Власний досвід конструювання уроків фізичної культури

Власний педагогічний досвід

Для гармонії, краси й здоров'я потрібна не лише освіта в галузі наук і мистецтва, але й заняття протягом всього життя фізичними вправами, гімнастикою

Платон

 У рамках розв’язання науково-педагогічної проблеми ЗОШ-46 трет1й рік працюю над проблемою «Педагогічні технології збереження і зміцнення здоров’я»

Фізичне виховання дітей як соціально організований педагогічний процес, спрямований на формування здорового, фізично досконалого та підготовленого, активного, стійкого до дій факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підростаючого покоління я розглядаю у системі диференціації до організації проведення занять і навчальної діяльності.

Як немає двох однакових листків на дереві, так немає двох школярів, які мали б однаковий набір здібностей, умінь, реакцій поведінки тощо. Як правило, вибраний учителем середній темп на уроці стає нормальним лише для певної частини учнів, для інших він може бути швидким, а ще для когось – дуже повільним. Одне і те ж завдання для одних дітей є важким, майже не вирішуваним, а для інших воно досить легке. Інакше кажучи, успішність засвоєння навчального матеріалу, темп, рівень розвитку дитини залежить не тільки від діяльності вчителя, але й від пізнавальних можливостей та здібностей учнів, які у свою чергу залежать від таких факторів, як особливості сприйняття, пам’яті, розумової діяльності та фізичного розвитку. Тому, по-перше, необхідно створити такі умови, за яких стало б можливим використання фактичних і потенціальних можливостей кожної дитини. Рішення цього практичного завдання пов’язане з послідовною реалізацією диференційованого підходу (як форми індивідуалізації, коли учні схожі за певними ознаками, об’єднуються в групи для окремого навчання).

По-друге, розв’язання таких найважливіших завдань фізичного виховання, як зміцнення здоров’я та фізичного розвитку учнів, формування знань щодо здорового способу життя залучення до систематичних занять спортом та іншими видами рухової діяльності здійснюється через диференціацію різноманітних форм, методів та засобів навчання, мотивації. 

Завдяки індивідуальному підходу до учнів на уроках з фізичної культури намагаюся вирішувати таке важливе педагогічне завдання, як підняття успішності відстаючих учнів до рівня кращих і стимулювання останніх до ще більшого підвищення власних результатів шляхом педтехнологій спрямованних на зміцнення здоров’я. Починаю з детальної характеристики кожного учня за показниками стану здоров’я, фізичного розвитку та рухової підготовленості. Кожен показник оцінюється за допомогою спеціальних методик. Рівень фізичного здоров’я виявляю за допомогою експрес-оцінки індивідуального фізичного (соматичного) здоров’я дітей та підлітків (за Г.Л. Апанасенко). На сьогоднішній день вона є найбільш точною в оцінці соматичного здоров'я і поширена серед спеціалістів. Рівень фізичної підготовленості оцінюю шляхом тестування основних рухових здібностей: сили, швидкості, гнучкості, спритності, витривалості та швидкісно-силових здібностей. Гармонійність фізичного розвитку оцінюю за допомогою методу перцентилів.

За цими даними я визначаю три групи (відділення):

1 група – акселерати, учні з високим рівнем фізичного здоров'я та рухової підготовленості;

2 група – учні з середніми показниками соматичного здоров'я та фізичної підготовленості;

3 група – ретарданти та учні з низькими показниками рівня здоров'я і рухової підготовленості.

Форма та структура занять з фізичної культури для учнів за умови диференціації залишається такою ж, як і на традиційних уроках, зорієнтованих на абстрактного середнього учня. Я змінюю лише методику основної частини уроку, де планую різні фізичні навантаження, спрямовані на виховання рухових здібностей, адже відомо, що адаптивні процеси мають виражений індивідуально-типологічний характер.

