Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало». Алегоричність образу коня Шептала. Життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність

Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало». Алегоричність образу коня Шептала. Життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність

українська література 8 клас

Мета: пояснити алегоричність образу коня Шептала, допомогти схарактеризувати цей образ, дати йому власну оцінку; розвивати навички ведення толерантної дискусії (про життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність (на основі оповідання); поглиблювати вміння виражати особисту позицію щодо проблемного питання, відстоювати її 

Очікувані результати: учні, аналізуючи текст твору, знаходять алегоричні образи, тлумачать їх зміст, вільно оперують термінами «алегорія», «тема», «ідея», «художні образи», «художні засоби». 

Теорія літератури: поглиблення поняття про алегорію, тему, ідею, художні образи, художні засоби. 

Обладнання: текст твору 

Тип уроку: комбінований. 

«Ти знаєш, що ти – людина?»

В. Симоненко.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Кожен із нас по-своєму неповторний. Адже, як відомо, на світі немає абсолютно однакових людей. І звичайно, цікавіше жити серед неординарних, яскравих особистостей, які не бояться мати власну думку, стиль, відрізнятися від інших. Тому не слід губити кращі риси свого характеру заради того, щоб ніхто не подумав нічого зайвого. Від цього в першу чергу буде гірше нам самим!

Саме такого висновку дійшли ми на попередньому уроці. Вірніше, на цю думку нас наштовхнув письменник. Які прийоми й засоби виразності він використав, аби переконати нас,— тема розмови сьогоднішнього уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Питання учням.

Як ви розумієте поняття «алегорія»? —

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Розповідь учителя.

Алегоричний зміст твору

Усе оповідання можна вважати алегорією, зміст якої — зображення епохи тоталітарного режиму, що знищував у людей жагу до вільного життя.

У центрі оповідання — білий кінь. Чому саме білий?

Зі слов’янської міфології дізнаємося, що у святковому ритуалі давніх слов’ян однією з емблем був білий кінь, який біжить по небу. Наші предки шанували білого коня, котрого вважали священним. Він уособлював Світанок. Люди вірили в те, що колісницю Сонця возять білі коні. На острові Ругії колись стояв храм Світовида. При цій святині жрець утримував білого коня, на якому було заборонено їздити верхи, бо це — священний кінь. Досі зберігся звичай переможця: полководець в’їжджає в місто через тріумфальну арку на білому коні. Усім відомий вислів «на білому коні в’їхати» — тобто з’явитися де-небудь як переможець, людина, що досягла тріумфального успіху.

Для зображення особи, яка пристосовується до обставин, зраджує самого себе, письменник використав образ білого коня. Це не випадковість: саме контраст сакрального змісту образу та його життя у творі працює на розкриття ідеї оповідання.

На такому самому контрасті побудовано й словосполучення «Білий кінь Шептало»: поряд з гордим білим конем — ім’я, яке може належати лише боягузу та пристосуванцю. Зрозуміло, що походить воно від слів «шепіт», «шептати», «притишений», «приглушений».

У творі дуже багато алегоричних образів.

Наприклад:

Батіг, віжки, недогнуздок, сильна рука, табун, гурт, загорожі, бригадне стовпище — натякають на форму правління — тоталітарну владу.

Батіг — символ рабської покори, страху, пригнічення особистості, підневільного становища, приниження гідності.

Стайня — алегоричний образ тогочасної тоталітарної системи.

Бригадне стовпище — зібрання знеособлених персоналій, «гвинтиків» системи.

Білий кінь — алегорія непересічної людини, яка не хоче приймати рабську долю, бути «як усі», опирається «сірій» буденності, але зазнає поразки в цій боротьбі.

Небо, вітер, вогкість, міцні пахощі лугових трав і молодого сіна — алегорія волі.

За допомогою алегоричних образів письменнику вдалося правдиво відтворити вплив епохи тоталітарного режиму на особистість, її поведінку, погляди, світосприйняття, місце в суспільстві. Ця жахлива епоха наче зомбувала людину, відбиваючи в неї бажання жити й розвиватися вільно, самостійно, без принижень та знущань.

Робота з текстом.

Проаналізуйте внутрішнє мовлення Шептала. Знайдіть докази того, що замість засудження поведінки Степана, кінь намагається його виправдати. — («Степанова добрість, Степан ніколи не вб’є його, ніколи не посилає на важку роботу, Степан терпить»,— ці позитивні характеристики ворога є підтвердженням спроб його виправдати. «Степан справді буває дуже злий. Немов щось находить на нього, але з ким цього не трапляється, та ще при такій службі. Скільки нас на одні плечі...».)

Знайдіть у тексті твору цитати, що свідчать про сліпу відданість коня Степану. — («Білому коневі бувало по-справжньому гірко, коли його зневажали та били, але незабаром у Шептала прокидалася винувата довірливість до кривдника».)

Зачитайте слова, що свідчать про ознаки духовної деградації коня. —

(«Він не мститиметься Степанові за ті випадкові удари, без цього не можна, без цього ніякого порядку не було б серед коней».)

Знайдіть слова, що натякають на розбіжність між високою самооцінкою героя, гідного поваги, і його низькою соціальною роллю. — («Вони, люди, знають: на Шептала можна покластися. Такий покірний і роботящий, тільки віжок торкнись, уже чує, вже розуміє, підганяти не доводиться».)

У яких словах автор показує негативний вплив суспільства на внутрішній світ героя, його вольову сферу. — («Степан озирається і, ніби вперше помітивши Шепталову сваволю, люто блимає з-під рудих брів: «— Ах ти ж, ледаче зілля!»; «Робоча худобина, яку вільно запрягати, поганяти, стьобати батогом кожному Степанові».)

