Вплив пестицидів на рослинні організми

Білокузьминівський ліцей

Костянтинівської міської ради Донецької області

Вплив пестицидів на рослинні організми

Підготувала:

учитель біології та хімії

Старкова Ю. В.

2024 рік

Зміст

ВСТУП

1. Загальна характеристика пестицидів……………………………………………6
2. Небезпека пестицидів…………………………………………………………….9
3. Роль пестицидів у сільськогосподарській промисловості……………………..11
4. Роль пестицидів для кімнатних рослин…………………………………………13

ВИСНОВКИ

Перелік використаної літератури

ВСТУП

За останні роки особливої актуальності набула проблема застосування пестицидів та агрохімікатів у сільському господарстві і дослідження наслідків впливу їх на природу та здоров’я людини.

Згідно з Законом України “Про пестициди і агрохімікати” від 2 березня 1995 року пестициди – це отруйні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур’янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб [1]. Агрохімікати ж визначаються Законом як органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції [1]. Простіше кажучи, пестициди – всі ті хімікати, що використовуються для знищення шкідників, а агрохімікати – добрива, що використовуються для хімічної меліорації ґрунтів.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі щорічно реєструється понад 1,5 млн. випадків отруєнь людей пестицидами. Найбільший ступінь впливу цих речовин, на думку експертів, є на найбільш уразливі верстви населення – частину сільського населення і міського населення з невеликими доходами, жінок, дітей [2].

Пестициди створюють вагому еколого-гігієнічну проблему, тому що підвищують ризик захворювання всього населення, в тому числі й дітей. Вченими доведений достовірний зв’язок між інтенсивністю застосування пестицидів та підвищенням захворюваності дітей, включаючи випадки вроджених аномалій. Літературні джерела вказують на підвищену чутливість молодого організму до дії пестицидів, особливо в ранні періоди життя. Як показують результати епідеміологічних досліджень, під впливом пестицидів підвищується частота таких захворювань, як хронічний отит, фарингіт, захворювання мигдаликів та аденоїдів, бронхіальна астма, нефрит, нефроз, вроджені аномалії серця та систем кровообігу [3].

Особливо небезпечною є дія пестицидів на організм вагітної жінки, оскільки вони завдають негативного впливу на розвиток плоду, цим самим порушуючи процес відтворення та збагачення генофонду України. При попаданні пестицидів в організм вагітної може відбуватися пошкодження генетичних, імунних та інших систем організму. Вагітність у таких жінок у 3 рази частіше ускладнюється токсикозом, збільшується число спонтанних абортів, частіше відбуваються передчасні пологи, мертвонароджуваність, аномалії розвитку плоду [4, c.25].

Враховуючи такий негативний вплив пестицидів на здоров’я людини, слід обмежити залучення вагітних до робіт, пов’язаних з застосуванням пестицидів і агрохімікатів. В даний час у Генеральній угоді між Міністерством аграрної політики і продовольства України, галузевими об’єднаннями харчової і переробної промисловості та профспілкою працівників агропромислового комплексу на 2011-2013 роки (п. 7.20) [5] передбачена заборона залучати жінок у дітородному віці до виконання робіт із застосуванням пестицидів чи отрутохімікатів. Проте така заборона повинна бути закріплена й на законодавчому рівні.

Зважаючи на те, що в Україні людина вважається найвищою соціальною цінністю, слід вжити ефективних заходів щодо відвернення негативного впливу пестицидів на її здоров’я. Не можна відкидати можливість застосування у сільському господарстві пестицидів, але слід якомога скоротити їх застосування і таким чином зменшити негативний вплив на організм людини.

У всьому світі ведуться інтенсивні розробки нових препаратів з метою зменшення шкідливої дії пестицидів на навколишнє природне середовище і людину. В останні роки розроблені нові, екологічно нешкідливі препарати, які повністю розкладаються в грунті на вуглекислий газ і воду. Тому в цьому питанні Україні слід переймати позитивний досвід Японії, США, Франції та інших передових країн у напрямку використання пестицидів нового покоління, які розроблені на основі молочнокислих бактерій [6].