Згідно з основними фазами зміни працездатності у структурі уроку виділяють підготовчу, основну і заключну частини. Зміст підготовчої частини повинен відповідати завданням основної діяльності на уроці, передбачати застосування добре відомих учням вправ, поступового збільшення навантаження. Важливо добиватися, щоб вправи учні виконували чітко. Команди і розпорядження намагаюся подавати так, щоб вони орієнтували учнів на незаперечне їх виконання. Дисципліна з самого початку створюється не тільки комплексом заходів, який проводить учитель, а й наявністю спортивної форми, яка відповідає темі уроку та гігієнічним нормам. На кожному занятті проводжу інструктаж з техніки безпеки. У першій частині уроку найбільш важливим є заохочення учнів до вивчення предмета, розвиток глибокого інтересу до занять з фізичної культури теоретичні знання , що до збереження здоров’я. Для цього застосовую спеціальні вправи, які формують уважність учнів. Цього досягаю, з одного боку, за допомогою вправ-завдань, компонентами яких є чергування ходьби та бігу, стрибків, зупинок тощо, і з другого, - за допомогою спеціальних вправ-«несподіванок» на увагу (присідання, стрибки і повороти в різному напрямку під час ходьби і бігу). Вирішальне значення має час подання сигналу, який я вибираю залежно від характеру завдання. Виконуючи такі вправи, учні вчаться швидко зосереджувати свою увагу.

Перша частина уроку враховує функціональну підготовку організму до діяльності на уроці. На початку та в кінці підготовчої частини уроку ми заміряємо пульс для того, щоб індивідуально та диференційовано дозувати навантаження. Також слідкую за самопочуттям і зовнішніми показниками ліцеїстів. У разі необхідності регулюю темп рухів, застосовую вправи для дихання. Заняття проводжу за розробленим планом, з творчою видумкою, застосовую різновиди ходьби і бігу, вправи на гнучкість і координацію, загально-розвиваючі, гімнастичні та спеціально-підготовчі вправи, впроваджую елементи змагань тощо.

Перша частина уроку забезпечує ефективну роботу учнів в основній його частині. На цьому етапі намагаюся розв’язувати найскладніші завдання, пов’язані з оволодінням нових рухів та розвитком координаційних, швидкісних і швидкісно-силових здібностей, які планую на початок основної частини уроку. Подальше вдосконалення раніше вивчених рухів, їх повторення, розвиток рухових здібностей з проявами витривалості планую на другу половину основної частини уроку.

Система диференційованого підходу зумовлює розподіл на однорідні групи (відділення). Це ущільнює уроки, економить час, особливо при виконанні вправ на гімнастичному обладнанні. При груповому методі організації заняття для кожного відділення призначаю командира з кращих учнів класу. Усі відділення займаються одночасно, але кожне з них, як правило, виконує своє завдання, яке входить у загальний план уроку, після чого учні організовано міняються видами роботи. Ефективність проведення занять залежить від диференційованого розподілу навантажень, швидкості виконання і повторень фізичних вправ, інтервалів відпочинку; використання карток з індивідуальним завданням для кожної групи.

Залежно від мети та завдань у навчальній роботі планую уроки вивчення нового матеріалу; засвоєння, вдосконалення та повторення раніше вивченого матеріалу, вступні, навчально-тренувальні, контрольні, комбіновані та ін. У ході заняття чітко пояснюю техніку виконання вправ, особисто демонструю елементи фізичних вправ; під час самостійного виконання вправ (особливо на уроках гімнастики) забезпечую надійну страховку.

Вивчення нових складних вправ починаю лише тоді, коли учні досконало оволоділи раніше вивченими вправами в умовах бездоганного виконання техніки безпеки та методів спрямованих на зміцнення здоров’я . Матеріал основної частини уроку розподіляю так, щоб він був достатньо різнобічним не тільки за змістом, але і за характером. Для цього  пропоную учням почергово змінювати фізичні, інтелектуальні та вольові зусилля; складні координаційні та прості рухи, цікаві та нудні вправи. Такі контрастні зміни попереджують утому.

Основну частину уроку планую з урахуванням потреби навчити учнів застосовувати набуті уміння та навички. Ефективність формування умінь підвищується, коли на уроці використовуються ігрові засоби навчання. Це значно розширює можливості учнів проявляти свою ініціативу у використанні набутих умінь і навичок в різних умовах ігрової діяльності. При виконанні вправ у відділеннях не завжди пропоную завдання суто за обумовленістю. Іноді ставлю такі завдання: підібрати вправи, придумати гру, вибрати інвентар, визначити переможця. Це підвищує самостійність учнів і є важливою передумовою того, що вони зможуть без допомоги вчителя правильно займатися фізичними вправами у вільний, позаурочний час.

У заключній частині уроку створюю умови для поступового зниження функціональної активності організму та емоційної сфери учнів такими засобами як помірний біг, ходьба, вправи на увагу, дихальні вправи та вправи на розслаблення. Підвожу підсумки уроку щодо вирішення поставлених завдань, роблю зауваження, аналізую помилки, виставляю оцінки, даю вказівки щодо самостійної роботи та виконання домашнього завдання з урахуванням рівня фізичної підготовленості учнів.

