Вплив режиму дня на продуктивність навчання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністраціїОдеське територіальне відділення МАН України. Суворовська філія МАН Відділення: хімія та біологія. Секція: валеологія. Базова дисципліна: біологія                                         Роботу виконала:членкиня МАН Суворовського району, учениця 11-А класу Одеської ЗОШ №66 Оверчук Аліна Сергіїівна                                      Науковий\педагогічний керівник : Щеглакова Джульєтта Володимирівнам. Одеса – 2019р. ВПЛИВ РЕЖИМУ ДНЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ НАВЧАННЯ

На мою думку, її не потрібно обґрунтовувати Всі знають про режим дня Правда, не всі його дотримуються Дехто не навчився для себе складати режим дня, хтось не вміє правильно це робити, інші не звертають на це свою увагу, вважають режим дня дрібницею. Саме для них моя робота. Озирніться навколо: абсолютно все у Всесвіті живе і існує в певному ритмі: електрони мікрокосмосу атома рухаються навколо його ядра, як планети навколо Сонця; в макрокосмосі пульсують зірки, ритмічно змінюються пори року, а на зміну дню приходить ніч, за весною настає літо. Після зими – весна І в середині кожної людини свій біологічний годинник – біоритм Щоб бути здоровим: мати гарний настрій, міцне тіло, добрих друзів, бажання вчитися, творити, треба не збиватися з цього ритму Перевірено на собі: правильний режим дня заощадить час і призведе внутрішні сили організму в повний порядок. Що може бути актуальнішим в наш бурхливий турбулентний час гібридної війни, екологічних криз, як не прагнення до порядку – гармонії - у стосунках із собою, а, значить, і з суспільством, природою, Всесвітом ктуальність теми

Новизна роботи:самореалізація мети роботи та її завдань, удосконалення валеологічного моніторингу через дослідження культури здоров` я, впливу режиму дня на продуктивність власного навчання, як гармонійного біологічного ритму життя, практичні рекомендації щодо організації розпорядку дня учнів нашої початкової та середньої, старшої школи

Гіпотеза: щоб легко звикати до збільшення розумового та фізичного навантаження, треба правильно організувати режим дня. «Посієш» режим – «пожнеш» корисну звичку, ефективно реалізуєш свій потенціал в процесі навчання Об'єкт дослідження  — індивідуальне здоров'я. Предмет дослідження  — режим дня. ОСНОВНА МЕТА РОБОТИ: ДОСЛІДИТИ ВПЛИВ РЕЖИМУ ДНЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ НАВЧАННЯ

ВСТУПОбгрунтування вибору основного валеологічного напряму роботи Характерною рисою нашого часу є прогресивна нестабільність Сучасна людина проживає не в тих умовах, до яких була колись пристосована На популяційному рівні знижуються функціональні резерви організму, його систем і органів, порушуються процеси саморегуляції, знижується якість освіти, нащадків і багато іншого. Як наслідок цього змінюється і характер захворювань сучасної людини: гіподинамія призводить до тяжких захворювань: інфаркт, атеросклероз, ішемія, гіпертонія, цукровий діабет, поява нових захворювань: СНІД, атипічна пневмонія — усього біля ЗО нових форм хвороб за останні 20 років, а також рецидиви старих захворювань, наприклад, туберкульозу. Одеса за цією хворобою займає одне із перших місць в Україні. Людина — продукт біологічної і соціальної еволюції, її здоров'я залежить від спадковості, екологічних умов, які останнім часом негативно відбиваються на генофонді націїГенофонд- це кількісний і якісний склад, відносна кількість усіх форм генів у популяції. Понад 10 млн. генів та пов'язані з ними білкові форми утворюють біологічну ритмічну систему людини Шкідливі фактори можуть викликати мутації генів та хромосом, що призводить до народження дітей з фізичними і розумовими дефектами. Доля здорових новонароджених за останні 10 років зменшилась на 15%, а частота онкологічних захворювань у дітей зросла майже на 10%, хвороби ендокринної системи і крові — на 30-35%, хвороби органів травлення — на 22-25%, хвороби органів дихання — на 40%. Запобігати подібному явищу лише засобами медицини неможливо, потрібно удосконалювати механізми саморегуляції, розвивати фізіологічні резерви організму, досягати втраченої гармонії у структурі організму і особистості. У1988 р. Комітет міністрів країн-членів Ради Європи розробив детальні рекомендації щодо впровадження курсів з охорони здоров'я в усі ланки освітніх закладів цих країн Україна активно сприйняла світові тенденції щодо поліпшення стану здоров'я населення через освіту В Україні цей напрямок отримав назву валеологічної освіти

І. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛВАЛЕОЛОГІЯ – НАУКА? Валеологія піддається гострій критиці з боку академічної науки проф. В.І Покровським ще з 1999 року З боку релігії також було зафіксовано негативне ставлення Критики стверджують, що дана дисципліна не має чіткого наукового апарату. У моїй науково-дослідній роботі набуває розвитку позитивне ставлення до валеологіїПідтримую сторону великої кількості прихильників валеологіїМої аргументи такі: За походженням «валеологія» слово латинське - valeo В перекладі на українську означає «здоров'я», «бути здоровим» Вперше, як свідчить Вікіпедія (1), цей термін запропонував І.І. Брехман в 1980  році Валеологія вивчає теоретичні проблеми формування, зберігання (підтримання) та закріплення здоров'я людини з використанням різних технологій Валеологія є відкритою і доступною наукою. Валеологія – це наука, що вивчає суть, механізми і прояви здоров’я, методи його діагностики і прогнозування, а також корекцію шляхом оптимізації механізмів здоров’я з метою підвищення його рівня, поліпшення якості життя і соціальної адаптації індивіда Основною метою цієї науки є виховання здорового, повноцінного члена суспільства Це інтегрована дисципліна про резерви, стан людини, її біологічні ритми. Біологічні ритми (грец.- bios життя; rhythmos - чергування, послідовність) - це ритмічні коливання характеру та інтенсивності різних біологічних процесів і явищ (сон, харчування, навчання, відпочинок) Режим – основа біоритмів у діяльності організму, що сприяють нормальному функціонуванню внутрішніх органів. Правильний режим забезпечує врівноважений, бадьорий стан людини, забезпечує нервову систему від перевтоми, складає гарні умови для фізичного та психічного розвитку людини, допомагає керувати своїми емоціями, піклуватися про зміцнення свого здоров я.

ІІ. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ ЗДОРОВ` Я ТА ЙОГО КРИТЕРІЇ"Здоров'я – це безцінний дар природи, воно дається, на жаль, не навіки, його треба берегти. Але здоров'я людини багато в чому залежить від неї самої, від її способу життя, умов праці, харчування, її звичок..." З цим твердженням І. П. Павлова не можна не погодитися! І. Брехман стверджував, що збереження і відтворення здоров'я перебуває в прямій залежності від рівня культури, є мірою усвідомлення й оволодіння людиною свого ставлення до себе, до суспільства, до природи, степенем і рівнем саморегуляції її власних потреб. Тому необхідно, на мою думку, прагнути, щоб учні набули такі знання й навички щодо здоров'я, які б стали буттям, увійшли в культуру, в побут, у звички Складові здоров’я: Фізична  складова визначає фізичний (тілесний) стан людини, її розвиток. Це можливість виконувати певні дії: рухатися, працювати, навчатися, пристосовуватися до змін довкілля. Соціальна  складова окреслює ефективну взаємодію людини із соціальним середовищем (сім'я; колектив учнів у класі, гуртку; суспільство) Емоційна складова – це здатність розуміти почуття, висловлювати і контролювати їх Інтелектуальна — здатність сприймати, засвоювати та аналізувати інформацію, творчо її використовувати Духовна складова — основа здоров'я, що показує самовдосконалення і духовний розвиток особистості

ІІІ РОЗДІЛ ПРАКТИЧНИЙДослідження власного здоров’я валеологічним моніторингом за показником «дотримання режиму дня» Валеологічний моніторинг – це динамічне валеологічне тестування. Як провести валеологічний моніторинг?Систематичне ведення моніторингу у школі (паспорту здоров’я) і самооцінки соматичного і фізичного розвитку започатковує процес самовиховання і самовдосконалення, розвинення мислення й дисципліни дій учнів. В ході вимірів, розрахунків за формулами, графіками, цифрами, починає вибудовуватися образ компетентнісного валеологічного «Я»: приходить чітке розуміння, що здоров`я пов`язане із продуктивним навчанням - працездатністю людини! Здорова людина може і бажає працювати: вчитися, рухатися, харчуватися у певному ритмі, режимі! Після праці – відпочинок! Після відпочинку – знову навчання!