1. Загальна характеристика пестицидів

Пестициди – це хімічні чи біологічні препарати, які використовуються для боротьби із шкідниками та хворобами рослин, бур’янами, шкідниками сільськогосподарської продукції, що знаходиться на зберіганні, побутовими шкідниками і зовнішніми  паразитами тварин, а також для регулювання росту, передзбирального видалення листя (дефоліанти), передзбирального підсушування рослин (десіканти). Діюча речовина пестициду – це біологічно активна його частина, використання якої призводить до шкідливої дії на той чи інший вид організмів чи на ріст і розвиток рослин. Пестициди – загальноприйнята у світовій практиці збірна назва хімічних засобів захисту рослин, що складається з двох слів пест – шкода і цидо – убиваю. Пестициди відрізняються здатністю знищувати живе. Отже, вони мають біологічну активність і можуть викликати порушення життєдіяльності не тільки тих живих організмів, проти яких їх застосовують, але й інших, у тому числі теплокровних тварин і людини.

За хімічною структурою розрізняють пестициди: хлорорганічні, фосфорорганічні, меркурійорганічні, арсенвмісні, похідні сечовини, ціаністі сполуки, похідні карбамінової, тіо- та дитіокарбамінової кислот, препарати міді, похідні фенолу, сірки та її сполук.

В залежності від об’єкту дії (бур’яни, шкідники, теплокровні тварини) і хімічної природи пестициди поділяються на: акарициди – для боротьби з кліщами; альгіциди – для знешкодження водоростей та іншої водної рослинності; антисептики – для захисту неметалевих матеріалів від розкладу мікроорганізмами; бактерициди – для боротьби з бактеріями і бактеріальними хворобами рослин; зооциди (або родентициди) – для боротьби із гризунами; інсектициди – для боротьби із шкідниками (ефіциди – препарати для боротьби із тлею); лімациди (молюскоциди) – для боротьби з різними молюсками; нематоциди – для боротьби з круглими червами (нематоцидами); фунгіциди – для боротьби з хворобами  рослин під впливом різних паразитуючих грибів.

До пестицидів відносяться дефоліанти – засоби для видалення листя, десіканти – препарати для підсушування листя, дефлоранти – речовини для видалення надлишків квітів, гербіциди – для знешкодження бур’янів. В сільськогосподарській практиці використовуються як загальнознешкод-жуюючі гербіциди, які знищують всі рослини на обробленій площі, так і вибіркові, які діють тільки на бур’яни. До пестицидів відносяться також хімічні речовини для  відлякування шкідників, гризунів та інших тварин (репеленти), речовини для  знешкодження шкідників (атрактанти), речовини для статевої стерилізації комах (стерилізатори).

Пестицидні препарати – композиції пестицидів з іншими інгредієнтами, що використовуються для боротьби зі шкідниками корисних рослин, а також для придушення чи стимулювання росту рослин. Дія пестицидів у значній мірі залежить від форми. У деяких випадках форма препарату впливає не тільки на тривалість, але і на характер дії пестицидів.

При виборі тих чи інших пестицидних препаратів істотне значення мають фізико-хімічні властивості сполуки і характеру її дії на шкідників рослин і на самі рослини. Так, гербіцид 2,4-Д можна застосовувати у вигляді гранульованих препаратів, розчинів у мінеральних оліях і водних емульсіях, а інсектицид ДДТ – у вигляді дустів, гранул, що змочуються, порошків, емульсій, розчинів у мінеральних оліях, аерозолів і т.д. Крім того, у деяких випадках пестициди застосовують у вигляді кремів, восків, паст, у суміші з фарбами і т.п.

