Володимир Івасюк. Відомий український поет і композитор. «Червона рута» - одна з найвідоміших українських пісень у світі.

Про матеріал
І. Мотивація навчальної діяльності 1. Прочитайте інформацію про Володимира Івасюка та перегляньте відео за покликанням https://youtu.be/BjN-MqZRICY У II пол. XX ст., в складних умовах панування псевдо-мистецьких методів соціального реалізму, жорсткому тоталітарному контролю усіх сфер життя суспільства у Львові активно діяла й співпрацювала молодь, розвиваючи й поширюючи українське національне мистецтво, включаючи естрадну музику. Великий внесок у розвиток пісенної культури «міста Лева» та української культури загалом належить Володимиру Івасюку – видатному українському композитору, поету, Герою України (посмертно), основоположнику української естрадної музики. Творчість композитора базувалася на дослідженні української народної пісні, фольклору. Завдяки наполегливій роботі та співпраці з талановитими виконавцями такими як В. Зінкевич, С. Ротару, Н. Яремчук, Л. Відаш, В. Івасюк став творцем пісень, що здобули широку популярність і любов слухачів, адже втілювали у собі елементи народного та духовного життя українців. І саме місто Львів, як культурна столиця, стало осередком тривалої діяльності Володимира Івасюка. Уваги гідна історія з пам'ятником Леніну, яку розповіла сестра Оксана в інтерв'ю. Незадовго до закінчення шкільного навчання Івасюк з друзями гуляв у парку Кіцмані. Хтось із хлопців жартома вирішив закинути свій кашкет на голову вождю пролетаріату. Коли головний убір спробували зняти з монумента, виявилося, що гіпсовий бюст на постаменті не закріплений. В результаті падіння пам'ятник був пошкоджений, а хлопчаки опинилися в міліції. Подальшого ходу справи допоміг уникнути добре відомий на той час актор Іван Миколайчук. Проте за жарт Івасюку довелося заплатити шкільною золотою медаллю. Аргументом справа про повалений пам'ятник стала і під час відрахування композитора з першого курсу медичного інституту. Після відрахування Івасюк пішов працювати на завод «Легмаш», де, на подив колег, працював слюсарем. Співробітники дивувалися тому, що молода людина з руками скрипаля може працювати слюсарем. У наступному році Івасюк повторно вступив до медичного ВНЗ, паралельно грав у місцевому оркестрі, а ще через 3 роки вже написав «Червону руту». Написав пісню тоді ще самодіяльний 20-річний композитор, студент Чернівецького медичного інституту. Але чому саме така назва — «Червона рута»? Відповідь на запитання дає головний зберігач фондів Чернівецького меморіального музею Володимира Івасюка Наталія Мороз. «У 18-річному віці, вивчаючи коломийки, що їх зібрав в етнографічному збірнику і видав двотомником 1907 року у Львові відомий учений Володимир Гнатюк, майбутній композитор уперше надибав назву квітки — червона рута… У рідкісному науковому виданні, подарованому з нагоди 50-річчя його батькові Михайлові Івасюку професором Чернівецького університету Олександром Волковим, у фольклорній мініатюрі, записаній у Карпатському селі Явчому, співалося: Ой ходила, говорила гільтайова мати, Назбирала троєзілля мене чарувати, Назбирала троєзілля червону рутоньку, Та й схотіла зчарувати мене, сиротоньку.
Перегляд файлу

28 квітня

Класна робота (дистанційно)

Тема.  Володимир Івасюк. Відомий український поет і композитор. «Червона рута» - одна з найвідоміших українських пісень у світі.

 І. Мотивація навчальної діяльності

   1. Прочитайте інформацію про Володимира Івасюка та перегляньте відео за покликанням https://youtu.be/BjN-MqZRICY

           У II пол. XX ст., в складних умовах панування псевдо-мистецьких методів соціального реалізму, жорсткому тоталітарному  контролю усіх сфер життя суспільства у  Львові активно діяла й співпрацювала молодь, розвиваючи й поширюючи українське національне мистецтво, включаючи естрадну музику. Великий внесок у розвиток пісенної культури «міста Лева» та української культури загалом належить Володимиру Івасюку – видатному українському композитору, поету, Герою України (посмертно),  основоположнику української естрадної музики. 

           Творчість композитора базувалася на дослідженні української народної пісні, фольклору. Завдяки наполегливій роботі та співпраці з талановитими виконавцями такими як В. Зінкевич, С. Ротару, Н. Яремчук, Л. Відаш, В. Івасюк став творцем пісень, що здобули широку популярність і любов слухачів, адже втілювали у собі елементи народного та духовного життя українців.  І саме  місто Львів, як культурна столиця, стало осередком  тривалої діяльності  Володимира Івасюка.

