"Внутріліцейний контроль – крок до успіху навчального закладу"

 

 

 

 

    Гісько Г.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гісько Галина Миколаївна

директор

 

Назва роботи:

 

Внутріліцейний контроль – крок до успіху навчального закладу

 

 

Анотація:

 

Матеріали роботи допоможуть керівнику ПТНЗ у проведенні внутріліцейного контролю за якістю проведення уроків теоретичного та виробничого, загальноосвітньої підготовки та виховних заходів.

Робота містить орієнтований перелік питань для визначення мети відвідування уроку, способи перевірки навчальних досягнень учнів, аналіз стану позаурочного планування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                           Зміст                                        

 

1.Вступ……………………………………………………………………….1

 

2.Орієнтований перелік питань для визначення мети відвідування……11

 

3.Варіанти аналізу уроку………………………………………………….16

 

4. Спостереження за уроками окремих видів…………………………….26

5. Список використаних джерел……………………………………………31

                                     Керувати-значить приводити  до успіху інших!

                                                                                                                    Давньокитайська  мудрість

 

     Управління професійно-технічним навчальним закладом за своєю суттю є ціленаправленою дією на педагогічний процес із метою успішного виконання завдань навчання та виховання учнів ліцею, розвитку навчального закладу. Щоб цю основну функцію здійснювати науково, своєчасно, треба мати обґрунтовану, правдиву, повну інформацію про стан у закладі та постійно співставляти її з тим, що має бути. Таке порівняння дає можливість уносити в навчально-виховний процес потрібні корективи, приймати оптимальні як за змістом, так і за термінами виконання і виконавцями рішення.

    Діяльність професійно-технічного навчального закладу- це робота педагога й учнів на уроках теоретичного навчання , на уроках виробничого навчання, на виробничій практиці,участь у конкурсах фаховї майстерності,різних заходах тощо,спрямованих на підготовку  конкурентно-спроможного робітника. В результаті рівень навченості зводиться до ефективності уроку,до ефективності проведення заходів. Саме тому якість роботи ПТНЗ має визначатися вдосконаленням усього процесу навчання та виховання на уроках, і, відповідно, спільною роботою всіх його учасників через учнів. педагогів, адміністрацію.

   Усвідомлення того,що в навчальному закладі розвязуються основні завдання сучасного професійно-технічного навчального закладу,має спонукати директора до контролю.

          Виходячи з того, що в процесі навчання педагог ПТНЗ здійснює функцію управління пізнавальною діяльністю учня, контроль потрібно розглядати як категорію управління, як важливий, відносно самостійний, завершальний елемент навчального процесу..

     Існують різні підходи та види до контролю навчальної діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів. В першу чергу продуктивність навчання перебуває під впливом кількості, якості, повноти, своєчасності, глибини та об’єктивності контролю, який визначає не тільки рівень та якість навченості учня, але й також обсяг виконаної ним навчальної праці.

         Що означає поняття «контроль»?  Контроль, як дидактичне поняття, становить собою сукупність усвідомлених дій, спрямованих на отримання відомостей про рівень опанування окремими учнями (слухачами) програмного матеріалу, оволодіння теоретичними й практичними знаннями, навичками і вміннями, що необхідні в процесі виконання завдань професійної діяльності.

                            Контроль – це важлива складова процесу навчання, яка позитивно впливає на засвоєння навчального матеріалу, сприяє покращенню організації навчальних занять, самостійної роботи, підвищує відповідальність учнів та педагогів за рівень знань, дає можливість оцінити особистісні якості учнів.

                Головна мета контролю – це визначити якість засвоєння навчального матеріалу, ступінь відповідності сформованих умінь та навичок цілям та завданням навчання.

Спроби виключити педагогічний контроль повністю або частково з навчального процесу, як свідчить історія освіти, призводили до зниження якості навчання, рівня знань тощо .

       Треба відмітити, що контроль може складатися з трьох етапів:

1/ порівняння (зіставлення одержаних результатів з нормою),

2/ оцінювання (процес якісного визначення знань),

3/ нормування (процес переведення якості знань у бали).

        Етап порівняння  дуже важливий, тому що від того, наскільки правильно було проведене зіставлення, залежить і другий етап, і кінцевий результат.

        Контроль виконує п'ять функцій:

1.Контролюючу (перевірну),

2.Навчальну,

3.Виховну,

4.Розвивальну,

5.Методичну.

 

      Реалізація функцій залежить від дотримання основних принципів перевірки навчально-пізнавальної діяльності та оцінки знань, навичок і вмінь учнів.

       Вчені пропонують дотримуватися таких принципів перевірки навчально-пізнавальної діяльності та оцінки знань, навичок і вмінь учнів:

1.Індивідуальності перевірки й оцінки знань;

2.Систематичності й регулярності перевірок і оцінювання навчально-пізнавальних дій;

3.Всеосяжності, який передбачає всебічність, тематичність і повноту контролю та оцінювання;

4.Різноманітність видів і форм контролю; єдності вимог до контролю; 5.Дотримання етичних норм;

6. Гуманності та гласності контролю .

      Головною функцією контролю є забезпечення зворотного зв'язку, під час якого з'ясовується ступінь відповідності досягнутих результатів функціонування навчальної системи прогнозованій меті.

