Адміністративна реформа. Суть адміністративної реформи полягала у ліквідації «племінних князівств». На чолі держави – Великий кивський князь . Територію Русі він поділив на 8 адміністративних округів. Створено Новогородську, Київську , Переяславську, Чернігівську, Переяславську землі та інші. В кожну з них призначалася довірена особа, згодом — його сини або родичі. Наслідки :-- послаблення влади племінній знаті та посилення влади Київського князя --започатковується формування князівст-намісництв – адміністративно-політичних одиниць
Військова реформа. Військова реформа Володимира спрямовувалася на посилення оборони держави. Мета її полягала в ліквідації «племінних» військових об'єднань і злитті воєнної системи з системою феодального землеволодіння. Великий князь роздавав земельні маєтності конкретним особам із зобов'язанням військової служби та оборони конкретних володінь. Наслідки:сформував військо з дружинників-слов'ян, а не з варягів. Це зміцнило власну владу князя.
Релігійна реформакнязь прагнув до монотеїстичного культу, вважаючи, напевне, що його одноосібній верховній владі має відповідати єдиний для всіх у державі бог. Але реформа була приречена на неуспіх . Стара віджила -язичницька віра не відповідала новим відносинам у суспільстві, що швидко оновлювалось. Отже, природно, що згодом Володимир вирішив запровадити на Русі християнство як державну релігію.
Освітня реформа. Перше свідчення про школи на Русі датоване 988 р. і пов'язане з її хрещенням. Князь Володимир відкрив при Десятинній церкві школу «книжного вчення», в якій навчалося 300 дітей. Вони функціонували як школи підвищеного типу, де викладали 7 вільних мистецтв. Навчання здійснювалося у процесі роботи з книжкою, з текстом. Молодь готували до діяльності в різних сферах державного, культурного та церковного життя.