Вплив тренування на результативнісь кидка у баскетболі

План

1. Вступ………………………………………………………………….3
2. Методика навчання та виконання основних прийомів гри….4
3. Кидок у кошик………………………………………………………7
4. Різновиди кидків…………………………………………………….9
5. Правила кидка у кошик…………………………………………..14
6. Дослідження впливу тренування на результативність………15
7. Висновок…………………………………………………………….17

      Додатки

      Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

        Баскетбол — атлетична гра, що розвиває спритність, швидкість, витривалість, уміння, миттєво орієнтуватися у важкій і складній обстановці, силу, рішучість, сміливість, наполегливість, навички метання, бігу і стрибків.         

        Гра не можлива без оволодіння елементами гри з м'ячем і без м'яча. Труднощі рішення ігрових задач ускладнюються опором супротивника, що у межах установлених правил усіляко перешкоджає виконанню передач, кидків і інших технічних прийомів. Разом із тим, це один з найдоступніших і    популярніших видів спорту культивованих у нашій країні.

        Місце баскетболу у системі фізичного виховання зумовлюється доступністю гри (невисока вартість інвентаря та обладнання, можливість самостійного будівництва майданчика, порівняно прості правила гри і т. ін.).

Але головне те, що визначає питому вагу баскетболу у системі фізичного виховання, — це його цінність як комплексного засобу фізичного розвитку і виховання молоді.

   У даній роботі ми розглянемо один з кінцевих елементів гри у баскетбол, а саме – кидок.

Кінцевою і основною метою пересування гравця по площадці з м'ячем і без м'яча є кидки в кошик. Розуміння цього положення тренером і гравцями підвищує мотиваційний рівень при виконанні вправ, спрямованих на удосконалювання цих допоміжних ігрових навичок. Гравець не може стати снайпером, не удосконалюючи постійно свої здібності в ривках, зупинках і поворотах, швидкій зміні напрямку при веденні, ловінні і передачах м'яча.

Саме це ми і намагались висвітлити у даному матеріалі на основі проведеного аналізу та дослідження в роботі з групою учнів.

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ І ВИКОНАННЯ ОСНОВНИХ  ПРИЙОМІВ ГРИ

Досконалість і різноманітність технічних прийомів великою мірою зумовлені індивідуальними можливостями гравців. Тому кожному баскетболістові треба пам’ятати, що якість виконання технічних прийомів, їх різноманітність, та застосування у грі залежить від нього самого.

При  самостійному тренуванні баскетболістам доцільно не тільки усувати недоліки у виконанні окремих прийомів, але й вдосконалювати ті елементи, які превалюють в ігровій діяльності. Чим вища індивідуальна майстерність, баскетболістів, тим гнучкіша техніко-тактична стратегія команди.

       При самостійних заняттях рекомендовано специфічні методи використання тренувальних вправ: без суперника; з умовним партнером (стінка, щит тощо ); з умовним суперником(макети гравців, стояки та інше ).

Індивідуальні заняття  баскетболістів проходять у таких формах:

— самостійне заняття , коли гравець сам вирішує, над чим і як йому слід працювати;

— самостійне заняття за заданою викладачем програмою, коли баскетболіст виконує рекомендовані вправи;

— заняття в присутності викладача, коли наставник корегує поставлене завдання і якість його виконання;

— заняття  в рамках командного, коли кожен баскетболіст отримує конкретне завдання і самостійно його виконує.

Самостійне виконання завдань привчає гравців до старанності, самоконтролю, дисципліни. Тільки за таких умов можна забезпечити прогрес майстерності баскетболістів.

До основних прийомів ведення гри відносяться:

— вихідне положення і пересування баскетболіста; зупинки; повороти; ловля м'яча;

передача м'яча; ведення м'яча; кидки м'яча в кошик.