              Можна виділити семестровий підсумковий контроль і державну атестацію. Семестровий контроль в професійно-технічному навчальному закладі, проводиться у формі семестрових контрольних робіт із загальноосвітніх предметів, предметів професійно-теоретичної підготовки, перевірних робіт з професійно-практичної підготовки.  

       Для ефективної перевірки рівня засвоєння учнями знань, умінь та навичок з навчальної дисципліни використовують різні методи і форми контролю.

         Найпоширенішими є: усний контроль, письмовий, тестовий, графічний, програмований контроль, практична перевірка, а також методи самоконтролю і самооцінки. Під час навчальних занять в ПТНЗ використовують індивідуальну та фронтальну перевірки знань, умінь і навичок учнів, а також підсумкові форми контролю: заліки, іспити,  дипломні проекти, державні іспити .

 

 

         Варто вказати також на можливі помилки при оцінюванні рівня досягнень учня. Найбільш поширеними, особливо серед молодих викладачів, є помилки великодушності, екстраполяції, ореолу, контрасту, центризму і логічні помилки.

Помилки великодушності – це невиправдано завищені оцінки;

екстраполяції – викладач при оцінюванні орієнтується не на дійсний рівень   досягнень учня, а на попередні оцінки в журналі;

ореолу – упереджене ставлення викладача до учня, яке проявляється у виставленні завищеної оцінки тому, до кого він ставиться з симпатією, і заниженої тому, до кого у викладача негативне ставлення;

контрасту – знання і поведінка учня оцінюються нижче або вище, залежно від того, нижче чи вище виражені ці характеристики у самого викладача; центризму – намагання не виставляти екстремальних оцінок: «незадовільно» і  «відмінно».

           Для чого відвідувати та аналізувати уроки, заходи? В. Сухомлинський у «Розмові з молодим директором» писав: «Директор відвідує аналізує уроки не тільки для того, щоб учити вчителів, давати їм поради…У процесі відвідування й аналізу системи уроків найкраще розкриваються основні залежності педагогічного процесу-умови міцних, глибоких знань і причини поверховості знань.»

      Під час вивчення системи уроків чи системи роботи, окремі  педагоги намагаються працювати краще, ніж за звичайних умов. Тому для вивчення реального стану треба застосовувати й інші форми і методи, крім відвідування уроків і позакласних заходів, перегляду документації. До таких методів слід віднести бесіду з педагогом, якій часто в ході вивчення роботи педагога не приділяється належної уваги. Кожна бесіда повинна мати певну мету. До неї керівникові й педагогу слід ретельно готуватися, щоб для керівника бесіда небула порожніми словами, а для педагога-екзаменом. Бесіда має виявляти рівень оцінки педагогом своєї роботи, допомогти правильно зрозуміти позитивні тенденції та промахи в роботі, допомогти директору приготувати правильні висновки та намітити конкретні пропозиції щодо вдосконалення роботи.

      Постійно обговорюється питання  щодо кількості уроків ,які має відвідувати керівник ліцею. Якість контролю ,зрозуміло, не буде визначатися кількістю цих відвідувань .Вона  визначатиметься якістю аналізу, рекомендацій та їх виконанням, тим, яку користь приносить він педагогу, учням, а для цього керівник має побачити на уроці головне, найважливіше, що якісно характеризує хід педагогічного процесу. Разом з тим, кількість відвідувань має бут такою, щоб керівник досконало володів усім арсеналом показників стану організації та ефективності навчально-виховної роботи на уроці.

      Використання на уроках інноваційних технологій, інтерактивних методів зобов’язує керівника по-новому підходити до контролю за проведенням таких уроків.

 Типи сучасних уроків поділяються :

За ознакою основної дидактичної мети уроку:

*вступний;

*урок засвоєння нових знань;

*урок формування нових умінь і навичок;

*урок узагальнення, систематизації;

*урок застосування знань;

*урок контролю та корекції навчальних досягнень;

*підсумковий урок;

*інтегрований урок;

 

*

*комбінований урок.

За ознакою основного способу проведення:

*урок-лекція;

*урок-семінар;

*нестандартний урок;

*екскурсія;

*кіноурок;

*лабораторна чи практична робота;

*самостійна робота учнів.

Уроки - пізнавально-розвивальні ігри:

 

*уроки-ігри «Робимо урок разом», «Кросворд», «Острів скарбів», «Руки вгору», «Лото», « Знайди помилку» тощо;

*круглий стіл;

*пошук;

*бліц-турнір;

*взаємонавчання;

*проблемно-навчальний залік;

*аукціон;

*предметні фокуси тощо.

 

*телепередача;

*брейн-ринг;

* «Поле чудес»;

* «Що? Де? Коли?»;

* «Зоряний час»;

* «Відгадай мелодію»;

* КВК.

 

Уроки-сценарії телепередач:

Уроки-пошуки в основу яких покладено самостійну роботу учнів

 

*уроки-спортивні ігри;

*магазин;

*суд;

*зліт представників різних професій;

*ранок у фермерському господарстві;

*робота конструкторського бюро;

*захист наукового дослідження;

*подорож;

*диспут;

*мозаїка;

*проект;

*прес-конференція;

*без учителя;

*документальний практикум;

*фантазія;

*спектакль;

*конкурс знань ,умінь і творчості;

 

 

*казка тощо.

 

 

           Окремі люди можуть працювати набагато вище або нижче своїх здібностей залежно від ступеня і виду підтримки, яку вони отримують від навколишньої системи; вони гостро відчувають, яка підтримка й у якій мірі їм  надається.

                                                                                 П. Вейль

Орієнтований перелік питань для визначення мети відвідування уроку

1.Реалізація дидактичних принципів навчання.

2.Ефективність застосування методів навчання

3.Ефективність застосування форм навчальної діяльності.

4.Реалізація індивідуального та диференційованого підходів у процесі навчання.

5.Самостійна робота учнів з підручником, першоджерелами, документами.

6.Вивчення рівня навчальної діяльності учнів на уроці.

7.Робота з формування в учнів позитивних мотивів навчання.

8.Рівень практичної спрямованості уроку.

9.Організація самостійної роботи учнів.

10.Стимулювання активної навчальної праці учнів.

11.Доцільність обраного типу та відповідність структури уроку відповідному типу.

12.Раціональність застосування форм, методів, дидактичних завдань на різних етапах уроку відповідно до його структури.

13.Особистісно-орієнтований підхід  до учнів у процесі навчальної діяльності.

14.Ефективність використання технічних засобів навчання.

15.Ефективність використання наочності, демонстраційного експерименту.

16.Ефективність  використання дидактичних матеріалів.

17.Організація роботи з узагальнення та систематизації знань учнів на уроці.

18.Робота з повторення навчального матеріалу.

19.Робота з підготовки учнів до тематичного оцінювання, підсумкової  контрольної роботи, державної атестації.

20.Стан виконання рекомендацій, даних у ході попередніх відвідувань уроків.

21.Робота із засвоєння учнями опорних знань, понять, явищ.

22.Якість виконання письмових робіт учнями.

23.Вироблення навичок культури усного і писемного мовлення засобами уроку.

24.Реалізація міжпредметних, внутрішньо предметних зв’язків.

25.Формування в учнів інтересу до навчання.

26.Раціональне використання  начального  часу на уроці.

27.Використання краєзнавчого, місцевого матеріалу на уроці.

28.Оптимальність обсягу, складність домашнього завдання, його місце і роль у структурі уроку.

29.Дотримання вимого навчальних програм, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

30.Врахування викладачем реальних навчальних можливостей учнів.

31.Система контролю за рівнем навчальних досягнень учнів.

32.Стан ведення тематичного обліку знань.

33.Дотримання вимог санітарно-гігієнічного режиму на уроці.

34.Упровадження передового педагогічного досвіду у практику роботи педагога.

35.Надання методичної допомоги з _______.

36.Забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів.

37.Організація ігрової діяльності на уроці.

38.Застосування проблемного навчання.

39.Застосування лекційно-практичної системи навчання.

40.Ефективність роботи педагога з розвитку мови учнів, збагачення словникового запасу.

41.Ознайомлення з роботою педагога.

42.Організація групової, парної та ланкової роботи з учнями.

43.Застосування ефективних технологій та методик навчання.

44.Робота з формування вмінь аналізувати, робити висновки та узагальнення.

45.Робота з розвитку розумових здібностей учнів.

46.Робота з розвитку в учнів навичок само- та взаємоконтролю.

47.Робота з розвитку в учнів логічного та абстрактного мислення.

48.Використання розвивальних можливостей уроку.

49.Створення позитивного психологічного клімату на уроці.

50.Педагогічне керівництво пошуково-пізнавальною діяльністю учнів.

51.Робота з розвитку творчих здібностей учнів.

52.Взаємовідносини в системі «педагог-учень».

53.Уміння організувати навчальну роботу учнів на уроці.

54.Робота з формування загально навчальних умінь і навичок учнів засобами уроку.

55.Реалізація педагогом виховного потенціалу навчального матеріалу руроку.

56.Виховання патріотизму і національної свідомості учнів.

57.Реалізація завдань естетичного виховання.

58.Здійснення трудового виховання і профорієнтаційна робота.

59.Естетичне виховання учнів на уроці.

60.Вивчення системи уроків.

61.Вивчення системи роботи.

62.Вивчення стану викладання.

63.Вивчення рівня навчальних досягнень учнів.

64.Організація творчої діяльності на уроці.

65.Роль контролю та стимулювання навчальної діяльності учнів у підвищенні рівня якості навчальних досягнень та розвитку їхньої активності.

66.Використання завдань дослідницького характеру на уроці.

67.Вплив оцінювання на психічний стан учнів.

68.Робота з формування активної життєвої позиції.

69.Педагогічний такт і професійна етика педагога на уроці.

70.Майстерність педагога в управлінні пізнавальною діяльністю учні.

71.Робота з подолання інертності навчальної діяльності учнів.

72.Культура мови педагога на уроці та її вплив на якість навчальної діяльності учнів.

73.Оптимальність використання  інтерактивних форм роботи.

74.Оптимальність роботи з учнями різних  навчальних категорій.

75.Робота з розвитку творчого мислення учнів на уроці.

76.Робота із створення соціально-психологічних передумов розвитку особистості учнів.

77.Ефективність урахування психологічних та вікових можливостей учнів на уроці.

78.Передовий педагогічний досвід на уроці.

79.Цілеспрямованість роботи педагога та учнів.

80.Робота з мотивації навчальної діяльності учнів.

81.Система стимулювання пізнавальної активності учнів.

82.Підтримка впродовж уроку зацікавленості учнів до предмета та навчальної праці.

83.Місце і вагомість самостійних та творчих робіт на уроці.

84.Дотримання викладачем технологічних вимог до ведення уроку.

85.Співпраця та співтворчість педагога та учнів на уроці.

86.Рівень засвоєння учнями програмового матеріалу безпосередньо на уроці.

87.Співвідношення групових, колективних та індивідуальних форм роботи.

88.Роль педагога у формуванні навичок навчальної діяльності.

89.Дотримання норм педагогічної етики і моралі.

90.Робота з формування в учнів умінь раціональної роботи з навчальною книгою.

91.Робота з формування загальної культури особистості.

92.Робота з формування предметних умінь і навичок.

 

   ВАРІАНТ АНАЛІЗУ УРОКУ

 

        Право керувати-високе право, його треба заслужити високим професіоналізм, належним рівнем  опанування всіх перелічених видів культури, чесною і самовідданою працею. А для цього слід навчитися поважати людей, бути стриманим ,чуйним і доброзичливим до них, уміти слухати і чути вчителя, завжди відчувати «биття пульсу» шкільного колективу.

                                                    Принцип фірми  «Маркс  енд  Спенсер»

 

Урок за типом ___________. Чіткість його визначається логічним взаємозв’язком окремих структурних частин, які оптимально витримані часово, мають свою мету та зміст і відзначаються логічною завершеністю . Це підтверджує достатню культуру педагогічної праці.

Раціонально ,вдумливо й дидактично грамотно визначена основна мета уроку ,вона випливає зі змістом навчального матеріалу , відповідає віковим та інтелектуальним особливостям учнів групи і несе в собі інформацію про кінцевий результат уроку .

Відповідно до місця уроку у виучуваній темі , основної мети та завдань окремих його частин , які чітко формулюються перед  учнями та узгоджуються з їхнім особистим досвідом, тип вибраного правильно. З урахуванням особистісно орієнтованого підходу до навчання викладач надає перевагу гнучкій структурі уроку.

Уміло проводиться мотивація навчальної діяльності учнів на всіх етапах уроку, що сприяє збудженню їх інтересу до вивчення нової теми, творчої діяльності .

Зміст уроку повністю відповідав вимогам навчальної програми та змісту поставлених завдань.

Кваліфіковано реалізовано принципи навчання ____________.

Це достатньо чітко проявилося ____________________________________.

Свідомому засвоєнню нового матеріалу слугувало методично правильно організоване повторення раніше вивченого матеріалу та актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.

Належних чином було проведено перевірку домашнього завдання. Із цією метою викладачем було використано такі форми роботи ______________.

Вдале поєднання форми (_______________________),прийомів (____________________________)опитування дозволило викладачу опитати декілька разів всю групу (___     учнів).

Оптимально використано час на цю роботу. Перевірка знань учнів характеризується чіткістю мети, повнотою.

Опитування носило науковий характер, що обумовлювалося вмінням виправляти помилки у вході відповіді та залученням до цієї роботи учнів. Робота з вивчення нового матеріалу характеризується конкретністю і чіткістю реалізації основних завдань уроку.

 Виклад нового матеріалу відзначається логічністю, вмілим виділенням  головного ,істотного. Викладач розриває зміст теми цікаво, доступно, з наукових позицій, використовує останні досягнення ____________.

Новий матеріал вивчається в процесі самостійної ___________ роботи, яка носить творчий пошуковий характер. Це сприяє розвитку в учнів самостійності, допитливості, здатності встановлювати певні  закономірності у______________.

До основних висновків учнів приходили самі, а викладач при цьому зберігав керівну роль.

Уміло пов’язує  виучуваний матеріал( ________________ )з життям, (___________ ) виробничим оточенням і робить це так, що зв'язок впливає зі змістом виучуваного матеріалу та є його логічним продовженням .

Уміло був включений в урок матеріал _______________з предмета ____________.

У ході подачі нового матеріалу проводиться  безпосередня перевірка якості розуміння його учнями. Засвоєння нового матеріалу учнями на уроці є оптимальним.

Постановка викладачем питань стимулює розвиток розумових сил , не налаштовує на заучування, збуджує думку ,виховує інтерес до навчання. Запитання, які ставить викладач , вимагають вдумливого читання ,розуміння та осмислення матеріалу, але не його механічного заучування . Викладач направляє хід думки учнів таким чином, щоб вони активно ,зосереджено намагалися побачити невидиме ,зрозуміти приховане , розглянути незвичайне у звичайному , тому , що зустрічається на кожному кроці ( розумова активність ).

      Види роботи відповідали віковим особливостям учнів, дозволили викладачу активізувати їх навчальну діяльність, що в кінцевому підсумку  було результатом того, що учні були не пасивними слухачами ,а активними учасниками. 

            Найбільш вдалими методами були_______, прийомами___________, формами________.

Використання різних видів роботи сприяло зниженню втомлюваності учнів у процесі роботи. Це позитивна сторона уроку, глибоко продумана викладачем.

Оптимально організовано самостійну роботу учнів під керівництвом викладача з урахуванням рівня їх навчальних можливостей.

Самостійна пошукова діяльність учнів на уроці забезпечувалася в процесі співпраці викладача та учнів. Викладач упродовж уроку ( на етапі_______________) виступав у ролі консультанта, порадника.
Колективна робота учнів уміло поєднується з виконанням індивідуальних диференційованих завдань.

Використання наочності та технічних засобів навчання (________________________) , застосування їх дозволило не тільки доступно викласти новий матеріал і закріпити його, але й зекономити час на вироблення практичних умінь і навичок на самому уроці. Це особливо важливо, оскільки попереджається перевантаження учнів в умовах домашньої роботи.

Використання технічних засобів і засобів наочності допомогло учням глибше проникнути в суть виучуваного матеріалу.

Запитання викладача до учнів збуджували їх до самостійних суджень і практичних дій, направляли на доказову відповідь. Це сприяло повнішій реалізації на уроці принципу виховуючого та розвиваючого навчання. Протягом уроку ( в процесі________________________)викладач добивається від своїх учнів грамотної і повної відповіді, точних формулювань.

Пропонує не тільки відтворити пройдений матеріал, а й виділити з нього найбільш істотне, підтвердити практичні навички теоретичним положеннями. Доповнює і поглиблює відповіді учнів, стимулює їх активне, свідоме засвоєння матеріалу постановкою цілого ряду запитань. Оптимальним є в процесі перевірки співвідношення теоретичних та практичних завдань.

Слід відмітити вміння учнів триматися під час відповіді як з місця ,так і біля дошки, звернутися до викладача, доповнити чи виправити відповідь товариша.

Показником пізнавальної активності й інтересу учнів до виучуваного було те, що вони поставили ______________________запитань до викладача та до своїх товаришів____________________________ учнів хотіли взяти участь в обговоренні питань, поставлених перед ними, _________________учнів ,які бажали доповнити ,відкоректувати відповідь одногрупника, ________________учнів негативно ставилися до навчальної діяльності на уроці, до уроку в цілому.

Оцінювання роботи учнів проводилося відповідно до критеріїв, об’єктивно й аргументовано.

Отримані учнями бали виставлено в журналі. Відчутними є взаємоконтроль і самоконтроль.

Позитивним в роботі викладача з учнями на етапі усвідомлення матеріалу є те, що він дає час на обдумування, використовує різні форми роботи (___________________________________________) та види наочності(________________________________________________________).

Упродовж уроку знання __________________________ застосовувались у вправляннях, учні зробили_________ крок до шляху розвитку. Навчання здійснювало вплив на розвиток і виховання учнів, оскільки викладач враховував навчальні можливості кожного з них. Урок сприяв розвитку кожного учня, його пам’яті, мислення, волі. Упродовж уроку ефективно організовувалася пізнавальна діяльність учнів. Із цією метою _______________________було забезпечено умови для продуктивної роботи мислення й уяви, шляхом_____________________ викладач домагався зосередженості й стійкості уваги. Вдалим використанням методів ___________,форм____________  викладач домагався активності й самостійності мислення учнів.

Майстерність викладача виявлялася в тому, що знання, набуті учнями на попередніх уроках, вдало застосовуються на цьому, повторення оптимально співвідноситься з вивченням нового матеріалу таким чином, що для повторення не потрібно спеціально виділяти час. Систематична робота викладача в цьому  напрямі дасть змогу повторювати учнями матеріал без завдань   для домашнього повторення за підручником.

Ефективною була робота протягом усього уроку( на етапі________________) з підготовки учнів до тематичного оцінювання. Вона виявлялася у ______________________________________.

Вся група працювала активно та з інтересом.

Заслуговує на увагу робота з вироблення культури навчальної праці. У кожного учня на парті є все необхідне. Викладачем підготовлено пам’ятки з виконання ____________________________________,які є на кожній парті.

У результаті при зміні одного виду роботи на інший не витрачається час. Записи в зошитах ,на дошці ведуться чітко й охайно. Викладач постійно організовує  роботу учнів з навчальною літературою.

З точки зору виховного впливу уроку, перш за все ,треба відмітити особистість викладача. Спокійний тон, уважне і доброзичливе ставлення до учнів у поєднанні з вимогливістю, манера звертатися до групи, витримка-це все передається учням і слугує еталоном людських стосунків.   Вихованню сприяли засоби навчання: естетика їх форми і змісту. Вихованню творчого потенціалу учнів сприяли вдало застосовані методи і форми роботи. З метою виховання учнів (___________________________________________) викладач зрозуміло, переконливо і яскраво використовує ______________________________. Урок відзначається свідомою робочою дисципліною.

Продумано і своєчасно дано домашнє завдання. Зміст його випливає з усього ходу уроку і має творчий характер, збуджує учнів самостійно робити висновки, поглиблювати і завершувати роботу, розпочату на уроці ( вдосконалення вмінь вчитися, підготовка до оволодіння знаннями в класі, спостереження над предметами та явищами природи і  праці, задоволення і розвиток багатогранних інтелектуальних інтересів) . Викладач зробив потрібні роз’яснення щодо виконання завдання і перевірив рівень розуміння ходу його виконання учнями, попередив учнів про можливі труднощі під час виконання завдання та дав рекомендації щодо їх подолання. Задаючи читати матеріал за підручником, викладач дає учням питання, над якими, читаючи, треба думати.

