Внутрішні води Південної Америки

Географія материків та океанів 7 клас

Тема:  Внутрішні води  Південної  Америки.

Мета уроку:

Освітня: познайомити школярів з особливостями формування і розміщення внутрішніх вод на материку, найбільшими річковими системами Південної Америки, їх живленням та режимом, характером течії річок. Дати характеристику найбільшим озерам Південної Америки, акцентувавши увагу на походження їх улоговин; дати загальні відомості про льодовики в Андах; звернути увагу на значення водойм Південної Америки у природи та господарській діяльності населення.

Виховна: сприяти формуванню світоглядних ідей про взаємозв’язки та єдність компонентів природи на основі матеріалу про вплив кліматичних умов на живлення та режим річок, а рельєфу – на характер їх течії. Сприяти екологічному вихованню учнів, на основі матеріалу про використання людиною внутрішніх водойм Південної Америки та їх охорону.

Розвиваюча:  розвивати у школярів інтерес до вивчення географії, вводячи в урок елементи цікавої географії та інтерактивні форми роботи;  розвивати логічне мислення учнів, вміння обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння;  розвивати вміння учнів вільно користуватися різними джерелами географічних знань (підручником, картами атласу, малюнками, схемами), аналізувати та зіставляти їх.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:

•    фізична карта Південної Америки;

•    атласи школярів;

•    авторська презентація ppt «Внутрішні води Південної Америки»;

Хоча у світі немає нічого,

що було б слабше та ніжніше за воду,

та вона може зруйнувати

найтвердіший предмет.        Лаоцзи

Хід уроку

І. Організація класу  

Перевірка підготовки учнів до уроку, організація уваги.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.    

 Питання для усного обговорення: (Фронтальне опитування)

1.    Які особливості клімату Південної Америки вирізняють її серед інших материків?

2.  Поясніть, як впливають на клімат Південної Америки  постійні вітри: пасати  та західне перенесення. Який вплив має рівнинний клімат материка та особливості розташування Анд?

3. В межах яких кліматичних поясів розташована Південна Америка? Які з них поділяються на кліматичні області?         

Прийом «А я вважаю інакше»

• П. Америка лежить у всіх чотирьох півкулях.
• Назва материка походить від імені мандрівника, який відкрив цю частину.
• Більшу площу материка займають гори.
• П. Америка є досить посушливим материком.
• Анди – це старі гори.

   ІІІ. Мотивація навчальної  і пізнавальної діяльності учнів.

1. Прийом “Здивуй ”

Завдання. Визначте, які географічні об’єкти мають координати, зазначте до якої складової природи вони відносяться? ( назви об’єктів відображаються на карті материка)

10° пн. ш., 72° зх. д. (оз. Маракайбо)

26° пд. ш., 55° зх. д. (вдсп. Іґуасу)

6° пд. ш.,  63° зх. д. (вдсп. Анхель)

3⁰  пд.ш., 55⁰ зх.д. (р. Амазонка)

16° пд. ш.,  69° зх. д. (оз. Тітікака)

Учитель. Зазначити, що це водні об’єкти материка, нічого не сказати. Адже візитівкою  Південної Америки багато дослідників вважають  її внутрішні води. Саме на цьому материку розкинулась найбільша річкова система світу –  Амазонка; високо в горах знаходиться велике, таємниче озеро Тітікака; вражають своєю величчю та могутністю найвищий і найширший у світі водоспади – Анхель та Ігуасу; приваблюють туристів великі та малі озера і річки, що мають незвичайну природу та загадкову історію. То ж я запрошував вас у подорож по річках та озерах  Південної Америки.  

ІV.  Вивчення нового матеріалу

Ми можемо розпочати нашу подорож по річкам та озерам Південної Америки. Під час подорожі складемо схему « Внутрішні води Південної Америки»

Внутрішні води Південної Америки

Водоспади    Річки     Озера

 Анхель    Амазонка   Маракайбо

 Ігуасу    Парана   Тітікака

      Оріноко

1. Прийом «Творча лабораторія».

Завдання. Користуючись фізичною картою Південної Америки  визначте:

- до басейнів яких океанів належать річкові системи Південної Америки;

-     Як рельєф впливає на особливості формування внутрішніх вод ?  (характер течії, напрямок, наявність порогів та водоспадів).

2. Найбільші річкові системи материка

Оскільки Південна Америка найвологіший материк світу, річкова мережа тут дуже густа. На материку протікають найбільш довгі та найбільш повноводні річки планети.

 Творча лабораторія   Дослідження та повідомлення учнів про ріки  та озера Південної Америки з використанням мультимедійних презентацій. Заповнення таблиці « Найбільші ріки Південної Америки».  ( слайд )

 Учень:  Амазонка  ( випереджаюче завдання)

Робота з картою  ( кліматична карта атласу)

•    З’ясуйте, у якому кліматичному поясі протікає Амазонка?

