, а також дозволить учням краще засвоїти матеріал. Застосування інтелекткарт у навчанні може дати величезні позитивні результати, оскільки учні вчаться вибирати, структурувати і запам’ятовувати ключову інформацію, а також відтворювати її в подальшому. Ментальні карти допомагають розвивати креативне і критичне мислення, пам’ять і увагу, а також зробити процес навчання цікавішим і результативнішим. Користь застосування майндмеппінгу в освіті очевидна. Заслужений учитель України В. Ф. Шаталов ще в минулому столітті ввів поняття – «опорно-графічний конспект», який необхідно використовувати для послідовного, логічного розкриття теми та розвитку творчого мислення учнів. З часом метод опорної графіки і метод майндмеппінгу почали використовувати ті ж основоположні принципи і застосовуватись для досягнення найважливіших педагогічних цілей. За допомогою ментальних карт учитель може: пояснити нову тему; систематизувати, візуалізувати, структурувати інформацію; організовувати й проводити контроль знань; використовувати інтелект-карти як план свого виступу: узагальнювати знання: створювати опорні алгоритми дій тощо. Ментальні карти відображають природний спосіб мислення людського мозку, і саме тому вини інтуїтивно зрозумілі та мають велику цінність для навчання. Ментальні карти пов’язують процес пам’яті й творчості, що особливо важливо для організації процесу навчання на уроках.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бьюзен Т. Супермышление / Т. Бьюзен. – Минск: Попурри, 2003. – 304 с.

2. Бьюзен Т. Научите себя думать / Т. Бьюзен. – Минск: Попурри, 2004. – 192 с. 3. Вакалюк Т.А. Можливості використання хмарних технологій в освіті / Т.А. Вакалюк // Актуальні питання сучасної педагогіки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Острог, 1-2 листопада 2013 року). – Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2013. – C. 97–99.

4. Василенко Т. Mind maps – опыт использования [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.improvement.ru/.

5. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. / Ілона Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.

 6. Калініна Л.М., Носкова М.В. Google-сервіси для вчителя. Перші кроки новачка / Л.М. Калініна, М.В. Носкова: Навчальний посібник. – Львів, ЗУКЦ, 2013. – 182 с.

7. Кіндрат І. Використання інтелект-карт у плануванні та організації освітнього процесу / І. Кіндрат // Нова пед. думка. – 2012. – № 4. – С. 153-156.

8. Колесник І. Ментальне картографування та професія історика: між раціональним й уявленим / І. Колесник // Український історичний журнал. – 2012. – № 5. – С. 135-156

9. Найдьонова А. В. Інтелект-карти як інструмент ефективної роботи з інформацією [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.calameo.com/read/004373434dec4e2bf2b83 50

10.Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник / А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, О.Т. Шпак – К. : Видавничий центр «Просвіта», 2000. – 368 с.

11.Паламарчук В. Від творчої особистості – до нових технологій навчання // В. Паламарчук. – К., 2001. – №8. – С. 2-3.

 12.Приходько Н. Г. Технологія mind mapping у викладанні іноземних мов / Н. Г. Приходько // зб.наук.-метод.конф. – 2014. – с. 37-39.

13.Сокол І. М. Веб 2.0. Сайти, блоги, фотосервіси, карти знань / Ірина Сокол. – К. : Шк. світ, 2011. – 128 с.

14.Софт для построения Ментальных карт // Ментальные карты [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.stimul.biz/ru/lib/soft

15.Терещенко Н. В. Інтелект-карти – сучасні інноваційні соціальні технології навчання в системі освіти / Н. В. Терещенко // Функціональна економіка. – Вчені записки. – № 14. – 2012. – С. 139- 145.