Тема: Властивості поверхні води. Поверхневий натяг рідини
Мета:
Міжпредметні зв’язки : математика, хімія біологія
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань
Запитання до групи:
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Запитання до класу: Чому важливо вивчати рідини? Навіщо потрібно вміти описувати процеси, які відбуваються в їхньому поверхневому шарі? Обґрунтуйте відповідь, використовуючи фізичні знання і власний життєвий досвід.
ІV. Сприймання і осмислення нового матеріалу.
Молекули в рідині розміщується на менших відстанях, ніж молекули газів, і тому сильніше взаємодіють між собою. Кожна молекула рідини відчуває притягнення сусідніх молекул. При цьому ті, що містяться в поверхневому шарі, і молекули у середині рідини перебувають в різних умовах. Останні відчувають дію молекул з усіх сторін, тому рівнодійна сил, які діють збоку інших молекул усередині рідини, дорівнюють нулю.
Молекули, що перебувають на поверхні рідини, відчувають на собі дії інших молекул тільки збоку і знизу, тому рівнодійна сил, які діють на молекулу збоку інших молекул, не дорівнює нулю і напрямлена вглиб рідини. Отже, молекули поверхневого шару мають додаткову потенціальну енергію порівняно з молекулами, що містяться всередині рідини.
Додаткова потенціальна енергія, яку мають молекули поверхневого шару порівняно з молекулами рідини, називається поверхневою енергією і належить до внутрішньої енергії.
Е= Sϭ,
де S – площа поверхні рідини, а ϭ – поверхневий натяг.
Поверхневий натяг визначений для всіх рідин і занесений до таблиць (довідник). Він не залежить від довжини контуру, а визначається фізичними властивостями рідини, її температурою
Демонстрація 1. Видування мильної бульбашки.
Демонстрація 2. Обладнання: прозора посудина, касторова олія, піпетка, акварельна фарба, вода.
Цей дослід був уперше проведений бельгійським вченим Ж. Плато. Наповнити посудину (бажано в вузьку та високу) касторовою олією. Піпеткою крапнути до неї зафарбовану краплинку води.
Буде видно, як, повільно опускаючись, краплинка набуває форми правильної кулі.
Демонстрація 3. Обладнання: голка, чиста вода, широка посудина, жир.
Змастити жиром голку. Обережно покласти на поверхню води. Металічна голка буде плавати. Видно, що по краях голки вода «прогинається». З краю посудини додати мильний засіб. Коли мильна плівка досягне голки, голка потоне.
Як переконують нас наведені досліди, а також явища, які ми спостерігаємо (утворення крапель роси, краплі дощу), рідина завжди намагається набути форми з мінімальною площею поверхні, тобто форми кулі. Це можна пояснити дією нескомпенсованих сил, напрямлених у середину рідини. Мінімальну поверхню серед тіл певного об’єму має куля (якщо ж рідину вилити з посудини в стані невагомості, то це буде форма абсолютно правильної кулі).
Властивість поверхні рідини скорочуватися можна пояснити існуванням сил, які намагаються скоротити цю поверхню. Вони називаються силами поверхневого натягу.
3. Поверхневий натяг
Демонстрація 4. Обладнання: каркас, виготовлений з тонкої дротини у формі прямокутника, широка посудина, рідина, динамометр.
У момент відривання каркаса від поверхні води динамометр фіксує присутність додаткової сили (сили поверхневого натягу). Якщо протилежні вершини каркаса з’єднати ненатягнутою ниткою та занурити у мильний розчин, то можна продемонструвати скорочення площі поверхні. Мильна плівка затягує каркас, якщо її проколоти, то нитка набуде форму дуги.
Здатність рідини до скорочення своєї поверхні називають поверхневим натягом.
Поверхневий натяг рідини – це відношення сили поверхневого натягу, яка діє на елемент контуру, що обмежує цю поверхню до довжини контуру.
Ϭ = , [Ϭ]=Н/м
Поверхневий натяг рідини – скалярна додатна величина, яка залежить від роду рідини, її температури та наявності домішок. Підвищення температури рідини супроводжується зменшенням поверхневого натягу рідини, бо слабшають сили між молекулярної взаємодії.
Для плівки: Ϭ = , так як плівка має 2 поверхні
V. Закріплення нового матеріалу.
Запитання до класу:
Розв’язування задач (письмово)
Задача .
Звичайна швацька голка має довжину 3,5 см і масу 0,1г. Чи достатньо поверхневого натягу води для того щоб утримувати голку на поверхні?
Дано:
l = 3,5 см= 3.5× м
m = 0,1 г = 0.1 ×кг
з таблиці:
Ϭ = 73 ×Н/м
g = 10 Н/кг
Відповідь: , тобто голка не утримається на поверхні води.
VI. Підбиття підсумків уроків та повідомлення домашнього завдання.
Домашнє завдання.