         Уваги гідна історія з пам'ятником Леніну, яку розповіла сестра Оксана в інтерв'ю. Незадовго до закінчення шкільного навчання Івасюк з друзями гуляв у парку Кіцмані. Хтось із хлопців жартома вирішив закинути свій кашкет на голову вождю пролетаріату. Коли головний убір спробували зняти з монумента, виявилося, що гіпсовий бюст на постаменті не закріплений.

          В результаті падіння пам'ятник був пошкоджений, а хлопчаки опинилися в міліції. Подальшого ходу справи допоміг уникнути добре відомий на той час актор Іван Миколайчук. Проте за жарт Івасюку довелося заплатити шкільною золотою медаллю. Аргументом справа про повалений пам'ятник стала і під час відрахування композитора з першого курсу медичного інституту.

         Після відрахування Івасюк пішов працювати на завод «Легмаш», де, на подив колег, працював слюсарем. Співробітники дивувалися тому, що молода людина з руками скрипаля може працювати слюсарем. У наступному році Івасюк повторно вступив до медичного ВНЗ, паралельно грав у місцевому оркестрі, а ще через 3 роки вже написав «Червону руту».

       Написав пісню тоді ще самодіяльний 20-річний композитор, студент Чернівецького медичного інституту. Але чому саме така назва — «Червона рута»? Відповідь на запитання дає головний зберігач фондів Чернівецького меморіального музею Володимира Івасюка Наталія Мороз.

       «У 18-річному віці, вивчаючи коломийки, що їх зібрав в етнографічному збірнику і видав двотомником 1907 року у Львові відомий учений Володимир Гнатюк, майбутній композитор уперше надибав назву квітки — червона рута… У рідкісному науковому виданні, подарованому з нагоди 50-річчя його батькові Михайлові Івасюку професором Чернівецького університету Олександром Волковим, у фольклорній мініатюрі, записаній у Карпатському селі Явчому, співалося:

Ой ходила, говорила гільтайова мати,

Назбирала троєзілля мене чарувати,

Назбирала троєзілля червону рутоньку,

Та й схотіла зчарувати мене, сиротоньку.

           

  Зацікавившись незвичною назвою (в іншій транскрипції — черлена рута), Володимир не зміг знайти підтвердження цьому природному феномену, адже рослина квітне жовтим цвітом… І лише в 1969 році, перебуваючи разом із батьком у фольклорній експедиції в селі Розтоки Путильського району Чернівецької області, Володимир почув від місцевих селян-гуцулів легенду про таємничу квітку.

          За карпатськими переказами, рута — ​жовта квітка, яка лише на декілька хвилин у Купальську ніч стає червоною і подарує вічне кохання тому, хто її знайде. За ймовірнішою версією, це рододендрон карпатський, занесений до Червоної книги під ІІ категорією охорони, вічнозелений гарно квітучий чагарничок, поширений у горах Східної Європи, зокрема й України. На ювілейній платівці пісень Івасюка зображена монарда, яку теж називають рутою, вона найбільш поширена в Азії та США і цвіте червоним.

       Образ цієї квітки став хвилюючою знахідкою, справжнім одкровенням. Як таємничий цвіт, Володимир шукає згадки про червону руту по всій Косівщині і натрапляє на новий варіант коломийки на Путильщині, в Розтоках (Чернівецька область). Одна старша жінка розповіла йому, що, за легендою, рута цвіте тільки один день на рік і дарує тому, хто її побачить, вічну любов. Володимир записує легенду про загадкове чар–зілля як символ вічного і чистого кохання

         Як вважають дослідники, червона рута вважалася магічною квіткою ще за часів Стародавньої Греції. А взагалі, вона веде свій природний родовід від біблійної неопалимої купини, неодноразово згадуваної на сторінках Святого Писання.                                              

            Під враженням від народної оповіді й народилися в Івасюка спочатку вірші, а потім і самобутня новаторська мелодія…в якій  органічно поєдналися сучасні ритми з найкращими елементами  народного українського співу, приголомшила слухачів своїм неординарним змістом і лунала повсюдно. Цю пісню Володимир присвятив своїй одногрупниці Марії Сокольській. 