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}№п/п Ознаки Дата виміру (рубіжний контроль)Результати  Бали. СОМАТИЧНІ І ФУНКЦІОНАЛЬНІ1. Вік (років, місяців)   2. Зріст (см)   3. Маса (кг)   4. Артеріальний тиск (АТ) – мм рт. ст.   5. Частота серцевих скорочень (ЧСС) в спокої (за 15 секунд)   6. ЧСС після 30 присідань   7. АТ після 30 присідань   8. ЧСС через 45 секунд після 30 присідань   9.Індекс Руф’є   10. Ваговий індекс (ВІ) – індекс Кетле   11. Життєва ємність легенів (ЖЄЛ)   12. Дихальний індекс (ДІ)   13. Постава   МОТОРИЧНІ14. Сила   15. Швидкість   16. Витривалість   ДОТРИМАННЯ РЕЖИМУ ДНЯ17. Сон (год) 7.5 год1018. Виконання уроків (год) 4 год2519. Прогулки на свіжому повітрі (год) 11520. Ранкова зарядка (хв) 101021. Заняття в спортивних секціях/гуртках --1022. Характер харчування (разів на день), тип харчування 5 разів/день1023. Перенесені хвороби ГРВІ-524. Кількість днів, пропущених через хворобу 3-5 РОЗДІЛ 3 ПРАКТИЧНИЙ   Таблиця 1 Паспорт здоров’я №1 Як дізнатися про своє власне здоров` я? Для цього проводять різного роду моніторинги, дослідження, спостереження, тощо Цікавим є валеологічний моніторинг– динамічне валеологічне тестування. Систематичне ведення моніторингу відбувається за методикою: складається оцінка соматичного і функціонального розвитку, що започатковує процес самовиховання і самовдосконалення, розвинення мислення й дисципліни дій Вимірювання рівня соматичного здоров’я рекомендовано проводити двічі на рік у школі(за І та ІІ семестри) професіоналам-вчителям, медикам. Велике значення має вміння учнів самостійно визначити індивідуальний рівень здоров’я. Оцінка здоров’я здійснюється шляхом підрахування умовних одиниць – балів. Вони вносяться до відповідної таблиці, яку називають «Паспортом здоров я» Постановка проблеми та завдання дослідження Дослідити стан індивідуального здоров` я методом валеологічного моніторингу за показником «дотримання режиму дня»

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}№№ п/п. Показники (критерії) культури здоров'я. Самооцінка за п'ятибальною системою. Оцінювання за п’ятибальною системою одного з батьків1 Духовний розвиток552 Культура мови553 Культура спілкування554 Культура поведінки555 Культура емоцій556 Розумовий розвиток557 Розумова працездатність558 Культура розумової праці559 Культура фізичної праці5510 Художньо-естетична культура5511 Культура тіла5512 Фізичний розвиток5513 Фізична працездатність55 РОЗДІЛ 3 ПРАКТИЧНИЙ Таблиця 3 Самооцінка культури здоров'я підлітків{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}14 Фізична культура4515 Гігієнічна культура5516 Екологічна культура "'5517 Постава4418 Психофункціональний стан5519 Культура статевих стосунків--20 Побутова культура5521 Самоконтроль у режимі дня4422 Руховий режим5523 Режим дня4424 Раціональне харчування5525 Маса тіла5526 Гігієна зору5527 Здоровий спосіб життя5528 Аутогенне тренування5529 Культура зовнішності й ходи5530 Родовід за батьківською та материнською лініями5531 Шкідливі звички0032 Загартування5433 Активний відпочинок35{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}34 Ранкова гігієнічна гімнастика5535 Статичне здоров'я за пульсом у стані спокою5536 Динамічне здоров'я (швидкість відновлення пульсу після дозованого навантаження)5537 Тривалість затримки дихання на вдиху (е)4438 Відвідування лазні0039 Артеріальний тиск (мм. рт. ст.)5540 Правова культура55