Пестициди бувають природні або синтетичні. Вони дуже часто застосовуються не в чистому вигляді, а у вигляді різноманітних композицій з розчинниками і з поверхнево активними речовинами. Товарні форми пестицидів являють собою композиції, які містять сам пестицид (діюча речовина) і допоміжні речовини, які підвищують їх ефективність і покращують застосування. Вибір пестицидних препаратів залежить від фізичних і хімічних властивостей діючої речовини (її розчинності, агрегатного стану, стабільності і т. д.) і методу застосування (опилення, збризкування, внесення в грунт або в поливну воду). Одна і та ж речовина в різних пестицидних препаратах може проявляти різноманітні пестицидні і токсичні властивості. Пестицидні препарати повинні забезпечити найбільш ефективне і економне використання діючої речовини, безпеку застосування, а також не втрачати активність і не змінювати фізичні та хімічні властивості при зберіганні. Якість пестицидних препаратів в багатьох випадках залежить від технології їх застосування і оптимального підбору допоміжної речовини. В багатьох пестицидних препаратах використовуються, як правило неіонні поверхнево-активні речовини (емульгатори, дисператори) наприклад акрилові ефіри поліоксиетиленів або їх суміші з іоногенними поверхнево-активними речовинами, наприклад з алкілбензолсульфонатами. Як стабілізатори використовуються аніонні поліелектроліти (алкілсульфонати Na або Са), як наповнювачі для сухих пестицидних препаратів дрібнозмелені природні мінерали з високою сорбційною ємністю (діатоміт, перліт, каолін тощо) та менш сорбційні речовини (тальк, пірофіліт, бентоніт, пемза, пісок, гіпс тощо), а також синтетичні сорбенти (аеросил, силікагель, біла сажа). В деяких випадках додають оксиданти, інгібітори корозії, піногасники, згущувачі і речовини, які зменшують випаровування.

 В практиці найбільше застосування знайшли пестицидні препарати у вигляді емульгуючих концентратів, змочуючих порошків, концентратів суспензій, дустів, гранульованих препаратів. У деяких випадках пестицидні препарати використовуються у вигляді мазей, кремів, отруєних приманок.

2. Небезпека пестицидів

Незважаючи на те, що небезпека пестицидів і їх згубний для здоров'я людини дія давно доведено, доходи шести найбільших виробників цих речовин обчислюються мільярдами євро, причому близько 80% продукції поставляється на ринки Європи.

Втім, у ряді індустріальних країн сьогодні прийняті правила використання пестицидів, які передбачають такі аспекти, як їх перевезення, зберігання, ліквідація та багато інших.

Головною ж проблемою в даний час вважається не заборона пестицидів, а вдосконалення нових поколінь цих сполук, наприклад, фосфорорганічних. Необхідно домогтися їх руйнування за короткий період часу і перетворення в нешкідливі речовини. Це допоможе якщо не виключити, то значно зменшити небезпеку пестицидів.

А поки хіміки працюють над створенням безпечних для здоров'я людини пестицидів, медики намагаються оцінити, наскільки шкідливі ці сполуки, і б'ють на сполох.

Так, канадськими вченими була виявлена пряма зв'язок між вживанням отруєних пестицидами продуктів і гіперактивністю дітей. Дослідники провели спостереження за 1131 дитиною у віці від 8 до 15 років, виділивши групу дітей з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності. На основі аналізів сечі вони виявили, що ризик розвитку зазначеного синдрому вдвічі вище у тих хлопців, у сечі яких була відзначена підвищена концентрація диметилтиофосфата, тобто продукту розпаду фосфорорганічних сполук.

При цьому пестициди проникали в організм дітей з фруктами і овочами, які батьки вважають джерелом вітамінів. Варто зазначити, що у 2008 році Національною академією наук США були оприлюднені дані, згідно з якими пестицид карбофос було виявлено у 28% зразків чорниці, 25% зразків полуниці, а також 19% - селери. Цю інформацію не складно зіставити з наступними цифрами: у США близько 25 мільйонів дітей лікуються від синдрому дефіциту уваги і гіперактивності.

Інший пестицид, хлорпірифос, може призводити до затримки розумового і фізичного розвитку дітей. Такі висновки зробила група американських дослідників, поспостерігавши за 266 дітьми з бідних районів Нью-Йорка, в яких містять хлорпірифос продукти були доступні до заборони цього пестициду в 2001 році. Спеціальна система оцінки дозволила встановити, що підвищена кількість хлорпірифоса в організмі немовлят веде до затримки в психомоторному розвитку на 6-5 балів, а в розумовому розвитку - на 33 бала.

Ці та інші дослідження доводять, наскільки гостро стоїть на сьогоднішній день проблема використання пестицидів. Драматизм ситуації полягає в тому, що людина, з одного боку, не може відмовитися від застосування цих сполук, але, з іншого боку, не може і зробити їх нешкідливими для власного здоров'я. А поки залишається тільки сподіватися на те, що ідеальні пестициди будуть розроблені, причому до того моменту, коли наслідки застосування існуючих нині пестицидів стануть незворотними.