Цікаві факти

  1.   Вперше пісня «Червона рута» прозвучала у виконанні Олени Кузнєцової, вчительки музичної школи, яка мала сильне сопрано. Перше виконання відбулося на Театральній площі в Чернівцях. Згідно з іншими даними, вперше пісня була виконана Кузнєцовою разом з Івасюком 13 вересня 1970 року в програмі «Камертон доброго настрою» в ефірі українського телебачення;
  2.   пісня дала назву першому українському музичному фільму, який знімався в горах біля Яремче. Режисером фільму є Роман Олексів, головні ролі виконували Софія Ротару і Василь Зінкевич, в картині використано багато пісень, написаних Івасюком;
  3.   на першому всесоюзному фестивалі «Пісня-71» перемогу отримала «Червона рута». На фінальному концерті вона прозвучала у виконанні солістів ансамблю «Смерічка» Назарія Яремчука, Василя Зінкевича і Володимира Івасюка. Текст і ноти пісні були опубліковані в тижневику «Україна»;

Давайте послухаємо пісню у виконанні Володимира Івасюка та Олени Кузнєцової (https://www.youtube.com/watch?v=PKGHZELKjGo)

        Уперше «Червона рута» була виконана 13 вересня 1970 року в програмі «Камертон доброго настрою» Чернівецької телестудії.

           Кульмінація популярності пісні настала тоді, коли її виконала Софія Ротару. А в 1971 році навіть зняли стрічку «Червона рута», в якій звучали пісні Івасюка. Це був перший український музичний фільм, котрий мав величезний успіх. У ньому — ​історія про ніжне й чисте кохання дівчини з Карпат і донецького хлопця. Софія Ротару і Василь Зінкевич були головними героями цієї картини. У 1989 році «Червона рута» стала назвою однойменного фестивалю.
          В українській естраді й досі справжня музика асоціюється з «Червоною рутою». Вийшла велика платівка з піснями В. Івасюка (слайд 7).

ІІ. Аналіз пісні «Червона рута»

1. Виразне читання пісні

Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.
Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?

Приспів:
Червону руту
Не шукай вечорами, -
Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.
Бо твоя врода -
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.

Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених,
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.
І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.

Приспів

  • Що означає, на вашу думку,  фраза « Червону руту / Не шукай вечорами»    ( Мені здається, що ця фраза пропонує людям не шукати свою половину в якійсь траві, в червоній руті, або в чомусь іншому.  Замість того, щоб чекати на червону руту, людина може спитати: «А чому не всі люди підходять один до одному? А як правильно шукати свою половину? Що треба для правильного пошуку?» - і так далі. Червона рута у потрактуванні Володимира — це не просто щире велике кохання двох молодих людей. У ній — незбагненна глибина, вища таємниця).

            Програмним твором Володимира Івасюка, безперечно, є його «Червона рута». Чари цієї квітки, для багатьох невідомої і небаченої в природі, торкнулися мільйонів сердець слухачів і залишилися там навіки символом душі Володимира Івасюка, а також національним символом України, як, скажімо, калина і тополя, як Дніпро й Карпати.         Скільки душевних поривів, сумлінь, щему кохання, таких близьких кожному, в невеличкому тексті пісні: «Я без тебе всі дні у полоні печалі», «Бо твоя врода — то є чистая вода, то є бистрая вода синіх гір», «Ти признайся мені, звідки в тебе ці чари», «По забутих стежках ти приходиш до мене». Усі ці вислови звучать з одним значенням: «Я тебе люблю».

            У передмові до третьої, найповнішої, збірки пісень Володимира Івасюка, виданої посмертно, Софія Ротару писала: «Молодий митець був улюбленцем свого покоління. У творах композитора лунала музика, народжена величчю нашої доби, красою людей, чарівністю дібров та синіх гір, які надихали його вразливе серце. Творче спілкування з Володимиром Івасюком було святом для виконавців його пісень. І я зазнала того свята».

Увічнення пам'яті Володимира Івасюка:

  2 березня 1994 року - президент Леонід Кравчук підписує Указ про присвоєння Івасюку Державної премії імені Шевченка;

  4 березня 1999 року в Чернівцях відкрито Меморіальний музей Володимира Івасюка;

  у 1999 році також випущена поштова марка з портретом Івасюка;

  на V церемонії нагородження лауреатів Всеукраїнської премії в галузі музики та масових видовищ у 2001 році Івасюк нагороджений в номінації «За внесок в музичну культуру 20 століття»;

  Указом президента в 2009 році Івасюку присвоєно звання Герой України;

  у 2009 році випущений конверт зі спецпогашенням і монета з серії «Видатні особистості України» на честь Івасюка;

  у 2011 році у Львові на проспекті Шевченка відкрито пам'ятник Івасюку. Скульптор Сергій Олешко, архітектор Михайло Ягольник. Монумент зведений на кошти, надані Святославом Вакарчуком;

  меморіальна дошка композитору встановлена ​​на будові Буковинського державного медичного університету в Чернівцях;

  ім'ям Івасюка названі вулиці в Дніпрі, Івано-Франківську та інших населених пунктах, 27 курінь «Пласт» з Івано-Франківська також носить ім'я композитора.

 

ІІ. Домашнє завдання: вивчити напамять пісню «Червона рута», записати відео та надіслати для оцінювання!!!

1

 

docx
Додано
3 червня 2020
Переглядів
1600
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку