28 квітня
Класна робота (дистанційно)
Тема. Володимир Івасюк. Відомий український поет і композитор. «Червона рута» - одна з найвідоміших українських пісень у світі.
І. Мотивація навчальної діяльності
1. Прочитайте інформацію про Володимира Івасюка та перегляньте відео за покликанням https://youtu.be/BjN-MqZRICY
У II пол. XX ст., в складних умовах панування псевдо-мистецьких методів соціального реалізму, жорсткому тоталітарному контролю усіх сфер життя суспільства у Львові активно діяла й співпрацювала молодь, розвиваючи й поширюючи українське національне мистецтво, включаючи естрадну музику. Великий внесок у розвиток пісенної культури «міста Лева» та української культури загалом належить Володимиру Івасюку – видатному українському композитору, поету, Герою України (посмертно), основоположнику української естрадної музики.
Творчість композитора базувалася на дослідженні української народної пісні, фольклору. Завдяки наполегливій роботі та співпраці з талановитими виконавцями такими як В. Зінкевич, С. Ротару, Н. Яремчук, Л. Відаш, В. Івасюк став творцем пісень, що здобули широку популярність і любов слухачів, адже втілювали у собі елементи народного та духовного життя українців. І саме місто Львів, як культурна столиця, стало осередком тривалої діяльності Володимира Івасюка.
Уваги гідна історія з пам'ятником Леніну, яку розповіла сестра Оксана в інтерв'ю. Незадовго до закінчення шкільного навчання Івасюк з друзями гуляв у парку Кіцмані. Хтось із хлопців жартома вирішив закинути свій кашкет на голову вождю пролетаріату. Коли головний убір спробували зняти з монумента, виявилося, що гіпсовий бюст на постаменті не закріплений.
В результаті падіння пам'ятник був пошкоджений, а хлопчаки опинилися в міліції. Подальшого ходу справи допоміг уникнути добре відомий на той час актор Іван Миколайчук. Проте за жарт Івасюку довелося заплатити шкільною золотою медаллю. Аргументом справа про повалений пам'ятник стала і під час відрахування композитора з першого курсу медичного інституту.
Після відрахування Івасюк пішов працювати на завод «Легмаш», де, на подив колег, працював слюсарем. Співробітники дивувалися тому, що молода людина з руками скрипаля може працювати слюсарем. У наступному році Івасюк повторно вступив до медичного ВНЗ, паралельно грав у місцевому оркестрі, а ще через 3 роки вже написав «Червону руту».
Написав пісню тоді ще самодіяльний 20-річний композитор, студент Чернівецького медичного інституту. Але чому саме така назва — «Червона рута»? Відповідь на запитання дає головний зберігач фондів Чернівецького меморіального музею Володимира Івасюка Наталія Мороз.
«У 18-річному віці, вивчаючи коломийки, що їх зібрав в етнографічному збірнику і видав двотомником 1907 року у Львові відомий учений Володимир Гнатюк, майбутній композитор уперше надибав назву квітки — червона рута… У рідкісному науковому виданні, подарованому з нагоди 50-річчя його батькові Михайлові Івасюку професором Чернівецького університету Олександром Волковим, у фольклорній мініатюрі, записаній у Карпатському селі Явчому, співалося:
Ой ходила, говорила гільтайова мати,
Назбирала троєзілля мене чарувати,
Назбирала троєзілля червону рутоньку,
Та й схотіла зчарувати мене, сиротоньку.
Зацікавившись незвичною назвою (в іншій транскрипції — черлена рута), Володимир не зміг знайти підтвердження цьому природному феномену, адже рослина квітне жовтим цвітом… І лише в 1969 році, перебуваючи разом із батьком у фольклорній експедиції в селі Розтоки Путильського району Чернівецької області, Володимир почув від місцевих селян-гуцулів легенду про таємничу квітку.
За карпатськими переказами, рута — жовта квітка, яка лише на декілька хвилин у Купальську ніч стає червоною і подарує вічне кохання тому, хто її знайде. За ймовірнішою версією, це рододендрон карпатський, занесений до Червоної книги під ІІ категорією охорони, вічнозелений гарно квітучий чагарничок, поширений у горах Східної Європи, зокрема й України. На ювілейній платівці пісень Івасюка зображена монарда, яку теж називають рутою, вона найбільш поширена в Азії та США і цвіте червоним.
