Чорноморський біосферний заповідник

Національної академії наук України відділ еколого-просвітньої роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку до Всесвітнього дня водно-болотних угідь

для учнів середнього шкільного віку

 

ВОДНО-БОЛОТНІ УГІДДЯ: ПРИРОДА, ЛЮДИ, МАЙБУТНЄ

 

 

 

 

Авторка: Плющ Вікторія

провідний інженер відділу еколого‒просвітньої роботи

Чорноморського біосферного заповідника НАН України

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Гола Пристань

2026 рік

КОНСПЕКТ УРОКУ ДО ДНЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ НА ТЕМУ: ВОДНО-БОЛОТНІ УГІДДЯ: ПРИРОДА, ЛЮДИ, МАЙБУТНЄ

 

Тема уроку: «Водно-болотні угіддя: природа, люди, майбутнє»

Форма проведення: бесіда з елементами наочності

Місце проведення:  середня школа / еколого-просвітній захід

Природоохоронний контекст: водно-болотні угіддя міжнародного значення,

Чорноморський біосферний заповідник НАН України

Цільова аудиторія: діти середнього шкільного віку (12-14 років)

Тривалість уроку: 45 хвилин  Мета заняття:

сформувати уявлення про водно-болотні угіддя, їх типи та значення; ознайомити з історією Всесвітнього дня водно-болотних угідь; пояснити роль Рамсарської конвенції та участь України; розвивати екологічне мислення;

формувати вміння аналізувати інформацію та робити висновки;

виховати дбайливе ставлення до природи та відповідальність за її збереження; формувати екологічну культуру.

Обладнання: 

презентація або фізико-географічна карта України (позначені материкові ділянки Чорноморського біосферного заповідника, його острови, дві морські затоки — Тендрівська та Ягорлицька), фото або слайди із зображеннями: заток, річок, озер, боліт; ілюстрації процесів, що відбуваються у водно-болотних угіддях, зображення зазначених представників рослинного і тваринного світу.  

 

Хід заняття:

 

1.   Організаційний момент (2 хвилини): Привітання.

Налаштування учнів на тему:

«Чи замислювалися ви, чому річки,болота, затоки є такими важливими для людей і природи?»

 

2.   Мотивація діяльності (2 хвилини)

Бесіда:

 

− Діти, сьогодні ми поговоримо про особливі природні території, без яких життя на планеті було б неможливим. Це водно-болотні угіддя. Саме їм присвячено Всесвітній день водно-болотних угідь, який відзначають у всьому світі, щоб нагадати людям: ці екосистеми важливі не лише для тварин і рослин, а й для кожного з нас.

 

Цей день об’єднує різні країни та народи. Люди збираються разом, щоб дізнаватися більше про водно-болотні угіддя, цінувати їх і діяти спільно задля їх збереження. Адже ми з вами – частина природи, і наш добробут напряму залежить від її стану.

 

3.   Пояснення основних функцій ВБУ та актуалізація знань (пояснення та запитання) (35 хвилин)

 

Актуалізація знань

−Що таке водно-болотні угіддя?

 

Водно-болотні угіддя – це території, які постійно або час від часу вкриті водою. Це можуть бути як морські, так і прісноводні водойми, внутрішні або прибережні ділянки, природні або створені людиною.

 

Існує кілька основних типів водно-болотних угідь: внутрішні – болота, річки, озера, заплави, марші;

прибережні – морські затоки, лагуни, естуарії, мангрові зарості, коралові рифи; створені людиною – рибні ставки, рисові чеки.

 

Усі вони виконують важливі природні функції та підтримують життя тисяч видів.

 

Актуалізація знань

-Чому ж з’явився Всесвітній день водно-болотних угідь?

 

2 лютого 1971 року в місті Рамсар, що в Ірані, була підписана міжнародна угода про охорону водно-болотних угідь. Вона отримала назву Рамсарська конвенція.

 

У 1997 році день її підписання оголосили Всесвітнім днем водно-болотних угідь. Сьогодні до Конвенції входять 171 країна світу, серед яких і Україна, яка поновила своє членство у 1996 році.