•    Виходячи з кліматичних особливостей, охарактеризуйте живлення та режим Амазонки.

    ( Оскільки Амазонка більшою частиною протікає через екваторіальний кліматичний пояс, вона має дощове живлення та повноводна увесь рік. Але літом та зимою вона ще більше виходить з берегів, оскільки її живлять притоки, що беруть початок у Північній і Південній півкулях. У грудні-лютому надходить багато води з приток Південної півкулі, де в цей час дощовий період, а у червні-серпні - Північної, коли там випадають дощі. Оскільки правих приток більше, то на кінець літа Південної півкулі припадає найбільше води в річці. Вона виходить з берегів і розливається на 80-100 км.

•    Поміркуйте, аналогом за живленням та режимом якої африканської річки є Амазонка. Поясніть чому? ( Конго – перетинає екватор, основна частина в екваторіальному поясі, притоки беруть початок у субекваторіальному поясі обох півкуль)

Ще однією окрасою материка є річка Парана.

Учень: Парана  (випереджаюче завдання )

Учень: Оріноко  (випереджаюче завдання )

Робота з картою

•    З’ясуйте, які кліматичні пояси перетинають Парана та Оріноко.

•    Виходячи з кліматичних особливостей, охарактеризуйте живлення та режим цих річок.

( Парана та Оріноко, які значною своєю протяжністю перетинають субекваторіальний кліматичний пояс, мають переважно дощове живлення та різкі коливання рівня води протягом року. В сезон дощів (пригадайте, коли це буває) величезні простори їх долин заливаються водою. В сухий сезон рівень води зменшується, багато їх дрібних приток перетворюються в ланцюжок невеликих стоячих озер.)

•    Поміркуйте, аналогами яких африканських річок за живленням та режимом є Парана та Оріноко. Поясніть чому? ( Ніл, Нігер, Замбезі)

  Річки Південної Америки багаті на енергоресурси. В окремих районах Амазонії річки - єдиний вид транспорту. На посушливих територіях води річок використовують для зрошення. На всіх річках розвинуто рибальство.

3. Водоспади Південної Америки

Учитель: наявність важкорозчинних гірських порід сприяє формуванню водоспадів. На території Бразильського плоскогір’я ще з ХVІ ст. європейцям відомий водоспад  Ігуасу  - « велика вода».

Учень:  Водоспад Ігуасу  ( випереджальне завдання)

Учитель: Ігуасу вражає своєю красою.  Але водоспад Ігуасу являється не єдиною гордістю Південної Америки. На Гвіанському плоскогір’ї, в басейні р. Кароні, знаходиться одне з чудес природи, самий високий водоспад Землі -  Анхель.

Учень: Водоспад Анхель  ( випереджальне завдання)

Висновок: рельєф впливає на розподіл внутрішніх вод на материку та будову річкової долини.

Але розміщення внутрішніх вод залежить від декількох факторів, а не тільки від особливостей рельєфу.

• Назвіть, від якого ще фактору залежить розміщення внутрішніх вод материка. ( клімат)
• Кажуть, що ріки – це діти клімату, як ви розумієте дане висловлювання? ( кількість опадів і режим їх випадання впливають на особливості характеру живлення та режиму річок)

4.   Озера Південної Америки.  (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з фізичною картою Південної Америки.

     Великих озер у Південній Америці небагато. З них найбільшим за площею є Маракайбо на півночі материка. Це озеро має тектонічне походження улоговини й лежить у западині земної кори. Озеро з'єднується вузькою протокою з Карибським морем, за що його називають озером-лагуною.

(слайд)

  Учень: озеро Тітікака( випереджальне завдання)   Прикрасою Анд є високогірне озеро Тітікака. Його тектонічна улоговина досягає максимальної глибини 304 м. Воно лежить на висоті 3812 м, а площа водної поверхні становить 8 тис. км² . На такій значній висоті більших за площею озер ніде в світі не відомо. Назва в перекладі з мови інків означає «скеля з олова» через те, що на одному з островів на озері індіанці в давнину видобували цей метал. Хімічний склад води Тітікаки подібний до морської: вода солонувата, але придатна для використання. В озері є представники навіть океанічної фауни – зокрема деякі види акул. Це наштовхує на думку, що в минулому Тітікака могла бути затокою океану. ( слайд)  Маракайбо та Тітікака мають тектонічне походження улоговин.

•    Пригадайте, як утворюються тектонічні озера. 

4.    Льодовики в Андах. (Бесіди з використанням тексту підручника)

• Пригадайте, що собою являють льодовики. Які потрібні умови для їх формування?
• Що таке снігова лінія? Від чого залежить її висота над рівнем моря?
• Чому льодовиків в Андах небагато і ними вкриті найвищі вершини?

Який висновок ми можемо зробити, щодо внутрішніх вод Південної Америки? ( на материку сформувалася густа , добре розвинута річкова мережа, цьому сприяли рельєф, клімат та історія розвитку материка).

ІV. Узагальнення та корекція знань з вивченої теми

Прийом «Самий-самий»

1. Найдовша гірська система (Кордильєри-Анди)
2. Найширша протока усвіті (Дрейка)
3. Найхолодніші вітри на материку (Памперо)
4. Найбільшу дельту в світі має річка (Амазонка)
5. Найбільший водоспад у світі (Анхель)
6. Найбільше високогірне озеро (Тітікака)
7. Найбільша річка Південної Америки (Амазонка).
8. Найхижа риба прісноводних водойм Америки (Піранья)
9. Найбільша змія в світі (Анаконда)
10. Найбільша прісноводна риба (Піраруку)
11. Найбільше в світі латаття (Вікторія-регія)
12. Найменший у світі птах, що живе в Південній Америці (колібрі).

V. Підсумок уроку.

Ми познайомилися з вами з внутрішніми водами Південної Америки та їх особливостями, як ви можете пояснити епіграф нашого уроку?

Прийом “роблю висновок”                                                                                                                                

•    Через переважання вологого клімату Південна Америка має дуже густу річкову мережу. Великі річки материка належать до басейну Атлантичного океану. Живлення річок в основному дощове.

•    Найповноводніша та найбільша на планеті за площею басейну річка — Амазонка. Великими річками на материку є також Парана та Оріноко.

•    Найбільші озера материка — Маракайбо і Тітікака.   

VІ.  Домашнє завдання.

•    Повторити матеріал з використанням графічного конспекту (шпаргалки).

•    Вивчити географічну номенклатуру.

•    Скласти кросворд до теми «Води суходолу Південної Америки».

Додаток 1

 Амазонка:  Найбільшою річкою Південної Америки є Амазонка. «Цариця річок», «диво природи», «загадкова», «неповторна» — як тільки не називають її. Вона бере початок високо в Андах на заході і, подолавши шлях у 6400 км, впадає в Атлантичний океан на сході. По дорозі до океану Амазонка приймає близько 500 приток, з них 17 протяжністю понад 1500 км. Площа її басейну найбільша в світі й перевищує 7 млн. км2  (як ціла Австралія!).  На цій площі може вміститися 11 таких країн, як наша Україна. Водночас це найповноводніша річка світу. Вона виносить в Океан 15% усієї річкової води планети. Для такої кількості води знадобилося б 130 річок таких, як наш Дніпро.

     Вона також є найширшою і найглибшою річкою планети. Амазонка утворюється від злиття двох річок — Укаялі і Мараньйону. (До недавнього часу ніхто до пуття не знав, яка довжина Амазонки і яка її водоносність. Сперечалися також, який витік Амазонки головний — Мараньйон чи Укаялі. Суперечка розв'язалась на користь першої з цих річок, бо в місці їх злиття Мараньйон несе води в кілька разів більше, ніж Укаялі. ) Уже в місці злиття ширина річки досягає 2 км. На Амазонській низовині вона ділиться на безліч рукавів і проток. Не кожен лоцман, навіть дуже досвідчений, може розібратися в цьому водному мереживі. У нижній течії ширина Амазонки досягає 20 км. В її гирлі безліч островів, з яких найбільшим є Маражо. Річка така широка і глибока, що океанічні кораблі   заходять вгору по ній на 1700 км.     У нижній течії Амазонка зазнає впливу припливів. Двічі на добу з океану в гирло надходить так багато води, що вона утворює хвилю заввишки до 4 м – «амазуну». Хвиля з великою швидкістю і гуркотом рухається вгору по річці.

У світі немає другої великої річки з такою великою кількістю кольорових вод. Вода Ріу-Негру дуже темна, а Ріу-Бранку — біла, як молоко; є потоки з жовтим, сірим, зеленуватим, червонуватим забарвленням.

     У водах Амазонки та її приток водиться багато риб, черепах, дельфінів і крокодилів. З-поміж риб — хижа піранья з гострими, як бритва, зубами, велетенська пірарука (являється

 однією з найкрупніших сучасних  прісноводних риб. По одним даним, вона досягає довжини 2,4 м та ваги 90 кг по іншим — 4,6 м та 200 кг) , електричний вугор, анаконда - середні розміри дорослої  анаконди  5-6 м, але іноді  зустрічаються особини до 10 м довжини,  чорний кайман - самий крупний вид  алігаторових  та друга за розміром тварина  Південної Америки, після Орінокського  крокодила,  маленька гупія — окраса домашніх акваріумів та ін.

Парана  Другою за протяжністю річкою на материку є Парана. Її назва означає «велика річка», а місцеві жителі називають Парану «матір’ю моря». Загальна довжина річки становить 4700 км, що вдвічі перевищує протяжність Дніпра. Витоки Парани знаходяться на Бразильському плоскогір’ї. Впадаючи в Атлантичний океан, річка утворює розширене гирло, яке має назву Ла-Плата. Каламутний слід річки помітний в Атлантиці на відстані 100-150 км від берега. За водністю Парана посідає шосте місце з-поміж найбільших річок планети. Парана прокладає свій шлях крізь міцні породи фундаменту платформи, тому для неї звичайними є пороги і водоспади

Річка Оріноко. Великою річкою Південної Америки є Оріноко. Її протяжність трохи більша за Дніпро – 2740 км. Притоки Оріноко, що беруть початок з Анд, залишають в долині родючий мул. Гирло Оріноко — складна мережа дрібних рукавів і численних островів. На притоці Оріноко річці Чурун в 1935 р. був відкритий найвищий водоспад світу — Анхель (1054 м).

Також  всесвітньо відоме високогірне озеро Тітікака розташоване на висоті близько 4000 м над рівнем моря. Це велике сховище прісної води (площа — 8300 км2) з усіх боків оточене горами, що пояснює його назву — «свинцева гора». Глибина озера сягає 304 м. Велике озеро оточене кам'янистими берегами. Вони часто обриваються до води крутоярами. Західний берег вкритий лавами – продуктами згаслих вулканів, шпилі яких височіють вдалині на горизонті. Озеро Тітікака живиться опадами у вигляді дощу та талою водою з льодовиків гірських хребтів, розташованих в Альтіплано. П'ять головних річкових систем живлять озеро. Найдавніші  жителі  узбережжя  озера Тітікака, індіанці плем’я  уру ... Зараз  район озера Тітікака заселений аймарами – нащадками інків, які й дотепер займаються випасанням худоби та рибальством. Крім цього, вони вирощують на родючих вулканічних ґрунтах кукурудзу та овочі.

На притоці р. Ігуасу знаходиться водоспад  Ігуасу. Мальовничий водоспад  спадає з висоти 72 м, розбиваючись на кілька сотень струменів і потоків. Складається з двох головних каскадів, а всього в склад водоспаду входить 275 водоспадів. .. Велика вода. Так індіанці називають величезний водоспад Ігуасу, вартий уваги туристів. Маючи не дуже примітну висоту, він дивує об'ємом води. У період дощів униз «зривається» понад 6500 м3 води за секунду! Підраховано, що Ігуасу складається з 270 уступів-каскадів, окремі з яких мають назви Адам і Єва, Три Мушкетери. Водоспад сформували тверді шари базальту. Приблизно 125 млн. років тому вулканічні породи розлилися у вигляді рідкої маси по великій території Парани. Вихідним пунктом для створення каскадів була зона, де гірські породи покарбовані тріщинами й розколинами. У середньому за рік водоспад переміщується вверх за течією річки на 1-2 м.

У півнчно – східній частині плоскогір’я піднімається Ауян -Тепуї – гора Д’явола. Її  відвісні скали піднімаються на висоту до 1,5 км. Водоспад був виявлений на початку XX століття дослідником Ернесто Санчесом Ла Крусом, проте не був широко відомий до польоту Джеймса Анхеля.  В 1935 році англієць Анхель відправився на літаку на вивчення цих диких місць і, пролітаючи, він помітив унікальний водоспад, що піднімається неначе з хмар. Лише в 1949 році була встановлена висота водоспаду 1054м, що в 21 раз більше Ніагарського. Водоспад можна побачити тільки з висоти, у підніжжя гори, неначе з повітря виникає річка, що несе свої води в океан. Чотири роки по тому Анхель летів повз водоспаду з трьома пасажирами на борту, включаючи його дружину. Літак був пошкоджений, і Анхелю довелося посадити його на пік гори Ауян-тепуи, вершину водоспаду. Моноплан «Фламінго» приземлився на болотисту землю вгорі водоспаду і залишався там протягом 33 років, поки його не дістали звідти вертольотом. Анхель і три його компаньйона зуміли спуститися по водоспаду і повернутися до цивілізації за 11 днів. На честь цього героїчного події водоспад був названий ім'ям льотчика. В даний час літак Анхеля знаходиться в музеї в Маракаї, а на вершині знаходиться його точна копія.