Як автор говорить про самообман, до якого вдається кінь, про те, як Шептало пристосовується до обставин? — («Протягом усього життя в конюшні обманював себе: він давно не був білим конем». «Хай завтра у привід відправить чи до міста, а згодом вони з конюхом порозуміються. Недаремно ж білим коням дано розум».)

Прокоментуйте таку цитату: «Хоч і випадали хвилини, коли він у своєму приниженні гостро, солодко звеличувався (його, білого коня, загнуздано, заковано в хомут, поставлено під дугу; хай буде соромно людям, які те вчинили), але це була надто коротка і безперспективна втіха». —

Прокоментуйте назву твору, даючи відповіді на запитання.

Чому кінь має білий колір? (Білий колір – це символ свободи, незалежності, впевненості в своїх силах, ознака елітарності, винятковості, унікальності.)

Про що говорить ім’я коня? Чому автор назвав його саме так? (Будучи сміливим, маючи глибоку душу і світлий розум, кінь водночас нерішучий, залежний, готовий змиритися. Він заявляє про свої права ніби пошепки, з обережністю проявляє власний потяг до волі і врешті-решт нехтує правом самостійного життєвого вибору.)

Кого змалював письменник в образі коня? (Кінь Шептало – алегоричний образ людини, що виділяється в соціумі своєю неординарністю. Та саме ця унікальність водночас гнітить людину, і вона намагається злитися з сірою масою, стати пересічним індивідом, не виявляючи своїх надзвичайних якостей.)

Прочитайте слова, які письменник узяв за епіграф до оповідання. Як вони розкривають зміст твору? (Непересічна особистість не може бути загальновизнаною, їй складно порозумітися з обивательською масою, томузазвичай вона залишається самотньою.)

Аналіз змісту твору.

З’ясуйте, у чому полягає порушена автором проблема знеособлення людини в суспільстві. Об’єднайтеся у групи і виберіть у творі епізоди, які розкривають цю проблему. Позначте олівцем цитати, у яких подано риси характеру Шептала. Дайте відповіді на запитання.

1-ша група. Уривок від початку твору до слів «...Бо назавтра свиням зелені нема». Уявімо цю картину: табун коней, серед них Шептало. Коли коні побачили батіг у руках підпаска, то Шепталові зсудомило спину, а коли хлопчина «хвацько стрельнув батогом», коні збилися в куток. А що ж Шептало? Як він опинився в тому кутку? Чи любив Шептало табун, гурт? А як інші коні на це реагували? Що ми дізнаємося про Шептала з цьогоепізоду? (Ненавидів гурт, любив самотність)

2-га група. Прочитайте рядки про стосунки Шептала зі Степаном. Чому ж конюх не б’є Шептала і не посилає на важку роботу? («Бо він, Шептало, кінь особливий, кінь білий, а коли й попав у це бри¬гадне стовпище, то завдяки злому випадку, химерам долі. Справжнє місце йому не тут, хтозна, де він опиниться завтра. І Степан це розуміє».)Кому належать ці слова?

3-тя група. Розповідь про те, що недолюблював Шептало. Прочитайте ці слова. Чому кінь найбільше не любив «крутити привід і їздити до міста»? Що «на мить» втішало його? Що можна сказати про Шептала, виходячи зі змісту цього епізоду? (Соромився рабського становища.)Як він зреагував на Степанове рішення? Чому саме Шептало має йти до привода? (Він – кінь покірний і роботящий.)Як це поєднується з його прагненням незалежності? Як думаєте, чи справді скорився він людям під впливом обставин? (Він не вдавав покірність, а став таким насправді.)

4-та група. Опис звички Шептала ходити позаду всіх. Так, ніби його не женуть, а він «сам по собі». Кінь про все забуває, «окрім одного: тремтливої ілюзії волі та влади». То ж про що мріє кінь? (Про волю і владу.)Чому це лише «ілюзія», до того ж «тремтлива»? «Тремтлива ілюзія» – що це таке? (Щось таке, чого неможливо досягти чи мати.)

Що примусило коня зрозуміти своє справж¬нє становище і вирватися на волю? (Через відчай кінь «відчув свою неволю» й усвідомив своє рабське становище.)

Як поводився кінь, опинившись на волі? (Бігав по траві, купався у воді.) Йому це подобалося? То чому ж, вирвавшись на волю, Шепталознову повертається до стайні? (Не знає, як розпорядитися несподіваною свободою, звик до свого становища.)

Завдання учням.

Складіть характеристику образу громадянина тоталітарної держави.

(Під впливом повсякденного життя й суспільних умов яскрава, але слабка людська особистість утрачає індивідуальність, зраджує свої мрії, пристосовується до оточення. Вона обманює сама себе, живе подвійним життям, страждає від внутрішнього роздвоєння суперечки між розумом і серцем. Система ламає її, змушує жити «як усі», навіть якщо таке життя передбачає удари батога по спині.)

Проблемне питання.

Яку роль відіграють в оповіданні описи довкілля? 

Робота з таблицею «Позитивні та негативні риси героя».

Опитування «Методика одного речення».

Дайте відповідь на запитання одним реченням.

До якої колонки потрібно віднести такі риси, як терплячість та покірність? Чому? 

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

Творче завдання.

Складіть сенкан «Білий кінь Шептало».

(Наприклад:

Шептало.

Розумний, породистий.

Страждає, стидається, бунтує.

Бореться з нелюдяною системою.

Жертва.)

V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

VІ. Підсумок уроку

Заключна бесіда.

Яку тему ви будете повторювати в першу чергу? Чому? —

Назвіть тему, що була для вас найцікавішою. —

Яка тема найбільш «зачепила»? Чому? —