3. Роль пестицидів у сільськогосподарській промисловості

Одним із напрямів інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є хімізація, яка передбачає внесення в ґрунти як хімічних добрив, так і використання пестицидів. Цей процес активно відбувався в усіх розвинутих країнах світу. Внесення хімічних добрив зумовлено тим, що щорічно разом з урожаєм із ґрунту виносяться десятки мільйонів тонн поживних речовин: азоту, калію, фосфору та ін., а тому внесення органічних і мінеральних добрив є одним із важливих способів підвищення родючості ґрунтів.

Необхідність застосування пестицидів, хімічних засобів захис­ту рослин від дії бур’янів, шкідливих комах, грибкових захворювань викликається масовими спалахами різноманітних шкідників: сільськогосподарському виробництву завдають збитків близько 8 тис. грибків, 10 тис. комах, 2 тис. черв’яків.

Пестициди за способом дії на шкідників поділяються на:

гербіциди — засоби знищення бур’янів;

інсектициди — засоби боротьби зі шкідливими комахами;

нематоциди —засоби знищення черв’яків;

фунгіциди — засоби боротьби з грибковими та вірусними захворюваннями;

бактерициди — засоби знищення збудників хвороб;

дефоліанти — засоби знищення листя.

До класу пестицидів належать і хімічні речовини, які прискорюють чи сповільнюють ріст деяких рослин.

У сільському господарстві України використовувалося понад 50 найменувань мінеральних засобів. Застосування мінеральних добрив і пестицидів дозволяє збільшити врожай, проте має негативні екологічні наслідки: 1) накопичуючись у рослинах, вони харчовими ланцюгами потрапляють до організму людини; 2) забруднюються підземні й поверхневі води; 3) гине флора і фауна; 4) знижується урожайність через загибель мікроорганізмів у ґрунті.

Накопичення токсичних речовин у рослинах залежить від забезпечення їх елементами живлення. Так, нестача у ґрунті азоту, сірки, бору посилює процес накопичення пестицидів у рослинах. Деякі рослини відзначаються особливою здатністю до цього: морква й петрушка легко вбирають із ґрунту хлорорганічні сполуки.

Пестициди — особливо небезпечні для живих організмів. Надходячи до організму людини трофічними ланцюгами, вони зумовлюють органічне враження печінки, нирок, знижують імунітет.

Низка проблем виникла і в процесі такого напряму інтенсифікації сільського господарства, як меліорація. Меліорація — це система заходів, пов’язаних із докорінним поліпшенням властивостей ґрунтів і спрямованих на підвищення їхньої родючості. Існує понад 30 видів меліорації. Найпоширенішим серед них є гід­ромеліорація — зрошення та осушення.

5. Роль пестицидів для кімнатних рослин

В більшості випадків ураження  кімнатних рослин шкідниками та збудниками хвороб викликані неправильним доглядом чи перебуванням рослин в невідповідних умовах і якщо не приймати своєчасних заходів  то в кінцевому результаті рослина може просто загинути.

 Так, часто можна помітити як на листках фікусів, кімнатних пальм, інших рослин зявляються темні  плями. Це антрактоз, захворювання, яке розвивається при підвищеній температурі і вологості. Лікування полягає у видаленні ураженого листя, зменшенні поливів і обприскувань. Рослини, які мають соковиті листя (бегонія, цикламени, фіалка, глоксинія) може уражувати сіра гниль. На стеблах, листках, бутонах, квітках з,являється пухнаста пліснява сіруватих відтінків. Розвитку недуги сприяє підвищена вологість повітря в приміщенні, прохолода, нечасті провітрювання. Серед згаданих процедур лікування обов’язковою є заміна частини або всього запліснявілого грунту. Інколи  можна спостерігати як частини стебел, інколи листя стають ніби м,якими, починають загнивати. Це наслідок розвитку хвороби що носить назву гниль стебла. Мікроскопічний грибок, який викликає це захворювання швидко поширюється і в короткий час може знищити вашого улюбленця. Якщо хвороба вступила в активну фазу, то часто єдиною розумною дією, на жаль, є утилізація хворої рослини. Часом на листі кімнатних рослин утворюються специфічні дрібні плями коричневих відтінків. В подальшому дрібні плями зливаються і утворюють великі за розміром зони ураження. Ця хвороба має назву плямистість листя і часто уражує цитрусові, драцени, диффенбахії, інші рослини. Борошниста роса проявляється у вигляді появи на листі специфічного білого нальоту, що візуально нагадує звичайне борошно. При ураженні рослин цією хворобою їх декоративність  значно знижується, хвороба швидко поширюється по всій рослині. Кімнатні пальми, бегонії, сенполії, сукуленти уражуються гниллю коренів. Першими ознаками є пожовтіння, в’янення листків, стебел. З часом уражені ділянки темніють, рослина гине. Основною причиною хвороби є постійне перезволоження грунтової суміші. Внаслідок цього відбувається грибкове ураження коренів.