Рівень культури здоров'я учнів старшого шкільного віку можна визначити за допомогою методики самооцінки І Брехмана. Максимальна сума всіх показників - 200 балів. За сумою набраних балів визначається рівень (високий, вищий за середній, середній, нижчий за середній, низький) та оцінка культури здоров'я (відмінно, добре, задовільно, незадовільно, погано)Аналіз результатів. Мій результат – 179 балів. Батьки -180 балів Результати власні та моїх батьків співпадають. Бали належать проміжку високого рівня культури здоров` я. Таблиця 4 - Шкала оцінки рівня культури здоров'я за методикою І Брехмана{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Бали. Рівень культури здоров'я. Оцінка рівня культури здоров'я200-161 Високий. Відмінно160-121 Вищий за середній. Добре120-81 Середній. Задовільно80-41 Нижчий за середній. Незадовільно40-1 Низький. Погано

Аналіз отриманих результатів моніторингу культури здоров` я за методикою І. Брехмана. ДОСЛІДЖЕННЯ В СТАРШІЙ ШКОЛІДитина до 6 років набуває близько 20% знань культури здоров'я. Решта - 80 % - набуваються знань у шкільному віці. Тому ця методика пропонувалась тільки старшокласникам у повному обсязі Ось отримані результати тесту. Учні старшої школи : всі 4 учениці різного рівня досягнень, одного віку, однієї статі - дівчата - не дотримуються режиму дня/Залежності рівня знань від культури здоров я не прослідковується: у всіх чотирьох він в межах середнього рівня культури здоров я: 100, 110, 120, 112 Учениця із високим рівнем знань проявила 100 балів рівня культури здоров я, учениця достатнього рівня – 120. Середнього рівня знань - 112, а початкового – 110. Оцінка рівня культури здоров `я кожної учениці – “задовільно!”ДОСЛІДЖЕННЯ В СЕРЕДНІЙ ТА ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІУ середній школі (12 років – 6 клас) та початковій (8 років) моніторинг проводився за 23 пунктом тесту – тільки режим дня оцінювався за 5 бальною системою. Закономірностей не відмічено, окрім однієї – не дотримуються режиму дня всі чотири учня середньої школи, а саме: 2 дівчинки (1-високого рівня знань і 1-достатнього) і 2 хлопчики (середнього рівня знань), у початковій школі – 4 дівчинки не дотримуються режиму дня. В дитячому садочку і школі – частково дотримувалися, а дома – не виходить. Особливо порушується показник режиму дня – сон та ритм харчування

Вплив режиму дня на продуктивність навчання. Залежно від характеру біоритмів людей виділяють такі біоритмічні типи (хронотипи): «сови», «жайворонки», «голуби»В результаті експериментальних досліджень німецький фізіолог Р. Хашпп встановив, що близько 20% населення складають "сови"Приблизно половина людей відноситься до "голубів", або арітміків. А останні 30% можна віднести до "жайворонків". Жайворонок любить ранній підйом. Його найбільша продуктивність припадає саме на ранок. Він сповнений сил, продуктивний і рішучий. Працездатність зберігається до обіду, після чого повільно йде на спад. Лягають жайворонки приблизно о 22:00. Сови є люди з підвищеною активністю в нічний час доби. Вранці їх не розбудити. Вдень вони досить мляві і втомлені. Але з настанням вечора вони стають вельми активними і продуктивними. Лягають сови пізно вночі або вранці. Голуби встають трохи пізніше жайворонків. Вони здатні бути продуктивними протягом всього дня. Спати лягають на відміну від жайворонків на кілька годин пізніше. Більшість людей є змішаний тип. Сучасні темпи життя не дозволяють людині дотримуватися лише одного хронотипу. Я задалась питанням – хто я? Свій хронотип я спочатку визначила интуітивно. Я важко прокидаюся вранці і сповнена енергії ввечері, значить я належу до «сов» А потім за допомогою тесту я впевнилася в цьому. Коли мої припущення підтвердились, я запропонувала протестувати однокласників. Мною було проведено 2 тести. Проаналізувавши їх результати, я була здивована. В нашому класі «сови» складають – 61%, «жайворонки» - 35%, а «голуби» – 4% . Коли ж я проаналізувала успішність учнів нашого класу, то зрозуміла, що хронотип учня суттєво не впливає на навчальний процес. Високий рівень знань мають як «сови» так і «жайворонки», серед учнів з середнім та достатнім рівнем знань також є різні хронотипи. На першому уроці більш активні «жайворонки», далі – «голуби», а потім «сови»