Для успішного опанування дій з м'ячем необхідно навчити   таким прийомам пересування, як стійка ,ходьба, біг, стрибки, повороти, зупинки. У даній роботі ми розглянемо один з найважливіших елементів гри – кидок м’яча.

       Методи навчання прийнято поділяти на словесні, наочно практичні.

       За допомогою словесних методів  формується уява про досліджуваний рух. До них відноситься пояснення, розповідь, бесіда, зауваження, указівки, команди.

       З пояснення починається створюватися уява про досліджуваний матеріал. Пояснення повинне бути коротким і доступним . Розповідь використовується для розширення знань про зміст тієї або іншої спортивної гри. Бесіди проводять у формі питань і відповідей. Указівки застосовують при безпосередньому виконанні тих або інших вправ, завдань. Зауваження використовують для виправлення допущених помилок, розпорядження і для керівництва діяльністю .

       Словесні методи найбільше часто використовуються в сполученні з наочними, до яких відносяться правильний і чіткий показ вправ, перегляд відеозаписів, ілюстративного матеріалу за допомогою технічних кошт навчання, перегляд змагань.

       Використання методів наочності вимагає попередньої підготовки до демонстрації і попередній організації.

 Але основне значення при навчанні і тренуванні мають практичні методи, що містять у собі метод строго регламентованої вправи, ігрової, змагальної, безперервної й інтервальної.

       Найбільш поширеним з практичних методів є метод строго регламентованого прийому або дії. Цей метод припускає первісне розучування вправи вроздріб або в цілому. При цілісному методі навчання (який у спортивних іграх застосовується частіше інших) окремі прийоми і дії розучують відразу цілком, що дозволяє зберегти взаємозв'язок і взаємозалежність рухів.

       Розчленований метод навчання передбачає поділ рухів на елементи, а надалі об'єднання їх в одне ціле. Цей шлях більш тривалий, але іноді єдино правильний, якщо дія, що розучується, дуже складна гравці допускають грубі помилки, що спотворюють його структуру. При вивченні ігрових дій, що складаються з декількох прийомів гри, також застосовується розчленований метод навчання. Насамперед вивчається головна частина руху. Складні,  тактичні комбінації також вивчаються за допомогою розчленованого методу.

       Ігрову позначку варто застосовувати після того, як будуть засвоєні ігрові прийоми. Рекомендується використовувати рухливі і спортивні ігри для ознайомлення, вивчення й удосконалювання окремих прийомів і ігрових дій. Цей метод рекомендується застосовувати в сполученні з методом вправ.

       Основу змагального методу складає раціонально організований процес змагання. Фактор суперництва в процесі змагань, а також умови їхньої організації і проведення, створюють особливе фізіологічне і психологічне тіло, що підсилює вплив фізичних вправ і сприяє максимальному прояву функціональних можливостей організму. Змагальний метод дозволяє пред'являти найбільш високі вимоги до фізичних якостей і тим самим сприяє їх найвищому розвитку. Велике значення цей метод має при вихованні вольових і моральних якостей — ініціативи, рішучості, наполегливості, сміливості, колективізму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 КИДОК  У  КОШИК

 Підготовка до виконання кидка складає основний зміст гри команди в нападі, а влучення в кільце головна мета Для успішної участі в змаганні кожен гравець повинен не тільки вміло застосовувати передачі, ловіння і ведення м'яча, але і точно атакувати кільце, виконуючи кидки з різних вихідних положень, з будь-яких дистанцій при протидії суперників. Мінлива обстановка гри і прагнення використовувати кожен зручний момент для атаки визначають необхідність володіння різноманітним арсеналом, спосіб виконання кидка з урахуванням індивідуальних здібностей і особливостей гравця. Точність кидка в кошик визначається в першу чергу раціональною технікою, стабільністю рухів і керованістю ними, правильним чергуванням напруги і розслабленням м'язів, силою і рухливістю кистей рук, їхнім заключним зусиллям, а також оптимальною траєкторією польоту й обертанням м'яча.