Чи не найпоширенішими шкідниками кімнатних  рослин є щитівки, що одержали свою назву за специфічне утворення – щиток, який зверху прикриває тіло комахи. Складність боротьби з щитівками полягає в тім, що на перших етапах життя вони дуже дрібні і побачити їх майже неможливо. Ушкоджують безліч рослин, особливо цитрусові, папороті, аспарагуси, лаври, пальми. Типове «віяло» пальми ще тільки починає розкриватися, а на ньому вже безліч крихітних, менше міліметра комах.

Всім знайома попелиця – ніжна комаха, яка  поселяється зазвичай на молодих частинах рослин, іноді вкриваючи їх суцільним шаром. Попелиці бувають зеленого, жовтого, чорного забарвлення, напівпрозорі, трапляються особини з крильцями. Шкода від цих комах полягає у висмоктуванні соку з рослин, скручуванні листя, деформації пагонів, попелиці поширюють вірусні хвороби рослин, на їх цукристих виділеннях  поселяються сажкові гриби. Найбільше страждають від попелиць фікуси, кімнатні троянди, філодендрони, аспарагуси, лимони, гібіскус (китайська троянда). Часом на кімнатних та тепличних рослинах можна спостерігати скупчення білого пухкого воску, схожого на вату. Якщо обережно розпушити віск то можна знайти під ним і тих хто його виділяє – червеців, довгасто-овальних, до 5 мм в довжину комах білого, рожевого або зеленуватого забарвлення. Основною шкодою від них є скручування і обпадання листя. пошкодження коренів рослин. Буває так що під час пересаджування квітів виявляться що земля в горщику немовби перешарована ватою, так багато на коренях воскових виділень цих шкідників. Зрідка кімнатні рослини  заселяють трипси – комахи 0,5 – 5 мм, які на відміну від інших  дуже рухливі, висмоктують сік з квіток, харчуються пилком, в результаті утворюється недорозвинена, деформована квітка.

Наголошую, що використання будь-яких хімічних препаратів в кімнатних умовах неприпустимо, оскільки в Україні не зареєстровано жодного  пестициду, дозволеного для  застосування у житловому чи офісному приміщенні.  Тому якщо Ви хоч трохи піклуєтесь про своє здоров,я захист своїх улюбленців варто проводити за допомогою перш за все профілактичних заходів: регулярно проводьте візуальний огляд рослин для своєчасного виявлення відхилень в розвитку, ізолюйте пошкоджені від здорових, проводьте дезінфекцію посуду, при пересадці змінюйте субстрат, застосовуйте правильний полив, освітлення, періодичне підживлення.

До основних правил догляду з огляду на зменшення вірогідності розвитку  захворювань рослин відносяться такі: не варто приносити в приміщення хворі рослини; не розміщувати рослини на прогонах, біля вентиляційних пристроїв, кондиціонерів, на телевізорах, близько до джерел тепла, в погано освітлених місцях, темних коридорах; вчасно видаляти зів,ялі квіти та  старіючі, відмираючі листки, стебла, опалі листки. При появі шкідників збирайте їх вручну, попелиці, щитівки, червеці зчищайте жорсткою щіточкою змоченою в сильному розчині господарського мила. Застосовуйте кількаразове обприскування рослин настоями деревного попелу (це відіграє також роль позакореневого підживлення), тютюну, червоного гіркого перцю, часнику, лимонних шкірок, гірчиці, чистотілу тощо.                       