 

Водно-болотні угіддя забезпечують мільйони людей у світі їжею, роботою та ресурсами – від рибальства й сільського господарства до ремесел і традиційної медицини. Ці способи життя тісно пов’язані з культурною спадщиною та знаннями, що передаються з покоління в покоління. 

Сьогодні понад мільярд людей – кожен восьмий житель планети – залежить від водно-болотних угідь. Їх знищення не лише шкодить природі, а й поглиблює бідність. Саме тому захист ВБУ – це інвестиція у добробут людей і стабільне майбутнє. Зміна ставлення, підтримка громад і сталий підхід до використання цих територій мають стати пріоритетом для суспільства та держав.

 

Водно-болотні угіддя та робота: як природа допомагає людям заробляти

 

Водно-болотні угіддя ‒ це не лише домівка для тварин і рослин. Вони також допомагають людям знаходити роботу та розвивати свої громади.

 

Створюють робочі місця

Люди працюють у рибальстві, туризмі, охороні природи, наукових дослідженнях і відновленні водойм.

Розвивають екотуризм

Красива природа, птахи, водойми та унікальні ландшафти приваблюють туристів. Це приносить гроші місцевим громадам і допомагає берегти природу.

Допомагають навчатися новим професіям

Люди отримують нові знання: як доглядати за природою, працювати гідами, досліджувати тварин і рослин, проводити екскурсії.

Підтримують мільйони людей у світі

Завдяки водно-болотним угіддям у сфері туризму працюють сотні мільйонів людей.

 

Підсумок

–Запам’ятай головне: водно-болотні угіддя створюють робочі місця допомагають громадам заробляти розвивають екотуризм

поєднують користь для людей і природи

 

Актуалізація знань

‒ Водно-болотні угіддя та прісна вода – чому це важливо?

 

Водно-болотні угіддя ‒ це природні сховища води та ―очисні станції‖ планети. Вони допомагають людям отримувати чисту воду і зберігати її запаси.

 

Менше 1% усієї прісної води на Землі придатне для пиття. Значна її частина зберігається у водно-болотних угіддях.

Мільйони людей у світі не мають доступу до чистої води, тому її збереження– спільне завдання людства.

Водно-болотні угіддя очищують воду. Рослини та ґрунт затримують шкідливі речовини, бруд і токсини.

Вони допомагають регулювати рух води в природі – зменшують повені та наслідки посух.

Коли водно-болотні угіддя знищують, людям стає важче отримувати чисту воду.

 

Водно-болотні угіддя та клімат: природний захист планети

 

Водно-болотні угіддя допомагають боротися зі зміною клімату та зменшують наслідки стихійних лих. Вони – природні помічники Землі.

 

Поглинають вуглекислий газ

Прибережні угіддя, морські трави та солончаки ―збирають‖ CO з повітря і зберігають його у ґрунті. Це уповільнює глобальне потепління.

Захищають від штормів і повеней

Водно-болотні угіддя пом’якшують хвилі, стримують воду та зменшують шкоду від стихійних лих.

Допомагають запобігати пожежам

Догляд за рослинами та традиційні природоохоронні практики зменшують ризик великих загорянь.

Допомагають природі відновлюватися

Відновлення водно-болотних угідь – це простий і ефективний спосіб захистити клімат без шкоди для природи.

Водно-болотні угіддя – дім для природи

 

Водно-болотні угіддя – це місця, де життя особливо різноманітне. Тут мешкає багато рослин і тварин, тому їх називають ―скарбницею біорізноманіття‖.

Майже 40% видів рослин і тварин залежать від водно-болотних угідь.

Риби, птахи та черепахи потребують цих територій для життя, розмноження й відпочинку під час міграцій.

Частина видів зникає, бо водно-болотні угіддя руйнують і забруднюють.

 

Чому їх потрібно берегти вже зараз?

 

Збереження і відновлення водно-болотних угідь ‒ це захист життя на Землі.

Країни світу домовилися зберегти щонайменше 30% природних територій до 2030 року, щоб зупинити зникнення видів.

 

Міграційні шляхи птахів

 

Мільйони птахів щороку подорожують між країнами та континентами.

Водно-болотні угіддя для них ‒ це ―зупинки для відпочинку і харчування‖.

Без таких місць птахи не зможуть долетіти до місць гніздування.

Тому у світі створюють спеціальні програми, щоб захищати найважливіші водойми.

 

Підсумок

Запам’ятай головне

Водно-болотні угіддя ‒ дім для тисяч видів

Вони рятують птахів під час міграцій

Їх потрібно берегти вже сьогодні

Захищаючи природу ‒ ми захищаємо майбутнє

 

Зараз у світі нараховується понад 2400 водно-болотних угідь міжнародного значення загальною площею понад 254 мільйони гектарів.

 

В Україні таких територій 50, і половина з них розташована в АзовоЧорноморському регіоні.

 

Гордість України ‒ Тендрівська та Ягорлицька затоки

 

Одними з найбільших і найцінніших водно-болотних угідь міжнародного значення в Україні є Тендрівська та Ягорлицька затоки. Вони входять до складу Чорноморського біосферного заповідника.

Площа заповідника становить понад 109 тисяч гектарів. Більше 86% цієї території ‒ це морські акваторії заток і прибережна смуга Чорного моря.

Суша займає близько 14,8 тисяч гектарів, а водна поверхня ‒ понад 94 тисячі гектарів.

 

Тендрівська та Ягорлицька затоки отримали статус Рамсарських угідь, тому що мають виняткову природну цінність для України та світу. Ці затоки є одними з найменш порушених людиною водно-болотних угідь у регіоні, тому вони мають особливу природну цінність. Вони є ключовими територіями для міграції, зимівлі та гніздування водоплавних птахів, зберігають високе біорізноманіття та підтримують природний баланс прибережних екосистем Чорного моря.

Ці водно-болотні угіддя виконують важливі екологічні функції: забезпечують кормову базу для тварин, підтримують харчові ланцюги, захищають узбережжя та сприяють стабільності клімату. Саме тому їх охорона є не лише завданням заповідника, а й відповідальністю всього суспільства.

 

Збереження Тендрівської та Ягорлицької заток ‒ це внесок у майбутнє природи та людства, адже людина є частиною екосистеми і залежить від її стану.

 

Підводний світ і рослинність

 

Дно заток укрите великими заростями морських трав ‒ камки морської та камки малої.

На мілководдях Тендрівської затоки ростуть харові водорості, які створюють сприятливі умови для риб і безхребетних та є важливим кормом для птахів.

На пониззях вздовж узбережь островів та берегів затоки розповсюдженні очеретяні зарості, засолені луки і опустелені степи.

Усього в затоках мешкає близько 200 видів донних безхребетних тварин.

 

Риби, плазуни та ссавці

 

У водах Тендрівської та Ягорлицької заток налічується близько 95 видів риб.

Серед них ‒ лосось чорноморський, анчоус європейський, мерланг чорноморський або пікша, кефаль лобань, кефаль сингіль, атерина чорноморська, сарган чорноморський, бичок кругляк, бичок-мезогобіус жабоголовий, ставрида чорноморська та інші.

 

У водах заток можна побачити три види китоподібних: фоцену звичайну та два види дельфінів: чорноморська афаліна та звичайний дельфін (або білобочка).

На узбережжях мешкають вужі звичайний і водяний, степова гадюка, болотяна черепаха.

Серед ссавців тут можна зустріти ондатру, річкову видру, рясоніжку малу, лисицю та єнота уссурійського. 

 

Рай для птахів

 

Тендрівська та Ягорлицька затоки лежать на важливих міграційних шляхах птахів. Під час перельотів тут одночасно можуть зупинятися сотні тисяч птахів. Навесні та восени тут масово мігрують: крижень, свищ, гуски сіра та білолоба, лебідь-шипун, попелюх, черні чубата і морська, лиска, баклан великий, крячки рябодзьобий і річковий, брижач та інші види птахів.