       Готуючись до кидка, гравець повинний оцінити ситуацію на площадці (чи  немає партнера в більш вигідному положенні, чи забезпечують партнери боротьбу за відскік), можливу інтенсивність і спосіб протидії його захисника, реальні шляхи виходу для боротьби за відскік і інші моменти. Намітивши програму дій і прийнявши рішення, гравець повинен психологічно настроїтися на кидок таким чином, щоб ніякі перешкоди вже не вплинули на впевненість і стійкість рухів. У заключний момент кидка потрібно розслабитися. Практика показала значну перевагу кидків з вибиванням  м'яча від щита.

       Рухи при передачі м'яча і кидках його в кошик є подібними по своїй структурі. Тому навчання кидкам м'яча в кошик можна також обмежити прищеплюванням навичок кидка двома руками від грудей і одною рукою від плеча.

       Кидок м'яча у кошик двома руками від грудей з місця, з такого ж вихідного положення, як і при передачі м'яча. Утримуючи м'яч на рівні грудей, гравець повинен описати ним невелику дугу вниз на себе і, випрямляючи руки нагору кинути його одночасним розгинанням ніг. Кисті і пальці при цьому м'яким поштовхом направляють м'яч у кошик

       Кидок м'яча двома руками від грудей застосовується головним чином - при виконуванні кидка м'яча в кошик з місця. Кидок м'яча в кошик після ведення або після ловлі його найчастіше проводиться однією рукою від плеча.

       При кидку однією рукою від плеча з місця одна нога виставляється на півкроку вперед. М'яч знаходиться на долоні зігнутої в ліктьовому суглобі руки, і гравець підтримує його іншою рукою. Розгинаючи ноги, з одночасним випрямленням руки з м'ячем нагору вперед, м'яким поштовхом кисті м'яч спрямовується у кошик.

       На початку навчання виконують кидок м'яча у кошик, стоячи на прямих ногах. Багато хто не тільки направляють кидок м'яча рухом кисті руки, не прицілюються, але навіть не супроводжують політ м'яча поглядом, залишають голову опущеної. Часто при цьому гравці відводять лікті убік. Але вже на 2-3м занятті вони починають приймати правильну стійку перед кидком супроводжувати м'яч поглядом. Іноді гравці не вміють задати м'ячеві потрібний напрямок, виконують кидок з низькою траєкторією або прямо нагору, і їх варто вчити цьому. Спочатку гравець виконує кидок з того місця, де йому зручніше це зробити, потім з відстані 1 м: надалі відстань збільшується до 2-2,5м. У результаті багаторазових дій з м'ячем у них виробляються окомір, уміння оцінити траєкторію польоту м'яча, точне розрізнення відстані і розташування об'єктів у просторі. Гравці починають швидко і точно виконувати кидки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РІЗНОВИДИ КИДКІВ У КОШИК

І. Двома руками:

1)  зверху;     2)  від грудей;    3)  знизу;    4)  зверху вниз;     5)  добивання:

а) з обертанням м'яча;    б) з відскоком від щита;    в) без відскоку від щита.

II. Однією рукою:

1) зверху;     2) від плеча;      3) знизу;     4) зверху вниз;     5) добивання:

а) з обертанням м'яча;   б) з відскоком від щита;    в) без відскоку від щита.

III. За характером пересування гравця:

1) з місця;              2) у русі;           3) у стрибку.

IV. За відстанню:

1) далекі;         2) середні;       3) ближні.

V. У напрямку до щита:

1) прямо перед щитом;      2) під кутом до щита;        3) паралельно до щита.

КИДОК ДВОМА РУКАМИ ВІД ГРУДЕЙ

 Переважно використовують для атаки кошика з далеких дистанцій, якщо немає активної протидії захисника. Цей спосіб кидка освоюють найбільше швидко, оскільки його структура близька структурі передачі м'яча тим же способом.