Висновки дослідження. Знання про культуру здоров'я дозволять учням сформувати свідоме, дбайливе ставлення до здоров'я, як найвищої цінності, Формування культури здоров'я - це надійний і доступний шлях самореалізації, розвитку свого потенціалу, запрограмованого біологічного й вдосконаленого соціально, шлях керування своїм здоров'ям і підтримання його на творчому, активному рівніРівень культури здоров`я визначається різними показниками, серед яких обов` язково є режим дня. Дотримання режиму дня в домашніх умовах є дуже актуальною проблемою сучасних учнів всіх ланок школи. Режим дня – це раціональний розподіл часу на всі види діяльності та відпочинку на протязі доби. Основна мета режиму дня – забезпечити високу працездатність, продуктивність навчання на протязі всього періоду активності учня. Будується режим дня на базі біологічного ритму, функціонування організму; правильно складений режим дня зменшує втомлюваність, сприяє гармонійному розвитку особистостіУ зв язку з вищезазначеним, пропоную алгоритм погодинного режиму дня для учнів всіх трьох ланок школи

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Термін виконання. Дія учня7:00. Підйом7: 00-7: 30 Зарядка, умивання7: 30-7: 45 Сніданок8: 30-13: 05 Заняття в школі (другий сніданок)13: 30-14: 00 Обід14: 00-15: 45 Рухливі ігри, прогулянки, проведення часу на свіжому повітрі15: 45-16: 00 Полудень16: 00-18: 00 Самопідготовка, домашнє завдання18: 00-19: 00 Вільний час, відпочинок19: 00-19: 30 Вечеря19: 30-20: 00 Вільний час, робота по дому20: 00-20: 30 Вечірня прогулянка20: 30-21: 00 Підготовка до сну21:00 Сон{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Термін виконання. Дія учня06.45 Підйом06.45-07.15 Зарядка, умивання07.15-08.10 Сніданок08.15—13.30 Заняття в школі (другий сніданок)13: 30-14. 30 Дорога додому. Обід14.30-15.00 Відпочинок15.00-16. 00 Прогулянка Полудень16. 00-18.00 Самопідготовка, домашнє завдання18: 00-19: 00 Вільний час, відпочинок. вечеря19. 00-19.40 Допомога у домі19.40-20. 40 Вільний час 20.40-21.00 Туалет Підготовка до сну21.00 Сон. ДОДАТОК В Таблиця 3 Погодинний режим дня учня початкової та середньої школи. Погодинний режим дня учня старшої школи

Інтернет-ресурси. Використані джерела інформації1.http://zdorov.com.ua/nutrition.html2.http://21pol.city.kharkov.ua/основні-принципи-раціонального-харч/3.https://moz.gov.ua/article/health/zdorovij-son-skilki-godin-treba-spati-i-chim-nebezpechne-nedosipannja-4. Міхеєнко О. І. Валеологія: Основи індивідуального здоров'я людини / Суми: Університетська книга, 2009. — 400 с. — ISBN 978-966-680-434-45. https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8 F6. http://dnz416.edu.kh.ua/poradi_batjkam/rezhim_dnya_ditini/rezhim_dnya_ditini/7. https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8 F8. https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/22519. https://uk.wikipedia.org/wiki10. https://www.school304.com.ua/?page=28311. http://energija100.blogspot.com/p/blog-page.html12. http://nubip.edu.ua/en/node/1418/813.[2]Грибан В. Г. (2008). Валеологія. Київ.14. D., Alex. Газета "Світло Православ'я". svitlo.orthodox.lviv.ua. 2017.15.https://moyaosvita.com.ua/psihologija/yak-sklasti-rezhim-dnya-shkolyara-pidlitka/ http://poshukach. Джерела 1. Міхеєнко О. І. Валеологія: Основи індивідуального здоров'я людини / Суми: Університетська книга, 2009. — 400 с. — ISBN 978-966-680-434-4 Посилання. ВАЛЕОЛОГІЯ Фармацевтична енциклопедія. ВАЛЕОЛОГІЯ / Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019. — ISBN 944-02-3354-X. Література. Методичний посібник «Щоденник класного керівника» / Мацкевич Т. С., Мельник С. В., Ананченко Т. П. / видавництво «Автограф» / 2002 рік.

Дякую за увагу!. БАЖАЮ МІЦНОГО ЗДОРОВ` Я!