Ягорлицька затока є особливим місцем скупчення лебедя-шипуна під час линяння. Чисельність якого, у цей період, може становити близько 800 особин.

На островах і берегах заток гніздяться: мартин середземноморський, крячок рябодзьобий, крячок чорнодзьобий, крячок каспійський і т.д.

Затоки з їх островами та узбережжями є ключовими у збереженні чорноморських гніздових популяцій пухівки та креха середнього, української гніздової популяції пелікана рожевого.

Тендрівська затока підтримує понад 21% світової популяції мартина середземноморського. В деякі роки на гніздуванні на островах Тендрівської затоки нараховувалося 8 353 пар, або 16 706 особин цього виду.

Поєднання багатої кормової бази та нестійкого крижаного покриву взимку перетворює Тендрівську й Ягорлицьку затоки на життєво важливий притулок для водоплавних птахів. Тут вони знаходять їжу, відкриту воду й безпечні місця для відпочинку, що дозволяє тисячам пернатих пережити холодний період і зберегти сили до весняної міграції.

 

Загрози природі

 

На жаль, природа заповідника зазнає сильного впливу людини. Особливо серйозною загрозою стали бойові дії у регіоні.

Вибухи, пожежі та бомбардування руйнують природні оселища.

Затоплені кораблі й техніка можуть спричиняти витоки нафтопродуктів і токсичних речовин.

Через війну опинилися під загрозою міграції та гніздування птахів.

Наразі точно оцінити шкоду природі складно, адже в багатьох районах досі тривають бойові дії.

 

Водно-болотні угіддя і ми з вами

 

Водно-болотні угіддя ‒ це не лише про природу. Це про людей, майбутнє та відповідальність. Ми є частиною природи.

 

Ми повинні: більше дізнаватися про природу свого краю; поширювати знання серед інших; не засмічувати водойми;

уникати використання токсичних речовин; підтримувати природоохоронні ініціативи.

 

Підсумок уроку та рефлексія (5 хв) Запитання учням:

Що нового ви дізналися?

Чому водно-болотні угіддя важливі для людей?

Як ви можете допомогти природі?

 

Очікувані результати Учні: розуміють значення водно-болотних угідь; знають мету Всесвітнього дня водно-болотних угідь; усвідомлюють роль України в охороні природи; формують екологічно відповідальну поведінку.

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.https://www.worldwetlandsday.org/ 

2. https://bsbr.in.ua/

3.https://www.researchgate.net/publication/353037597_Sodo_zastosuvanna_kriteriu_ 6_identifikacii_vodnobolotnih_ugid_miznarodnogo_znacenna_za_Ramsarskou_konv encieu_do_Tendrivskoi_ta_Agorlickoi_zatok    

4.   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_031#Text  

5.   Паспорт водно-болотного угіддя міжнародного значення Тендрівська затока від 13 лютого 2013 року.

6.Паспорт водно-болотного угіддя міжнародного значення Ягорлицька затока від 13 лютого 2013 року.

7.Ткаченко П. В. Іхтіофауна Тендрівської, Ягорлицької заток та прилеглої акваторії Чорного моря / П. В. Ткаченко // Біологічні системи. - 2018. - Т. 10, Вип. 1. - С. 47-66.

8.Ткаченко П. В. Риби Тендрівської, Ягорлицької заток та прилеглих акваторій Чорного моря (анотований список). Вісник Чернівец.нац ун-ту. (Біологічні системи. 2021. Т. 13, № 2 С.172—190.

9. Фесенко Г. В., Бокотей А. А., ілюстрації Землянських І. І., Костіна С. Ю., Костіна Ю. В. Птахи фауни України: польовий визначник. – Київ, 2002. – 416 с. 10. Енциклопедія мігруючих видів диких тварин України / під загальною редакцією к.б.н., с.н.с. Полуди А.М. – Київ, 2018. – 694 с.: 315 фотографій, 343 карт.