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки, можна виділити основні шляхи вдосконалення законодавства у сфері використання пестицидів і агрохімікатів: 1) удосконалення нормативно-правової бази у сфері використання пестицидів і агрохімікатів; 2) забезпечення безпечного та належного поводження з пестицидами і агрохімікатами в окремих галузях народного господарства.

Пестициди – це хімічні речовини, які використовуються як засоби захисту рослин і тварин від шкідливих організмів. Їх широко використовують в сільському господарстві для зменшення втрат урожаю та підвищення якості продукції. Більшість пестицидів є синтетичними хімікатами, що мають токсичні властивості. Головна їх властивість та роль – знищувати різні форми життя. Всі пестициди є небезпечними. Вони мігрують по ланцюгам живлення.

Формування міграції пестицидів залежить від таких факторів:

1) особливості пестициду (структура, фізико-хімічні влвстивості);

2) особливості об’єктів, що обробляються (рослини, тварини тощо);

3) умови використання пестицидів;

4) грунтово-кліматичні умови.

Фактори, що визначають забруднення рослин:

1) Особливості рослин (морфологічні, біохімічні);

2) Умови обробки рослин, що пов’язані із препаративною формою нанесення пестициду (масляні і водні концентрати, емульсії, порошки, що змочуються, гранули, аерозолі);

3) Грунтово-кліматичні і метериологічні фактори (температура, вологість, кількість опадів). Так, при достатньому зволоженні ступінь забруднення зменшується.

Фактори, що визначають забруднення тваринних продуктів:

1) Обробка сільськогосподарських тварин (поливання, втирання, оприскування, купання у ванах);

2) Обробка приміщень, де мешкають тварини;

3) Застосування забруднених кормів.

Тривалість виведення пестицидів залежить від їх концентрації у кормах, тривалісті споживання, виду корму, властивості пестицидів, породи тварин, періоду лактації.

Пестициди, що використовуються в Україні, поділяють на три групи:

1) препарати рослинного, грибного та бактеріального походження;

2) неорганічні препарати, до складу яких входять залізо, мідь та ін.;

3)синтетичні органічні препарати, що містять хлор, сірку, фосфор.

Перелік використаної літератури

1. Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 14. – Ст.91.

2. Корнет В.А. Проблема непридатних і заборонених до використання пестицидів на Україні та їх вплив на здоров’я населення // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ekol_bezpeka/2010_2/pdf/43.pdf.

3. Борисенко А.А. Гігієнічні проблеми застосування пестицидів та шляхи їх вирішення // Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/14550/1/Borysenko.pdf.

4. Кортуна Н.О., Жмінько П.Г. Вплив пестицидів на організм вагітних і розвиток плода // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Spt/2010_23/str24.pdf.

5. Генеральна угода між Міністерством аграрної політики і продовольства України, галузевими об’єднаннями харчової і переробної промисловості та профспілкою працівників агропромислового комплексу на 2011-2013 роки // Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua/page/?11442.

6. Пестициди – один з найнебезпечніших факторів забруднення навколишнього середовища // Режим доступу: http://www.teroblses.org.ua/pam-yatky-dlya-naselennya/pestytsydy-odyn-iz-naynebezpechnishych-faktoriv-zabrudnennya-navkolyshnogo-seredovyscha.html.

7. Радионовская Я.Э. Оценка экологического риска применения пестицидов при защите виноградных насаждений Украины от вредных организмов/ Я.Э. Радионовская // Виноградарство и виноделие. - 2012. – С.36-42

8. Васильев В.П., Кавецкий В.Н., Бублик Л.И. Интегральная классификация пестицидов по степени опасности и оценка потенциального загрязнения окружающей среды //Агрохимия. – 1989, № 6. – С.97-102.

9. Горбатов В.С. Экологическия оценка пестицидов: источники и формы информации/ В.С. Горбатов, Ю.М. Матвеев, Т.В. Кононова //Агро-ХХІ, 2008. - № 1-3. – С.7-9.

10. Інтернет-ресурс http://www.penreg.ru

11. Карпенко О.О. Оцінка еколого-економічних наслідків від нераціонального використання пестицидів на регіональному рівні/ О.О.Карпенко,М.О.Муравкіна//Інтернет-ресурс http://archive.nbuv.gov.ua