Протягом усіх структурних частин уроку уважно слідкую за суб’єктивними показниками реакцій організму учнів на навантаження: пітливістю, частотою дихання, кольором шкіри, рухами, самопочуттям тощо. Обов’язково заміряю пульс на початку та в кінці підготовчої частини уроку, після кожного значного навантаження в основній його частині та в заключній частині заняття. Якщо є відхилення від норми за цими показниками, то  збільшую відпочинок між вправами, зменшую навантаження, даю вправи на дихання тощо.

У результаті комплексного оцінювання стану здоров'я і фізичного розвитку учнів їх розподіляють на групи: основну, підготовчу та спеціальну медичну. Останню ми диференціюємо на три підгрупи. До першої підгрупи належать учні із захворюваннями опорно-рухового апарату і центральної нервової системи; до другої – із захворюваннями органів дихання, зору, ССС та ін. систем; до третьої – із захворюваннями внутрішніх органів. Для кожної підгрупи  даю різні комплекси фізичних вправ (дихальні, ЛФК, ЗРВ, з обмеженим навантаженням тощо). Учні, які входять до складу спеціальної медичної групи, перевіряють на заняттях свій пульс, ведуть щоденник обліку фізичного розвитку і рухової підготовленості. Велика увага приділяється самостійній роботі та виконанню домашнього завдання спрямованих на уріплення здоров’я та розвиток фізичних якостей.

Старанно готуючись до уроків, підбираю спортивний інвентар, наочність, додатковий матеріал, щоб для кожного учня він був цікавим, насиченим, пізнавальним, розвивав фізичні здібності. Намагаюся в учнів пробудити повагу і любов до свого предмета, уважного відношення до стану свого здоров’я. Вважаю, що ефективність і результативність роботи вчителя залежить не тільки від повсякденної, клопіткої і творчої роботи, а й у першу чергу від любові до дітей.

Обсяг роботи на уроках значно розширюється через те, що необхідно розв’язувати ще й завдання освітнього, оздоровчого та виховного характеру. Розв’язуючи завдання освітнього характеру, я планомірно передаю учням знання про суть і значення фізичної культури, наголошую на необхідності попередження травматизму, роз’яснюю правила спортивних ігор, розширюю їхні знання про гімнастику, легку атлетику і вплив фізичних вправ на розвиток рухових здібностей старшокласника. Завдання оздоровчого характеру – це, насамперед, зміцнення і збереження здоров'я; удосконалення будови тіла і формування правильної постави, створення найкращих умов для оздоровчого впливу на учн1в шляхом індивідуального і диференційованого дозування навантажень. Органічний взаємозв’язок усіх сторін виховання передбачає гармонію тіла і духу, позитивний вплив на розвиток моральних і вольових якостей, формування естетичних ідеалів, підвищення самостійності і активності учнів тощо.

Дуже важливе значення у своїй педагогічній діяльності я надаю позакласній роботі. Для активізації спортивно-масової роботи, підвищення якості навчально-тренувального процесу, збільшення обсягу рухової активності учнів, формування в них стійких мотивів до самостійного зміцнення здоров'я обумовили по-новому підійти до організації позакласних заходів. А саме:

1. Щорічно проводиться шкільна спартакіада, яка включає змагання з футболу, піонерболу, баскетболу, волейболу, тощо. .

2. Особлива увага приділяється виконанню учнями домашніх та самостійних завдань

3. Проводяться спортивні свята, «Веселі старти» та ін.

.

4. Ведеться активна робота щодо участі учнів у міській спартакіаді.

Моя методика роботи  цілеспрямована у систему, яка допомагає на будь-якому емоційному рівні реалізувати всебічний розвиток учнів, диференціювати підхід до фізичного виховання, налагодити міжпредметні зв’язки, сформувати уявлення про здоровий спосіб життя.

Додаток В

Методика виміру об’єму фізичного навантаження за реакцією ЧСС  (В.Ф. Лушніков)

Яка виміряється за формулою

де:  Vs – загальний об’єм навантаження

V1, V2, Vn – одиничне навантаження

К – коефіцієнт навантаження (див. таблицю 1)

Т – час виконання вправи.

Таблиця 1.  Коефіцієнт навантаження

Якщо загальний об’єм навантаження (Vs) становить від 100 до 200 одиниць, то це показник малого навантаження; від 200 до 300 одиниць – середнє; 300 - 400 – велике  навантаження і більше 400 – максимальне.