КИДОК ДВОМА РУКАМИ ЗВЕРХУ

 Цей кидок для гравця в куті майданчика, оскільки він змушує захисника піднятися нагору з захисної стійки і висунутися ближче до нападаючого. Вихідне положення, зручно для передачі м'яча центровому гравцеві і виконання кидка з наступним проходом до кошика. Техніка кидка та ж, що і при кидку двома руками від грудей, за виключенням того, що м'яч тримається вище чола, а не біля грудей і руки розташовані на м'ячі трохи нижче.

КИДОК ОДНІЄЮ РУКОЮ З МІСЦЯ

 Він має багато загального з кидком двома руками з місця, але в той же час вимагає значного збільшення швидкості і гнучкості. Оскільки техніка цього кидка приблизно однакова для всіх кидків однією рукою зверху, включаючи кидок у стрибку, він повинен стати основним кидком у репертуарі кожного гравця.

       Як і при кидку двома руками з місця, положення ніг може бути різним для кожного гравця, хоча більшість гравців воліють ставити ногу під рукою. Рівень, на який виноситься м'яч у вихідному положенні, також неоднаковий у різних гравців. Одні воліють кидати від грудей, інші — від плеча. Як правило, чим вище виноситься м'яч у вихідному положенні, тим ближче нападаючий може розташовуватися до захисника і все ж таки мати можливість виконати кидок. Початок кидка, крім того, впливає на дальність: чим вище м'яч, тим менше дальність його польоту. Рука, що кидає  м'яч, знаходиться на нижній і задній поверхні м'яча, пальці зручно розставлені, долоня звернена до кошика, м'яч лежить на кінчиках пальців і долоні. Друга рука розташовується на передній і нижній поверхні м'яча, тильною стороною долоні до кошика. Вільна рука забезпечує рівновагу і контроль. Вона іде убік до моменту випуску м'яча, і зусилля створюється тільки рукою, що виконує помітний кидок. В іншому техніка та ж, що і при кидку двома руками: у той момент, гравець, коли атакує, піднімається на носки і. розгинає ноги, він одночасно розгинає  руку, що кидає м'яч, до повного випрямлення, а кисть плавно згинається вниз у зап’ястному суглобі, щоб додати м'яке зворотне обертання в момент випуску.

КИДОК ДВОМА РУКАМИ ЗНИЗУ

 Виконують переважно при стрімких проходах до щита й атаках кільця в затяжному стрибку під руками м'яч захисника, що накриває.

КИДОК ДВОМА РУКАМИ ЗВЕРХУ ВНИЗ

 Частіше починають використовувати гравці високого зросту, з відмінною стрибучістю. Перешкодити цьому способу кидка суперник майже не в змозі, тому що м'яч летить тільки по дуже короткій траєкторії з великою швидкістю.

       Гравець вистрибує перед кільцем і виносить м'яч на прямих руках над його рівнем. Потім різким поворотом кистей і пальців зверху вниз гравець опускає м'яч у кільце. Після виконання кидка гравець м'яко приземляється на обидві ноги, займаючи вихідне положення для подальших дій.

КИДОК ОДНІЄЮ РУКОЮ ЗВЕРХУ В СТРИБКУ

 Кидок у стрибку — основні прийоми нападу в сучасному баскетболі. У змаганнях найсильніших чоловічих команд до 70 % усіх кидків із гри виконується саме цим способом, з різних дистанцій. Є кілька різновидів даного кидка. Обирають їх у залежності від дистанцій і особливостей протидії захисника. Проаналізуємо цей кидок із середньої дистанції.