Образ цієї квітки став хвилюючою знахідкою, справжнім одкровенням. Як таємничий цвіт, Володимир шукає згадки про червону руту по всій Косівщині і натрапляє на новий варіант коломийки на Путильщині, в Розтоках (Чернівецька область). Одна старша жінка розповіла йому, що, за легендою, рута цвіте тільки один день на рік і дарує тому, хто її побачить, вічну любов. Володимир записує легенду про загадкове чар–зілля як символ вічного і чистого кохання
Як вважають дослідники, червона рута вважалася магічною квіткою ще за часів Стародавньої Греції. А взагалі, вона веде свій природний родовід від біблійної неопалимої купини, неодноразово згадуваної на сторінках Святого Писання.
Під враженням від народної оповіді й народилися в Івасюка спочатку вірші, а потім і самобутня новаторська мелодія…в якій органічно поєдналися сучасні ритми з найкращими елементами народного українського співу, приголомшила слухачів своїм неординарним змістом і лунала повсюдно. Цю пісню Володимир присвятив своїй одногрупниці Марії Сокольській.
Цікаві факти
Давайте послухаємо пісню у виконанні Володимира Івасюка та Олени Кузнєцової (https://www.youtube.com/watch?v=PKGHZELKjGo)
Уперше «Червона рута» була виконана 13 вересня 1970 року в програмі «Камертон доброго настрою» Чернівецької телестудії.
Кульмінація популярності пісні настала тоді, коли її виконала Софія Ротару. А в 1971 році навіть зняли стрічку «Червона рута», в якій звучали пісні Івасюка. Це був перший український музичний фільм, котрий мав величезний успіх. У ньому — історія про ніжне й чисте кохання дівчини з Карпат і донецького хлопця. Софія Ротару і Василь Зінкевич були головними героями цієї картини. У 1989 році «Червона рута» стала назвою однойменного фестивалю.
В українській естраді й досі справжня музика асоціюється з «Червоною рутою». Вийшла велика платівка з піснями В. Івасюка (слайд 7).
ІІ. Аналіз пісні «Червона рута»
1. Виразне читання пісні
Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.
Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?
Приспів:
Червону руту
Не шукай вечорами, -
Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.
Бо твоя врода -
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.
Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених,
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.
І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.
Приспів
Програмним твором Володимира Івасюка, безперечно, є його «Червона рута». Чари цієї квітки, для багатьох невідомої і небаченої в природі, торкнулися мільйонів сердець слухачів і залишилися там навіки символом душі Володимира Івасюка, а також національним символом України, як, скажімо, калина і тополя, як Дніпро й Карпати. Скільки душевних поривів, сумлінь, щему кохання, таких близьких кожному, в невеличкому тексті пісні: «Я без тебе всі дні у полоні печалі», «Бо твоя врода — то є чистая вода, то є бистрая вода синіх гір», «Ти признайся мені, звідки в тебе ці чари», «По забутих стежках ти приходиш до мене». Усі ці вислови звучать з одним значенням: «Я тебе люблю».
У передмові до третьої, найповнішої, збірки пісень Володимира Івасюка, виданої посмертно, Софія Ротару писала: «Молодий митець був улюбленцем свого покоління. У творах композитора лунала музика, народжена величчю нашої доби, красою людей, чарівністю дібров та синіх гір, які надихали його вразливе серце. Творче спілкування з Володимиром Івасюком було святом для виконавців його пісень. І я зазнала того свята».
2 березня 1994 року - президент Леонід Кравчук підписує Указ про присвоєння Івасюку Державної премії імені Шевченка;
4 березня 1999 року в Чернівцях відкрито Меморіальний музей Володимира Івасюка;
у 1999 році також випущена поштова марка з портретом Івасюка;
на V церемонії нагородження лауреатів Всеукраїнської премії в галузі музики та масових видовищ у 2001 році Івасюк нагороджений в номінації «За внесок в музичну культуру 20 століття»;
Указом президента в 2009 році Івасюку присвоєно звання Герой України;
у 2009 році випущений конверт зі спецпогашенням і монета з серії «Видатні особистості України» на честь Івасюка;
у 2011 році у Львові на проспекті Шевченка відкрито пам'ятник Івасюку. Скульптор Сергій Олешко, архітектор Михайло Ягольник. Монумент зведений на кошти, надані Святославом Вакарчуком;
меморіальна дошка композитору встановлена на будові Буковинського державного медичного університету в Чернівцях;
ім'ям Івасюка названі вулиці в Дніпрі, Івано-Франківську та інших населених пунктах, 27 курінь «Пласт» з Івано-Франківська також носить ім'я композитора.
ІІ. Домашнє завдання: вивчити напам’ять пісню «Червона рута», записати відео та надіслати для оцінювання!!!
1