Практичні завдання зорієнтовані на застосування, поглиблення знань. Задаючи їх, викладач показує, як треба співставляти, осмислювати теоретичні закономірності з виконання даного завдання. Суттєву роль відіграє індивідуалізація домашнього завдання-це доводить, що викладач вивчає сили, можливості, здібності кожного учня.

На уроці створені належні матеріальні, морально-психологічні, гігієнічні, естетичні умови. Урок проходив у чистому, добре провітреному кабінеті. 

Урок проведено в досить високому темпі, раціонально використано кожну хвилину.  

Мети уроку досягнуто. Учні набули знань _________, практичних умінь __________________,удосконалили загально навчальні уміння, __________________навички.

Урок має логічне завершення: проводиться перевірка завдань, які дано учням перед його початком (виду роботи).Висновки за уроком робить викладач (учні).Прийоми мотивації та організації навчальної роботи учнів упродовж уроку сприяють створенню такої ситуації, коли учні відчувають задоволення від своїх успіхів у навчанні(ситуація успіху).

Зміст уроку сприяв розвитку в учнів інтересу до навчання. Активна робота учнів у ході уроку дозволяє зробити висновок про те, що матеріал з теми засвоєно і мети досягнуто.

Звертає на себе увагу кропітка, продумана, здійснювана з уроку в урок підготовка викладача й учнів до активної роботи, система роботи викладача з підготовки учнів до тематичного оцінювання. Урок проведено відповідно до обґрунтованого, чіткого плану, складеного викладачем у процесі підготовки до нього. Він оптимально коригується викладачем відповідно до обстановки.

                                      Захист Вітчизни

1.Наявність основних етапів уроку: шикування , перевірка готовності класу до уроку, тренування протягом 3-5хв.

2.Побудова стосунків між учнями і викладачем но основі вимог загальновійськових статутів.

3. Рівень сформованості  теоретико-методичних знань.

4. Рівень сформованості практичних умінь і навичок.

5.Рівень розвитку психофізіологічних і фізичних здібностей.

6. Ознайомлення учнів з основами нормативно-правового забезпечення захисту Вітчизни,  цивільного захисту ,охорони здоров’я.

7. Робота з підготовки учнів до служби у Збройних силах України та інших війскових формуваннях,визначених законодавством,вибору професії.

8. Робота з підготовки учнів до надання першої медичної допомоги.

9.Робота із  систематизації знань про способи і засоби індивідуального та колективного захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного ,природного і соціального-політичного походження, під час проведення рятувальних та невідкладних робіт при хімічному, біологічному та радіаційному  забрудненні

10. Робота з формування в учнів компетентностей:

Соціальних- здатність до оволодіння  основами знань щодо  захисту Вітчизни цивільного захисту, захисту збереження життя і здоров’я у надзвичайних  ситуаціях та військових конфліктах  з урахування власних  особливостей,  надання  першої  допомоги, здійснення психологічної  підготовки  до захисту Вітчизни;

 комунікативних – формування необхідних способів взаємодії з оточуючим навичок роботи в колективі, володіння різними соціальними ролями в колективі;

навчально-пізнавальних- самостійна пізнавальна діяльність із вироблення єдиних поглядів на проблему виховання патріота і громадяна; формування високопатріотичної свідомості , національної  гідності, готовності до захисту Вітчизни.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

1.Зовнішній вигляд учителя учнів (спортивна форма та взуття)

2.Стан підготовки місць для занять

3.Наявність спортивного інвентаря згідно із завданнями уроку кількістю учнів

4.Організація своєчасного початку уроку. Шикування рапорт чергового перевірка

домашніх  завдань пояснення і вказівки подача команд та розпоряджень

5.Культура мовлення знання фізкультурної термінології

6.Доцільність шикувань, перешикувань

7.Знання правил техніки безпеки і поведінки на уроках фізкультури. Методика

здійснення якісного страхування.

8.Виконання вікових нормативів згідно зі станом здоров’я

9.Засвоєння необхідних рухових навичок. Наявність такої ланки уроки як осмислення виконуваної вправи. Повторення учнями рухів усвідомлення їх схеми знання про їхніх вплив на організм

10.Поєднання силових вправ із діями на розслаблення

11.Запобігання й усунення помилок

12.Уміння виконувати функції вчителя фізичної культури, суддів

13.Наявність прогресу  у фізичному вдосконаленні

14.Доцільність послідовності фізичних вправ усебічність їх впливу на організм учня

15.Повязування способів виконання фізичних вправ зі знаннями учнів анатомії та фізіології людини

16.Оптимальність фізичного навантаження учнів, щільність уроку (педагогічна і моторна), рухливість учнів.

17.Здійснення контролю за фізичним станом учнів на уроці, індивідуальний підхід до учнів у визначенні фізичного навантаження.

18. Наявність  самостійних завдань; відповідність самостійних завдань розвитку фізичних якостей, повторення та закріплення засвоєного на уроці.

19. Забезпечення правильно обґрунтованого диференційованого підходу з урахуванням стану здоров’я учнів, фізичного розвитку, статі і рухової підготовленості.