       Гравець одержує м'яч у русі і відразу робить крок, що стопорить, лівою ногою. Потім він приставляє до неї праву ногу, згинаючи лікті, виносить м'яч на правій руці над головою, підтримуючи його лівою рукою зверху. Гравець вистрибує поштовхом двома ногами, при цьому тулуб розгорнутий прямо до кільця, ноги злегка зігнуті. При досягненні вищої відмітки стрибка, гравець направляє м'яч у кошик випрямленням правої руки нагору й енергійним, але плавним рухом кисті і пальців, м'ячеві надається зворотне обертання. Ліву руку знімають з м'яча в момент початку руху кисті правої. Відстань від місця відриву від майданчика до місця приземлення гравця після кидка повинне бути мінімальним і складати не більш 30 см., що дозволяє йому уникнути зіткнення з захисником.

      Велике значення в змаганні здобуває швидкість виконання кидка або, як говорять, його скорострільність. Досвід показує, що повільно виконаний кидок, як правило, зустрічає протидію суперників, що важко перебороти.

КИДОК ОДНІЄЮ РУКОЮ ГАКОМ

 Це дуже ефективний кидок із близьких і середніх дистанцій. Гравці повинні починати освоєння техніки цього кидка як лівою, так і правою рукою.

       Кидок гаком може бути виконаний після ведення у будь-яку сторону. Він може виконуватися  після прийому передачі і повороту, або з'явитися результатом оволодіння м'ячем при відскоку від щита в нападі. У будь-якому випадку кидок виконується поштовхом ноги, різнойменної  руці, що кидає м'яч.

       Кидок гаком починається з виконання повороту з положення спиною до кошика. При кидку правою рукою гравець повертається ліворуч. піднімаючи коліно правої ноги і повертаючи тіло і голову для виявлення мети, у той час як права рука, повернена долонею нагору, випрямляється убік паралельно підлозі. Відштовхуючи лівою ногою, гравець завершує безперервний дугоподібний рух рукою убік кошика. Як і в будь-якому кидку в баскетболі, успіх залежить від правильного прицілювання, м'якого руху кистю, контролю м'яча кінчиками пальців і плавного безперервного супроводу кидка. Правильно виконаний супровід допоможе гравцеві повернутися обличчям до кошика і зайняти гарну позицію для добивання м'яча.

 

 

ШТРАФНИЙ КИДОК

 У процесі гри кожному гравцеві доводиться неодноразово виконувати штрафні по одному, двом і трьом кидкам, у залежності від ступеня порушення правил гри суперником. Тому тренування в точності виконання штрафного кидка повинні бути обов'язково на кожному занятті і проводитися в умовах найбільш наближених до ігрових.

       Кожен гравець повинний визначити свій найбільш ефективний кидок із середньої або далекої дистанції і застосовувати його при пробитті всіх штрафних кидків.

      Щоб точно виконувати штрафні кидки, необхідно дотримуватися наступних правила:

1. Перед тим як входити в коло для штрафного кидка, витріть руки і пальці: струсніть руки, кисті і пальці, щоб зняти напругу.

2. До виконання кидка оцінити розташування своїх гравців і команди суперника, щоб продумати заздалегідь свої дії на випадок невдалого кидка.

3. Підійти до лінії і поставити ноги у положення, яке  ви використовуєте при пробитті штрафних.

4. Прокрутити м'яч у руках, щоб відчути його: вдарити м'яч о підлогу кілька разів, щоб розслабити руки і тіло.

5. Перед кидком зробити повільно вдих і видих, і виконати кидок.

 Штрафний кидок повинен стати автоматичним. Тому попередні дії і позиція ніг повинні бути однаковими для кожного кидка.

КИДОК М'ЯЧА В КОШИК ПРЯМОЮ РУКОЮ ЗВЕРХУ

 Його застосовують у більшості випадків центральні нападаючі (із близької і середньої відстані).

       Характерною рисою кидка є м'якість і плавність рухів при його виконанні, висока траєкторія польоту м'яча. Часто виконується у стрибку. Йому передує крок убік супротивника і поворот на 180°. Супернику важко блокувати кидок прямою рукою зверху, тому що в м'яча високе вихідне положення.

КИДОК М'ЯЧА В КОШИК ПРЯМОЮ РУКОЮ ЗНИЗУ

 Застосовується при стрімких проходах гравця з м'ячем до кошика суперника.

       Гравець робить два кроки  і виконує стрибок. Прямі руки з м'ячем виносяться до кошика. М'яч випускається з кінчиків пальців.

       Особливість руху рук при виконанні кидка дає можливість плавно і м'яко його виконати і не погасити швидкість руху гравця.

КИДОК М'ЯЧА В КОШИК ЗІГНУТОЮ РУКОЮ ЗВЕРХУ З ПОДВІЙНОГО КРОКУ

 Застосовується при ловлі м'яча в русі або після ведення м'яча. При виконанні кидка правою рукою гравець ловить м'яч під крок правої ноги. Потім він робить крок лівою ногою і відштовхується нею для стрибка вгору. Виконуючи зазначений подвійний крок, гравець поступово переносить м'яч на праву руку. У стрибку права рука разом з тулубом піднімається нагору до кошика. Дрібним рухом кисті м'яч спрямовується з розрахунком відскоку у кільце.

 

                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАВИЛА КИДКА М'ЯЧА У КОШИК

1.  Виконуй кидки швидко.

2.  Обирай вид і спосіб кидка, що відповідає індивідуальним можливостям.

3. Дивися у передній край кільця, якщо кидаєш стоячи прямо перед кошиком.  

          Якщо знаходишся не по прямій перед кошиком, кидай з відскоком від щита — прицілюйся в ту точку, у яку хочеш потрапити м'ячем.

4. Кидай сміливо: якщо м'яч не потрапить, не розчаровуйся, повтори ще раз або передай м'яч партнеру, що знаходиться в більш зручному положенні.

5. Якщо виконуєш кидок однією рукою, направ лікоть робочої руки на кошик.

6. У вихідному положенні утримуй м'яч близько до тулуба.

7. Цілком зосереджуйся на кидку.

 

Можливі помилки: неправильне вихідне положення — ноги разом, прямі; неузгоджений рух рук і ніг; випуск м'яча зусиллям плеча і передпліччя зі слабкою участю кисті руки.

Шляхи виправлення: дотримуватися правильної стійки; при кидку одночасно випрямляти руки і ноги (після випуску м'яча кисть руки згинається).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОСЛІДЖЕННЯ  ГРАВЦІВ у процесі тренування

  Для аналізу виконаної роботи та дієвості запропонованих методів у вирішенні проблеми вдосконалення кидка, у даному розділі ми опрацювали отримані дані з роботи з групою учнів 6 класу – 17 учнів (11 дівчаток та 6 хлопчиків); та 11 класу – 13 учнів (5 дівчаток, 8 юнаків). У даному дослідженні групі гравців було запропоновано провести  певну кількість кидків на початку вивчення та в кінці завершення опрацювання матеріалу і визначити рівень прогресу кожного з учасників.

У даному випадку учні виконували кидки з різної відстані -  молодша група працювала над кидками з близької, середньої відстані та штрафним кидком; старша група працювала над кидком з середньої відстані, штрафним кидком, та дальнім кидком, тобто кидком з-за шестиметрової відмітки.