20.Забезпечення  всебічного розвитку учнів, санітарно-гігієнічних  умов.

21.Вироблення правильної постави в учнів.

22. Дотримання часу окремих частин уроку та всього уроку.

23.Різноманітність вправ у різних класах.

24.Вправи з предметами.

25. Заняття під музику.

26. Стан дисципліни й активності учнів на уроці.

27.Неформальне повідомлення учням знань про їхній  організм, прищеплення індивідуальної  фізичної грамотності у роботі над фізичним    розвитком організму та зміцненням здоров’я, навчання способам самоконтролю за станом здоров’я і засобів, що сприятимуть підтримці його на належному рівні.

28.Методи організації діяльності учнів (Фронтальний,груповий,потоковий,змінно-груповий,змагальний,ігровий,індивідуальний,колового тренування тощо)

29.Використання матеріалу з історії розвитку відповідних видів спорту.

30. Профілактика професійних захворювань та шкідливих звичок.

31.  Дії у надзвичайних ситуаціях та надання першої долікарської допомоги.                                                                                           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА УРОКАМИ ОКРЕМИХ ВИДІВ

Поганий керівник знає , що треба зробити. А гарний показує, як це зробити.

                                                                                              С. Корольов

 

 Урок-лекція

1.Підготовка викладача до лекції.

2.Постановка триєдиної мети та завдань уроку; розробка системи питань (плану),що розкривають зміст лекції; знання основної та допоміжної літератури з теми лекції; засоби реалізації теми, визначення провідних ідей; вибір оптимальної структури; логічність викладу.

3.Прийоми викладу викладачем начального матеріалу (пояснення, міркування, використання наочності, ТЗН, комп’ютерної техніки, роздаткового, дидактичного матеріалу тощо).

4.Прийоми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі читання лекції(складання розгорнутого або тезисного плану, конспектування, фіксація фактів, які необхідні для наступного проведення практичного заняття чи лабораторної роботи, розв’язування задач тощо, вибір прийомів запису лекції.

5.Способи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів(постановка запитань і завдань для аналізу, зіставляння і порівняння різних фактів, явищ, самостійних висновків та пропозицій).

6.Привертання уваги учнів до змісту лекції за допомогою відомих прийомів спілкування.

7.Тип лекції залежно від дидактичної мети та її місця в логічній структурі навчального матеріалу (вступна, оглядова, узагальнююча, лекція-інструктаж); залежно від форми організації і керування навчально-пізнавальною діяльністю (монологічна, діалогічна, полемічна).

8.Ефективність лекції (стан дисципліни учнів; інтерес до інформації, викладеної педагогом; якість виконання навчальних завдань; уміння учнів робити висновки, вносити пропозиції; міцність, повнота та глибина знань учнів із висвітленої теми).

 

Семінарське заняття

1.Вибір теми (співвідношення вивченого та нового матеріалу; характер матеріалу, що дає змогу поглибити знання учнів, підвищити їх інтерес до навчального предмета, розширити світогляд; можливість забезпечення учнів літературою з теми, використання Інтернету; врахування ступеня сформованості в учнів умінь та навичок самостійної діяльності)

2.Педагогічна доцільність постановки мети та завдань семінару.

3.Підготовка педагога та учнів до семінару (розчленування теми на конкретні питання; інструктаж щодо роботи з основною та додатковою літературою, мережею Інтернет; вибір форм самостійних повідомлень учнів; доповідь, реферат, виступ, опанування, підготовка ілюстраційного матеріалу тощо).

4.Технологія проведення семінару (повідомлення теми, мети та завдань заняття; надання слова учням для повідомлень з питань семінару; коментар щодо повідомлень учнів; концентрування уваги учнів на питаннях, які передбачені планом; постановка питань у процесі повідомлень учнів, що спонукають до дискусії, вимагають доказовості, міцних знань, винахідливості тощо).

5.Розкриття теми семінарського заняття ( чи всі питання розкриті; глибина і повнота їх висвітлення; кількість активних учасників семінару; активізація та стимулювання учнів у процесі роботи).

6.Підбиття підсумків семінарського заняття (чи розкрита тема; які знання здобули всі учні; ставлення учнів до заняття; рівень творчої учнівської активності; досягнення мети заняття тощо).

7.Результативність семінарського заняття (закріплення та поглиблення раніше здобутих учнями знань, набуття нових знань, формування в учнів умінь та навичок, зокрема самостійної роботи з першоджерелами, розвиток здібностей учнів, формування умінь застосовувати теоретичні знання на практиці, ступінь творчого мислення, самоорганізації, само- та взаємоконтролю) .

Урок-конференція

1.Раціональність вибору теми, постановки мети та завдань.

2.Підготовка конференції (ознайомлення учнів із літературою; зміст доповідей, співдоповідей, виступів, рекомендацій, унесених доповідачами як результат самостійної творчої праці; підготовка наочності, технічних засобів навчання).

3.Дотримання процедури проведення конференції(повідомлення теми, регламенту роботи; психологічна настроєність учнів на сприйняття інформації).

4.Дисципліна учнів ,зацікавленість змістом доповідей та повідомлень.

5.Зміст конференції (глибина, повнота розкриття теми; зміст окремих доповідей, повідомлень; рівень самостійності висловлювань; читання напам’ять окремих уривків  з літератури; використання наочності; організаторські здібності доповідачів; літературний стиль викладу, грамотність і чистота мови).

6.Ефективність конференції (формування світогляду учнів; поглиблення й розширення діапазону знань у певній галузі науки; формування навичок самостійної роботи з літературою, мережею Інтернет та її аналізу; формування вмінь писати доповіді, повідомлення, реферати, публічно виступати перед учнями; рівень задоволеності учнів проведеною конференцією; виховання почуття відповідальності).

Урок-диспут

1.Доцільність вибору та постановки мети.

2.Якість підготовки (вивчення учнями навчального матеріалу з теми; ознайомленість з літературою; консультації в процесі підготовки та обмін думками; аналіз аналітичних даних, зосередження уваги учнів на провідній  еті та аспектах диспуту).

3.Організаційна робота з підготовки уроку-диспуту(психолого-педагогічна мотивація доцільності обраної теми; визначення часу та місця проведення; підготовка наочності, ТЗН тощо)

4.Дотримання викладачем вимог проведення диспуту, ознайомленість із ними учнів.

5.Зміст диспуту (глибина знання  викладачем та учнями проблеми, основних теоретичних положень з теми, відомих учених, письменників, діячів сфери науки і культури; теоретична і практична значущість теми; логіка та доказовість думок; зосередження уваги на головному; підведення учнів до самостійних висловлювань, узагальнень, їх корекція педагогом; етика поведінки учасників диспуту).

6. Процедура проведення (постановка питань; мобілізація та активізація уваги; керівництво навчально-пізнавальною діяльністю учнів; дотримання такту й культури узагальнення різних думок, суджень).

7.Роль  педагога в ході підготовки та проведення диспуту (провідна, непомітна, опосередкована, авторитарна тощо).

8.Дисципліна учнів під час проведення диспуту.

9.Підбиття підсумків проведення диспуту (оцінювання рівня правильності розуміння й коментування учнями теми, провідних ідей та аспектів; активність і самостійність суджень учнів; уміння учнів    підкріплювати прикладами ті чи інші питання, судження, пов’язувати їх із життям).

Урок-залік

1.Доцільність проведення з точки зору теоретичної та практичної значущості теми  ,її складності.

2.Підготовка педагога до заліку (визначення змісту та обсягу навчального матеріалу, який виноситься на залік; розробка переліку питань; організація та проведення консультацій; проведення тренувальних занять).

3.Підготовка учнів (організація індивідуальної  та самостійної роботи в групах; зосередження уваги на засвоєнні головного).

4.Вибір форми проведення заліку та її педагогічна доцільність (письмова перевірка, усне опитування-фронтальне, групове, індивідуальне, самоконтроль, взаємоконтроль; комбінована перевірка).

5.Диференційований та індивідуальний підхід до учнів під час проведення заліку.

6.Організація та забезпечення дисципліни учнів під час заліку.

7.Раціональністьтехнологіїпроведеннязаліку                                           , дозування часу на опитування одного учня.

8.Стимуючий та виховний вплив уроку на підвищення навчально-пізнавальної діяльності учнів, рівня їхніх навчальних досягнень, узагальнення та систематизацію знань з теми, підвищення інтересу учнів до вивчення предмета.

9.Підбиття підсумків та доцільність обраної форми оголошення його результатів.

Урок-лабораторна робота

 1.Доцільність проведення лабораторної роботи.

 2. Раціональність постановки мети та завдань лабораторної роботи (зв'язок теорії з практикою; єдність розумової та фізичної діяльності учнів; набуття навичок роботи з приладами, апаратурою).

3.Якість підготовки педагога до лабораторної роботи.

4.Якість підготовки учнів до лабораторної роботи (оволодіння обладнанням та засобами самостійної діяльності, технікою та технологією праці, засобами фіксації фактів, процесів, явищ, що спостерігаються).

5.Оцінювання процесу виконання учнями     лабораторної роботи ( робота у мікрогрупах, уміння контактувати у процесі роботи; адекватність результатів виконаної роботи змісту теми, поставленій меті та завданням; самоконтроль та взаємоконтроль у процесі виконання роботи; уміння учнів зосередитися на сутності завдання, розбиратися в порядку виконання роботи; підтримка дисципліни і порядку, техніки безпеки, етичних норм поведінки, раціональної  організації робочого місця; уміння фіксувати результати роботи; самостійність виконання учнями роботи; правильність збору приладу для проведення досліду; уміння користуватися обладнанням, вимірювальними приладами).

6.Результативність виконання лабораторної роботи (поглиблення та розширення теоретичних знань; розвиток творчих можливостей і здібностей; інтеграція знань на основі здійснення міжпредметних зв’язків; розвиток експериментальних умінь і навичок).

7.Оформлення результатів лабораторної роботи (усне, письмове, практичне, графічне, якість фіксації проміжних результатів вимірювань та спостережень, обробка результатів, уміння зробити правильні висновки).

 

 

 

 

 

 

                      Список використаних джерел:

1. Лаврук В.В. Відвідуємо урок: Робоча книга  керівника школи. Київ: Шкільний світ,2010.
2. Пометун та ін. Навчаємо по-іншому. Посібник для викладачів професійно-технічних училищ. Умань-Київ-2008.