		Близький кидок		Зростання	Середній кидок		Зростання	Штрафний кидок		Зростання
		П	К		П	К		П	К
1.	Бабійчук К.	5	7	2	4	4	0	0	2	2
2.	Бережнюк А.	6	7	1	2	3	1	0	2	2
3.	Бережнюк О.	4	7	3	1	3	2	1	2	1
4.	Бродова С.	2	5	3	0	2	2	0	1	1
5.	Василюк Ю.	3	4	1	2	4	2	1	2	1
6.	Котельніков А.	1	2	1	0	1	1	0	0	0
7.	Кушкевич М.	3	5	2	2	6	4	1	3	2
8.	Остапюк Д.	4	8	4	3	7	4	3	4	1
9.	Павлова М.	3	5	2	3	4	1	1	3	2
10.	Піснюк Л.	3	6	3	2	3	1	0	3	3
11.	Стицюк Г.	3	5	2	2	3	1	1	3	2
12.	Сточко В.	3	3	0	2	3	1	0	0	0
13.	Сьомін О.	5	5	0	2	4	2	1	2	1
14.	Чорна І.	2	3	1	3	3	0	0	0	0
15.	Чорна Н.	2	3	1	1	3	2	2	3	1
16.	Шимчишин Ю.	4	5	1	3	5	2	1	2	1
17.	Якубівський Д.	4	5	1	2	4	2	0	2	1
	ВСЬОГО:	57	85	+28	34	62	+28	12	33	+21

Гравці виконували по десять кидків з різної відстані одним з вивчених способів. Уся група працює над вивченням модуля «Баскетбол» - другий рік вивчення. Оцінюється результативність та технічність виконання

		Близький кидок		Зростання	Дальній кидок		Зростання	Штрафний кидок		Зростання
		П	К		П	К		П	К
1.	Андрієнко А.	3	5	2	0	2	2	2	5	3
2.	Василюк А.	2	4	2	0	0	0	0	1	1
3.	Вітюк М.	7	9	2	1	3	2	2	6	4
4.	Вощина Т.	7	9	2	0	3	3	2	6	4
5.	Гнатюк М.	6	10	4	2	4	2	4	8	4
6.	Корніюк М.	7	10	3	2	5	3	5	9	4
7.	Клопотюк Ю.	4	8	4	0	1	1	1	3	2
8.	Тодчук В.	4	8	4	0	2	2	2	4	2
9.	Сичова Я.	3	5	2	0	1	1	1	2	1
10.	Мусорин О.	6	10	4	4	6	2	4	8	4
11.	Михайлівський А.	6	9	3	2	4	2	3	5	2
12.	Мекрюков Б.	7	9	3	4	5	1	4	7	3
13.	Швець Ю.	4	5	1	1	3	2	2	4	2
	ВСЬОГО:	82	108	+26	14	41	+27	40	72	+32

Група працює над вивченням та вдосконаленням модуля «Баскетбол» шостий рік. Особлива увага звертається на техніку виконання кидка.

При цьому в молодшій групі спостерігається швидка втрата навику в разі припи-нення тренувального процесу кидку. У старшій групі цей навик більш стійкіший. Для уникнення втрати моторики та навику руху кидка потрібно постіно працювати над вдосконаленням влучності.

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Кінцевою і основною метою пересування гравця по майданчику з м'ячем і без м'яча є кидки в кошик. Розуміння цього положення тренером і гравцями підвищує мотиваційний рівень при виконанні вправ, спрямованих на удосконалювання цих допоміжних ігрових навичок. Гравець не може стати снайпером, не удосконалюючи постійно свої здібності в ривках, зупинках і поворотах, швидкій зміні напрямку при веденні, ловінні і передачах м'яча.

Саме це ми і намагались висвітлити у даному матеріалі на основі проведеного аналізу та дослідження в роботі з групою учнів. Дану  статистику видно у додатках на фоні діаграм, що показують різницю у влучності гравців.

Окремим розділом у додатках ідуть методичні рекомендації та вправи для тренування влучності кидка, які можна застосувати і в тренуванні, і у власному самовдосконаленні.

Завершальним етапом цілісного процесу тренування кидка є його застосування, а це можливо лише в ігрових умовах, що і було застосовано. Саме в змаганнях прийоми гри  здобувають необхідну ефективність, стабільність і надійність.

 Обидві групи провівши ряд зустрічей впевнено перемогли, продемонструвавши високу результативність кидка і посіли перші місця у шкільних змаганнях з баскетболу